Тема 8.3 Спрощене зрівнювання тріангуляції.

 

  358. Геодезичні роботи під час зйомки великих територій виконують за принципом:   1. Від загального до окремого ( от общего к частому)   2. Від нижчої точності до вищої;   3. Спочатку визначають висоти, а потім планові координати.  
  359. Геодезичні мережі України підрозділяються:     1.На мережі згущення і зйомочні мережі;   2. На державні геодезичні мережі, мережі згущення та зйомочні мережі;   3. На державні і зйомочні мережі.  
  360. Державна геодезична мережа складається:     1. Із мереж 1,2,3,4 класів;   2. Із мереж тільки 1,2 класів, яка називається астрономо – геодезичною мережею.   3. Із мереж 1,2 класів, які доповнюють мережею 3 класу.  
  361. Мережа 1 класу виконує деякі важливі функції, серед яких потрібно назвати такі:   1. Служить лише для передачі єдиної системи координат на територію всієї республіки;   2. Служить для визначення горизонтальних і вертикальних рухів земної кори, тобто в наукових цілях;   3. Служать для передачі єдиної системи координат, для визначення рухів земної кори, є основою для мереж 2,3,4 класів.  
  362. При картографуванні в Україні використовують проекцію Гауса, повна назва якої:   1. Проекція Гауса – Крюгера;   2. Поперечно – циліндрична проекція Гауса;   3. Центральна, поперечно – циліндрична, рівно кутова(комфортна) проекція Гауса – Крюгера.  
  363. В проекції Гауса проектування Землі на площину виконується по зонах, розміри яких в різницях довгот бувають:   1. Шестиградусними;   2. Трьохградусними;   3.Шестиградусними і трьохградусними.  
  364. Для складання топографічних карт використовують:   1. Лише шестиградусні зони;     2. Лише трьохградусні зони;   3. Шестиградусні і трьохградусні зони.  
  365. При проектуванні поверхні Землі на площину. При складанні топографічних планів використовують:   1. Трьохградусні зони;   2. Шестиградусні зони;   3. Шестиградусні і трьохградусні зони.  
  366. В кожній зоні є своя окрема система плоских прямокутних координат. В цій системі приймають:   1. За вісь абсцис - вісь зони, осьовий меридіан зони, за вісь ординат – лінію екватора;   2. За вісь абсцис – любий меридіан зони, за вісь ординат – лінію екватора;   3. Абсцис – лінія екватора, ордината – напрям на північ.  
  367. Система плоских прямокутних координат має повну назву:   1. Площинні прямокутні координати;   2. Загальні прямокутні координати;   3. Система зональних площин прямокутних координат Гауса.  
  368. Для визначення географічних координат точки на карті використовують:   1. Сітку прямокутних координат на карті (координатну або, як її ще називають кілометрову сітку);   2. Сітку географічних координат, яка нанесена (зображена на рамці карти чи плану);   3. Сітку координатну або географічну.  
    369. Пункти державної планово – висотної геодезичної мережі на місцевості закріплюють:   1. Спеціальними геодезичними знаками, які складаються із зовнішньої частини – піраміди або сигналу та підземного центру;   2. Лише з зовнішнього знаку – піраміди або сигналу;   3. Лише з підземного центра.  
    370. Пункти висотної геодезичної мережі на місцевості закріплюють:   1. Ґрунтовими реперами, стінними знаками скальними знаками;   2. Лише ґрунтовими реперами;   3. Лише стінними знаками.  
    371. Геодезичні мережі згущення підрозділяють:   1. На мережі 1 розряду;   2. На мережі 2 розряду;   3. Лише 1 і 2 розряду.
    372. Мережа згущення 1 розряду п своїй точності поступаються:   1. Лише державній мережі 1 і 2 класу;   2. Лише державній мережі 1 і 2,3 класу; 3. Державним мережам 1,2,3,4 класу. Пункти цих мереж можуть бути вихідними для мереж 1 розряду.
  373. Мережі згущення 2 розряду по своїй точності поступаються:   1. Державній мережі 1,2,3,4 класу;   2. Державній класній мережі і мережі 1 розряду;   3. Державній мережі 1,2 класу;
    374. Мережа згущення будується у вигляді:   1. Тільки ланцюга трикутників і суцільної мережі трикутників, тобто мікротриангуляції; 2. У вигляді прокладеної на місцевості системи полігонометричних ходів;   3.Мікротриангуліції, прокладання полігонометричних ходів, вставок в твердий кут, в трикутник, у вигляді центральних систем, геодезичного чотирикутника.  
  375. Послідовність побудови мереж згущення – основні етапи:   1.Складання проекту, рекогносцировка, вибір місця для пунктів і закладання пунктів, виміри ліній і кутів на пунктах, обробка результатів вимірів, створення каталогів;   2. Виміри на пунктах та обробка результатів вимірів;   3. Закладання пунктів, виміри і обробка результатів вимірів.  
  376. Горизонтальні кути в системах згущення вимірюють слідуючими способами:   1. Лише способом Струве (способом кругових прийомів);   2. Лише способі прийомів (способом вимірювання окремого кута);   3. Способом Струве, способом прийомів без замикання горизонту, іноді способом повторень.  
  377. Лінійні виміри в мережах згущення виконують: 1. Лише з допомогою штрихових мірних стрічок;   2. Лише з допомогою світловіддалемірів, електронних тахеометрів, штрихових мірних   3. З допомогою з світловіддалемірів, радіодальномірів, електронних тахеометрів, штрихових мірних стрічок, з допомогою методів паралактичної полігонометрії.  
  378. При побудові мереж згущення використовують такі основні методи:   1. Лише метод тріангуляції;   2. Лише метод полігонометрії;   3.Методами тріангуляції, трилатерації і полігонометрії.  
  379. При побудові Державної геодезичної мережі, який з основних існуючих методів використовувався:   1. Метод полігонометрії;   2. Метод трилатерації;   3. Метод тріангуляції.  
  380. Який метод побудови Державної геодезичної мережі і мереж згущення використовують у закритій місцевості6   1. Метод полігонометрії;   2. Метод трилатерації;   3. Метод трилатерації.  
    381. Який принцип покладено в основу методу найменших квадратів, що використовується при зрівнюванні геодезичних мереж:   1. = mіn;   2. = mах;   3. = 0;  
    382. Які види умовних рівнянь виникають при врівноваженні тріангуляції?   1. Лише умовні рівняння фігур;   2. Лише умовні рівняння полюсу;   3. Умовні рівняння полюсу, рівняння горизонту, умовні рівняння фігур, рівняння координат і умовні рівняння вихідних сторін.  
  383. Яка теоретична сума кутів в трикутниках?   1. 180º,   2. Більше180º,   3. Менше 180º.  
  384. Яка з основних теорем тригонометрії використовується при вирішенні трикутників в тріангуляції?   1. Терема Піфагора;   2. Терема косинусів;   3. Теорема синусів.  
  385. На одному із каналів телебачення була програма, в якій показували, як пенсіонер навчив собаку вирішувати задачу з застосуванням теореми Піфагора. Задача зводилася до слідуючого: визначить довжину гіпотенузи прямокутного трикутника, якщо один з катетів рівний три метри, другий чотири метри. Собака вирішив задачу правильно, а ви? Вкажіть на правильну відповідь:     1. Шість метрів;     2. Чотири метри;     3. П’ять метрів.  

 

 

Геодезія