КІЛЬКІСТЬ УРОКІВ НА ТИЖДЕНЬ ТА ТРИВАЛІСТЬ ОДНОГО УРОКУ У ШКОДАХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА СТАРША СЕРЕДНЯ ШКОЛА
Країна | Кількість уроків на тиждень | Тривалість уроку (хв.) |
Бельгія | ||
Французька община | Загальна освіта: мін. 28, макс. 32 Художня, техн. вироби.: мін. 28. Макс.32/43/36 (1) | |
Фламандська община | Загальна освіта: тіп. 32 ,тах. 36 Технічна освіта: тіп. 32 ,тах. 36 Виробнича освіта: тіп. 32,тах.32/36 ()) | |
Данія | тіп. ЗО. тах.32 | |
ФРН | Загальна освіта: тіп. ЗО, тах.32 Технічо-виробнича освіта: тіп. ЗОлпах.36 (2) | |
Греція | Загальний ліцей: тіп. ЗО. тах.32 Комплексний ліцей: тіп. ЗО.тах.Зб Технічний, виробничий ліцей:тіп. 34, тах.36 | |
Іспанія | 29 (3) | |
Франція | тіп. 29,5, тах.35 | |
Ірландія | 35-40 | |
Італія | Класичний ліцей: тіп. 27, тах.29 Науковий ліцей: тіп. 32, тах.36 Технічний ліцей: тіп. 31, тах.38 Виробничий ліцей: тіп. 31, тах.40 (4> | |
Люксембург Нідерланди | Загальна середня: ЗО Технічна середня: тіп. 32, тах.38 тіп. 28, тах.32 | |
Великобританія | ||
Англія і Уельс | 35-40 (5) | 35-40 |
Північна Ірландія | 35-40 (5) | 35-40 |
Шотландія | 35-40 (5) | 35-40 |
Примітки:
(1) Бельгійсько-французька община: у загальноосвітньому навчанні максимально 32 періоди (плюс два можливих полегшених періоди); у технічному, худож
ньому та професійному навчанні максимальна кількість періодів від 32 до 34 (плюс два можливих полегшених періоди) або 36 відповідно до обраної спеціальності.
(2) Бельгійсько-фламандська община: у загальноосвітньому навчанні на 3-му році 3-річного художнього навчання максимум 32 періоди; у технічному та професійному - максимум - 36 періодів.
(3) За "подвійною системою" (професійна школа та трудове навчання) принаймні 12 год. на тиждень
(4) Італія: враховуючи велику кількість годин на технічне і професійне навчання, шкільні ради часто просять скоротити тривалість уроку до 55 або 50 хв. Це більше відповідає розпорядку школи, узгоджується з рухом громадського транспорту. Такий дозвіл провінційні виховні ради одержали.
(5) Така кількість є середньою. У кожному навчальному закладі завуч має право на власний розсуд визначити кількість і тривалість уроків.
Додаток 5.1.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ШКОЛИ ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ
Науковцями Німецького інституту міжнародних досліджень у галузі освіти Д.Рандолл та І.Грауденц було проведено опитування 3450 школярів (учнів випускних класів середніх шкіл гімназійного типу) у дев'яти європейських країнах (Німеччині, Данії, Франції, Греції, Голландії, Великобританії, Італії, Іспанії, Бельгії).
У матеріалах IX Всесвітнього Конгресу з порівняльної педагогіки подані часткові результати дослідження, які стосуються двох країн - Німеччини та Данії.
Значна відмінність між результатами, що стосуються цих країн, пояснюється, перш за все, традиційними особливостями їх освітніх парадигм. У Данії, як стверджують Д.Рандолл та І.Грауденц, вже у XIX столітті в основу шкільної методики була покладена ідея: "Освіта повинна приносити задоволення"; вона вже тривалий час характеризується своєю відкритістю та демократизмом. У Німеччині освіта тривалий час базувалась на основах гербартіанства та неогербартіанства; гімназійна освіта і досі є інструментом соціальної селекції. Підкреслимо, що при всій відмінності порівнюваних даних, результати дослідження свідчать про істотні проблеми психолого-педагогічного характеру в європейській школі, шляхом розв'язання яких є, безперечно, гуманізація навчального процесу. Наведемо основні дані дослідження у таблицях та діаграмах.
Таблиця І.
% позитивних відповідей | ||
Досліджувана проблема: | ||
Німеччина | Данія | |
ставлення до навчання | ||
а) навчаються добре заради гарних оцінок | ||
б) мають незначний інтерес до змісту навчання | ||
в) не впевнені у корисності навчання для подальшого | ||
життя | ||
г) поділяють думку, що навчання є відносно неважливим | ||
фактором для позашкільного життя | ||
можливості впливу учнів на навчальний процес | ||
а) незначна можливість впливу на навчальний процес | ||
б) неможливість прийняти участь у вирішенні серйозних | ||
шкільних проблем | ||
в)учні відчувають обмеження своїх прав занадто вели | ||
кою кількістю шкільних правил та норм |
Діаграма 1.
Оцінка німецькими та датськими гімназистами ступеня впливу вчителів на формування їх особчстісних якостей (частота позитивних відповідей у %)
самооцінка | креативність | самопочуття | навч.мотивація | |
Данія | ||||
ФРН |
Діаграма 2.
Частота позитивного сприйняття німецькими та датськими гімназисточки твердження: "Учителі цікавляться думками, оціночними судженнями та почуттями учнів" (у %)
Більшість вчителів | Меншість вчителів | |
Данія | ||
ФРН |
Відповіді показують, що більшість датських учнів упевнені в зацікавленості учителів їх почуттями, думками та оціночними судженнями; вчителі сприймають учнів серйозно, ставляться як до рівних, без дріб'язкової опіки. Німецькі учні мають значно менше оптимізму у своїх оцінках з означених питань.
Таблиця 2.