Фонетичні особливості австралійського варіанту англійської мови
Історія формування австралійського варіанту англійської мови бере свій початок близько двох тисяч років тому. Англійський мореплавець Дамньєр у 1699 році був першим, хто причалив біля берегів Австралії, а через 70 років Лондонське географічне судноплавне товариство спорядило сюди делегацію на чолі з Джеймсом Куком. Після цього континент був визнаний придатним для заселення.
У 1788 році Австралію почали заповнювати переселенці, основна маса яких була політичними та кримінальними злочинцями у засланні. Заселення континенту супроводжувалось нещадним винищенням корінних жителів – аборигенів.
У другій половині 19 століття починає активно розвиватись австралійська література, друкуються словники, книги, періодична преса та інші видання. У мові присутні значні відмінності від нормованого англійського варіанту в орфографії («labor», «favor», «thru» пишуться за американським зразком), лексиці (використовуються дієслова: «embus», «debus», «entrain», «detrain», яких взагалі немає в англійських словниках), граматиці (майбутній час вживається з допоміжним дієсловом will для всіх осіб). Австралійський варіант англійської мови також представив запозичення з мови аборигенів («lava-lava» - пов'язка на стегнах, «gina-gina» - жіночий одяг), деякі з цих запозичень стали інтернаціоналізмами: «kanguroo», «dingo», «boomerang», «koala» та ін.
Хоча, англійська мова і витіснила мову корінних жителів материка, враховуючи віддаленість країни-континенту, в мові почали з’являтись вагомі фонетичні зміни.
На сучасному етапі розвитку мови виділяють три варіанти австралійського акценту англійської мови: загальний (general), культивований (cultivated) та простомовний (broad). Ці варіанти не мають певної географічного локалізації використання, а залежать від статі, віку та позиції в суспільстві. Степанов Г.В. К проблеме языкового варьирования/ Г.В. Степанов. - М.: Наука, 1999. - 328 с. Найбільш поширеним є загальний варіант вимови, ним користуються члени парламенту, викладачі та більше половини населення Австралії.
Багато дослідників вважають, що такі особливості фонетичної системи пов’язані з функціональною стилістикою мови, є дані, що близько 30% мешканців Австралії можуть спілкуватись трьома варіантами вимови, залежно від ситуації використання. Жлуктенко Ю.А. Социальная лингвистика и общественная практика/ Ю.А. Жлуктенко. - К.: Знання, 1998. - 251 с.
Порівняльний аналіз фонетичної системи показав, що кількісно британська та австралійська англійська мають однаковий склад: 12 монофтонгів, 8 дифтонгів та 24 приголосних звука. Відмінності проявляються у якісних характеристиках звуків: дифтонги монофтонгізуються, відбувається зміни в дистрибуції та довжині окремих звуків, рівень лабіалізації звуків нижчий, аніж в британському акценті.
Британський та австралійський акценти настільки відрізняються, що австралійський художник та карикатурист Аластар Ардок Морісон написав жартівливий вірш, що підкреслює особливості вимови австралійців, порівняймо:
With air chew, with air chew,
Iker nardly liver there chew,
An I dream a badger kisser snite and die.
Phoney wicked beer loan,
Jars-chewer mere nonnair roan,
An weed dreamer batter mooner pinner sky.
With air chew, with air chew,
Hair mike-owner liver there chew?
Wile yerrony immy dream sigh maulwye scrine.
Anna strewer seffner barf,
Yuma snow-eye Nietzsche laugh,
Cars with air chew immy arm sit snow-ewe Strine.
Without you, without you,
I can hardly live without you,
And I dream about your kisses night and day.
If only we could be alone,
Just you and me and on our own,
And we’d dream about the moon up in the sky.
Without you, without you,
How am I gonna live without you?
While you’re only in my dreams I’m always cryin’.
And as true as heaven above
You must know I need your love
‘Cause without you in my arms it’s no use tryin’.
Виділяємо декілька специфічних правил австралійської вимови:
1) У дифтонзі [ei] перший звук стає нейтральним [ə].
2) У дифтонзі [ai] глайд [а] є ширшим, аніж в британскому варіанті
3) Існує дифтонг [ae], яким заміняють голосний в наголошеній позиції.
4) Дифтонги [ai] і [ei] майже не розрізняються.
5) Монофтонг [i] не зустрічається в чистому вигляді, його замінює нейтральний голосний звук: arches – [ ɑːtʃəz], horses - [ hɔːsəz]. Орлов Г.А. Современный английский язык в Австралии/ Г.А. Орлов. - М: Высшая школа, 1998. - 214 с.
6) Заміна монофтонгу [a:] на [æ]: part - [ pæt], start – [stæt].
7) Відсутність звуку [r] вкінці слова, замість нього чуємо [ah]: forever - [ fərˈevah ], together - [ təˈɡeðah ], ever - [ ˈevah], shiver [ ˈʃɪv.ah], river - [ ˈrɪvah ].
8) Відсутність звуку [g]: catching - [ ˈkætʃ.ɪŋ ], fishing - [ ˈfɪʃɪŋ ].
Зокрема, у відеозаписі https://youtu.be/P6UbsF02lsQ Марго Робі демонструє австралійський акцент, уподібнюючи звук [ɒ] до звука [ᴐ] у словах: “coffee” – [kᴐfi], “talk” – [tᴐk], “gorgeous” – [gᴐdʒəs].
Адам Хіл у відеозаписі https://youtu.be/KpBYnL5fAXE виокремлює кожне останнє слово речення інтонацією висхідного тону, також використовує риторичні питання, в яких інтонаційна модель співпадає з американською.
У відомому шоу Джимі Фелона Рассел Кроу демонструє австралійський акцент, «ковтаючи» деякі звуки фонетичної транскрипції слів: “g’day”, “oin’ it” https://youtu.be/vv_AMsd3k8Q.
Носії австралійського акценту англійської мови використовують декілька наголосів у слові, окрім первинного та вторинного, таким чином зменшуючи кількість ненаголошених складів між наголошеними у словах.
Інтонація у австралійському варіанті англійської мови досить монотонна та рівна, не має понижень та підвищень тону, як у британському варіанті. Таким чином, складається враження, що австралійці говорять менш емоційно та повільніше, аніж британці. Вчені намагались знайти цьому пояснення, висуваючи досить цікаві теорії: вплив мови корінних жителів – аборигенів, що мали низький рівень культури мови; інша теорія – кліматична, її суть полягає в тому, що австралійці, які проживають у теплому кліматі говорять повільніше та їх жестикуляція є пасивною в порівнянні з населенням Британії, де переважає вологий та холодний температурний режим.
Дощинская Ю.В. Фонетические особенности английской спонтанной речи/ Ю.В.Дощинская// Материалы научно-методической конференции преподавателей и сотрудников по итогам научно-исследовательской работы в 2002 г. - Могилев: МГУ им. А.А. Кулешова, 2003. - 156 с.