Методика організації та проведення практичних занять
Лекція 5. Методика організації та проведення практичних, лабораторних, семінарських, індивідуальних занять
1.Методика організації та проведення практичних та лабораторних занять.
2. Методика організації та проведення семінарських занять.
3. Методика організації та проведення індивідуальних занять, консультацій, колоквіумів, ігор.
Методика організації та проведення практичних занять
Значне місце в системі підготовки фахівців посідають практичні заняття. Головне їх завдання – закріплення, переведення у довготривалу пам'ять теоретичних знань, формування навичок і вмінь з тієї чи тієї навчальної дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень.
Практичне заняття (лат. praktikos – діяльний) – форма навчального заняття, під час якої викладач організовує для студентів аналіз окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує навички і вміння їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно сформульованих завдань.
Викладач вищої школи, який проводить практичні заняття, за погодженням із лектором навчальної дисципліни завчасно готує необхідний методичний матеріал – тести для виявлення рівня оволодіння відповідними теоретичними положеннями, набір завдань різного ступеня складності.
Основними завданнями практичних занять є:
■ поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи;
■ формування інтелектуальних навичок і вмінь планування, аналізу й узагальнень, опанування навичок організації професійної діяльності;
■ накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним;
■ оволодіння початковими навичками керівництва, менеджменту та самоменеджменту.
Структура практичного заняття включає попередній контроль знань, навичок і вмінь студентів; формулювання загальної проблеми та її обговорення за участю студентів; розв'язування завдань та їх обговорення; розв'язування контрольних завдань, їх перевірка й оцінювання. Оцінки за окремі практичні заняття враховують, виставляючи підсумкову оцінку з дисципліни.
Кількість годин на практичні заняття з окремої дисципліни визначено навчальним планом. Перелік тем практичних занять міститься у робочій навчальній програмі дисципліни. Кількість студентів на практичному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи.
У процесі проведення практичних занять використовують різні методи навчання. Оскільки головне завдання цього виду навчальної роботи – формування навичок і вмінь, то основними мають бути різноманітні вправи (підготовчі, пробні, за зразком, тренувальні, творчі, практичні, графічні, усні, письмові, професійні, технічні та ін.).
■ розуміння з боку студентів Практичні заняття мають відповідати таким вимогам:
необхідності володіти базовими теоретичними знаннями;
■ усвідомлення необхідності вироблення навичок і вмінь, що мають професійну спрямованість;
■ забезпечення оптимальних умов для формування навичок і умінь (санітарно-гігієнічних, дидактичних, виховних);
■ навчання студентів раціональних методів оволодіння навичками і вміннями;
■ забезпечення самостійної діяльності кожного студента;
■ дотримання систематичності й логічної послідовності у формуванні навичок і вмінь студентів;
■ розробка завдань для практичних занять з чіткою професійною спрямованістю;
■ широке включення у систему практичних занять творчих завдань;
■ систематичний контроль за виконанням практичних завдань;
■ постійне заохочення практичної навчальної діяльності студентів.
Іноді доцільно відмовитися від практики, коли практичні заняття мають колективний характер: один студент виконує завдання на дошці, а інші працюють на своїх робочих місцях. Необхідно йти більш доцільним і ефективним шляхом: педагог має чітко визначити завдання, ознайомити студентів з методами самостійної діяльності, допомогти їм усвідомити алгоритм дій. Далі необхідно організувати самостійну роботу кожного студента.
Практичні заняття значною мірою забезпечуютьвідпрацювання навичок та вмінь прийняття практичних рішень у реальних умовах професійної діяльності, що мають теоретичний характер. Хоча на практичних заняттях відпрацьовують теми, за якими було прочитано лекції, доцільно, щоб на цих заняттях невелика теоретична частина передувала практичній. Це спрямовує студентів на науковий підхід до виконання практичних робіт, підвищує їх якість.
Лабораторне заняття (лат. labor – праця) – форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача особисто проводять природні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичної перевірки й підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, устаткуванням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Проведення лабораторних занять потребує добре підготовлених, спеціально обладнаних навчальних лабораторій з устаткуванням (лабораторні установки, макети тощо). Інколи такі заняття доцільно проводити безпосередньо на виробництві, в умовах реального професійного середовища (на заводі, у полі, в науково-дослідному інституті).
Структура лабораторного заняття передбачає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуального звіту про виконану роботу, захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінює педагог. Підсумкові оцінки за їх виконання враховують під час визначення семестрової підсумкової оцінки. Плани, технологію та методику проведення лабораторних робіт розробляють відповідні кафедри.
Кількість годин на лабораторні заняття з окремої дисципліни визначено навчальним планом, перелік тем лабораторних занять – робочою навчальною програмою дисципліни. Не можна замінювати лабораторні заняття іншими видами навчальних занять. Кількість студентів на занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Кожен студент має самостійно виконати всі лабораторні роботи й оформити їх результати.
У процесі організації та проведення лабораторних робіт викладачеві необхідно акцентувати увагу на таких аспектах, як змістовність лабораторних занять; забезпечення лабораторій, кабінетів новітнім обладнанням, яке відповідає технологіям сучасного виробництва; матеріалами, реактивами, приладами, апаратами; забезпечення самостійності студентів під час виконання лабораторних робіт; дотримання правил техніки безпеки; навчання студентів методів виконання цього виду робіт.