ДЕВ'ЯТНИЦЯ ДО СВЯТОГО ДУХА
Розважання на кожний день дев'ятннці, зачинаючи від Вознесення
Дев'ятниця до Святого Духа це дуже важна дев'ятниця. Святі Апостоли і Пречиста Діва Марія перші відсвяткували її в горниці. Ця дев'ятниця збагачена великими чудами і дарами, особливо даром Святого Духа, що є даром, який Ісус Христос вислужив нам Своїми Страстями. Сам Спаситель заявив учням, що не міг би був послати нам Святого Духа, якщо б не був помер: Якщо не підійду, то Утішитель не прийде до вас. А коли відійду, то пошлю Його нам! (Ів. 16, 7).
Віра навчає нас, що Святий Дух, це любов, якою Отець любить Сина і Син Отця. Через це дар любови, який є найбільшим даром, що Бог може подати нашим душам, особливіше приписуємо Святому Духові, як пише Св. Павло: Любов Божа запанувала в наших серцях через Святого Духа, що Його дано нам (Рим. 5, 5).
Отож годиться підчас цієї дев'ятниці призадуматися над важністю Божої любови, щоб розбудити в собі бажання здобути її. Притім слід практикувати побожні вправи. особливо треба молитися, бо Бог обіцяв подати Святого Духа тому, хто покірно благає: Ваш небесний Отець подасть Святого Духа тим, що прохатимуть Його (Лк, 11, 13).
Е Розважання ЛЮБОВ ЦЕ ПАЛЮЧИЙ ВОГОНЬ
Бог звелів у Старім Завіті, щоб на Його престолі невпинно горів вогонь: Вогонь завжди горітиме на Моїм престолі {Пев. 6, 12). Св. Григорій каже, що Божими престолами є наші серця, в яких Господь бажає, щоб вогонь Його божеської любови горів: « Божий престол це наше серце. Там вогонь має завжди горіти, бо звідтам полум'я любови мусить невпинно підноситися до Господа». Предвічний Отець не задовольняється тим, що дав Свого Сина Ісуса Христа, щоб спас нас Своєю смертю. Він рішив дати ще Святого Духа, щоб мешкав у наших душах і розбуджував у них вогонь любови. Сам Христос заявив, що прийшов на землю саме тому, щоб розпалити цей святий вогонь у наших серцях, і що не бажав нічого сильніше ніж зобачити, що цей вогонь там спалахнув: Я прийшов на землю розпалювати вогонь. Ох як сильно бажаю, щоб він уже горів! (Лк. 12, 49). Спаситель забув про зневаги і кривди, що їх зазнав від людей на землі, бо, ввійшовши до неба, послав нам Святого Духа.
Мій любий Спасителю, так серед страждань, як у славі Ти завжди любиш нас!
Святий Дух з'явився під видом вогняних язиків: З'явилися язики подібні до вогню (Дії: 2, 3). Ось тому свята Церква отак велить молитися нам: «Господи, нехай Святий Дух розпалить у нас той вогонь, що Господь Ісус Христос приніс на землю і бажав, щоб він сильно розгорівся!» 2). Це був той святий вогонь, що розбудив у Святих одушевления для Божих справ, спонукав любити ворогів, бажати погорди, зрікатися земських дібр і радо йти на муки та смерть. Любов не вміє бути бездільною. Вона ніколи не каже «досить». Що більше якась душа любить Бога, то сильніше бажає трудитися, щоб подобатися Йому та здобувати собі Його любов.
Розважання розпалює цей святий вогонь. Псальмопівець каже: Моє серце загорілосяв грудях. Вогонь спалахнув від мого роздумування(Пс. 38, 4). Мусимо любити розважання, якщо бажаємо любити Бога, бо розважання це блаженне горнило, в якім розпалюється Божа любов.
Почування і молитва
Мій Боже, я досіль не вчинив нічого для Тебе, що так багато зробив для мене. Горе мені! Моя остиглість спонукує Тебе відкинути мене від Себе. Святий Душе, «розгрій те, що холодне!» Звільни мене від остиглости і розбуди в мені бажання подобатися Тобі. Зрікаюся власної волі та постановляю радніше померти ніж вчинити Тобі прикрість.
Ти з'явився під видом язиків. Присвячую Тобі свій язик, щоб більше не зневажав Тебе. Мій Боже, Ти дав мені язик, щоб я прославляв Тебе, а я користувався ним, щоб ображати Тебе і спонукувати інших, щоб так само поступали! Всім серцем каюся за це. Ради Ісуса Христа, що під час Свого земського життя так сильно прославив Тебе, поможи мені, щоб і я на-майбутнє славив Тебе, взивав на поміч і розмовляв про Твою доброту та любов, якою люди повинні любити Тебе.
Моє найвище Добро, люблю Тебе. Мій люблячий Боже, люблю Тебе.
Маріє, ти — обручниця Святого Духа. Виєднай мені цей святий вогонь.