Період поширення і ствердження російської влади

  ХVІІІ століття
1702 - 1704 Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна.
Облога поляками Семена Палія у Фастові.
1703 - 1711 Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві.
1703 – 1725 Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.
1704 – 1706 Похід І.Мазепи та російських військ на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду Петра І на долучення до своїх володінь Правобережжя. (Польща у цей час вела Північну війну зі Швецією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману).
1707 - 1709 Повстання у Росії під проводом К.Булавіна – охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запоріжжя.
Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Польщу і вступили на Смоленщину, після чого повернули на Україну. Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос полковник Кочубея та Іскри на І.Мазепу Петру І. 28 (30?) жовтня – Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І - короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі. 2 листопада – Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці – Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців. 6 (11?) листопада – обрання промосковською старшиною нового Гетьмана – Івана Скоропадського (1708 – 1722). Перенос гетьманської столиці на російський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено російських офіцерів. О.Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину. 19 листопада 1708 – 7 січня 1709 – оборона Веприка. 8 грудня: Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську – у басейні Дону та Сіверського Дінця.
1 квітня – 26 червня – облога шведами Полтави. 14 (25) травня – російські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорізьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра – на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам’янську Січ біля Газикермена (1709-1711). 27 (28) червня: Полтавська битва – російська армія Петра І розгромила шведську. 30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдавії, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. 7 липня – Решетилівські статті - петиція гетьмана І.Скоропадського з 1ё14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати російсько-українські відносини. Задовільнені не були. На Україні поставлено на утримання 10 російських полків; козацькі загони спрямовуються у північну Росію для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу. Петро І примусив скоротити число студентів КиєвоМогилянської Академії з 2000 до 161, а кращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві 29 липня: ультиматум російського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І.Мазепи.
5 квітня – обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710 -1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького». Травень: Кримський хан Девлєт ІІ Герай уклав союз з Пилипом Орликом. 20 листопада – Турція оголошує війну Росії. Початок Російсько-турецької війни 1710 - 1713 рр.
Січень – квітень: похід кримських татар на Правобережну Україну (за підтримки П.Орлика і польськіх загонів Й.Потоцького). 30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня – основні сили куруцев (12 000) капітулюють біля Сатмара. 25 травня: невдалий штурм Білої Церкви татарами та козаками П.Орлика. Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І. Квітень – Петр І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром. Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп). 22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців – куруцев – Мукачівського замку . 25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м.Ясси. 8-9 липня: битва і оточення російської армії південніше Ясс на Пруті. 12 липня: Прутська мирна угода: Росія повертала Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам’яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет турків над землями Запоріжжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в т.ч. з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710 – 1713 рр.
1711 - 1728 (1734?) Олешківська Січ у гирлі Дніпра.
Скасування полкового устрію на Правобережжі.
Відновлення польського панування на Правобережжі. Уз Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через російські порти (Ригу, Петербург, Архангельськ).
Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам
Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн.
Заборона вивезення українського збіжжя до Європи
Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Заборона вивозити скляні вироби до Європи.
30 серпня – Ништадтський мир: закінчення Північної війни Росії зі Швецією; Росія отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії. Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів.
29 квітня - Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.
З 16 травня - Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо. Призначення у Київ мітрополітом Варлама Вонятовича (1722 -1730).
Гетьман на Лівобережжі – Павло Полуботок (1722 – 1723)
1722 - 1794 Життя Григорія Сковороди
29 лютого – у Петропавлівський фортеці у Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок
1725 - 1727 Царювання у Петербурзі Катерини І
1 жовтня - Гетьман на Лівобережжі – миргородський полковник Данило Апостол (1727 – 1734) Заснування Харківського колегіуму.
1727 - 1730 Царювання у Росії Петра ІІ Олексійовича
Заслання Київського митрополит Варлама на північ.
1730 - 1740 Царювання Ганни Іоанівни
1731 - 1733 Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р.
Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734 – 1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»:3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром – Баратинського).
Початок російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн. осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків – 1,5 млн. карбованців (10 річних бюджетів).
Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736 – 1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим. 1 червня – здобуття росіянами Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня) ; 20 червня - здобуття росіянами Азову. 2 липня – здобуття Кінбурна; відступ на Самару.
Квітень 70-тисячна армія Х.Мініха рушила на Очаків. 2 липня – здобуття росіянами Очаківа. 40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп.
Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи. Літо – похід П.Лассі в Північний Крим
1738 - 1745 Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша
Російські війська залишили Кінбурн і Очаків. 27 серпня: перемога російських військ на чолі з Х.Мініхом над турками при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Бєлградський мир (закінчення війни Турції з Росією і Австрією) , за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запоріжжям.
Початок царювання Єлизавети Петрівни (1741 – 1761)
Запровадження «Прав, за якими судиться малоросійський народ». Візит імператриці Єлизавети до Києва; прохання старшини про вибори нового гетьмана.
Серпень – загибель О.Довбуша
1747 - 1753 Спорудження Андріївської церкви у Києві.
Випуск першої газети в Україні – «Кур’єр Львівський» (польською мовою).
Поновлення гетьманства. Гетьман Лівобережжя і Запоріжжя – 22-річний Кирило Розумовський (1750 – 1764). Гайдамацьке повстання на Правобережжі.
Травень – царський уряд виділив частину запорізьких земель між Синюхою і Дніпром сербам на чолі з полковником Й.Хорватом. Нова Сербія (1752 – 1764)
Заснування Слов’яносербії на Сіверському Донці і Бахмуті (1752 – 1764)
Утворення Новослобідського полку на південь від Нової Сербії. Існував у 1754 -1759 і у 1761 – 1764 рр. Бюджет Гетьманщини поставлено під контроль Петербурга, митні кордони з Росією скасовано.
1754 - 1757 Будівництво фортеці Святої Єлизавети. Заснування Олександрії.
1756 - 1763 Семирічна війна за участю козацьких полків.
Після вбивства чоловіка – імператора Петра ІІІ (1761 – 1762) – імператрицею Росії під іменем Катерина ІІ (1762 – 1796) стає німецька принцеса.
Гетьман К.Розумовський розділив Гетьманщину на 20 повітів.
22 березня – утворення Новоросійської губернії (початково – на землях Нової Сербії і Слов’яносербії) Польськім королем обрано проросійського кандидата – Станіслава Понятовського (1764 – 1795) 10 (17?) листопада – остаточна ліквідація гетьманства; утворення 2-ї Малоросійської колегії (1764 – 1786 рр.)
Ліквідація слобідських козацьких полків.
Коліївщина - антипольське повстання на Правобережжі під проводом М.Залізняка та І.Гонти. Придушені поляками за допомогою російських військ. Повстання на Запоріжжі. «Барська конфедерація» 1768 – 1769 рр. – рух проти проросійського короля Польщі. Напад гайдамаків на прикордонну Балту і спалення містечка.
1768 - 1774 Російсько – турецька війна.
Червень – невдалий похід російських військ на чолі з генералом Бергом на Крим. Походи Крим-Герая на Запорізьки землі – останні походи татар на Україну. 9 вересня - Російські загони зайняли Хотин; 26 вересня – Ясси, а у листопаді – Бухарест. Створення Нововербованого козацького полку з населення Правобережної України.
1769 - 1770 Повстання Дніпровського і Донецького пікінер них полків
1769 - 1771 Заснування астрономічної обсерваторії у Львові.
Російсько-турецька війна: перемоги при Чесме (26 червня), на Ларзі (7 липня), при Кагулі (21 липня); російські війська окупували Молдову, Валахію, Буджак і Єдісан.
1770 - 1771 Спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці). Заснування Олександрівська (нині м.Запоріжжя).
Російсько-турецька війна: Похід Долгорукова на Крим: здобуто Перекоп (червень), Гезлев, Кафу. Кримське ханство визнавалось незалежним, але під протекторатом Росії. У Криму залишились російські гарнізони.
1-й розділ Речі Посполитої: Пруссія отримала землі у пониззі Вісли, Росія – східну Білорусь, Австрія – Галичину.
Російсько-турецька війна: бойові дії йшли, в основному, на Нижньому Дунаї.
1773 - 1775 Повстання у Росії О.Пугачьова.
10 липня - завершення російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр.: Кючук-Кайнарджийський мирний договір – Росія отримала Кабарду, Азов, Керч і Єнікале, Кінбурн і землі між Дніпром і Південним Бугом, а також низку переваг.
7 травня: австро-турецька угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина. 4 червня – 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765 – 1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р. Частина запорожців осіла в дельті Дунаю під захистом імперії, де була створена Задунайська Січ Ліквідація Полтавського полку.
Затверджено план побудови у пониззі Самари Катеринослава-І. Листопад - введення російських військ (кн. Прозоровський) до Криму з метою посадити на троні проросійського хана Шагин Герая.
1776 – 1785 Задунайська Січ навколо Вілкова на Дунаї.
Літо – переселення кримських християн у Приазов’я, яке відбулося за ініціативи П.Румянцева-Задунайського і Катерини ІІ і за участю О.Суворова. Зокрема, Крим залишили 18 395 греків і 12 598 вірмен. 19 жовтня – заснування Херсону
Заснування греками Маріуполя (на місці козацького поселення Домаха)
Заснування Павлограду
Ліквідація автономного устрою Лівобережної України
Заснування Нікополя
8 квітня - Ліквідація Кримського ханства і долучення його земель у Криму, Приазов’ї і на Кубані до Російської імперії. 3 травня: Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Ліквідація полкового устрою на Україні (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Козелецький, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький полки). На Україні засновано 5 намісництв: Новгород-Сіверське, Чернігівське, Київське, Харківське, Катеринославське.
Заснування російських колоній в Криму: Сімферополя (татарська Ак-Мечеть), Євпаторії (татарський Гезлєв), Севастополя. Заснування першого в Україні університету – Львівського (на базі єзуїтського)
«Жалувана грамота дворянству» Катерини ІІ: зрівняння української козацької старшини у правах з російським дворянством
1785 - 1805 Розташування Задунайської Січі у Банаті.
1785 - 1817 Бузьке козацьке військо
Подорож Катерини ІІ разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня - закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-ІІ (на новому місці – на Дніпрі). 13 серпня – початок російсько-турецької війни 1787 – 1791 років. Намагання турків оволодіти Кінбурном, відбиті загоном О.В.Суворова.
1787 – 1792 Існування між Бузьким та Дністровським лиманами Чорноморського козацького війська. (Після 1792 р. чорноморці переселені на Кубань)
1787 – 1796 Існування між Південним Бугом і Інгулом Катеринославського козацького війська.
24 травня – початок походу російської армії на Очаків. Бойові дії в Молдавії. 6 (17) грудня – штурм О.В.Суворовим Очакова і оволодіння ним; знищення турецького гарнізону.
Російсько-турецька війна: турки зазнали низку поразок у Молдавії (під Фокшанами, на Римніку тощо) і 3 листопада здали Бендери. Австрійці оволоділи Бєлградом і Бухарестом. Заснування Миколаїва
Російсько-турецька війна: турецький флот зазнав поразки на Чорному морі – біля Керчі і біля Тендри; російські війська оволоділи пониззям Дунаю. 11 грудня – О.Суворов захопив Ізмаіл.
Російсько-турецька війна: російські війська просунулись до Галаца, а також оволоділи Анапою. 29 грудня – Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Росії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром.
Переселення козаків Чорноморського козацького війська на Кубань. Спорудження Кубанської укріпленої лінії по правому берегу Кубані. Заснування Тирасполю.
Другий поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Познань, а Росія – Правобережну Україну із Східною Волинню і Білорусь
1793 - 1797 Створення дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві.
Біля Хаджибею засновано Одесу і Овідіополь. Березень – грудень: повстання у Польщі під проводом Т.Косцюшко – зокрема, охопило центральну Польщу, Підляшшя, Берестейщину, Холмщину.
26 жовтня: Третій поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Мазовію і Варшаву, Австрія – Холмщину і західну Галіцію, Росія – Литву, західну Білорусь з Брестом і Західну Волинь.
Спорудження першої кам’яновугільної копальні у Донбасі (Лисичанськ)
1796 - 1801 Створення дендропарку «Софіївка» в Умані.
1796 - 1801 Царювання у Росії імператора Павла І
Переведення контрактової ярмарки з Дубна до Києва
Видання першого витвору нової української літератури – «Енеїди» І.П.Котляревського.
Задуто першу в Україні велику доменну піч на Луганському чавуноливарному

Ред.] ХIХ століття

  ХІХ століття
Відкриття першої в Україні гімназії (у Новгород-Сіверському).
1804 - 1805 Будівництво у Києві першого міського театру.
Заснування російського Харківського університету Відкриття ліцею у Кременці
1805 - 1813 Задунайська Січ дислокується у Сейменах на Нижньому Дунаї.
У відповідь на зміщення правителів у Молдові та Валахії Росія ввела до Дунайських князівств війська. Початок російсько-турецької війни 1806 – 1812 років. Без бою здалися турецькі гарнізони у Хотині, Бендерах, Аккермані , Кілії. Турки тимчасово захопили Бухарест, а серби – Бєлград.
Листопад - повстання ратників міліції у Києві, Балті, Дубосарах.
1807 - 1809 Російсько-турецька війна: перемир’я, за яким сторони виводили війська з Дунайських князівств
Створення театру у Полтаві Поновлення Галицької митрополії.
12 березня – поновлення російсько-турецької війни.
Відкриття гімназії у Києві; відкриття оперного театру в Одесі.
16 травня – Закінчення російсько-турецької війни 1806 – 1812 рр. – Бухарестський мирний договір, за яким Росія отримала Бессарабію (східну Молдавію) і Буджак; Дунайські князівства повертались Османській імперії на правах автономій; Сербія отримала внутрішню автономію; Турція визнавала Російські володіння у Закавказзі, але утримувала за собою Анапу. Нашестя армій Наполеона на Москву. Вихід першої у Східній Україні газети «Харьковский еженедельник»
1813 -1828 Задунайська Січ розташована у дельті Дунаю (Катирлез – Дунаваць)
1814 - 1861 Життя Т.Г.Шевченка
Повстання бузьких козаків у Вознесенську Заснування Ришельєвського ліцею в Одесі.
27 червня: повстання військових поселенців у Чугуєві.
Відкриття у Ніжині гімназії вищих наук
Березень: створення Південного товариства декабристів на Україні.
Видання 4-томної «Історії Малої Росії» Бантиш-Каменського.
29 грудня – 3 січня: повстання Чернігівського полку.
1825 - 1855 Царювання Миколи І.
Селянські заворушення в Уманському повіті під проводом О.Семенова.
14 (26) квітня - початок російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр. Окупація російськими військами Дунайських князівств; здобуття Шумли і Варни у Болгарії, низки фортець у східній Анатолії. Перехід козаків Задунайської Січі на російській бік.
Літо – взяття російськими військами Ерзуруму, Сілістрії, Адріанополя. 2 (14) вересня – укладено Адріанопольський мирний договір: Росія одержала острови в дельті Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями, а також низку привілеїв. Турція визнавала приєднання до Росії деяких територій в Закавказзі, зобов'язувалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції.
1830 - 1831 Польське повстання - торкнулося, зокрема, Волині і Галичини.
Царські реформи у західних губерніях: зачинено, зокрема, польські школи, польський Кременецький ліцей
Відкриття Київського університету
Київ останнім з міст позбавлено Магдебурзького права
Створення М.В.Гоголем «Ревізора»
1837 - 1852 Дмитрій Бібіков – київський генерал-губернатор (Правобережна Україна).
Початок діяльності Одеського товариства історії і старожитностей.
Перше видання «Кобзаря» у Петербурзі Скасовано дію Литовського статуту на Правобережжі.
1843 - 1844 Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
Заснування технічної академії у Львові
Заснування обсерваторії Київського університету
1845 - 1847 Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві
Селянське антипольське повстання у Галичині Опублікування «Історії русів»
1848 - 1849 Революції у Австрії та Угорщині. Відміна кріпацтва у Австро-Угорщині. Вихід у Львові першої української газети «Зоря галицька». 1-3 листопада – повстання у Львові. Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
4 жовтня – початок Кримської (Східної) війни 1853 – 1856 рр. Приводом стало введення російських військ до Дунайських князівств. З залишків задунайських козаків Михайло Чайковський створив загони у складі турецької армії.
Лютий: козацькі загони М.Чайковського (Садик-паші) увійшли до Бухаресту, де він став губернатором. 13 вересня – початок героїчної оборони Севастополя.
27 серпня – російські війська залишають Севастополь
18 березня – закінчення Кримської війни: Паризький мир, за яким Росія повертала Турції Карс, а Молдові передавала гирло Дунаю з прилеглою частиною Буджаку. Також Росія відмовлялась від протекторату над Валахією, Молдовою і Сербією.
19 лютого – маніфест імператора Олександра ІІ (1855 - 1881) про відміну кріпацтва. 4 листопада: відкриття першої в Україні залізниці – ділянка Перемишль – Львів і Львівського вокзалу.
Постановка першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С.С.Гулака-Артемовського
Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону друкування книг на українській мові. 2 грудня: у Херсоні заснували перший у Російський імперії Земський банк взаємного кредиту.
2 грудня: Земська і судова реформи - рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.
Будівництво залізниці Одеса-Балта і Роздільна – Кучурган Відкриття Новоросійського університету в Одесі.
Відкриття залізниці Львів – Чернівці.
1866 - 1870 Будівництво залізниці Київ - Балта
Заснування оперного театру у Києві.
Відкриття залізниці Київ - Курськ 8 грудня: у Львові засновано товариство "Просвіта"
12 липня: Відкриття ділянки залізниці Львів – Броди (до кордону з Російською імперією) Пуск залізниці Ростов – Горлівка 23 грудня: відкриття ділянок залізниці Курськ – Харків – Ростов.
Відкриття ділянки залізниці Золочів – Тернопіль. Відкриття залізничного мосту у Києві.
1870 - 1871 Будівництво залізниць Полтава – Кременчук і Харків – Полтава.
Відкриття залізниці Тернопіль - Підволочиськ
1871 - 1876 Будівництво залізниці Волочиськ - Жмеринка.
Введення в дію металургійного заводу «Новоросійського товариства» у Юзовці. Відкриття залізничного мосту у Кременчуці і залізниці на Одесу.
15 листопада: Відкриття залізниці Лозова – Олександрівськ з гілкою на Нижньодніпровськ.
Відкриття оперного театру у Харкові. Відкриття залізниць Гомель – Бахмач, Бахмач – Ромни, Мелітополь – Сімферополь (14 жовтня)
Відкриття Черновицького університету.
16 травня – Емський акт царського уряду, спрямований на утиск української культури і мови
1877 - 1878 Російсько-турецька війна (на Балканах і у Східній Анатолії)
19 лютого (3 березня) – закінчення російсько-турецької війни: Сан-Стефанський мир, за яким Сербія, Чорногорія і Румунія отримували повну незалежність, а Боснія і Герцеговіна та Болгарія – автономію; Росія приєднувала Карс, Батум і південну Бессарабію. Відкрито залізниці Попасна – Слов’янськ, Дебальцеве – Луганськ і Мерефа – Суми – Ворожба.
Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну
Заснування М.Л.Кропивницьким в Єлизаветграді української професійної трупи.
1882 - 1904 Будівництво Катерининської залізниці
Відкриття ділянки залізниці Ясинувата – Катеринослав – Долинська і мосту через Дніпро в Катеринославі
Початок промислового видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейну Відкриття в Одесі бактеріологічної станції (2-ї в Європі)
Відкрито перший великий завод у Катеринославі – Олександрівський Південно-Російський металургійний завод.
Відкрито залізницю Кременчук - Ромни
У Катеринославі став до ладу трубопрокатний завод «Шодуар-А»
Першотравневий мітинг робітників у Львові - перша «майовка» в Україні. Перший марксистський гурток (Катеринослав). Відкриття у Києві першої електростанції загального користування.
У Катеринославі став до ладу металургійний завод Гантке (нині – Нижньодніпровський трубний) В Одесі з'явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений з Європи)
8 травня – пуск у Києві першого в Російській імперії електричного трамваю.
Створення перших хронікальних фільмів в Україні.
Створення київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу». 26 червня: пуск у Катеринославі електричного трамваю (3-й в Російській імперії)
Відкриття Київського політехнічного інституту.
Відкриття Катеринославського вищого гірничого училища.
Селянські заворушення у Галичині.

 

Події ХХ століття