Ведення хворих з ФП при дисфункції щитовидної залози

Показані:

1) Корекція дисфункції щитовидної залози. Синусовий ритм спонтанно відновлюється приблизно в 60% хворих через кілька тижнів після нор­малізації функції щитовидної залози.

2) Призначення β-адреноблокаторів, коли необхідно зменшити ЧСС і за відсутності протипоказань.

3) При протипоказаннях для призначення β-адреноблокаторів для контролю ЧСС необхідно використовувати антагоністи кальцію дилтіазем або верапаміл.

4) Для запобігання тромбоемболії – пероральні антикоагулянти (до рівня МНС 2-3, ПТІ 50-60%), як і в хворих ФП з іншими факторами ризику інсульту. З непрямих антикоагулянтів перевагу надають варфарину.

Протипоказане:

1) Невідкладне і профілактичне призначення аміодарону при будь-яких формах дисфункції щитовидної залози.

Ведення хворих з поєднанням ФП і передчасного збудження шлуночків

Показані:

1) Катетерна абляція додаткових шляхів у симптомних хворих з синкопальними станами внаслідок високої ЧСС чи у хворих з коротким рефрактерним періодом додаткових шляхів проведення імпульсів.

2) Невідкладна електрична кардіоверсія для запобігання фібриляції шлуночків при синдромі передчасного збудження шлуночків з високою ЧСС, що може спричинити гемодинамічну нестабільність.

3) Внутрішньовенно новокаїнамід для відновлення синусового ритму при синдромі передчасного збудження шлуночків і ФП з широкими (> 120 мс) комплексами QRS на ЕКГ без порушення гемодинаміки.

Протипоказане:

1. Внутрішньовенне призначення β-адреноблокаторів, дігоксину, дилтіазему або верапамілу у хворих з синдромом WPW і передчасним збудженням шлуночків.

Ведення хворих з ФП і легеневими захворюваннями

Показані:

1) При гострих легеневих захворюваннях чи загостренні хронічних леге­невих захворювань первинне завдання – корекція гіпоксії та ацидозу.

2) При обструктивних захворюваннях легень для сповільнення ЧСС – антагоністи кальцію (дилтіазем або верапаміл).

3) Електрична кардіоверсія – при порушеннях гемодинаміки.

Протипоказані:

1) Теофілін і β-адреноміметики у хворих з бронхоспазмом.

2) β-адреноблокатори, соталол, пропафенон і аденозин у хворих з обструктивними захворюваннями легень.

Рекомендації з профілактики післяопераційної ФП

Показані:

1) Призначення β-адреноблокаторів для профілактики ФП за відсутності протипоказань.

2) При виникненні ФП – контроль ЧСС та відновлення синусового ритму препаратами, які впливають на АВ-провідність.

3) Аміодарон або соталол для профілактики пароксизмів ФП у хворих з підвищеним ризиком розвитку ФП.

4) Антитромботична терапія у випадку розвитку пароксизму ФП, так само як у хворих, яким не здійснюється хірургічне лікування.

Ведення хворих з ФП під час вагітності

Показані:

1) Контроль ЧСС дігоксином, β-адреноблокаторами або антагоністами кальцію (залежно від терміну вагітності).

2) Електрична кардіоверсія при порушеннях гемодинаміки.

3) Антитромботична терапія (антикоагулянтами або аспірином) усім па­цієнтам з постійною формою ФП, крім пацієнтів з ”ізольованою” ФП.

Висновки

Фундаментом доктрини оптимального індивідуалізованого ведення па­цієнтів з фібриляцією передсердь і тріпотінням передсердь є ряд критеріїв, що відображають механізми запуску та особливості клінічної картини і уза­гальнені в сучасній класифікації ФП. Основою припинення та профілактики пароксизмів ФП і ТП, а також запобігання тромбоемболічним ускладненням залишається медикаментозна терапія, яка включає антиаритмічні та антитромботичні засоби. Вагомою альтернативою тривалій антиаритмічній терапії у пацієнтів з ТП є катетерна радіочастотна абляція, яка дає змогу радикально усунути порушення ритму в більшості хворих. Впровадження в Україні сучасних рекомендацій з лікування фібриляції та тріпотіння передсердь вимагає відповідної корекції системи надання допомоги аритмологічним хворим в умовах стаціонару та поліклініки.

Додатки

Додаток 1. Класифікація антиаритмічних препаратів за E. Vaughan-Williams (1970).

Додаток 2. Ефекти антиаритмічних препаратів (”Сицилійський гамбіт”, 1991).

____________________

Примітки.

Відносна здатність до блокування: ™ – низька, Ä – середня, ˜ – висока, £ – агоніст, δ – блокатор в активованому стані.

Функціональні ефекти:  – збільшення,  – зменшення,  – можливе невиразне збільшення чи зменшення, Ž – не змінюється.

Додаток 3. Модифікована класифікація антиаритмічних препаратів (E. Vaughan-Williams і Сицилійський гамбіт)

(характеристика вираженості антиаритмічних ефектів певних препаратів)

____________________

Примітки.

+ відносно слабке, ++ виражене, +++ потужна дія.

Додаток 4. Список умовних скорочень.

• ⇐ Назад
• 47
• 48
• 49
• 50
• 51
• 52
• 535455
• 56
• 57
• 58
• 59
• 60
• 61
• 62
• Далее ⇒