ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОВАЛЕНТНОГО ЗВ’ЯЗКУ
| характеристика | позна-чення | одиниця | що характеризує |
| Енергія зв’язку | Езв | кДж/моль | Енергію, яка виділяється під час утворення зв’язку |
| Довжина | L | м (нм) | Відстань між ядрами атомів |
| Кратність | – | – | Число спільних електронних пар, що зв’язують атоми. Зв’язок може бути простим (Н-Н), подвійним (C=C), потрійним (N≡N) |
| Насиченість | – | – | Здатність атома утворювати обмежене число ковалентних зв’язків, яке визначається числом валентних одноелектронних орбіталей або числом двохелектронних орбіталей, а також числом вільних валентних орбіталей |
| Полярність | μ або D (Дебай) | Кл∙м (1D = 3∙10-30 Кл∙м) | Зміщення спільної електронної пари до одного з ядер атомів |
| Напрямленість | – | Валентний кут | Просторову будову молекули |
Таблиця12
ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН З РІЗНИМИ КРИСТАЛІЧНИМИ ҐРАТКАМИ
| властивості | тип кристалічної ґратки | |||
| молекулярний | атомний | іонний | металічний | |
| Складові частини | 1) Молекули полярні (вода, фенол); 2) Молекули неполярні (йод, сухий лід) | Атоми | Іони (катіони та аніони) | Катіони і вільні електрони |
| Тип хімічного зв’язку | 1) Ковалентний між атомами в молекулах і Ван-дер-ваальсові сили або водневий зв’язок між молекулами; 2) Те ж саме (крім водневого зв’язку) | Ковалентний | Іонний | Металічний |
| Температури плавлення і кипіння | Невеликі | Великі | Великі | Різні |
| Леткість | Леткі | Нелеткі | Нелеткі | Нелеткі (крім ртуті) |
| Механічні властивості | М’які | Тверді | Тверді, крихкі | Тверді, пластичні, ковкі |
| Електрична провідність | Діелектрики | Діелектрики або напівпровідники | Діелектрики, у водних розчинах і розплавах – провідники | Провідники |
| Розчинність у воді | 1) Розчинні; 2) Нерозчинні | – | Розчинні | Нерозчинні |
| Розчинність у неполярних розчинниках | 1) Нерозчинні; 2) Розчинні | Нерозчинні | – | – |
Таблиця13
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТАРНИХ КОМІРОК
| сингонія | кути між осями | довжина ребер | форма |
| Кубічна | α =β = γ = 900 | a = b = c | Куб |
| α =β = γ = 900 | a = b = c | Об’ємноцентрований куб | |
| α =β = γ = 900 | a = b = c | Гранецентрований куб | |
| Тетрагональна | α =β = γ = 900 | a = b ≠ c | Призма на квадратній основі |
| α =β = γ = 900 | a = b ≠ c | Об’ємноцентрована призма на квадратній основі | |
| Гексагональна | α =β = 900 γ = 1200 | a ≠ b ≠ c | Правильна шестикутна призма |
| Ромбічна (орторомбічна) | α =β = γ = 900 | a ≠ b≠ c | Прямокутний паралелепіпед |
| α =β = γ = 900 | a ≠ b≠ c | Об’ємноцентрований прямокутний паралелепіпед | |
| α =β = γ = 900 | a ≠ b≠ c | Базоцентрований прямокутний паралелепіпед | |
| α =β = γ = 900 | a ≠ b≠ c | Гранецентрований прямокутний паралелепіпед | |
| Ромбоедрична (пригональна) | α =β = γ ≠ 900 | a = b = c | Ромбоедр |
| Моноклінна | α =β = 900 γ ≠ 900 | a ≠ b≠ c | Прямий паралелепіпед |
| α =β = 900 γ ≠ 900 | a ≠ b≠ c | Базоцентрований прямий паралелепіпед | |
| Триклінна | α ≠ β ≠ γ | a ≠ b≠ c | Довільний паралелепіпед |
КЛАСИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Таблиця 14
Класифікація за кількістю і складом реагентів і продуктів
| № | тип реакції | визначення | приклад |
| Сполучення | Реакції, внаслідок яких з двох або кількох речовин утворюється одна нова речовина | H2 + S = H2S | |
| Розкладу | Реакції, внаслідок яких з однієї речовини утворюється кілька нових речовин | t CaCO3 → CaO + CO2 | |
| Заміщення | Реакції, внаслідок яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів складної речовини | CuSO4 + Fe = FeSO4+ Cu | |
| Обміну | Реакції, внаслідок яких дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами | CaCl2+K2SO4=CaSO4+2KCl |
Таблиця 15
КласифікаціЯ ЗА ОЗНАКОЮ ОБОРОТНОСТІ хімічної реакції
| № | тип реакції | чим характеризується | приклад |
| Оборотна | Відбувається одночас-но в двох напрямках | 3H2 + N2↔2NH3 | |
| Необоротна | Продуктом реакції є газ, осад або слабкий електроліт | Cu+4HNO3=Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O Ba(NO3)2+H2SO4= BaSO4↓ + 2HNO3 KOH +HCl = KCl+ H2O |
Таблиця 16
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ТЕПЛОВИМ ЕФЕКТОМ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
| № | тип реакції | чим характери-зується | приклад |
| Екзотермічна | Виділення теплоти | C(т) + O2(г) = CO2(г) ∆H = - 393 кДж | |
| Ендотермічна | Поглинання теплоти | N2(г) + O2(г) = 2NO(г) ∆H = 90,4 кДж |
Таблиця 17
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ФАЗОВОГО СТАНУ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
| № | тип реакції | середовище | приклад |
| Гомогенна | Однорідне (гомогенне) | H2 (г) + Cl2(г) = 2HCl(г) OH-(р) +H+(р) = H2O (р) | |
| Гетерогенна | Неоднорідне (реакції відбуваються на межі поділу фаз) | 2Fe(т) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(т) |
Таблиця 18