Міністерство аграрної політики. Та продовольства України
Та продовольства України
Мирогощанський аграрний коледж
Будова і експлуатація автомобіля
Теоретичні відомості та методичні вказівки
Для проведення практичного заняття № 2
Тема заняття: 2. Двигун та газобалонні установки
Робоче місце: Практичне заняття № 2
Назва роботи: Проведення основних операцій технічного обслуговування систем і механізмів двигуна
Теоретичні відомості та методичні вказівки для виконання практичного заняття 2
Назва роботи: Проведення основних операцій технічного обслуговування систем і механізмів двигуна
Кривошипно-шатунний механізм
Кривошипно-шатунний механізмпризначений для сприймання сил тиску газів і передачі їх механізмам трансмісії, а також для перетворення прямолінійного зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух колінчастого вала.
Кривошипно-шатунний механізм багатоциліндрового двигуна складається з нерухомих і рухомих деталей.
До нерухомих (корпусних) деталей належать: блок циліндрів, головка блока, картер, піддон і картер маховика.
Поршні з компресійними (ущільнювальними) і маслознімними кільцями, поршневими пальцями, шатуни в комплекті з втулками у верхній головці і шатунними підшипниками в нижній головці, колінчастий вал з підшипниками і маховик складають рухомідеталі кривошипно-шатунного механізму.
Газорозподільний механізм
Газорозподільний механізм призначений для регулювання процесів впуску пальної суміші в циліндри і випуску з них відпрацьованих газів у відповідності з прийнятим для конкретного двигуна порядком роботи циліндрів, фазами газорозподілу і частотою обертання.
На двигуні МеМЗ – 245 використовуються клапанний розподільний механізм з верхнім однорядним, з похилим (під кутом 210) розміщенням клапанів і верхнім розміщенням розподільного вала.
Механізм газорозподілускладається з деталей клапанної групи (впускні і випускні клапани, напрямні втулки, сідла, клапанні пружини та деталі вузла кріплення клапанів в головці блока) та деталей приводу (плоскозубчаста пасова передача, розподільний вал, коромисла з регулювальними гвинтами і наконечниками їх та вісь коромисел).
ü Перевірка і регулювання натягу паса приводу газорозподільного механізму (ТО – 1)
1. Для полегшення доступу до паса приводу газорозподільного механізму зняти повітряний фільтр.
2. Зняти передню кришку паса приводу газорозподільного механізму.
3. Зовнішнім оглядом оцінити пас приводу газорозподільного механізму. Замінити пас, якщо при огляді було виявлено:
- сліди оливи на будь – якій поверхні паса;
- сліди спрацювання зубчастої поверхні, тріщини, підрізи, складки і відшаровування тканини від гуми;
- тріщини, складки, поглиблення чи виступи на зовнішній поверхні паса;
- відшаровування на торцевих поверхнях паса.
4. Перевірити натяг паса. Правильно натягнутий пас повинен повертатись вдовж осі на 90° від зусилля пальців 15…20 Н (1,5…2 кгс), прикладеного посередині між шківами рідинного насоса і розподільного вала.
5. При необхідності відрегулювати натяг паса, для чого провернути колінчастий вал на 2 оберти і затягнути болти кріплення кронштейна натяжного ролика. При цьому пружина натяжного ролика забезпечить необхідний натяг паса.
ü Регулювання зазорів в механізмі приводу клапанів (ТО – 2)
Зазор перевіряється на холодному двигуні (при + 20° С) між торцем стержня клапана і наконечником регулювального гвинта при повністю закритому клапані. Номінальний зазор для впускних клапанів - 0,15±0,015 мм, для випускних 0,30±0,03 мм.
1. Перед початком регулювання обов’язково перевірити і при необхідності відрегулювати натяг паса приводу газорозподільного механізму.
2. Зняти кришку головки блока циліндрів.
3. Встановити поршень першого циліндра в положення ВМТ такту стиску, сумістивши мітку Б на шківі колінчастого вала з міткою А, розміщеною на нижній кришці приводу газорозподільного механізму. При встановленні за мітками на шківі розподільного вала в цьому положенні може знаходитись поршень або 1-го, або 4-го циліндра
4. В положенні ВМТ такту стиску для 1-го циліндра впускний клапан 1-го циліндра і випускний клапан 3-го циліндра будуть закриті, а зазори між торцями клапанів і наконечниками регулювальних гвинтів будуть максимальні.
5. Послабити затяжку контргайки регулювального гвинта одного з коромисел, утримуючи гвинт від провертання викруткою. Вставити щуп в зазор між торцем клапана і наконечником регулювального гвинта.
6. Утримуючи від провертання контргайку, прокрутити регулювальний гвинт за годинниковою стрілкою до того моменту, коли щуп в зазорі можна переміщати з легким зусиллям.
Не варто повертати регулювальний гвинт до моменту повного затискування щупа, оскільки при цьому клапан почне переміщатись і зазор виявиться меншим нормального значення.
7. Утримуючи від провертання регулювальний гвинт, затягнути контргайку.
При затягуванні контргайки звичайно проходить незначне збільшення зазору, тому обов’язково перевірити його кінцеве значення і, при необхідності, повторити регулювання.
8. Аналогічно відрегулювати зазор для другого клапана.
9. Провернути колінчастий вал на півоберта. Відрегулювати зазори наступної пари клапанів (табл. 1).
Нумерація циліндрів і клапанів ведеться від шківа колінчастого вала.
Табл.1. Послідовність регулювання зазорів в клапанному механізмі.
| Кут повороту колінчастого вала, град | Кут повороту розподільного вала, град | Номери циліндрів | Номери клапанів, що регулюються |
| 1 і 3 3 і 4 2 і 4 1 і 2 | 2 і 5 6 і 8 4 і 7 1 і 3 |
10. Послідовно прокручуючи колінчастий вал на півоберта, відрегулювати зазори в решти клапанів у послідовності, приведеній в табл.1
Так, як у двигуна нема храповика і відповідно отвору для провертання колінчатого вала, то провертати колінчастий вал можна наступним чином:
ü загальмувати автомобіль стоянковим гальмом і підвісити одне з передніх коліс;
ü включити IV чи V передачу і, обертаючи колесо, провертати колінчастий вал.
11. Встановити кришку головки блока циліндрів і всі зняті деталі в порядку, зворотному зніманню.
Система мащення
Система мащення забезпечує безперебійну подачу оливи до спряжених між собою деталей.
Під тиском змащуються: підшипники колінчастого і розподільного валів і коромисла клапанів. Кулачки розподільного вала змащуються струменем оливи, який поступає з спеціального отвору в коромислі.
Стінки циліндрів, поршні з поршневими пальцями, втулки верхніх головок шатунів, приводи розподільника запалювання і паливного насоса, стержні клапанів в їх напрямних втулках змащуються оливою, яка витікає із зазорів, і розбризкуванням рухомими деталями.
Начіпні агрегати – рідинний насос, датчик – розподільник запалювання, генератор і стартер, оснащені підшипниками, які не потребують поповнення оливи в процесі експлуатації.
Система мащення двигуна МеМЗ – 245 (рис. 1) включає масляний картер 24 з пробкою для зливання оливи, масляний насос 27 з редукційним клапаном 29, маслоприймач 23 з фільтром грубої очистки, повнопотоковий фільтр 2 із запобіжним і протидренажним клапанами, систему масляних каналів в блоці циліндрів, головці циліндрів, колінчастому і розподільному валах, датчик покажчика тиску і маслозаливну горловину.
Про відсутність тиску оливи водію сигналізує лампочка (сигналізатор). Її датчик ММ111Д встановлений на головному маслороздавальному каналі в середній частині блока циліндрів з лівої сторони.
Рис. 1. Схема мащення двигуна:
1 – блок циліндрів; 2 – фільтр тонкої очистки оливи; 3 – масло зливні канали; 4 – головка циліндрів; 5 – розподільний вал; 6 – канали підведення оливи до шийок колінчастого вала; 7 – внутрішня порожнина осі коромисел; 8 – вісь коромисел; 9 – сапун; 10 – масло заливна горловина; 11 – коромисло; 12 – отвір підведення оливи до коромисел і кулачків розподільного вала; 13 – кришка головки циліндрів; 14 – жиклер масляного каналу; 15 – канал підведення оливи до осі коромисел; 16 – датчик тиску оливи; 17 – канали підведення оливи до корінних шийок; 18 – колінчастий вал; 19 – канали підведення оливи до шатунних шийок колінчастого вала; 20 – датчик мінімального рівня оливи; 21 – покажчик рівня оливи; 22 – масло зливна пробка; 23 – масло приймач з фільтром грубої очистки; 24 – масляний картер; 25 – канал підведення оливи до масляного насоса; 26 – канал зливання оливи через редукційний клапан; 27 – масляний насос; 28 – поздовжній канал від масляного насоса до фільтра тонкої очистки; 29 – редукційний клапан.
При нормальному стані двигуна тиск оливи в системі мащення при температурі оливи + 80 0 С і частоті обертання колінчастого вала 4000 об/ хв. повинен бути 0, 3…0, 5 МПа (3…5 кг/ см2) і при 1000 об/ хв. не менше 0, 07 МПа (0, 7 кг/ см 2).
ü Заміна оливи в двигуні та масляного фільтра (15 тис. км пробігу)
Відпрацьовану оливу зливати зразу ж після зупинки двигуна. Якщо двигун холодний, завести його і прогріти до робочої температури. Не допускається зливання оливи на землю.
1. Очистити металічною щіткою, а потім ганчіркою пробку зливного отвору масляного картера двигуна.
2. Відкрутити пробку зливного отвору, попередньо підставивши посудину для оливи, що зливається.
3. Злити оливу.
4. Закрутити пробку. Для ущільнення пробки використовується мідна прокладка. Якщо вона сильно обтиснена, обов’язково замінити.
5. Спеціальним ключем зірвати з місця масляний фільтр і зняти його.
6. Якщо ущільнювальне кільце нового фільтра не оброблене виробником консистентним мастилом чи тальком. Змастити кільце чистою моторною оливою і закрутити фільтр на місце (руками без застосування інструменту) на ¾ оберта з моменту дотику кільця з фланцем блока циліндрів.
7. Відкрутити пробку масло заливної горловини і залити чисту моторну оливу.
8. Встановити на місце пробку маслозаливної горловини.
9. Запустити двигун і дати йому попрацювати на холостому ходу декілька хвилин (сигнальна лампа аварійного тиску оливи повинна погаснути через 2 – 3 с після пуску двигуна). Під час роботи двигуна перевірити, чи немає підтікань з – під пробки зливного отвору і масляного фільтра. Зупинити двигун, перевірити рівень оливи, при необхідності долити оливу і підтягнути пробку і фільтр.
Система охолодження
Для безперервного відведення тепла в навколишнє середовище та підтримання оптимального (найвигіднішого) теплового режиму двигуни мають спеціальні пристрої, механізми і прилади, що й складають систему охолодження.
Система охолодження двигуна МеМЗ – 245 рідинна, закритого типу, тобто її сполучення з атмосферою проходить тільки через спеціальний клапан, який відкривається при певному тиску чи розрідженні в ній. Для компенсації зміни об’єму охолоджувальної рідини служить розширювальний бачок.
Рис. 2. Схема системи охолодження двигуна:
1 – радіатор; 2 – датчик включення електродвигуна вентилятора; 3 – електровентилятор; 4 – зливна пробка радіатора; 5 – датчик покажчика температури охолоджувальної рідини; 6 – насос; 7 – двигун; 8 – впускний колектор; 9 – пробка розширювального бачка; 10 – розширювальний бачок; 11 – зливна пробка двигуна; 12 – кран опалювача; 13 – опалювач; 14 – термостат.
А – циркуляція рідини по великому колу;
В – циркуляція рідини по малому колу;
С – циркуляція рідини при відкритому крані опалювача.
Система охолодження (рис. 2) складається з водяної сорочки двигуна, водяного насоса 6, радіатора 1, термостата 14, електровентилятора 3, датчика включення вентилятора 2, розширювального бачка 10 із запобіжним клапаном, з’єднувальних трубопроводів, зливних пробок 11 на блоці двигуна і 4 на радіаторі, датчика температури ТМ-100А та плоскозубчастого пасового приводу насоса.
До неї підключений теплообмінник 13 обігрівника салону кузова, циркуляція рідини через який регулюється краном 12.
Заповнюється система водним розчином спеціальної рідини Тосол – А40М з антикорозійними властивостями. Ємність системи охолодження (разом з теплообмінником обігрівника кузова) становить 7 л. Заправка охолоджувальної рідини проводиться через пробку розширювального бачка до рівня, що перевищує (на холодному двигуні) мітку « min» на стінці бачка.
При роботі системи охолодження рідина в залежності від положення клапанів термостата і крана включення обігрівника може циркулювати по трьох колах А, В і С.
Водяна сорочка охолодження складається з порожнин і проток, які утворюються при виливанні корпусних деталей двигуна. Вони розміщені в блоці циліндрів, головці циліндрів і впускному колекторі. В прокладках для ущільнення місць стику деталей виготовляють отвори для проходу охолоджувальної рідини.
ü Заміна охолоджувальної рідини (60 тис. км пробігу чи 3 роки експлуатації)
Заміну охолоджувальної рідини рекомендується проводити на холодному двигуні.
Охолоджувальна рідина токсична, тому необхідно дотримуватись заходів безпеки при роботі з нею. При пуску двигуна пробка розширювального бачка повинна бути закритою. Закручувати пробку бачка обов’язково щільно, щоб не було витікання охолоджувальної рідини.
1. Встановити автомобіль на рівний горизонтальний майданчик.
2. Від’єднати провід від клеми «–» акумуляторної батареї.
3. Повністю відкрити кран опалювача, перемістивши важіль керування краном на панелі приладів в крайнє праве положення.
4. Відкрутити пробку розширювального бачка.
5. Встановити посудину для охолоджувальної рідини, що зливається, під двигун і викрутити пробку із зливного отвору на блоці циліндрів. Після зливання охолоджувальної рідини витерти підтікання її з блока циліндрів.
6. Встановити посудину під радіатор, викрутити пробку зливного отвору, розміщену в нижній частині лівого бачка радіатора, і дочекатись, коли охолоджувальна рідина повністю витече з системи.
7. Закрутити пробки в блок циліндрів і радіатор.
8. Заповнити систему охолодження двигуна, заливаючи охолоджувальну рідину в розширювальний бачок.
9. Запустити двигун і прогріти його до робочої температури (до включення електровентилятора). Після цього зупинити двигун, перевірити рівень охолоджувальної рідини і при необхідності долити її в розширювальний бачок до мітки «мах».
10. Закрутити пробку розширювального бачка.
Система живлення
Система живлення карбюраторного двигуна призначена для:
· зберігання, очищення і подачі палива;
· очищення і подачі повітря;
· приготування пальної суміші необхідного складу і якості;
· подачі пальної суміші в необхідній кількості в циліндри двигуна;
· випуску відпрацьованих газів
Система живлення двигуна МеМЗ-245 складається з паливного бака, трубопроводів, паливного фільтра, бензонасоса, повітряного фільтра, карбюратора, механізмів керування карбюратором, впускного і випускного колекторів і покажчика кількості палива в баку з датчиком.
Рис. 3. Принципова схема системи живлення карбюраторного двигуна:
1 - покажчик рівня палива; 2- датчик кількості палива; 3 - пробка; 4 - паливний бак; 5 - глушник; 6 - фільтр – відстійник; 7 - випускна труба; 8 - двигун; 9- підкачувальний насос; 10 - фільтр тонкого очищення палива; 11 - випускний колектор; 12 - впускний колектор; 13 - повітряний фільтр; 14 - карбюратор.
При роботі двигуна паливо з бака 4 через фільтр 6 по трубопроводу поступає в паливний насос 9, який нагнітає паливо через фільтр тонкого очищення 10 в карбюратор 14. В карбюраторі паливо розпилюється на дрібні частинки, змішується з повітрям, яке поступає з атмосфери через повітряний фільтр 13, і утворює пальну суміш. Під дією розрідження, створеного поршнями при тактах впуску, пальна суміш з карбюратора 14 по впускному трубопроводу 12 підводиться в циліндри двигуна. Пальна суміш, яка поступила в циліндри двигуна і перемішалась із залишковими продуктами згоряння від попереднього циклу, утворює робочу суміш.
Після згоряння робочої суміші відпрацьовані гази через випускний трубопровід 11 і глушник 5 відводяться в навколишнє середовище.
ü Заміна фільтрувального елемента повітряного фільтра (15 тис. км пробігу)
При експлуатації автомобіля в умовах значної запиленості фільтрувальний елемент повітряного фільтра рекомендується замінювати через 10 тис. км пробігу.
1. Відкрити капот. Відкрутити три гайки кріплення кришки повітряного фільтра і зняти встановлені під ними шайби.
2. Зняти кришку корпуса повітряного фільтра.
3. Вийняти з корпуса повітряного фільтра фільтрувальний елемент.
4. Оглянути фільтрувальний елемент. Продути його стисненим повітрям. Сильно забруднений фільтрувальний елемент замінити.
5. При необхідності видалити пил і бруд з корпуса фільтрувального елемента.
6. Встановити фільтрувальний елемент и кришку корпуса повітряного фільтра в послідовності, зворотній розбиранню.
Контрольні питання
1. З яких груп деталей складається кривошипно – шатунний механізм?
2. Які деталі кривошипно – шатунного механізму відносяться до нерухомих (деталей остова)?
3. Яке призначення газорозподільного механізму?
4. Які деталі газорозподільного механізму належать до деталей приводу?
5. При якому виді технічного обслуговування проводиться перевірка і регулювання натягу паса приводу газорозподільного механізму?
6. Який нормальний тепловий зазор для впускних і випускних клапанів двигуна МеМЗ – 245?
7. Які деталі двигуна змащуються під тиском?
8. Який тиск в системі мащення рекомендується для двигуна МеМЗ – 245?
9. З якою періодичністю проводиться заміна оливи в двигуні та масляного фільтра?
10. З яких елементів складається система охолодження двигуна МеМЗ – 245?
11. З якою періодичністю проводиться заміна охолоджувальної рідини?
12. Як перевіряється рівень охолоджувальної рідини в розширювальному бачку?
13. Яке призначення карбюратора?
14. З якою періодичністю проводиться заміна фільтрувального елемента повітряного фільтра?
Література
4. Будова і експлуатація автомобіля. Конспект лекцій. Ч.1. Двигуни внутрішнього згоряння. – Мирогоща, 2005.
5. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів. – К.: Либідь, 1999. – 400 с.
6. Погребной С.Н., Владимиров А. А., Петров С. Ю. Таврия. Таврия Нова/Славута. Руководство по эксплуатации, техническому обслуживанию и ремонту. – М.: Издательский Дом Третий Рим, 2008.