ОСНОВНІ НОВІ КА ТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ. Угода, суспільний договір сторін соціально-трудових відносин, соціальний договір, трипартизм, інституціоналізація соціального партнерства
Угода, суспільний договір сторін соціально-трудових відносин, соціальний договір, трипартизм, інституціоналізація соціального партнерства, найманий працівник, роботодавець, об'єднання найманих працівників, об'єднання роботодавців, органи соціального партнерства, соціальний діалог, моделі соціального діалогу, соціальне страхування.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення соціального партнерства.
2. Назвіть основних суб'єктів соціального партнерства.
3. Розкрийте історію розвитку профспілкового руху.
4. У чому полягають основні завдання профспілок?
5. Які об'єднання роботодавців України ви знаєте? Розкрийте їх основні функції.
6. Які міжнародні організації забезпечують соціальне партнерство в Європейськім Союзі?
7. Розкрийте сутність основних моделей соціального партнерства.
ТЕМА 13
МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ
ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
13.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.
13.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.
13.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.
Сутність моніторингу соціально-трудових
Відносин, його основні завдання, методична
Та інформаційна база
Сучасний етап розвитку України характеризується зміною суспільно-політичної формації, що тягне за собою докорінні зміни в усіх галузях життя суспільства. Особливо багато проблем виникає у сфері соціально-трудових відносин. Передовсім це проблеми, пов'язані з забезпеченням ефективної зайнятості населення, запобіганням і подоланням безробіття, врегулюванням міграційних процесів, забезпеченням гідного рівня життя населення. Розв'язання окреслених проблем неможливе без достовірної інформації про вказані явища, їхні взаємодію, взаємозалежність, розвиток. Висвітлити всі закономірності розвитку соціально-трудових процесів, виявити проблеми, що виникають у соціально-трудовій сфері, спрогнозувати подальший розвиток тих чи тих соціальних процесів допомагає моніторинг.
Моніторинг — це система послідовного збору даних про явище, процес, які описуються за допомогою певних показників із метою оперативної діагностики стану об'єкта, його дослідження й оцінювання в динаміці.
МОП пропонує визначати моніторинг як постійний або періодичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінювання поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій і видачу рекомендацій для їх усунення.
Моніторинг соціально-трудової сфери - комплексна державна система неперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.
Основні завдання моніторингу
- неперервне спостереження за станом соціально-трудової сфери та отримання оперативної інформації про неї;
- об'єднання інформаційних потоків, що формуються різними органами, які здійснюють моніторинг;
- своєчасне виявлення змін у соціально-трудовій сфері;
- попередження негативних тенденцій, які ведуть до формування і розвитку соціальних конфліктів;
- здійснення короткострокового прогнозування розвитку соціально-трудових відносин;
- оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та інших нормативних актів із соціально-трудових питань.
Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці та соціальної політики України, Державним комітетом статистики України спільно з Міністерством економіки, Державним комітетом у справах національностей та міграції та іншими державними органами виконавчої влади.
Об'єкти моніторингу
Об'єктами моніторингу виступають спеціально відібрані (базові) підприємства, організації, установи різних форм власності й галузей економіки, окремі соціально-демографічні та професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризують розвиток галузей економіки України.
Основні напрями моніторингу
Проведення моніторингу в соціально-трудовій сфері передбачає отримання та обробку інформації за такими напрямками:
- соціально-демографічні і міграційні процеси;
- ринок робочої сили, зайнятість та безробіття населення;
- соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;
- умови та охорона праці;
- доходи і рівень життя населення.
Інформаційна база моніторингу
Інформаційною базою моніторингу соціально-трудових відносин виступають:
- матеріали державної централізованої та галузевої статистичної звітності;
- дані базових підприємств, не охоплені державною статистикою;
- дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп населення, домогосподарств;
- дані спеціальних соціологічних опитувань населення, трудових колективів та експертів;
- результати досліджень науково-дослідних організацій, задія-них у систему моніторингу.
На державному та регіональному рівнях система показників моніторингу повинна характеризувати:
- міграційні та соціально-демографічні процеси;
- структуру зайнятості, тенденції руху робочої сили, стан системи підготовки і перепідготовки кадрів;
- проблеми і тенденції безробіття;
- зміни обсягів виробництва продукції;
- доходи й рівень життя населення.
На рівні підприємства аналізуються такі показники:
- загальноекономічний стан підприємства (обсяги виробництва, реалізації, витрат тощо);
- рух кадрів, їх підготовка і перепідготовка, втрати робочого часу;
- умови та охорона праці;
- оплата праці та форми участі підприємств у соціальній підтримці своїх працівників;
- стан трудових відносин на підприємстві.
Збір і первинна обробка інформації у процесі ведення моніторингу здійснюється територіальними органами державної статистики, міністерствами і відомствами, які беруть участь у моніторингу, відповідними службами зацікавлених органів виконавчої влади регіонів України. Інформація надходить до банку даних автоматизованої інформаційної системи Державного комітету статистики і Міністерства праці та соціальної політики. Узагальнення даних моніторингу, їх аналіз і підготовка пропозицій з вирішення соціально-трудових проблем здійснюється Міністерством праці та Державним комітетом статистики України із залученням наукових організацій, підвідомчих органам виконавчої влади, які беруть участь у моніторингу, відповідних науково-дослідних інститутів Національної академії наук України, галузевих міністерств і відомств.
За результатами моніторингу готуються щоквартальні та щорічні доповіді, які подаються Президентові та Уряду України. Загальні доповіді містять аналітичну інформацію, дані про заходи для запобігання конфліктних і кризових явищ у соціально-трудовій сфері, пропозиції з питань, вирішення яких перебуває в компетенції державних органів управління.