КІЛЬКІСТЬ УРОКІВ НА ТИЖДЕНЬ ТА ТРИВАЛІСТЬ ОДНОГО УРОКУ У ШКОДАХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА СТАРША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Країна   Кількість уроків на тиждень   Тривалість уроку (хв.)  
    Бельгія      
Французька община   Загальна освіта: мін. 28, макс. 32 Художня, техн. вироби.: мін. 28. Макс.32/43/36 (1)    
Фламандська община   Загальна освіта: тіп. 32 ,тах. 36 Технічна освіта: тіп. 32 ,тах. 36 Виробнича освіта: тіп. 32,тах.32/36 ())    
Данія   тіп. ЗО. тах.32    
ФРН   Загальна освіта: тіп. ЗО, тах.32 Технічо-виробнича освіта: тіп. ЗОлпах.36 (2)    
Греція   Загальний ліцей: тіп. ЗО. тах.32 Комплексний ліцей: тіп. ЗО.тах.Зб Технічний, виробничий ліцей:тіп. 34, тах.36    
Іспанія   29 (3)    
Франція   тіп. 29,5, тах.35    
Ірландія     35-40  
Італія   Класичний ліцей: тіп. 27, тах.29 Науковий ліцей: тіп. 32, тах.36 Технічний ліцей: тіп. 31, тах.38 Виробничий ліцей: тіп. 31, тах.40 (4>    
Люксембург Нідерланди   Загальна середня: ЗО Технічна середня: тіп. 32, тах.38 тіп. 28, тах.32    
    Великобританія      
Англія і Уельс   35-40 (5)   35-40  
Північна Ірландія   35-40 (5)   35-40  
Шотландія   35-40 (5)   35-40  

 

Примітки:

(1) Бельгійсько-французька община: у загальноосвітньому навчанні максимально 32 періоди (плюс два можливих полегшених періоди); у технічному, худож

ньому та професійному навчанні максимальна кількість періодів від 32 до 34 (плюс два можливих полегшених періоди) або 36 відповідно до обраної спеціальності.

(2) Бельгійсько-фламандська община: у загальноосвітньому навчанні на 3-му році 3-річного художнього навчання максимум 32 періоди; у технічному та професійному - максимум - 36 періодів.

(3) За "подвійною системою" (професійна школа та трудове навчання) принаймні 12 год. на тиждень

(4) Італія: враховуючи велику кількість годин на технічне і професійне навчання, шкільні ради часто просять скоротити тривалість уроку до 55 або 50 хв. Це більше відповідає розпорядку школи, узгоджується з рухом громадського транспорту. Такий дозвіл провінційні виховні ради одержали.

(5) Така кількість є середньою. У кожному навчальному закладі завуч має право на власний розсуд визначити кількість і тривалість уроків.

Додаток 5.1.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ШКОЛИ ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ

Науковцями Німецького інституту міжнародних досліджень у галузі освіти Д.Рандолл та І.Грауденц було проведено опитування 3450 школярів (учнів випускних класів середніх шкіл гімназійного типу) у дев'яти європейських країнах (Німеччині, Данії, Франції, Греції, Голландії, Великобританії, Італії, Іспанії, Бельгії).

У матеріалах IX Всесвітнього Конгресу з порівняльної педагогіки подані часткові результати дослідження, які стосуються двох країн - Німеччини та Данії.

Значна відмінність між результатами, що стосуються цих країн, пояснюється, перш за все, традиційними особливостями їх освітніх парадигм. У Данії, як стверджують Д.Рандолл та І.Грауденц, вже у XIX столітті в основу шкільної методики була покладена ідея: "Освіта повинна приносити задоволення"; вона вже тривалий час характеризується своєю відкритістю та демократизмом. У Німеччині освіта тривалий час базувалась на основах гербартіанства та неогербартіанства; гімназійна освіта і досі є інструментом соціальної селекції. Підкреслимо, що при всій відмінності порівнюваних даних, результати дослідження свідчать про істотні проблеми психолого-педагогічного характеру в європейській школі, шляхом розв'язання яких є, безперечно, гуманізація навчального процесу. Наведемо основні дані дослідження у таблицях та діаграмах.

Таблиця І.

    % позитивних відповідей  
Досліджувана проблема:  
    Німеччина   Данія  
ставлення до навчання          
а) навчаються добре заради гарних оцінок      
б) мають незначний інтерес до змісту навчання      
в) не впевнені у корисності навчання для подальшого      
життя          
г) поділяють думку, що навчання є відносно неважливим      
фактором для позашкільного життя          
можливості впливу учнів на навчальний процес  
а) незначна можливість впливу на навчальний процес      
б) неможливість прийняти участь у вирішенні серйозних      
шкільних проблем          
в)учні відчувають обмеження своїх прав занадто вели      
кою кількістю шкільних правил та норм          

Діаграма 1.

Оцінка німецькими та датськими гімназистами ступеня впливу вчителів на формування їх особчстісних якостей (частота позитивних відповідей у %)

    самооцінка   креативність   самопочуття   навч.мотивація  
Данія          
ФРН          

 

Діаграма 2.

Частота позитивного сприйняття німецькими та датськими гімназисточки твердження: "Учителі цікавляться думками, оціночними судженнями та почуттями учнів" (у %)

  Більшість вчителів Меншість вчителів
Данія
ФРН

 

Відповіді показують, що більшість датських учнів упевнені в зацікавленості учителів їх почуттями, думками та оціночними судженнями; вчителі сприймають учнів серйозно, ставляться як до рівних, без дріб'язкової опіки. Німецькі учні мають значно менше оптимізму у своїх оцінках з означених питань.

Таблиця 2.