Будова ока
Лекція № 17.
Фізіологія дистантних аналізаторів.
Зорова сенсорна система
Будова ока
Орган зору складається з очного яблука, яке розташоване в очниці із зоровим нервом і допоміжними органами ока.
Очне яблуко кулястої форми. У ньому розрізняють передній і задній полюси. Умовна лінія, що з'єднує обидва полюси, називається зовнішньою віссю ока (приблизно 24 мм). Очне яблуко складається з ядра, покритого трьома оболонками: фіброзною, судинною і внутрішньою, або сітківкою. Зовні очне яблуко покрите фіброзною оболонкою, яка поділяється на задній відділ - склеру і прозорий передній - рогівку. Склера - щільна сполучнотканинна оболонка, утворена пучками колагенових волокон, між якими залягають плоскі фібробласти з невеликою кількістю еластичних волокон. Рогівка - прозора опукла пластинка блюдцеподібної форми. Її круговий край (лімб) переходить у склеру.
Судинна оболонка очного яблука розташована під склерою і містить велику кількість кровоносних судин. Вона складається з трьох частин: власне судинної оболонки, війкового тіла і райдужної оболонки. Основу власне судинної оболонки (більшу частину) складає судинна пластинка - густа мережа артерій, що переплітаються між собою, і вен, між якими розташовується пухка волокниста сполучна тканина. Спереду власне судинна оболонка переходить у потовщене війкове тіло кільцеподібної форми. Воно бере участь в акомодації ока шляхом підтримування, фіксування і розтягування кришталика. Від війкового тіла в напрямку до кришталика відходять 70-75 війкових відростків, між якими прикріплені волокна війкового паска (зв'язки кришталика), що йдуть до кришталика.
Позаду війкове тіло і його відростки покриті війковою частиною сітківки. Велику частину війкового тіла складає війковий м'яз, утворений пучками міоцитів.
Попереду війкове тіло переходить у райдужну оболонку, яка являє собою круглий диск із отвором у центрі (зіниця). Райдужна оболонка розташована між рогівкою та кришталиком і відокремлює передню камеру ока (обмежену попереду рогівкою) від задньої камери (обмежену позаду кришталиком). Райдужна оболонка містить два м'язи: волокна одного розташовані циркулярне, вони утворюють сфінктер (звужувач) зіниці, волокна іншого розташовані радіальне - утворюють дилятатор (розширювач) зіниці. Крім того, у райдужній оболонці є пігментний шар, якісний і кількісний склад якого визначає колір очей.
Внутрішня оболонка очного яблука - сітківка - прилягає до судинної оболонки. Вона складається із двох листків: внутрішнього - світлочутливого (нервова частина) і зовнішнього - пігментного. Сітківка поділяється на дві частини - задню (зорову) і передню (війкову і райдужкову). Остання не містить фоторецепторів. Місце виходу із сітківки зорового нерва, де відсутні фоторецептори, називається диском зорового нерва (сліпа пляма). На відстані близько 4 мм від нього міститься заглиблення округлої форми - жовта пляма, у середині якого розташована центральна ямка.
Кришталик - це прозора двоопукла лінза діаметром близько 9 мм, має передню і задню поверхні. Лінія, що з'єднує найбільш випуклі місця обох поверхонь, називається віссю кришталика. Кришталик покритий прозорою капсулою. Ядро кришталика утворене прозорими волокнами призматичної форми, які складаються здебільшого з білка кристаліну. Кришталик ніби підвішений на війковому паску (зв'язці кришталика). Натяг кришталикової зв'язки (розслаблення війкового м'яза) призводить до того, що кришталик стає плоскішим, а в разі розслаблення зв'язки (скорочення війкового м'яза) опуклість кришталика збільшується.
Склисте тіло заповнює простір між сітківкою - позаду, кришталиком і задньою стороною війкового паска (зв'язки кришталика) - попереду. Воно являє собою аморфну міжклітинну речовину гелеподібної консистенції і складається з білка витреїну та гіалуронової кислоти. На передній поверхні склистого тіла є ямка, у якій розташований кришталик.
Камери ока. Райдужна оболонка поділяє простір між рогівкою - з одного боку і кришталиком із зв'язкою кришталика та війковим тілом - з іншого на дві камери - передню і задню. Вони заповнені водянистою рідиною з дуже низькою в'язкістю, яка містить близько 0,02% білка. Водяниста рідина продукується капілярами війкових відростків і райдужної оболонки. Обидві камери з'єднуються між собою через зіницю.
Зовнішня поверхня рогівки ока постійно покрита тонким шаром сльозової рідини, яку виробляють сльозові залози. Під час руху повік рідина рівномірно розподіляється по рогівці і кон'юнктиві. Кон'юнктива - це оболонка, яка вистилає внутрішню поверхню повік і зовнішню поверхню очного яблука. Сльозова рідина, що не випарувалася з поверхні рогівки, стікає сльозовими протоками у порожнину носа. Функція сльозової рідини полягає у: а) поліпшенні оптичних властивостей рогівки; 6) оберіганні рогівки і кон'юнктиви від висихання; в) "змащенні" поверхонь очного яблука і повік, які труться під час моргання; г) видаленні сторонніх тіл у разі їх потрапляння між повіки й очне яблуко (у такому разі відбувається рефлекторне збільшення секреції рідини). Крім того, сльози за рахунок вмісту низки ензимів мають бактерицидну дію та служать одним із способів вираження емоцій (під час плачу).
До рухового апарату ока відносять шість посмугованих окорухових м'язів: чотири прямі (верхній, нижній, латеральний, медіальний) і два косі (верхній та нижній), за допомогою яких очі можуть повертатися так, щоб зорові осі обох очних яблук сходилися на предметі, який розглядається.