ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА ПРАКТИКИ
Щоденник ведеться в звичайному зошиті і оформляється відповідно з додатком 1.
Записи в щоденнику ведуться з повним теоретичним і практичним викладом суті агротехнічних чи інших вимог до виконуваної роботи.
Наприклад, садіння картоплі:
Номер поля сівозміни. Тип ґрунту та основні його властивості (гранулометричний склад, вміст гумусу, фосфору, калію, кислотність та інші), придатність поля і ґрунту для вирощування картоплі. Попередник – за схемою чергування культур в сівозміні, фактичний, причини відхилення. Система обробітку ґрунту – (вид зяблевого обробітку): поліпшений, комбінований, напівпаровий – дати обґрунтування і причину відхилення; обробіток навесні: боронування, дискування, культивація, переорювання, нарізування гребенів тощо, характеристика садивного матеріалу, підготовка його до садіння; система удобрення (восени, навесні, при садінні, під час догляду); організація садіння (склад агрегату, визначення норми садіння бульб, глибина загортання їх, місця заправки саджалки бульбами); система захисту рослин; норма виробітку: планова, фактична; оплата праці та ряд інших агротехнічних і організаційних питань у плані вимог технології вирощування картоплі чи іншої культури.
На другий і наступні дні відзначаються додаткові питання. Наприклад, перейшли на друге поле, змінили норму садіння бульб (причини), змінили глибину загортання бульб (причини) або методи контролю за дотриманням прямолінійності садіння, норми садіння бульб та глибини їх загортання. Організація харчування людей, висвітлення наслідків роботи за минулий день в інших бригадах, загонах, ланках тощо.
З тваринництва. Наявність ферм (ВРХ та інших). Поголів'я, порода, кількість голів на 1 га ріллі і сільськогосподарських угідь, структура стада, кількість приміщень, їх тип. Спосіб утримання корів та іншого поголів'я в зимовий та літній періоди. Форма організації роботи і оплати праці. Річний та добовий надій молока на корову, середньодобовий приріст маси свиней. Склад і поживність раціонів годівлі корів та інших видів худоби, їх відповідність плановій продуктивності худоби. Забезпеченість худоби кормами в центнерах кормових одиниць і фізичних кормів на одну умовну голову на рік. Пропозиції щодо поліпшення розвитку тваринництва в господарстві (поголів'я, продуктивність, кормова база).
4. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ЗА
ПРАКТИКУ
Звіт слід писати державною мовою. Титульну сторінку оформити відповідно з додатками 2 і 3. За змістом звіт повинен складатись із вступу, основної частини, висновків, пропозицій, списку використаних літературних джерел та додатків.
Звіт про практику є фундаментом, за яким оцінюється робота практиканта.
Робота зі складання звіту починається з перших днів практики і продовжується протягом усієї практики. За три дні до її закінчення студент звільняється від виробничих завдань і завершує оформлення звіту безпосередньо в господарстві.
Звіт складається на 50 – 60 стандартних сторінках рукопису згідно методичних вказівок наведених у цій програмі. Рукопис ілюструється таблицями, фотографіями, малюнками, графіками. Сторінки, розділи, таблиці та ілюстрації нумеруються.
Звіт перевіряється керівником практики (головним агрономом), завіряється підписами керівника господарства, керівником практики і печаткою.
До звіту додається:
- характеристика практиканта, підписана керівником господарства, головним агрономом і завірена печаткою;
- щоденник проходження практики, підписаний керівником практики і завірений печаткою.
Матеріали практики здаються на випускну кафедру протягом першого тижня занять після завершення практики.
Захист звітів за практику відбувається на засіданнях комісії, створеної деканатом агрономічного факультету.
4.1.Вступ. Коротко викласти головні завдання с.-г виробництва, у т.ч. землеробства в Україні у контексті сучасних процесів реструктуризації і спеціалізації господарств. Значення освоєння зональної ґрунтозахисної системи землеробства в сучасних умовах розвитку сільськогосподарських підприємств.
Суть науково обґрунтованої системи землеробства. Головні ланки системи землеробства та їх особливості в зоні розташування господарства.
Коротко викласти сучасне визначення системи землеробства, показати головні складові ланки системи землеробства і зональні особливості цих ланок в умовах господарства (для спеціалістів).
4.2. Місце розміщення господарства: адміністративний район, область, населений пункт, віддаль центральної садиби від залізничної станції та пунктів реалізації сільського господарської продукції. Напрямок і рівень спеціалізації господарства.
4.3.Ґрунтові та кліматичні умови господарства, їх значення для раціонального використання землі. Дати характеристику основних типів ґрунтів господарства і викласти головні заходи підвищення їх родючості, обґрунтувати можливий рівень продуктивності наявних ґрунтів.
Охарактеризувати кліматичні умови (опади і температуру повітря) за останні 3 роки по місяцях, в тому числі за післяжнивний період. Показати можливості вирощування різних с.-г. культур, в т.ч. в післяжнивний період і фактичний стан в господарстві.
4.4. Склад земельних угідь.Використовуються дані про склад земельних угідь з кадастрової книги господарства і проводиться їх аналіз щодо більш раціонального співвідношення різних земельних угідь з метою найбільш продуктивного їх використання (форма тазміст таблиці, див. курсову роботу з землеробства).
При цьому слід врахувати, що в ряді господарств лісостепової зони має місце висока ступінь розораності земель, а в Поліссі навпаки, іноді дуже мало, 15 – 20 %.
Крім того, при аналізі структури земельних угідь необхідно виходити з того, що в господарстві може бути сад, багаторічне культурне пасовище, поліпшені докорінним і поверхневим способами луки і пасовища, ґрунтозахисні лісові та полезахисні смуги, ставки, заповідники та інші угіддя. Виходячи з наявності чи відсутності цих угідь і їх площ проводиться трансформація земельних угідь на перспективу.
Обов'язково висвітлити процес приватизації землі, технічних засобів і іншого майна. Застосовувана методика оцінки землі і сільськогосподарських угідь, вартість і розмір земельного сертифікату, механізм розподілу земельних угідь, дотримання законодавчих актів. Рух сертифікатної маси, свідоцтва на право власності на землю. Механізм використання резервного фонду та земель запасу. Як використовуються контрактні умови щодо орендної плати за землю. Розробити і подати заходи удосконалення земельних відносин.
4.5.Меліоративні заходи. Показати площу меліоративних земель. Стан меліоративної мережі. Дати характеристику ефективності використання меліоративних земель у господарстві.
Обґрунтувати доцільність проведення осушення перезволожених мінеральних і торфоболотних земель, агролісомеліоративних заходів, хімічної та агробіологічної меліорації ґрунтів (для спеціалістів).
4.6.Структура посівних площ, організація території та агроекологічне обґрунтування чергування культур в сівозмінах. Провести аналіз структури посівних площ в господарстві за останні три роки і оцінити її значення для своєчасного і повного освоєння введених сівозмін та одержання запланованої продукції. Обґрунтувати систему сівозмін в господарстві (польові, кормові, спеціальні) відповідно до типів ґрунтів, крутизни схилів, виробничого напрямку господарства та захисту ґрунтів від ерозії, в тому числі короткоротаційних (особливо у фермерських господарствах).
Дати агроекологічний і екологічний аналіз прийнятого чергування культур в сівозмінах, оцінити його ґрунтозахисне значення. Визначити ступінь освоєння сівозмін і причини, які стримують повне їх освоєння.
4.7.Рівень урожайності с.-г. культур (для спеціалістів). Проаналізувати фактичну урожайність усіх с. г. культур за попередні роки. Встановити основні причини, що сталися в наборі культур і рівні їх урожайності. На підставі цього розробити основні шляхи стабілізації рівня родючості ґрунту та урожайності с.-г. культур з урахуванням ролі факторів біологізації землеробства (підбір найкращих попередників); дотримання агроекологічних строків повернення с.-г. культур на попереднє місце; підбір високоврожайних с.-г. культур, сортів і гібридів вітчизняної і іноземної селекції; розширення посівів проміжних культур на зелене добриво; застосування енерго- і ресурсозберігаючих способів обробітку ґрунту; застосування раціональної системи удобрення з широким використанням місцевих добрив і локальних способів внесення різних добрив; широке застосування біологічних способів захисту рослин.
4.8.Система обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами в сівозміні. На прикладі польової сівозміни розробити різноглибинну, ґрунтозахисну, енергозберігаючу систему обробітку ґрунту з врахуванням можливостей мінімалізації обробітку.
Проаналізувати систему обробітку ґрунту, звернувши увагу на застосування ґрунтозахисних енергозберігаючих прийомів обробітку. Особливо проаналізувати проведення основного зяблевого обробітку (звичайний, поліпшений, напівпаровий).
Диференціювати обробіток ґрунту залежно від типу ґрунту, забур'яненості і біологічних особливостей культури, під яку проводиться обробіток, обґрунтувати доцільність застосування різних заходів обробітку ґрунту (полицевого, безполицевого, поверхневого та ін.), показати застосування гербіцидів у сівозміні.
4.9. Система удобрення в сівозміні на плановий урожай при бездефіцитному балансі гумусу і поживних речовин у ґрунті:
- проаналізувати стан використання добрив у господарстві за попередні роки: загальний обсяг внесення органічних і мінеральних добрив, а також внесення їх на 1 га ріллі (мінеральні добрива вказуються в діючій речовині основних елементів: N, P2O5K2O);
- встановити норму внесення чистого вапна за гідролітичною чи обмінною кислотністю, враховуючи відношення сільськогосподарських культур до реакції ґрунту та до вапнування. Звернути увагу на особливості вапнування у сівозмінах, насичених зерновими, кормовими культурами, чи з вирощуванням картоплі, льону - довгунця, цукрових буряків, овочевих культур (додаток 3);
- при визначенні дози внесення органічних добрив провести розрахунки балансу гумусу в сівозміні за структурою посівних площ. За цими результатами обґрунтувати кількість внесення органічних добрив, а також правильно визначити місце їх внесення;
-дози мінеральних добрив визначити за рекомендаціями облдержродючості, або розрахувати на планову урожайність балансовим методом;
- розрахунки потреби добрив слід показати в таблиці (додаток 4).
4.10. Система насінництва сільськогосподарських культур (для спеціалістів, магістрів). Елітне насіння реалізується науково-дослідними установами спеціалізованим насінницьким господарствам або безпосередньо приватним господарствам.
На товарні цілі висівають насіння зернових культур не «нижче III репродукції, а кормових – ІV репродукції з посівними кондиціями.
У господарстві доцільно вирощувати 2–3 районованих сорти, які відрізняються біологічними особливостями, суворо дотримуватися рекомендованої для кожного із них технологій вирощування.
У кожному господарстві необхідно мати план сортооновлення насіннєвих і страхових фондів з усіх культур, які вирощуються в господарстві. Відповідно з існуючими строками сортооновлення та сортозміни визначити потребу в насінні еліти та першої репродукції (додаток 5).
Розробити завдання насінницькій бригаді або ланці (загону) з вирощування насіння всіх культур для посіву під урожай наступного року.
4.11. Комплексна система захисту рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур. При розробці системи захисту рослин від шкодочинних об'єктів практиканту необхідно провести обстеження посівів основних сільськогосподарських культур в одній польовій сівозміні і скласти паспорт фітосанітарного стану рослин і фенологічний календар розвитку шкідників і хвороб в умовах даного господарства.
З урахуванням біологічних особливостей розвитку шкідників і збудників хвороб та природної стійкості рослин розробити науково-обґрунтовану інтегровану систему захисту, раціонально поєднуючи агротехнічні, біологічні і хімічні методи боротьби.
Комплексна система захисту зернових культур включає такі основні заходи:
– організаційно-господарські – створення спеціалізованих ланок, навчання кадрів, придбання необхідних препаратів тощо;
– заходи захисту культури в період підготовки насіння до посіву – очистка насіння, прогрівання, інкрустація насіння та інші;
– заходи з догляду за посівами – знищення ґрунтової кірки, міжрядне рихлення, фітопатологічні прочистки, обробка пестицидами та інші;
– заходи захисту посівів в період збирання врожаю, строки збирання, способи збирання та інші;
– заходи, які проводяться на полях після збирання врожаю – лущіння стерні, знищення післязбиральних решток, фітоентомологічне обстеження полів та інші.
При розробці цього розділу необхідно викласти обґрунтовані шляхи зменшення застосування пестицидів. (Див. додаток 8-11).
4.12.Система природоохоронних заходів. При розробці цього розділу звернути увагу:
– на розміщення, згідно санітарних норм складських приміщень для зберігання мінеральних добрив і пестицидів, тваринницьких приміщень, багаторічних насаджень;
– на раціональне використання органічних, мінеральних добрив та пестицидів на всіх сільськогосподарських угіддях (норми, строки, способи внесення, форми мінеральних добрив, види пестицидів та інше);
– на ґрунтозахисний обробіток ґрунту, особливо на схилах понад 3°;
– на запровадження у виробництво ґрунтозахисних сівозмін, ресурсозберігаючих прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;
–на зниження накопичення радіоактивних речовин в продукції рослинництва.
4.13. Основні принципи високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур:
– вирощування високопродуктивних сортів, які характеризуються комплексним імунітетом до несприятливих умов;
– розміщення посівів на окультурених ґрунтах та після найкращих попередників;
– використання насіння і садивного матеріалу високих репродукцій і посівних садивних кондицій;
– застосування системи ґрунтозахисного обробітку, який забезпечує максимальне накопичення і збереження вологи в ґрунті;
– застосування оптимальної системи удобрення та інших технологічних прийомів отримання планової урожайності;
– застосування екологічно безпечних систем захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб і полягання зернових культур;
– своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій шляхом використання комплексу високопродуктивних машин і знарядь, прогресивних форм організації і оплати праці;
– надійну охорону довкілля і захист ґрунту від ерозії, ущільнення і переущільнення.
Порівнюється фактична технологія з рекомендованою, пояснюються причини її недотримання і обґрунтовується доцільна технологія в конкретних умовах господарства.
4.14. Заходи щодо поліпшення луків та пасовищ (для спеціалістів). Показати об'єми і основні заходи з проведення докорінного і поверхневого поліпшення луків і пасовищ та створення культурних пасовищ з їх технологіями у фермерських, інших господарствах села.
4.15. Заходи щодо підвищення ефективності овочівництва і хмелярства.
4.15.1. Вказати видовий і сортовий склад овочевих культур, які вирощують у господарстві чергування культур в овочевій сівозміні; особливість технологій вирощування окремих культур (розсадний і безрозсадний способи); технології збирання і зберігання врожаю; урожайність і товарна та екологічна якість врожаю; урожайність і товарна та екологічна якість врожаю; ринки збуту і рентабельність виробництва продукції овочівництва у відкритому грунті. відмітити недоліки в технологіях вирощування овочевих культур, їх причини та шляхи усунення (за низької врожайності).
Особливості технологій вирощування овочевих культур у спорудах закритого грунту, відповідність їх досягненням науки і передового досвіду. (Якщо в господарстві овочеві культури не вирощують доцільно ознайомитись з їх технологіями у фермерських, інших господарствах села).
4.15.2. Відмітити площу, вік, породний і сортовий склад, конструкцію та стан (зрідженість, особливість росту і плодоношення, врожайність, якість врожаю тощо) плодових насаджень, а також технологію вирощування: утримання грунту міжрядь і пристовбурових смуг, удобрення, обрізування, захист від сонячних опіків, весняних приморозків, хвороб і шкідників; охорону, збирання, товарну обробку і зберігання врожаю. (Малопродуктивні, зріджені сади, у яких закінчився термін експлуатації, доцільно розкорчовувати).
Подати пропозиції щодо удосконалення технології вирощування плодових культур чи окремої породи (яблуня, груша, слива, суниці і т.д.). За відсутності в господарстві плодових насаджень висвітлити особливості їх вирощування у фермерських господарствах, присадибних садах (породи, сорти, особливості технологій вирощування, урожайність, ринки збуту тощо); наявність умов для спеціалізації господарств на вирощуванні продукції плодівництва.
4.15.3. Заходи щодо удосконалення технологій і підвищення продуктивності хмелю (за наявності в господарстві хмелеплантацій); пропозиції розвитку хмелярства в господарстві мають бути реальними, конкретними і повними (враховувати організаційно-економічні, грунтово-кліматичні умови, ринки збуту і рентабельність виробництва тощо).
4.16. Висвітлювати заходи, спрямовані на поліпшення розвитку тваринництва і створення необхідної для цього кормової бази, а саме:
- аналіз наявного поголів’я, його якісного стану, продуктивності, рентабельності тваринництва;
- умови утримання тварин у різні періоди року, відповідність їх існуючим вимогам;
- якість продукції тваринництва (товарна, екологічна);
- забезпеченість тваринництва кормами (подати дані у вигляді таблиці: план заготівлі і фактичне виробництво за видами – концентровані, грубі: сіно, сінаж, солома; соковиті: силос, коренеплоди, картопля; зелені); виробництво білкових кормів.
4.17.Охарактеризувати рівень спеціалізації господарства, перспективи і доцільність її поглиблення. Навести порівняльні дані загальногосподарської діяльності (організація і оплата праці, продуктивність, товарна і екологічна якість продукції та ін.) зарубіжних глибоко спеціалізованих господарств і наших багатогалузевих (в основному для студентів, які практикувались за кордоном).
4.18. Пропозиції щодо покращання зеленої архітектури на території господарства, вулицях села, садибах селян.
4.19.Заходи спрямовані на удосконалення первинної переробки і зберігання продукції рослинництва.
4.20. Висновки і пропозиції виробництву. Коротко (одним–двома реченнями) узагальнити результати виробничої діяльності господарства та пропозиції щодо її удосконалення, а саме:
- ступінь раціонального використання земельних угідь та пропозиції спрямовані на підвищення родючості грунту, захисту від ерозії;
- особливості технологій вирощування зернових культур та шляхи подальшої їх інтенсифікації, підвищення рівня рентабельності;
- основи технологій та організації виробництва кормів і пропозиції щодо їх удосконалення;
- рівні технології вирощування овочевих культур, заходи їх інтенсифікації; доцільність і шляхи спеціалізації, концентрації виробництва продукції окремих культур;
- стан вирощування плодових культур та пропозиції щодо спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва продукції плодівництва;
- заходи спрямовані на розвиток хмелярства;
- пропозиції щодо удосконалення технологій вирощування технічних культур;
- основні заходи підвищення продуктивності і рентабельності тваринництва;
- покращення первинної обробки і зберігання продукції рослинництва;
- основні заходи отримання екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва;
- можливості покращення соціально-економічного і фінансового стану господарства.
4.21. Список використаних літературних джерел (в установленому порядку).
Додатки (розрахункові таблиці, окремі нормативні дані та інші матеріали за ініціативою студента).
-
5. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
освітньо-кваліфікаційних рівнів “Бакалавр”, “Спеціаліст” та “Магістр”
Дипломна робота виконується, як правило, за результатами проведених досліджень на дослідному полі університету, в науково-дослідних установах, шляхом експедиційних обстежень в зоні діяльності ДАЕУ.
За скороченою схемою дослід може бути проведений в господарстві за місцем проходження практики (за схемою погодженою з науковим керівником).
Крім цього, в господарстві необхідно взяти матеріали для обґрунтування значення піддослідної культури в економіці господарства.
Для цього необхідно визначити:
– частку культури в структурі посівних площ (%);
– частку культури в товарній продукції господарства, в тому числі в рослинницькій галузі (%);
– частку культури в натуральній оплаті праці (%);
– частку культури в балансі кормів та деякі інші показники за ініціативою дипломника.
Окремі дипломні роботи можуть носити як науковий пошук, так і узагальнення передового виробничого досвіду з різних питань рослинництва, овочівництва, плодівництва, хмелярства.
Експериментальна частина дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційними рівнями “Бакалавр” “Спеціаліст”, “Магістр” виконується за планами, викладеними у відповідних рекомендаціях (2000р).
6.Методичні поради для складання звіту за практику ОКР «Магістр».
Вступ.
Місце розміщення господарства.
Ґрунтові та кліматичні умови господарства.
Склад земельних угідь.
Структура посівних площ, система сівозмін господарства.
Рівень урожайності с/г культур господарства.
Аналіз технологій вирощування в господарстві с.-г. культур піддослідної культури, що вивчається в магістерській роботі.
Площі посіву (посадки) с/г культур за останні три роки.
Розміщення с/г культур щодо попередників.
Обробіток ґрунту залежно від попередників.
Сорти, гібриди, якісні показники насіннєвого (садивного) матеріалу.
Система захисту від шкодочинних організмів та бур’янів.
Системи догляду за посівами (посадками).
Збирання врожаю с/г культур та рівень урожайності за три останні роки.
Результати проведення виробничих дослідів у господарстві.
Перспективи впровадження в господарстві досліджень, проведених магістром.
Висновки і пропозиції господарству щодо удосконалення технології вирощування піддослідної культури.
Економічна оцінка вирощування піддослідної культури в господарстві:
– площа посіву (посадки) с/г культури, – % до землі в обробітку, % до групи с/г культур (зернових, технічних тощо); дані за останні три роки;
–урожайність та валові збори продукції за останні три роки;
– товарність і вартість реалізованої продукції, (у % від загального прибутку, % від прибутку одержаної продукції рослинництва); собівартість, рентабельність.
. План заходів з охорони довкілля в господарстві.
Висновки і пропозиції виробництву (п.4.20).
Список використаних літературних джерел в (установленому порядку).
Додаток 1
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Агрономічний факультет
Агрономічний факультет
ЩОДЕННИК
виробничої практики
студента____курсу_______________групи
агрономічного факультету
___________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по - батькові студента)
___________________________________________________________
(місце проходження практики ( назва
___________________________________________________________
(господарства села, району, області)
ЖИТОМИР 20_
Прибув на місце практики
_________________________________________
(дата, назва господарства)
Призначений напосаду____________________________________________
(вказати всі посади, які займав студент на протязі практики)
Керівник практики________________________________________________
Дата закінчення практики______________________________________
Відмітка про прибуття студента в університет під час проходження практики:
перший раз_____________________________________________________
(дата, підпис викладача)
другий раз_____________________________________________________
(дата, підпис викладача)
Відмітка про прибуття студента в університет на заняття
________________________________________________
(дата, підпис декана)
Оформлення щоденника
Дата | Зміст роботи | Висновки керівника практики з господарства та одного з членів комісії |
(кафедри) | ||
Додаток 2
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Агрономічний факультет
Агрономічний факультет
З В І Т
Стан сільськогосподарського виробництва та основні
організаційно-технологічні заходи підвищення його ефективності
___________________________________________________________
(назва господарства, села району, області)
Звіт підготував