Доба раннього середньовіччя
| VІ століття | |
| 527—565 | Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії. |
| бл.558 | Нашестя аварів |
| 558—559 | Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії |
| 560—570 | Заснування у Паннонії Аварського каганату (567—805 рр.) |
| Авари у Добруджі | |
| Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства. | |
| Облога Херсонесу військами Тюркського Каганату. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії. | |
| 584—642 | Хан Великої Булгарії Кубрат |
| Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний | |
| VІІ століття | |
| бл. 625 | Утворення Хозарського каганату |
| Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай. | |
| бл.650 | Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов’я на Нижній Дунай. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець. |
| Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання. | |
| Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату | |
| Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес. | |
| бл.700 | Угри закріплюються на Сіверському Донці. |
| VІІІ століття | |
| 717 — 741 | Правління у Візантії імператора Льва ІІІ |
| Едикт Льва ІІІ проти іконошанування. | |
| 741 — 775 | Правління у Візантії імператора Костянтина V |
| бл.787 — 790 | Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії. |
| бл. 787—790 | Поход новгородців на чолі з Бравліним на Судак у Таврії. |
| 796 (805) | Знищення Аварського Каганату у Паннонії. |
Давньоруська доба