Аналіз фонду заробітної плати

Аналіз використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці необхідно розглядати у взаємозв'язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за такої умови створюються реальні можливості для нарощування темпів розширеного виробництва.

У економічному аналізі оперують наступними поняттями, пов'язаними з оплатою праці працівників та іншими виплатами (табл. 12.12).

Аналіз фонду оплати пращ працівників підприємства проводиться у наступній послідовності:

1. Оцінюється структура фонду оплати праці за економічним змістом, джерелами формування, категоріями працівників тощо.

2. Розраховуються абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати. Порівнюючи фактично нараховану заробітну плату за місяць, квартал,

наростаючим підсумком з початку року, за рік і за групами персоналу на підприємстві, а також у цехах, ділянках з плановим (минулим) періодом, визначається абсолютна економія або перевитрати коштів на заробітну плату.

Абсолютна економія (перевитрати) (∆ФЗП_абс) розраховується при порівнянні фактично використаних коштів на оплату праці (ФЗП_ф) з базисним фондом заробітної плати (ФЗП_б) у цілому по підприємству, за виробничими підрозділами та категоріями працюючих:

Абсолютна перевитрата (економія) фонду заробітної плати всього персоналу, у тому числі промислово-виробничого, без урахування змін обсягу виробництва продукції не дає можливості оцінити ефективність використання коштів на оплату праці.

Оскільки фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу тісно пов'язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, то визначається відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати (∆ФЗП_відн) визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та базовим її фондом, скоригованими на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва та продуктивності праці.

При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно до зміни обсягу виробництва продукції. Це заробітна плата робітників за розцінками, премії⁶робітникам та управлінському персоналу за виробничі результати та сума відпускних, що відповідає частці змінної заробітної плати.

Постійна частина не змінюється при збільшенні або зменшенні обсягу виробництва (зарплата робітникам за тарифними ставками, заробітна плата службовцям за окладами, всі види доплат, оплата праці працюючих у житлово-комунальному господарстві, соціальній сфері та відповідна до них сума відпускних):

де ∆ФЗП_відн - відносне відхилення фонду заробітної плати; ФЗП_ф - фонд заробітної плати фактичний: ФЗП_СК - фонд заробітної плати базовий, скоригований на фактичний темп зміни обсягу виробництва; ФЗП_змта ФЗП_пост- відповідно змінна та постійна сума базового фонду заробітної плати; Т_з - темп зростання (зниження) обсягу виробництва.

3. Визначають вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення ФЗП.

В економічній літературі наводяться наступні фактори, що впливають на фонд оплати праці працівників підприємства (рис. 12.2).

Розглянемо характер впливу основних факторів, наведених на рис. 12.2. Передусім формування витрат на оплату праці залежить від категорії працюючих, так як оплата праці робітників найбільше підлягає впливу обсягу випуску продукції (при відрядній оплаті праці) або відпрацьованого часу (при погодинній оплаті праці); оплата праці працівників визначається за встановленим посадовим окладом і безпосередньо з обсягом випуску продукції не пов'язана.

Постійна частина фонду заробітної плати залежить від середньоспискової чисельності працівників і їх середнього заробітку за відповідний період часу.

Змінна частина витрат на оплату праці, передусім, залежить від обсягу випущеної продукції. Чим він більший, тим більша нараховується заробітна плата робітникам. Фактор обсягу продукції діє спільно зі структурним фактором, тобто зі зміною частки окремих виробів, що мають більшу або меншу трудомісткість і відповідно оплату за одиницю продукції.

Іншим фактором, що спричиняє вплив на змінну частину оплати праці робітників, є пряма оплата праці за одиницю виробу, яка залежить від трудомісткості одиниці виробу та годинної оплати праці (розцінок, за вироби), що змінюються під впливом науково-технічного прогресу та покращання організації виробництва та праці.

Для розрахунку факторів відхилення затрат на оплату праці за рахунок собівартості можна використовувати алгоритми, наведені в підручнику Любушина Н.П., Лесева В.Б., Дьякова В.Г. „Анализ финансово-экономической деятельности предприятия".

За даними табл. 12.13 можна зробити висновок, що фонд оплати праці у II кварталі збільшився на 18,9% або на 2120 гри. При цьому його змінна частина збільшилася на 20,8 % або на 1108 грн., а постійна частина - на 15.1 %, що склало 492 грн.

Проведемо аналіз змінної частини фонду заробітної плати (табл.., 12.13) за рахунок :

Ä зміни обсягу виробництва:

де ФЗП_з.м. - змінна частина фонду заробітної плати; ОВ - обсяг виробництва.

∆ФЗП_зм.ов= 5334 х 1,0016 - 5334 = 8,53 (грн.);

Ä зміни прямої оплати праці за одиницю продукції:

∆ФЗП_зм.зп = ФЗП_змІІ – ФЗП_змІ х (ОВ_ІІ : ОВ_І)

∆ФЗП_зм.зп = 6442-5334 х 1,0016 = 1099,47 (грн.);

∆ФЗП = 8,53 + 1099,46 = 1108 (грн.).

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що фонд змінної заробітної плати у І кварталі був більший на 1108 грн. за II квартал.

Найбільший вплив на збільшення змінної частини фонду заробітної плати здійснила зміна прямої оплати праці за одиницю продукції, що призвела до збільшення змінної частини фонду заробітної плати на 1099,47 грн.; за рахунок збільшення обсягу виробництва - лише на 8,53 грн.

Проведемо аналіз фонду заробітної плати службовців (ФЗП_с) за даними таблиці 12.13.

де О - оплата за окладами; В - оплата відпусток; П - премії; Н - доплати і надбавки.

де С_м - середньомісячна заробітна плата.

Визначимо зміну оплати за окладами за рахунок:

Ä чисельності службовців:

∆О_чр= 1143- 1600 =-457 (грн.);

Ä середньомісячної заробітної плати службовців:

∆О_см= 1700 - 1143 = 557 (грн.);

Загальна зміна становить:

∆О = -451 + 557= 100 (грн.).

З проведеного розрахунку можна зробити висновок, що фонд заробітної плати службовців у лютому збільшився на 500 грн.у порівнянні з січнем або на 20,0 %.

На зміну фонду заробітної плати службовців вплинули наступні фактори: зменшення чисельності службовців призвело до зменшення фонду заробітної плати на 457 грн.; при цьому за рахунок збільшення середньомісячної заробітної плати службовців фонд заробітної плати збільшився на 557 грн., збільшення оплати відпусток - на 100 грн., збільшення премій - на 270 грн., збільшення доплат і надбавок - на З0 грн.

Найбільший вплив на фонд заробітної плати службовців мала середньомісячна заробітна плата службовців.

4. Важливе значення під час аналізу використання фонду заробітної плати має вивчення даних про середній заробіток працюючих, його зміну, а також про фактори, що впливають на його рівень. Тому подальший аналіз повинен бути спрямований на вивчення причин зміни середньої заробітної плати працюючих за галузями виробництва, підрозділами, категоріями та професіями.

При цьому потрібно враховувати що середньорічна зарплата робітників залежить від кількості відпрацьованих днів кожним робітником, середньої тривалості робочого дня та середньогодинної заробітної плати.

5. У процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати та продуктивністю праці. Як вже відмічалось, для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та рентабельності, необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбуваються перевитрачання фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції та, відповідно, зменшення суми прибутку.

Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати, приріст середньої заробітної плати на 1 % приросту продуктивності праці чи приріст продуктивності праці на 1 % приросту середньої заробітної плати. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці та середньої заробітної плати.

В умовах інфляції під час аналізу індексу росту середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари та послуги.

Відносна економія (перевитрати) ресурсів (характеризує величину необхідних ресурсів при досягнутому обсязі виробництва на базовому рівні ефективності їх використання): (668 - 670) х (70000 – 60000) = - 20 (чол.).

Відносна економія оплати праці: (10000-9000) х 1,167= 1167 (тис. грн.).

За наведеними в табл. 12.14 даними темпи зростання продуктивності праці є більшими у порівнянні з темпами зростання оплати праці. Це сприяло економії фонду оплати праці на суму 1167 тис.грн., що є свідченням інтенсифікації використання трудових ресурсів

Аналізуючи ефективність використання трудових ресурсів, необхідно оцінити ефективність використання коштів на оплату праці. Для цього

розраховують співвідношення обсягу виробництва, чистого доходу, валового або чистого прибутку до фонду заробітної плати; вивчають динаміку цих показників, проводять порівняння з наявною інформацією з інших підприємств; визначають вплив факторів на зміну кожного показника. На підставі результатів проведеного аналітичного дослідження приймаються відповідні управлінські рішення щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

12.2. Аналіз ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

12.2.1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні засоби виробництва: будівлі, машини, обладнання, сировина, матеріали, паливо тощо. У сукупності вони складають виробничі засоби промислових підприємств. Виробничі засоби промислових підприємств знаходяться в постійному русі - кругообігу, в процесі якого вони проходять три стадії. Перша стадія - придбання необхідних для здійснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалі придбані засоби беруть учать у процесі виробництва нового продукту (виробнича стадія). На третій стадії кругообігу вироблений продукт реалізується, підприємству повертаються грошові кошти за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадій кругообігу перша і третя проходять у сфері обігу, а друга - в сфері виробництва. Залежно від характеру обороту виробничі засоби підприємства поділяються на основні та оборотні.

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових та інших підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання.

Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом збільшення кількості об'єктів основних засобів (екстенсивний шлях), так і за рахунок підвищення ефективності їх використання (інтенсивний шлях). При цьому економічно виправданим є збільшення часу роботи устаткування, Його повне завантаження, кваліфікований догляд і ремонт тощо.

Мета економічного аналізу ефективності використання основних засобів полягає у визначенні забезпеченості основними засобами за умови найбільш інтенсивного їх використання та пошуку резервів підвищення фондовіддачі. Завдання, об'єкти, етапи аналізу використання основних засобів і нематеріальних активів наведено на рис. 12.3.

Джерела інформації для проведення аналізу⁸ наведено в таблиці 12.15.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках 10, 11, 12, 13, 15 тощо). Прогнозний аналіз ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів застосовується при оцінцівідповідних альтернативних управлінських рішень.

Методика аналізу ефективності використання основних засобів повинна враховувати ряд принципових положень:

Ä функціональна корисність основних засобів зберігається протягом декількох років, тому витрати з їх придбання і експлуатації розподілені в часі;

Ä момент фізичної заміни (оновлення) основних засобів не співпадає з моментом їх вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що зменшують фінансові результати діяльності підприємства;

Ä ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному залежно від їх виду, належності (власні, орендовані), характеру участі у виробничому процесі, а також призначення.

Оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, а й соціально-побутову, культурну, природно-екологічну тощо, ефективність їх використання визначається не лише економічними, а й соціальними, екологічними та іншими факторами.