Вольові якості, що характеризують самовладання.
Самовладанняє збірною вольовою характеристикою, що містить у собі витримку, сміливість і почасти рішучість,тобто ті вольові якості, що пов'язані з придушенням негативних емоцій, які викликають небажані для людини спонукання. Самовладання пов'язане із самоконтролем і саморегуляцією емоційної поведінки, із самообмеженням емоційного реагування і залежить від співвідношення між афектом і інтелектом.
Витримка –стійкий прояв здатності придушувати імпульсивні, необмірковані емоційні реакції, не піддаватися спокусі, тобто придушувати сильні потяги, бажання. В цьому виявляється гальмівна функція волі. Характеризується вмінням людини гальмувати небажані спонукання і не допускати дій, що перешкоджають досягненню поставленої мети.
Сміливість –здатність людини придушувати захисні реакції при виникненні страху, остраху і якісно здійснювати свої наміри в об'єктивно або суб'єктивно небезпечних для життя, здоров'я чи престижу ситуаціях. вміння побороти страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети, не дивлячись на небезпечність для особистого благополуччя або навіть життя.
Рішучість– вольова якість, що характеризується мінімальним часом ухвалення рішення в значимій для людини ситуації. Полягає в умінні активно викликати дії, потрібні для переборення труднощів, енергійно діяти і досягати кінцевої мети. Нерішучість, що є проявом слабкої волі, виявляється в тому, що людина приймає рішення або надто повільно, або ж навпаки, дуже поквапливо.
Складні морально-вольові якості. Це синтетичні якості особистості, до яких належать: самостійність та ініціативність; дисциплінованість й організованість; принциповість; старанність (ретельність) та енергійність; героїзм і мужність; самовідданість.
Самостійність – полягає в умінні обходитися в своїх діях без чужої допомоги, а також в умінні критично ставитися до чужих впливів, оцінюючи їх відповідно до своїх поглядів і переконань.
Ініціативність– характеризується умінням всупереч сформованим у особистості стереотипам находити нові, нешаблонні рішення і засоби їх досягнення.
Несамостійність і безініціативність волі особливо виразно виступають у формі навіюваності і негативізму, який являють собою яскравий прояв слабовілля людини. Навіюваністю називають схильність людини легко піддаватися чужим впливам, пропозиціям або порадам, приймати і виконувати їх без достатньої об’єктивної підстави. Негативізм проявляється в схильності людини відкидати сторонні впливи, діяти всупереч ним, незважаючи на відсутність доступних об’єктивних підстав для цього.
Дисциплінованість – свідоме підкорення своєї поведінки загальноприйнятим нормам, установленому порядку.
Організованість –полягає в умінні людини керуватися в своїй діяльності твердо наміченим планом.
Принциповість –полягає в умінні людини керуватися в своїх вчинках стійкими принципами, переконаннями, в доцільності певних моральних норм поведінки, які регулюють взаємовідносини між людьми.
Енергійність – здатність вольовим зусиллям швидко посилювати активність до необхідного рівня.
Героїзм і мужність (хоробрість) –є системнию якістю і охоплює такі складові як, сміливість, витримку і енергійність.
А такожвольові якості особистостіможуть бути:первинні (базальні)вольові якості: сила волі, енергійність, наполегливість, витримка, сміливість тощо;вторинні (характерологічні)вольові якості: хоробрість, рішучість, упевненість у собі, самоволодіння тощо;третинні (морально-ціннісні)вольові якості: відповідальність, принциповість, обов’язковість, ініціативність, діловитість тощо.
Усі перераховані вольові якості є, власне кажучи, узагальнюючими характеристиками вольової поведінки, в якій важко розмежувати прояви, з одного боку, різних вольових якостей, а з іншого, вольових і моральних якостей людини. Експериментально доведене, що прояв одних вольових якостей не припускає наявність інших і не спричиняє їх прояв. Тому не можна давати узагальнену характеристику “сили волі” людини (вольовий – не вольовий).
Параметри вольової активності людини | |
Сила волі | Характеризуються тим, які за складністю труднощі переборюються людиною. Чим більше перешкод людина переборює, тим сильніша її воля |
Стійкість волі | Одні й ті ж об’єктивні труднощі можуть бути суб'єктивно неоднаковими для різних людей |
Широта волі | Визначаються тим, як часто в особистості проявляються ті або інші вольові прояви |
Моральна спрямованість | Вольові дії завжди мотивовані, вольова активність має певну моральну спрямованість. Тому при характеристиці волі основну увагу звертають на рівень (високий, низький) її розвитку |
Якщо ступінь вольового розвитку характеризує динамічну сторону волі (з якою силою вона проявляється, наскільки стійка, які сторони діяльності охоплює), то рівень – моральну сторону, яка визначається рівнем мотивації поведінки особистості.
Виховання волі – це по суті процес виховання особистості в цілому, а не якоїсь однієї її якості, залежить від правильного сполучення свідомого переконання людини, в першу чергу дитини, з організацією вимог до її поведінкиСправжні дійові вимоги характеризуються тим, що їх виконання або невиконання реально впливає на життєві відносини людини, на її взаємини з оточуючими людьми, а також на її ставлення до самої себе.
Свідоме переконання людини повинно органічно поєднуватися з організацією її практичного досвіду здійснення вольових дій, вчинків. Позитивне значення для виховання волі мають передусім свідомі цілеспрямовані вправи у здійсненні вольових дій, тобто вправи, пов’язані с свідомим прагненням людини навчитися володіти собою, опанувати вольові способи поведінки. В цілому, виховання волі у людини відбувається як єдиний процес, у якому моменти усвідомлення, переконування і виправлення, набування досвіду взаємопов’язані та взаємозумовлені.