Енергозбереження у теплотехнологічних процесах
В промисловій теплоенергетиці в агрегатах та різних елементах енерготехнологічних установок знаходять свою реалізацію наступні процеси:
- Процеси нагрівння рідин, газів, твердих тіл в теплообмінних пристроях (теплообмінниках).
- Процеси охолодження рідин, газів, твердих тіл в теплообмінних пристроях (теплообмінниках).
- Процеси горіння, спалювання палива в пальниках котлоагаргатів.
- Процеси стиснення газів (ізохорне, ізотермічне, ізоентропне, пілітропне, реальне) в компресорах та нагнітачах.
- Процес самовскипання рідин в установках самовскипання.
- Розширення рідини та газів в дросельних пристроях, в парових та газових турбінах.
- Процеси змішування потоків рідини в мішалках.
- Процеси інжекції парів, газів в парострумииних, водоструминних компресорах та ежекторах.
- Процеси концентрування потоків та об’ємів розчинів в випарних та вакуум-аппаратах.
- Процеси кондиціювання повітря в установках кондиціювання.
- Процеси трансфомації теплоти в трансформаторах теплоти.
- Процеси обпалювання в обпалювальних печах.
- Процеси транспортування (рідини, газів) в трубопроводах та каналах.
- Процеси конденсування пари (водяної, аміаку, фреону та інших робочих тіл систем охолодження) в конденсаторах та грійних камерах підігрівників технологічного призначення.
- Процеси кипіння рідини ((води, аміаку, фреону та інших робочих тіл систем охолодження) в випарних апаратах.
- Процеси дроселювання потоків пари та рідини (води, водяної пари).
- Процеси випромінювання в котлоагрегатах та від неізольованих (ізольованих) поверхонь.,
- Процеси конвекції.
- Тощо.
Реалізація кожного з цих процесів потребує або витрати певного виду ПЕР – палива, теплової енергії, електричної енергії, механічної енергії, наприклад:
- для реалізації процесу кипіння рідини потрібно підведення певного обсягу теплової енергії;
- для реалізації процесу стиснення газового потоку потрібно підведення до електроприводу компресора певного обсягу електричної енергії;
- тощо.
Енергозбереження у процесах повинно гарантувати зменшення обсягів споживання ПЕР для реалізації цих процесів.
Для визначення обсягів зменшення витрат ПЕР потрібно володіти методами визначення обсягів енергоресурсів, а для цього потрібно знати, яким чином вони визначаються, тобто вигляд їх розрахункових формул.
Обсяг (кількість за одиницю часу) ПЕР для кожного процесу визначається індивідуальною математичною формулою, що містить перелік загальноприйнятих параметрів, що характеризують саме цей процес, та розрахунковий термін часу – τрозр, с, год, доба, за який визначається цей обсяг.
Тобто обсяг енергоресурсів може бути секундний, годинний, декадний місячний, річний.
Наприклад, обсяг електричної енергії в одиницях виміру “кВт.год” спожитої за годину може мати розмірність кВт·год/год, за добу – кВт·год/добу, за місяць – кВт·год/ міс.
Фахівцю з енергозбереження потрібно знати і пам’ятати якомога більше таких формул по кожному виду ПЕР і уважно додержуватись або єдиної системи вимірів параметрів, що входять до їх складу , або слідкувати за навністю в цих формулах кореляційних коефіцієнтів, що корелюють параметри у разі застосування системних і позасистемних одиниць їх виміру.
Наприклад:
Для визначення обсягу (кількості) теплової енергії для реалізації процесу нагрівання потоку рідини за розрахунковий термін “секунду” (с) потрібно приймати до уваги, що:
- У разі застосування єдиної системи одиниць виміру для параметрів (кг/с, кДж, с) і вимоги отримати обсяг теплової енергії у кДж за секунду (кДж/с, кВт), розрахункова формула має вигляд:
Qτнагр = Gпрод · спрод (t2прод – t1прод) · τрозр (2.1)
де:
Gпрод – витрата продукту, що нагрівається, кг/с;
спрод – теплоємність продукту, що нагрівається, кДж/кг·К,
t2прод – температура продукту на початку нагрівання, К;
t1прод – температура продукту після нагрівання, К;
τрозр – коефіцієнт врахування розрахункового терміну нагрівання, 1 с/с.
Результат визначення обсягу теплоти за цією формулою – Qτнагр буде визначено буде визначено у кДж/с (кВт).
- У разі застосування позасистемних одиниць виміру параметрів (т/год, Мкал, кДж, год) і вимоги отримати обсяг теплової енергії у Мкал за годину, (Мкал/год), розрахункова формула буде має інший вигляд:
Qτнагр = 103 · Gпрод · (спрод / 4,2) · (t2прод – t1прод) · 10–3 ·τрозр (2.2)
де:
Gпрод – витрата продукту, що нагрівається, т/год;
спрод – теплоємність продукту, що нагрівається, кДж/кг·К,
t2прод – температура продукту на початку нагрівання, оС;
t1прод – температура продукту після нагрівання, оС;
τрозр– коефіцієнт, що враховує розрахунковий термін нагрівання, 1 год/ год;
103 – коефіцієнт, що корелює «кг» і «т»;
10–3– коефіцієнт, що корелює «ккал» і «Мкал»;
4,2 – коефіцієнт, що корелює «кДж» і «ккал».
У відповідності до наведених формул ефект енергозбереження у процесі нагрівання потоку рідини гарантуватимуть наступні технічні рішення:
- технічні рішення по технології виробництва, що зменшать витрату потоку, що підлягає нагріванню, тобто зменшать величину G;
- технічні рішення по технології виробництва, що зменшать кінцеву температуру нагрівання потоку, тобто зменшать величину t2;
- технічні рішення по технології виробництва, що збільшать початкову температуру потоку, тобто збільшать величину t1;
Надалі, потрібно прийняти до уваги, що розрахункові формули для визначення обсягів енергоресурсів:
- які не мають в своїй структурі кореляційних коефіцієнтів містять виключно односистемні одиниці виміру параметрів;
- які мають в свої структурі кореляційні коефіцієнти містять позасистемні одиниці виміру параметрів.
Цю обставину потрібно мати на увазі і враховувати в практичній діяльності, оскільки вимоги Замовника робіт з енергозбереження щодо визначення обсягів енергоресурсів містять, як правило, позасистемні одниці їх виміру, а саме: Гкал/год, МВт.год/місяць, Гкал/рік, Мкал/год, тощо.
Формула для визначення секундної кількості теплоти для реалізації процесу випаровування рідини – Qτвипар, кДж/с, за розрахунковий період τрозр= 1с має вигляд:
Qτвипар = Gрід · (і"– і') · τрозр (2.3)
де:
Gрід– витрата рідини, що підлягає випаровуванню, кг/с;
і" – ентальпія насиченої пари рідини, що підлягає випаровуванню, кДж/кг;
і' – ентальпія рідини, що підлягає випаровуванню, у стані насичення, кДж/кг;
Формуладля визначення секундної кількості теплоти, що виділяється у разі конденсації пари – Qτконд, кДж/с, має вигляд:
Qτконд = Dконд · (іпари – і'конд) · τ розр (2.4)
де:
Dконд – годинна витрата пари, що конденсується, кг/с;
іпари – ентальпія пари (насиченої або перегрітої), що конденсується, кДж/кг;
і'конд – ентальпія (у стані насичення) конденсату пари, кДж/кг.
Формула для визначення секундної кількості механічної роботи, що потрібна для стиснення газового потоку – Lτстисн, кДж/с, має вигляд:
Lτcтисн = Qвсмгаз · l агаз · ρвсмгаз· τ розр (2.5)
де:
Qвсмгаз – годинна витрата газу, що підлягає стисканню за станом перед початком стискання (на вході в компресору), м3/с;
l агаз – адіабатична (ізоентропна) робота стикання газу, кДж/кг;
ρвсмгаз – питома густина газу, що підляє стисканню за станом на вході в компресор, кг/м3.
У відповідності до наведеної формули ефект енергозбереження при стисненні газового потоку гарантуватимуть наступні технічні рішення:
- технічні рішення по технології виробництва, що зменшать витрату газового потоку, що підлягає стисненню, тобто зменшать величину Qвсмгаз;
- технічні рішення по технології виробництва, що зменшать густину газового потоку, що підлягає стисненню, тобто зменшать величину ρвсмгаз ;
- технічні рішення по організації технологічного процесу, що зменшать питому роботу адіабатичного стиснення, тобто зменшать величину Lагаз;
Визначення обсягів економіїПЕР – ∆Еекон, внаслідок реалізації технічних рішень з енергозбереження, у процесах зводиться до визначення різниці між рівнями енергоспоживання до та після реалізаціїї робіт з енергозбереження за універсальною формулою:
∆ Еекон = Еспож до – Еспож після (2.6)
де:
Еспождо – рівень споживання енергії в процесі до впровадження енергозберігаючих технічних рішень;
Еспожпісля – рівень споживання енергії в процесі до впровадження енергозберігаючих технічних рішень.