Геодезія. Тема 4.2Проведення технічного нівелювання.

Побудова профілю

 

    203. Технічне нівелювання по точності:     1. Співпадає з нівелюванням ІVкласу;   2.Поступається нівелюванню ІVкласу;   3. Вище нівелювання ІVкласу;    
  204. При технічному нівелюванні довжина плечей допускається:   1. До 100 метрів;   2. До 150 метрів;   3. До 200 метрів.  
  205. При технічному нівелюванні висота візирного променя допускається:   1. Не нижче 0,5 метрів над землею;   2. Не нижче 0,2 метрів над поверхнею Землі;   3. Не нижче 1,0 метра від Землі.  
    206.При виконанні технічного нівелювання потрібно пам’ятати що, розходження між перевищеннями одержаними по чорній і червоній сторонах рейок не повинні перевищувати:   1. Плюс, мінус 2 міліметри;   2. Плюс, мінус 3 міліметри;   3. Плюс, мінус 25міліметри;  
    207. СКП при технічному нівелюванні обчислюють за формулою:   1. ± 20 мм · ;   2. ± 50 мм · ;   3. ± 10 мм · ;  
  208. Різниця плечей на станції при технічному нівелюванні не повинна перевищувати:   1. П’ять метрів;   2. Десять метрів;   3. Один метр.  
  209. Плечі на станції при технічному нівелюванні вимірюють:   1. Рулетками;   2. Стальними тросами, мірними стрічками.   3.Кроками.    
  210. Для складання профілю необхідно виконати:   1. Нівелювання ІІІ класу;   2. Нівелювання ІV класу;   3. Технічне нівелювання траси лінійного об’єкту.    
    211. Для побудови лінійного об’єкту необхідно мати:   1. План місцевості і тільки;   2. Карту місцевості і тільки;   3. План, карту і профіль по лінії майбутнього об’єкту.    
  212. Підготовчі роботи для технічного нівелювання траси включають в себе:   1. Збір картографічного матеріалу та складання технічного проекту;   2. Тільки збір картографічного матеріалу;   3. Тільки складання технічного проекту.    
    213. При рекогносцировці траси майбутнього лінійного об’єкту виконують:   1.Детальне обстеження траси майбутнього об’єкту і винос технічного об’єкту в натуру.   2. Закріплення основних точок об’єкту на місцевості;   3. Закріплення всіх пікетних точок на місцевості.  
  214. Розбиття пікетажу починають:   1. З початку траси;   2. З кінця траси;   3. З точки повороту траси.    
  215. Пікету, який співпадає з початком траси присвоюють номер:   1. ГК 0;   2. ГК 1;   3. ГК 10.    
  216. Відстань між сусідніми пікетами вимірюється мірною стрічкою і повинна дорівнювати:   1. 100 метрів;   2. 200 метрів;   3. 20 метрів.    
    217. Пікетні точки при розбитті пікетажу на місцевості закріплюють:   1. Дерев’яними кілками з окопкою, або сторожками;   2. Лише дерев’яними кілками;   3. Залізобетонними стовпом.  
    218. При розбитті пікетажу на місцевості закріплюють:     1. Лише пікетні точки;   2. Пікетні точки, плюсові точки, точки поперечних профілів;   3. Лише плюсові точки.  
    219. Плюсова точка – це точка, яка співпадає:     1. З точками переходу від від’ємних перевищень до позитивних перевищень або навпаки;   2. З точками повороту траси;   3. З точками на поперечнику.    
    220. Поперечники розбивають в місцях:     1. Характерної зміни рельєфу;при складеному рельєфі поперечні профілі розбивають на всіх пікетних і плюсових точках;   2. Через кожні 50 метрів;   3. На початку і кінці траси.  
    221. Кути повороту траси вимірюють:   1. Точними теодолітами з помилкою, яка не перевищує однієї секунди;   2. Технічними теодолітами або кіпрегелями;   3. Теодолітами любої групи з точністю не нижче однієї кутової хвилини.  
    222. Для розбиття кругових кривих використовують елементи кругових кривих, а саме:   1. Криві, тангенси;   2. Доміри, бісектриси;   3.Криві, тангенси, доміри, бісектриси.  
    223. Повздовжньо – поперечне нівелювання траси виконують методом:   1. Геометричного нівелювання;   2. Тригонометричного нівелювання;   3. Барометричного нівелювання.  
    224. При визначенні висот плюсових точок і точок поперечників використовують:   1. Тригонометричне нівелювання;   2. Барометричне нівелювання;   3. Метод геометричного нівелювання через горизонт нівеліра.  
  225. Який з трьох методів нівелювання являється найбільш точним:   1. Геометричного нівелювання;   2. Тригонометричного нівелювання;   3. Барометричного нівелювання.  
  226. Яке нівелювання в геодезії найбільш поширене?   1. Геометричне;   2. Гідростатичне;   3. Барометричне.  
    227. Барометричне нівелювання використовують:   1. При зйомці рівнинних районів;   2. При зйомці гірських районів;   3. При Зйомці рівнинних і гірських районів.  
  228. При технічному нівелюванні траси ведеться слідуюча технічна документація.   1.Тільки польовий журнал нівелювання;   2. Тільки пікетажний журнал;   3. Польовий журнал пікетування і пікетажний журнал.  
  229. При нівелюванні траси допустима нев’язка ходу обчислюється по формулі:   1. ƒh доп.= ± 20 мм   2. ƒh доп.= ± 50 мм   3. ƒh доп.= ± 10 мм
  230. Нев’язка в нівелірному ході траси розподіляються:   1. Порівно на всі станції зі знаком протилежним нев’язці;   2. Пропорційно довжинам ліній;   3. Порівно на всі станції зі знаком таким, який має нев’язка.  
  231. Горизонт інструмента, це:   1. Відмітка центру знака;   2. Висота візирної осі інструмента;   3. Висота інструмента над центром знаку.  
    232. При способі нівелювання 2вперед», коли «і» - висота інструмент, «а» - відлік по рейці перевищення між точкою установки інструмента і рейки обчислюються за формулою:   1. h = i + а ;   2. h = і – а;   3. h = а – і.
    233. При способі нівелювання «з середини», коли «а» – відлік по задній рейці, «в» – відлік по передній рейці перевищення між точками установки рейок обчислюється за формулою:   1. h = а – в ;   2. h = в - а;   3. h = а + в.  
  234. Профіль траси будується:     1. На листі ватману;   2. На листі з зошита в клітинку;   3. На міліметровому папері.  
  235. Спочатку на профіль наносять:   1.Чорну лінію;   2.Червону лінію;   3. Профільну сітку.
    236. Графічне оформлення профілю залежить:   1. Від його призначення – він може бути залізно дорожній   2. Від якості міліметрового паперу;   3. Від настрою виконавця профілю.  
    237. В яких мірах читаються відліки по рейках?   1. В метрах;   2. В сантиметрах;   3. В міліметрах.
  238. Що розуміється під словом «станція» при нівелювання.   1. Станція – це установка нівеліра в точці, з якої виконується нівелювання;   2.Станція – це установка однієї з рейок;   3. Станція - це перерив в роботі.
    239. Що таке «іксові» точка і коли вона вводиться при нівелюванні?   1. Вона не закріплюється ніяк на місцевості і вводиться в тому випадку, коли перевищення між пікетами більше величини, яку можна визначити по трьохметрових рейках з однієї станції;   2. Тому що вона не визначається взагалі у висотному відношенні;   3. Вона не визначається у плановому відношенні при нівелюванні.  
    240. Що називається профілем?   1. Профіль – це зменшені зображення вертикального розрізу місцевості на папері;   2. Профіль і карта – це одне і теж;   3. Профіль інакше називають план місцевості.
    241. По якій формулі визначають схил місцевості?   1. і = h : S;   2. і = S : h;   3. і = S + h.    
    242. Як вибирається вертикальний масштаб при побудові профілю?   1. Він повинен бути крупнішим за горизонтальний масштаб в десять разів (майже завжди0;   2. Він може бути рівним з горизонталями масштабів;   3. Він може бути будь – яким.

 

Геодезія. Тема 5.1. Загальні поняття про тахеометричну зйомку.