Перевірка стану розрахунків

При ревізії дебіторської і кредиторської заборгованості виділяють такі її категорії: поточна (або нормальна); не сплачена в строк; заборгова­ність з закінченим (простроченим) строком позовної давності; безнадійна; сумнівна.

Кожна сума заборгованості на окремих рахунках розглядається з точки зору виникнення боргу, причини і давності виникнення заборгова­ності, реальності її отримання.

Поточні зобов'язання (поточна заборгованість) - це короткостро­кові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточно­го операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (з двох термінів обирають більший). Перевіряю­чий керується цим визначенням. Воно означає, що поточні зобов'язання можуть бути погашені за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов'язання. У складі поточних зобов'язань слід обстежувати торгівельні рахунки до отримання, корот­кострокові векселі до сплати, нараховані витрати (заборгованість із заро­бітної плати, податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до спла­ти, поточна частина довгострокової заборгованості, отримані авансові платежі.

Окрім тою, слід з'ясувати наявність у підприємства кредиторської заборгованості у разі придбання товарів в кредит без укладення формаль-


ної кредитної угоди. В бухгалтерському балансі така заборгованість пере­віряється за рахунками до сплати.

Заборгованість не сплачена в строк - це заборгованість, термін оплати якої закінчився і яка повинна бути погашена. Слід з'ясувати при­чини її несплати в установлений термін розрахунків.

Заборгованість із закінченим строком позовної давності визнача­ється шляхом зіставлення терміну виникнення права на позов і терміну позову, установлених законодавством. Позовна давність розраховується з моменту виникнення права на пред'явлення позову. За цим видом забор­гованості слід перевірити чи направлялись листи-нагадування про необ­хідність погашення боргу, чи виставлялись претензії, чи передавались ма­теріали юридичній службі підприємства для пред'явлення позову.

До сумнівної відноситься заборгованість за претензіями, пред'яв­леними постачальниками і підрядниками, транспортним та іншим органі­заціям. При перевірці слід звернути увагу на необгрунтовані позови, які складено з таким розрахунком, щоб використати відмову суду у вдово­ленні претензії для списання нереальної заборгованості на збитки.

При наявності безнадійної заборгованості, в позові якої відмовлено судом, слід з'ясувати мотиви відмови, особливо коли це викликано закін­ченням строку позовної давності, необґрунтованістю позову, неправиль­ним веденням справ.

Обов'язково слід з'ясувати чи проводиться на підприємстві інвен­таризація розрахунків та вивчити її результати. В необхідних випадках проводиться зустрічне звіряння розрахунків перевіряючими.

Інвентаризація розрахунків з покупцями, постачальниками, підзві­тними особами, працівниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами, з бюджетом, а також з банком по позичках по­лягає у виявленні залишків за документами і перевірці обгрунтування тих сум, які вказують на рахунках бухгалтерського обліку.

Перевіряючий і члени інвентаризаційної комісії встановлюють строки виникнення заборгованості за рахунками дебіторів і кредиторів, реальність її та осіб, винних в пропуску термінів позовної давності.

В процесі інвентаризації необхідно також з'ясувати:

• тотожність розрахунків з банками, філіями підприємств, що мають ві­
докремлені баланси; вищими органами управління;

• правильність і обгрунтованість вказаної в балансі суми заборгованості
з нестач і розкрадань та заходи, що їх прийнято для стягнення цієї за­
боргованості;

• правильність і обгрунтованість вказаних в балансі сум дебіторської,
кредиторської і депонентської заборгованості.

Слід перевірити також чи пред'явлено позов на примусове стяг­нення дебіторської заборгованості, яка не інкасується через банк.


Результати інвентаризації розрахунків оформляються актом. В ньому слід перераховувати найменування проінвентаризованих рахунків і вказати суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської забор­гованості, за якою спливли терміни позовної давності.

За вказаними видами заборгованості до акту інвентаризації розра­хунків повинна додаватись довідка, в якій наводяться найменування і ад­реси дебіторів і кредиторів; сума заборгованості; за що значиться забор­гованість; з якого часу і на підставі яких документів.

По сумах дебіторської заборгованості, за якою спливли терміни позо­вної давності, в довідці вказуються особи, винні в пропускові цих строків.

Вивчення наявних у підприємстві матеріалів інвентаризації розра­хунків або проведення інвентаризації самим перевіряючим дає можли-1 вість зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими - установлено розбіжності, неузгодження.

Після перевірки стану розрахунків з різними дебіторами і кредито­рами в разі виявлення відхилень, порушень розробляють заходи щодо їх урегулювання. Наразі:

• якщо виявлена недостатньо активна робота з дебіторами, рекоменду­
ють надіслати всім дебіторам виписки із особових рахунків про суму
їх заборгованості.

При цьому підприємства-дебітори повинні в 10-денний термін під­твердити заборгованість або повідомити свої заперечення:

• у разі виявлення заборгованості з простроченим терміном позовної да­
вності при наявності рішення суду про неплатоспроможність дебітора
сума списується на фінансові результати діяльності підприємства. У
противному разі - за рахунок прибутку підприємства, що залишився в
його розпорядженні;

• якщо виявлена кредиторська заборгованість з простроченим терміном
позовної давності, то з 01.01.00р. усі підприємства списують її в дохід;

• депонентська заборгованість з простроченим терміном позовної дав­
ності державними підприємствами, направляється в бюджет, а всі інші
підприємства списують її в дохід.