Зміст поняття "фінансова система", принципи щодо її організації
Держава як провідний інститут, який здійснює управління суспільством складається з політичної, економічної, соціальної, релігійної та інших структур. Основу економічної структури складають товарно-грошові відносини, що виникають в державі. В цих відносинах приймають участь чотири суб'єкти: держава, регіон, господарюючий суб'єкт та громадянин. Вступаючи у міжособистісні товарно-грошові відносини, ці суб'єкти, як це зазначалося у попередньому розділі, ініціюють появу фінансових відносин, що призводить до формування фінансової системи.
♦ Система у широкому розумінні являє з себе сукупність відносно самостійних якісно визначених елементів, між якими існує зв 'язок або взаємодія.
Фінансова система держави є відображенням форм і методів
конкретного використання фінансів в економіці. Відповідно
структура фінансової системи значною мірою визначається
економічною моделлю суспільства. Так, у державі тоталітарного
типу фінансова система є спрощеною і дещо примітивною. Не всі її
ланки є достатньо розвиненими.
Фінансова система 37
У державах з ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їх ланки перебувають на стадії формування. Це стосується насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.
Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у них всіх є загальна ознака - це те, що фінансова система являє собою сукупність різноманітні фондів фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.
Отже, сукупність фондів фінан-сових ресурсів та взаємозв'язок між ними утворює фінансову" систему країни.
Фінансову систему можна розглядати з позиції її функціонування (за внутрішньою будовою) та з погляду інституційної розбудови (за організаційною структурою).
вэ° За внутрішньою будовою:
♦ Фінансова система - це сукупність відносно відокремлених
взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають
специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП.
вз* За організаційною структурою:
♦ Фінансова система - це сукупність фінансових органів та
інститутів, які здійснюють управління грошовими потоками.
Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи здійснюється за ознакою каналів руху грошових потоків і місцем концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів відбувається у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виокремлення ланок фінансової системи.
Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається із сфер та ланок.
♦ Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою
сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер
покладено рівень економічної системи.
Виділяють чотири сфери фінансової системи:
% рівень мікроекономіки - фінанси суб'єктів господарювання; •*> рівень макроекономіки - державні фінанси; % рівень світового господарства - міжнародні фінанси; Ч> сфера забезпечення - фінансовий ринок.
♦ Ланка - це виокремлена за певною ознакою частина
фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за наявності
автономного фонду фінансових ресурсів або специфічних форм
і методів фінансових відносин.
Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи є
самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині
єдиного цілісного.
вз1 Фінансові системи мають певні характерні риси:
> кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів;
> кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;
> між: ланками фінансової системи існує тісний взаємозв 'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;
> фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної планки;
> залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи.
Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи є динамічною і не може розглядатися у статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися, або деякі її ланки можуть відмирати.
Проте на сьогодні очевидно, що фінансова наука постійно поглиблює своє розуміння фінансової системи, її структури, функцій тощо. Якщо в середині XX століття більшість науковців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджетні фонди тощо.
Тема 2
Фінансова система
Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи
загалом і окремих її ланок зокрема має важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання та поліпшення добробуту населення.
Що стосується формування організаційної будови фінансової системи, слід визначити, що вона складається з фінансового апарату, тобто органів управління фінансами, та фінансових інститутів. Але слід визначити, що це питання більш детально розглядається у темі "Управління фінансами".
- 'Щ$ЩШ:Фінансова система базується на таких засадах:: !='*:ШЧІ —► принципі розподілу фінансових ресурсів на централізовані та
децентралізовані; —► принципі самостійності (кожна ланка фінансової системи
країни має свої джерела формування доходів та напрями їх
використання); —► принципі єдності (всі ланки фінансової системи поєднані між
собою через систему фінансових відносин, які виникають з
приводу формування, розподілу та використання фінансових
ресурсів); —► принципі функціонального призначення ланок фінансової
системи; —► принципі адміністративно-територіального розподілу
фінансових ресурсів.
У періодичній літературі фінансова система іноді ототожнюється з фінансово-кредитною системою, валютно-фінансовою, грошово-фінансовою тощо. Усе це - результат поверхового розуміння складних явищ і процесів економічного життя. В економіці кожної держави самостійно існують фінансова, кредитна, грошова або валютна системи. Вони виконують різні функції, а отже відрізняються і за структурою, і за формами впливу на економічні й соціальні процеси. Водночас вони діють в одному економічному просторі, мають тісну взаємодію і взаємозалежність.
Структура фінансової системи країни має бути спрямована на розв'язання таких завдань:
> формування, концентрацію та оптимальне розміщення достат
ніх для виробництва певного обсягу ВВП фінансових ресурсів;
> досягнення максимальної ефективності використання наявних
фінансових ресурсів - максимізація обсягів виробленого ВВП на
основі вибору раціональної структури фінансового забезпечення;
40 Тема 2
>* встановлення оптимальних пропорцій розподілу та перерозподілу виробленого ВВП з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств та держави в цілому;
> всебічне сприяння залученню усіх тимчасово вільних коштів та отриманих доходів через інститути фінансового ринку на фінансування виробництва ВВП;
> формування страхових фондів з метою забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів та доходів і забезпечення їх максимально раціонального використання.
При розгляді внутрішньої структури фінансової системи деякі автори пропонують враховувати регіональні аспекти її побудови. З цих міркувань розглядають національні, регіональні та світову фінансові системи.
Національна фінансова система відображає структуру фінансових відносин конкретної країни.
Світова та регіональна фінансові системи включають у себе національні фінансові системи країн світу чи окремого регіону, а також систему міжнародних фінансів, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.
При розгляді даної теми більша увага нами буде приділена формуванню саме національної фінансової системи України.