Рівень кваліфікації робітників визначається
а) за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників;
б) за допомогою рівня кваліфікації;
в) за освітньо-кваліфікаційним рівнем;
г) за рангами.
11. Залежно від характеру трудової діяльності персонал поділяють за:
а) професіями, спеціальностями, рівнем кваліфікації;
б) рівнем кваліфікації;
в) професіями, спеціальностями, спеціалізація ми;
г) немає правильної відповіді.
12. Робітники – це:
а) працівники, які безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг;
б) працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль;
в) працівники, які займаються інженерно-технічними та іншими спеціальними роботами;
г) немає правильної відповіді.
13. Для оцінки кваліфікаційного рівня та оплати праці персоналу використовується:
а) єдиний тарифний план
б) рівень кваліфікації;
в) єдина тарифна сітка;
г) наявність стажу роботи та присвоєних рангів.
14. Продуктивність праці характеризується:
а) обсягом випущеної продукції;
б) обсягом випущеної за одиницю часу продукції в розрахунку на одного працюючого;
в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;
г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу;
д) жодна з відповідей неправильна.
15. Працівники підприємства, направлені на навчання з відривом від виробництва:
а) входять до облікової чисельності персоналу;
б) не входять до облікової чисельності персоналу;
в) входять до явочної чисельності;
г) входять до середньооблікової чисельності.
13. Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань і практичних навичок, називається:
а) категорією;
б) кваліфікацією;
в) професією;
г) спеціальністю.
14. Технологічна трудомісткість визначається:
а) витратами праці керівників;
б) відображає повні витрати праці на виготовлення одиниці продукції;
в) витратами праці основних робітників;
г) витратами праці допоміжних робітників.
15. Працівник підприємства, що готує та оформлює документацію, належить до категорії:
а) робітник;
б) керівник;
в) професіонал;
г) технічний службовець.
16. Рівень плинності кадрів є:
а) абсолютним показником руху персоналу;
б) відносним показником руху персоналу;
в) показником наявності персоналу;
г) показником продуктивності праці.
17. Персонал підприємства поділяється на промислово-виробничий і непромисловий за такою ознакою:
а) за складністю виконуваних робіт;
б) за віком і професійним складом;
в) за характером участі у виробничій діяльності;
г) за категорією працівників.
18. Вузький різновид трудової діяльності в межах професії – це:
а) спеціалізація;
б) рівень кваліфікації;
в) кваліфікація;
г) спеціальність.
19. Вид трудової діяльності, який потребує спеціальних знань і практичних навичок – це:
а) професія;
б) спеціальність;
в) кваліфікація;
г) спеціалізація.
20. Професія характеризує:
а) стаж роботи на даному підприємстві;
б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок;
в) можливість очікування суміжної спеціальності;
г) сукупність певних теоретичних знань.
21. Сукупність працівників, зайнятих у виробництві або безпосередньому його обслуговуванні називають:
а) трудовими ресурсами підприємства;
б) персоналом підприємства;
в) промислово-виробничим персоналом підприємства;
г) невиробничим персоналом підприємства;
д) трудовим потенціалом підприємства.
22. Співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності -це:
а) резерв персоналу;
б) структура персоналу;
в) категорія персоналу;
г) явочна чисельність.
23. Які категорії працівників відносяться до промислововиробничого персоналу:
а) основні робітники, допоміжні робітники, службовці, керівники;
б) робітники, службовці, керівники, спеціалісти;
в) робітники, керівники, спеціалісти, фахівці;
г) керівники, службовці, спеціалісти, фахівці, робітники.
24. Штатний розпис:
а) документ про працівників, що займають керівні посади на підприємствах;
б) внутрішній нормативний документ, який визначає перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів;
в) документ, який визначає різновид трудової діяльності в межах даної професії.
25. До основних робітників відноситься:
а) наладчик токарного верстата;
б) водій електрокара;
в) токар механічного цеху;
г) вантажник гальванічного цеху.
26. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує:
а) плинність персоналу;
б) структура персоналу;
в) резерв персоналу, що має використовуватися для заміни тих, котрі не виходять на роботу з поважних причин;
г) кількість персоналу, звільненого з поважних причин у звітному періоді.
27. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньооблікової їх чисельності – це показник:
а) стабільності персоналу;
б) рівня дисципліни персоналу;
в) частки окремих категорій персоналу;
г) плинності персоналу.
28. Показник відповідності кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт обчислюється як відношення:
а) чисельність основних робітників до чисельності допоміжних робітників;
б) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до середньооблікової чисельності;
в) чисельність висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;
г) середнього тарифного розряду групи робітників до середнього тарифного розряду робіт, що виконують.
29. Продуктивність праці характеризується:
а) обсягом випущеної продукції;
б) обсягом випущеної продукції в розрахунку на одного працюючого;
в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;
г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу.
30. Інтенсивність праці визначається:
а) тривалістю робочого дня;
б) ступенем продуктивного використання праці;
в) кількістю затрачених годин на виготовлення одиниці продукції.
г) кількістю фізичної і розумової енергії людини, витраченою за одиницю часу.
31. Якщо випуск продукції збільшується, а кількість працівників підприємства залишається незмінною, то продуктивність праці:
а) зростає;
б) знижується;
в) залишається незмінною;
г) між наведеними показниками відсутній прямий зв'язок.
32. Кількість продукції, яку має виробити працівник за одиницю часу, – це:
а) норма часу;
б) норма виробітку;
в) норма обслуговування;
г) норма чисельності.
33. Оптимальну кількість устаткування, закріплену за працівником, характеризує норма:
а) часу;
б) видобутку;
в) обслуговування;
г) чисельності.
34. Показник, який є вартісним показником продуктивності праці, – це:
а) кількість виробленої продукції, яка припадає на одного допоміжного працівника;
б) витрати часу на виробництво одиниці продукції;
в) вартість виробленої продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника;
г) вартість матеріалів, яка припадає на одного працівника.
35. Показник, який є трудовим показником продуктивності праці – це:
а) верстатозмінність;
б) трудомісткість;
в) матеріаломісткість;
г) фондомісткість.
36. Якщо вироблення на одного працівника продукції підприємства підвищується, то трудомісткість:
а) підвищується;
б) знижується;
в) залишається незмінною;
г) усе залежить від особливості конкретного підприємства.
37. Якщо випуск продукції збільшується, а кількість працівників підприємства залишається незмінною, то продуктивність праці:
а) зростає;
б) знижується;
в) залишається незмінною;
г) між наведеними показниками відсутній прямий зв'язок.
38. Основою для розрахунку необхідної чисельності персоналу для підприємства є:
а) плановий обсяг випуску продукції;
б) рівень продуктивності праці та його зростання;
в) норма часу, видобутку, обслуговування;
г) рівень виконання норм видобутку.
39. Кількість працівників і якісний склад персоналу впливає на:
а) ціну продукції;
б) ефективність використання землі;
в) розмір амортизації;
г) продуктивність праці.