Створення тимчасових проектних груп передбачає така організаційна
структура:
а) дивізійна;
б) матрична;
в) лінійна;
г) функціональна.
14. Виробнича структура підприємства характеризує:
а) співвідношення між окремими цехами підприємства;
б) склад виробничих та функціональних структурних підрозділів;
в) кількісне співвідношення і розміри внутрішніх структурних
підрозділів підприємства, а також механізм їх взаємозв’язку.
15. Вкажіть види виробничих структур:
а) цехова;
б) безцехова;
в) корпусна;
г) комбінатська;
д) правильні всі відповіді.
16. Утворення тимчасових предметно-спеціалізованих груп – це:
а) лінійна структура управління;
б) матрична структура управління;
в) функціональна структура управління;
г) дивізіональна структура управління.
17. При масовому виробництві з постійним асортиментом продукції та незначними еволюційними змінами технології її виготовлення доцільною є:
а) лінійна структура управління;
б) лінійно-функціональна структура управління;
в) дивізіональна структура управління;
г) матрична структура управління.
18. До соціальної інфраструктури підприємства входять такі об’єкти:
а) їдальні, кафе, магазини;
б) лікарні, поліклініки, медпункти;
в) житлові будинки, заклади побутового обслуговування;
г) дитячі дошкільні заклади;
д) усі відповіді правильні.
19. Принципи управління – це:
а) сукупність закономірно розташованих, взаємопов’язаних елементів, які знаходяться у взаємодії та являють собою єдине ціле ;
б) загальні, суттєві, стійкі та необхідні причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами;
в) будь-яке організаційне утворення, що складається з працівників, зайнятих певною господарською діяльністю;
г) правила, основні положення та норми поведінки, якими необхідно керуватись у процесі управління.
20. Принцип єдності напрямку передбачає, що:
а) керівники розподіляють відповідальність з підлеглими;
б) кожна група, що діє в межах однієї мети, повинна бути поєднана
єдиним планом і мати одного керівника;
в) спеціалізація є природним порядком речей;
г) робітник отримує накази від одного безпосереднього керівника.
21. Формування навичок відповідального ставлення до праці, розробки ефективного стиля управління та досягнення високої культури відносин між керівником і підлеглими є метою методів управління:
а) економічних;
б) соціально-психологічних;
в) організаційно-розпорядчих;
г) керівних.
22. Процес розподілу відповідальності з підлеглими характеризує:
а) принцип справедливості;
б) принцип єдиноначалля;
в) принцип делегування повноважень;
г) принцип науковості.
23. Принцип єдиноначалля означає, що:
а) інтереси одного робітника не повинні переважати над інтересами компанії;
б) робітник отримує накази від одного безпосереднього керівника;
в) робітники повинні поважати керівників і підтримувати порядок;
г) робітник повинен бути дисциплінованим.
24. Забезпечення необхідної координованості дій різних підрозділів підприємства є завданням такого виду управління:
а) економічного;
б) виробничого;
в) організаційного;
г) соціального.
25. Повноваження, що делегуються менеджером вищого рівня управління, що керує певною функцією, управлінцю нижчого рівня, який керує аналогічною функцією, називаються:
а) лінійними;
б) комбінованими;
в) функціональними (штабними);
г) жодна з наведених відповідей не є вірною.
26. Засоби впливу на окремих робітників та трудові колективи, котрі необхідні для вирішення цілей підприємства, – це:
а) методи управління;
б) функції управління;
в) підходи до управління;
г) функції ділового управління.
27. Постійний і системний вплив на діяльність структур підприємств для забезпечення узгодженої роботи та досягнення позитивного результату, – це:
а) організація виробництва;
б) контроль за діяльністю підприємства;
в) управління підприємством;
г) планування виробництва.
28. Сутність управлінської діяльності полягає в:
а) залученні працівників до керівництва підприємством;
б) незаперечному використанні доведених «зверху» розпоряджень»
в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;
г) впливі на процес через прийняття рішень.
29. Управління – це:
а) процес впливу суб’єкта управління на об’єкт управління;
б) стосунки між людьми в процесі виробництва;
в) процес цілеспрямованого впливу на колективи людей для
організації та координації їхньої діяльності.
30. Вкажіть методи управління:
а) правові;
б) стимулювання;
в) економічні;
г) соціально-психологічні;
д) організаційні.
31. Основні принципи управління:
а) неперервність;
б) економічність;
в) системність;
г) науковість;
д) особиста матеріальна зацікавленість.
32. Організаційні методи управління поділяються на:
а) регламентні;
б) економічні;
в) соціально-психологічні;
г) розподільчі.
33. Назвіть концепції управління підприємством:
а) раціоналістична;
б) неформальна;
в) формальна;
г) традиційна;
д) функціональна.
34. Вкажіть функції управління підприємством:
а) планування;
б) розвиток;
в) організація;
г) мотивація;
д) дослідження.
35. Дія, що здійснюється в системі управління і спрямована на зміну стану об’єкта управління відповідно до поставленої мети, – це:
а) метод управління;
б) функція управління;
в) підхід до управління;
г) контроль за управлінням.
36. Контроль як управлінська функція підприємства полягає в:
а) обліку результатів, досягнутих за певний період діяльності підприємства;
б) перевірці своєчасності початку трудової зміни;
в) порівнянні фактично досягнутих результатів з плановими;
г) усі відповіді правильні.
Планування діяльності підприємства
1. Виробнича програма програма підприємства – це:
а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;
б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;
в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок.
2. Яке твердження є правильним:
а) валова продукція є більшою за обсягом, ніж товарна;
б) товарна продукція є більшою за обсягом, ніж валова;
в) величина валової продукції може бути меншою, більшою або однаковою з товарною.
3. Реалізована продукція включає:
а) товарну продукцію, роботи промислового характеру;
б) товарну продукцію, зміну залишків готової продукції на складі;
в) товарну продукцію, зміну обсягу незавершеного виробництва.
4. Товарна продукція не включає:
а) роботи та послуги промислового характеру, виконані для інших підприємств;
б) запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону;
в) готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб.
5. Обсяг валової продукції визначається:
а) ТП + НРп – НРк;
б) ТП + НВк – НВп;
в) ТП – (М + А).
6. Номенклатура продукції підприємства – це:
а) перелік передбачених для виготовлення видів продукції;
б) співвідношення окремих виробів у їх загальному обсязі;
в) обидва визначення правильні.
7. Обсяг чистої продукції визначається:
а) ТП + НРп – НРк;
б) ТП + НВк – НВп;
в) ТП – (М + А).
8. Товарна продукція це:
а) готова продукція на складі; незавершене виробництво; запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону;
б) напівфабрикати, що використовуються у власному виробництві; капітальне будівництво для непромислової сфери; незавершене виробництво;
в) готова продукція на складі; капітальне будівництво для непромислової сфери; запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону.
9. Централізована номенклатура продукції:
а) формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень;
б) формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію;
в) немає правильної відповіді.
10. Яким може бути співвідношення обсягів товарної і реалізованої продукції у виробничій програмі:
а) обсяги товарної і реалізованої продукції однакові;
б) обсяг товарної продукції менший, ніж реалізованої;
в) обсяг товарної продукції більший, ніж реалізованої;
г) обсяг товарної продукції може бути меншою, більшою або однаковою з реалізованою.
11. Для розрахунку обсягу валової продукції не треба знати:
а) обсяг товарної продукції;
б) зміну залишків готової продукції на складі;
в) зміну обсягів незавершеного виробництва.
12. Асортимент продукції це :
а) склад і співвідношення виробів у загальному обсязі;
б) перелік виробів за назвами, сортами у заданій кількості;
в) перелік видів продукції, що виробляється в межах даної номенклатури.
13. Децентралізована номенклатура продукції:
а) формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень;
б) формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію;
в) немає правильної відповіді.
14. До складу чистої продукції не входять:
а) вартість сировини та матеріалів;
б) сума амортизаційних відрахувань;
в) усе перелічене.
15. Якщо темпи росту матеріальних витрат більші , ніж темпи росту товарної продукції, це свідчить про :
а) зменшення обсягів чистої продукції;
б) збільшення обсягів чистої продукції;
в) між наведеними показниками не існує прямого зв’язку.
16. Зростання залишків готової продукції на складах підприємства в кінці місяця відносно початку місяця свідчить про :
а) зменшення обсягів реалізації;
б) збільшення обсягів реалізації;
в) між наведеними показниками не існує прямого зв’язку.
17. Найважливішими принципами планування є:
а) зв’язок і взаємозалежність планових і фактичних показників;
б) суб’єктивна оцінка майбутнього стану підприємства і мобільність;
в) врахування життєвого циклу товарів;
г) системність і безперервність планування.
18. Під плануванням діяльності підприємства розуміють:
а) порівняння основних показників його розвитку у звітному і
базовому періодах;
б) розрахунок майбутньої величини прибутків;
в) процес визначення цілей підприємства. а також засобів і шляхів їх досягнення;
г) аналіз перспектив розвитку підприємства в порівнянні з іншими підприємствами цієї ж галузі.
19. Оперативно-виробниче планування являє собою:
а) систему заходів, спрямованих на конкретизацію технікоекономічного плану в часі і просторі;
б) систему планування і обліку номенклатури, об’єму продукції, собівартості продукції;
в) заходи з розробки перспективних планових завдань і розрахунків.
20. Вихідною інформацією для розробки бізнес-плану є:
а) інформація про кількість підприємств, що виготовляють
аналогічну продукцію;
б) інформація про ринковий попит на товар;
в) інформація про ціни на аналогічні товари за кордоном.
21. Визначення планових показників на основі впливу найважливіших чинників відбувається при використанні:
а) екстраполяційного методу;
б) факторного методу;
в) нормативного методу;
г) балансового методу;
д) матричного методу.
22. Для забезпечення погодження потреб і ресурсів при плануванні застосовується:
а) екстраполяційний метод;
б) факторний метод;
в) нормативний метод;
г) балансовий метод;
д) матричний метод.
23. Планування на період від одного до п’яти років – це:
а) короткострокове планування;
б) середньострокове планування;
в) довгострокове планування;
г) стратегічне планування.
24. Основне завдання оперативно-календарного планування – це:
а) визначення довгострокової стратегії підприємства;
б) визначення обсягів і структури продуктово-асортиментної програми підприємства та ресурсів, необхідних для виробництва і реалізації продукції;
в) визначення попиту на продукцію та планування її збуту;
г) конкретизація показників поточного плану з метою організації планомірної
та ритмічної роботи підприємства та його підрозділів;
д) конкретизація показників сукупних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства.
25. Бізнес-план дає змогу розв’язати такі завдання:
а) обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;
б) розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства;
в) визначення джерел фінансування обраної стратегії;
г) підбір працівників, спроможних реалізувати даний план;
д) усі відповіді правильні.
26. До методів прогнозування відносять:
а) методи моделювання, економічний метод, статистичний, експертних оцінок, екстраполяції, ергонометричний метод, метод пошуку;
б) метод кореляційних і регресійних моделей, статистичний метод, експертизні методи, метод корегування;
в) метод екстраполяції, метод функцій, метод кореляційних і регресійних моделей, експертних оцінок, мозкової атаки, морфологічного аналізу, побудови «дерева цілей», інформаційного моделювання, оптимізації;
г) метод статистичний, метод експертних оцінок, побудови «дерева цілей», метод оргометричний, метод оптимізації.
27. Методи планування повинні відповідати таким вимогам:
а) забезпеченість ресурсами;
б) соціальна спрямованість;
в) різноманітність досягнення основної мети підприємницької діяльності збільшення прибутку;
г) адекватність до зовнішніх умов ринку.
28. До принципів прогнозування розвитку підприємств відносять:
а) регресивність, альтернативність, гнучкість, цілеспрямованість:
б) оптимальність, гнучкість, адекватність, нормативність, послідовність, альтернативність;
в) системність, економічність, цілісність, взаємонаправленість, збалансованість, наукова обгрунтованість;
г) системність, наукова обгрунтованість, цілеспрямованість, альтернативність.
29. До методів планування на підприємстві відносять:
а) балансовий, нормативний, програмно-цільовий, за технікоекономічними факторами;
б) нормативний, науковий, органолептичний, економічний;
в) стратегічний, оперативний, нормативний, балансовий;
г) оперативний, програмно-цільовий, техніко-економічний, нормативний.
30. Бізнес-план – це:
а) документ, в якому викладено суть, напрями і способи реалізації підприємницької ідеї;
б) документ, в якому викладені напрями щодо одержання прибутку;
в) документ, в якому викладені заходи щодо реалізації продукції;
г) документ, в якому викладена оцінка діяльності підприємства.
31. За економічним призначенням планові показники поділяються на:
а) абсолютні й відносні;
б) кількісні й якісні;
в) натуральні й вартісні;
г) одиничні й узагальнені.
32. У плануванні виокремлюють такі основні цілі підприємства:
а) виробничо-технологічну;
б) соціальну;
в) ресурсну;
г) економічну.