Привести бусоль в робоче положення

1.Навести її на точкуі прочитати відлікЗа допомогою алідади навести на вим. об»єкт..Румб читається по бусольному кільцю проти 1-го з кінців магн. Стрілки попереднь визначивши назву четверті.При вим. азимутів відлік читається з лімба і очного верньєра.

Внутрішній кут: приводять бусоль в робоче положення: за допомогою алідади навести на задню ( праву походу) точку полігону,прочитати відлік . За доп.алідади навести на передню (праву походу) точку і прочитати відлік.Кути визн. за формулою В=З-П

Вимір.внутр. кутів способом від «нуля».Приводять бусоль в робоче положення .Суміщають «о» лімба і «о» очного верньєра.За допомогою заживного гвинта втулки навести предметний діоптр на передню (ліву походу) точку полігону.Відлік становить О⁰ і ОО⁰ (П). За допом. Алідади навести на задню точку.Читаємо відлік.Внутрішній кут В=З-П

24) Польові роботи бусольного знімання.
Бусольне знімання складається із прокладаня бусольного ходу і зніманя подробиць місцевості з лінії і точок цього ходу. Перед зніманням визначають поправку напрямку, для цього її встановлюють на геодезичному пункті і вимірюють магнітний азимут на 2 пункті на якій відомо дирекцій ний кут. Бусольне знімання виконують способами: спосіб прямих і зворотних засічок; спосіб прямих і обернених засічок - використовується для знімання точок недоступних для вимірювання або такі що не вимагають вимірювання.
Полярний спосіб- використовується для знімання місцевості в рівнинних (степових) умовах з повною видимістю всіх точок. Вимірюють напрямок на кожну точку і відстань до неї. Спосіб обходу - найбільш вагомий. Почергово стаємо в кожну вершину полігону, вимірюємо напрям на наступну точку і відстань між ними. Проводимо вимірювання азимуту лінії або внутрішніх кутів. Під час знімання ведеться журнал бусольного знімання де записується № точки стояння, № точки спостереження, довжину лінії, кут нахилу горизонту і горизонтальної проекції даної лінії. Одночасно з вимірюванням точок полігону проводиться знімання точок місцевості результати яких наносять на ОБРИС- по замаштабне креслення даної місцевості.

25) Побудова плану бусольного знімання
Кінцевим етапом бусольного знімання є побудова плану, ств. На основі відомості румбів. У виміряні довжини ліній водять поправки, тобто знак горизонтальній проекцій ліній. Складаючи план магнітні азимути переводять в географічні, вівши поправки за схилення магнітної стрілки. Положення першої точки розраховують так, щоб ділянка розмістилась приблизно по середині. Через точку проводять вертикальну лінію, яка показує напрям магнітного меридіана. За допомогою транспортира відкладають кут що відповідає напрямку величини румба початкової лінії. За означеним напрямком від першої точки проводять пряму, на якій відкладають довжину лінії 1-2. Через отриману точку 2 проводять меридіан, від якого відкладають румб лінії 2-3 та її довжину. У цій же послідовності будують решту точок полігону. Після закінчення побудови кінцева точка має збігатися з початковою. Через неточність побудови цього не відбувається. Відстань між точками 1штріх- 1 виражену в в плані називається лінійною(абсол.) неув’язкою. Про її допустимість судять за відносною неув’язкою - відношенням величини абсолютної неув’язки до периметра(суми довжин сторін) полігону. Вона не повинна перевищувати 1/200 периметра. Якщо вона не допустима перевіряють накладку плану і виправляють помилки які можуть бути викликані паралельністю меридіанів у окремих точках полігону, похибками відкладання кутових величин румбів і довжин сторін. За допустимої неув’язки проводять ув’язку полігону графічним способом.

26) Обл. застосування теодолітного знімання.
Найбільш поширеним видом горизонтальних знімань є теодолітне, його виконують теодолітом - кутоміром геодезичним приладом, землемірною стрічкою чи далекоміром, що дозволяє створити знімальну основу на більших площах, а також більш точно і продуктивно проводити знімання подробиць місцевості. Теодолітне знімання розбивають на три етапи: 1) підготовча робота, виконується перед зніманням. Вивчають район по картографічним, аерофотознімальним матеріалом, вкладають технічний проект, виконують рекогносцировку, прорубують просіки і візири із встановленням лісовпорядкувальних та інших знаків. 2) Польові роботи - виконують кутові і лінійні вимірювання для визначення планового положення точок знімальної основи і знімання подробиць місцевості. Під час польових робіт ведеться журнал теодолітного знімання і обрис. 3) Камеральні роботи - виконують обрахунки, обчислення і графічні роботи-побудови. Кінцевою метою яких є виготовлення оригіналу контурного плану місцевості або лісовпорядкувального планшету. В залежності від наявності і якості вихідних матеріалів технологічна схема може змінюватись. Вимір горизонтальних кутів проводять такими способами: пів прийомів; від нуля; кругових прийомів!

27)Теодоліти призначені для вимірюваня горизонтальних і вертикальних кутів, відстаней і кутів орієнтуваня.Класифікують теодоліт за точністю вимірюваня яке показується після букви Т у торці теодоліта Т-5-теодоліт тахометр, точність вимірюваня 5 мінут. Будова: 1)штатив із вставним гвинтом,2) футляр,3) піддон футляра,4) Пружна металічна пластина-трегер, 5) Три підйомні гвинти,6) Підставка,7) заживний гвинт лімба,8) навідний гвинт лімба, 9) горизонтальний круг із нанесеними поділками від 0 до 360 градусів, кожна поділка підписана, 10)алідада, 11) заживний і авідний гвинт алідад, 12) Циліндричний рівень при алідаді, 13) колонка, 14) заживний і навідний гвинт вертикального круга, 15)фокусний пристрій, 16) зорова труба з об’єктивом, окуляром і відліковим мікроскопом, 17) вертикальний круг, 18) алідада вертикального круга,19) циліндричний рівень вертикального круга, 20) дзеркало підсвітки відлікового мікроскопа, 21)Зйомний пристрій орієнтир-бусоль, 22) навідний пристрій –приціл, . Теодоліти поділяють: Високоточні Т-1, точні Т-2, Т-5, технічні- Т-30. Перевірка теодолітів: - вісь циліндричного рівня прикріплена до алідади горизонтального круга повина бути перпендикулярна основній осі обертаня теодоліта. – візирна вісь зорової труби повина бути перпендикулярна до її горизонтальної осі обертаня. – горизонтальна вісь обертаня зорової труби повина бути перпендикулярна до вертикальної осі обертаня теодоліта. – вертикальна нитка сітки повина бути перпендикулярна до осі обертаня зорової труби.

28) Перевірка теодоліта,їх характеристика, робоче положеня.

-Вісь циліндричного рівня прикріпляють до алідади горизонтального круга, повина бути перпендикулярна основній осі обертаня круга;- візирна вісь зорової труби повина бути перпендикулярна до осі обертаня.- горизонтальна вісь обертаня труби повина бути перпендикулярна до вертикальної осі. – вертикальна нитка сітки повина бути перпендикулярною до осі обертаня зорової труби. ПРИведеня теодоліта в робоче положеня:- встановити штатив на точку в якій виконується вимірюваня,- приєднати теодоліт у футлярі до штатива, - відцентрувати теодоліт за допомогою станового гвинта, - зняти кришку футляра, -встановити в циліндричний рівень паралельну до двох підйомних гвинтів. – обертаючи гвинт одночасно в різні боки вивести повітря на бульбашку рівня на середину шкали. – повернути аліда на 90 градусів, і орудуючи третім гвинтом знову бульбашку вивести на середину, - навести зорову трубу на об’єкт вимірюваня і прочитати відлік!!

29) Техніка вимірюваня горизонтальних кутів, спостереженя прийомів.

Під час теодолітного знімання способом прийомів вимірюють внутрішні горизонтальні кути полігону, розташовані за ходом справа. При цьому трубу теодоліта (3)наводять і беруть відлікі спочатку на задню(права по ходу) точку, а потім на передню (ліву), використовуючи заживний і навідний гвинт алідади. Читаючи відліки і записують в журнал.(6) Визначають внутрішній кут. Змістити лімб приблизно на 90 градусів використовуючи заживний гвинт лімба. Перевести зорову трубу через зеніт, повторити пункти 3-6.

Розбіжності між визначеними кутами не повині перевищувати 2Т для одного прийому. Кути виміряні способом прийомів суть якого полягає в тому що вимірюваня одного і того ж кута проводять двічі –при 2 положенях вертикального круга відносно зорової труби. Праворуч(КП) і ліворуч(КЛ). На точність вимірюваня горизонтальних кутів найчастіше впливають такі помилки: Помилка у відліку.визначають точністю відлікового пристрою і найбільш позначається на точності виміряного кута. Неточне центруваня теодоліта над вершиною кута(помилка центруваня). Невертикальне положеня віхи на точці візуваня, помилка від впливу НС. Гранична помилка вимірюваня кута одно мінутним теодолітом повним прийомом не повина перевищувати +-1,5, а тридцяти секундним +-1,0.

30) Польві роботи при теодолітному знімані.

Після закінченя підготовчих робіт на основі технічного проекту приступають до безпосереднього виміру горизонтальних кутів. На вузлових станціях і початкових пунктах кути вимірюють способом кругових прийомів та ін. Способом прийомів. На кожній станції контролюють правильність виконаня вимірювань. Роботу на станції закінчують зніманням ситуації способом полярних координат. Після закінченя вимірів всіх кутів у полігоні підраховують кутову неув’язку яка не повина перевищувати величину. Одночасно із виміряням кутіві ліній проводять зніманя внутрішньої ситуації. За наявності всередині землекористування крупних масивів орних земель, лісу чи інших угідь по їхніх границях прокладають діагональні ходи, вимірюють кти одним напівприйомом-КП чи КЛ. Положеня точок контурів внутрішньої ситуації визначають з меншою точністю, тому тут використовуються спрощені методи знімань. Що забезпечують швидкість роботи. Проект прокладаня теодолітних ходів на топографічній карті більшого масштабу, а за відсутності її на фото схемі чи обрисі ділянки місцевості. Результат вимірюваня кутів і ліній заносять в польвий журнал і абрис. Перелік об’єктів ситуації встановлений інструкціями по рельєфу:яри,обриви,кургани,насипи. При лісових зніманнях найбільш точно визначають границі покриті лісом площ розміщених в лісовому масиві:боліт, присік, вирубок та інших об’єктів які знаходяться.

31.Камеральні роботи.

Обчислення і граф.роботи кінцевою метою яких є вигот.оригинального контрольного плану місцевості лісовпорядкування планшету. 1.У відомість координат вписують номери всіх вершин ходу- графа 1. Середнє значення виміряння виміряних гориз.кутів округлених до 01-графа 2.Дирекційний кут α 1-2 з точністю до 1 графа. Гориз.прокладання всіх сторін ходу округлення до 1 см – графа 4. і координати початкової точки теодол ходу з точністю до 1 см.- граф 11. Підраховуємо суму всіх вимір. Кутів сума –β- практичне. Теоритичну суму знах.έβ_тр.-180(n-2), для розімкнутого полігону έβ_тр =α_n* α_n+n*180 Перевірка на допустимість кутових вимірів:1.знаходимо суму всіх виміряних кутів È вим.2.Знаходимо теоретичну суму всіх кутів полігону ЕВт =180(п-2). 3.Знаходимо кутову неув’язку f_B=έ вим.- έ _вт. 4.Перевіряємо похибку на допустимість. F_доп.=±2t√n Якщо похибка допустима то вона розділяється з протилежним знаком серед кутів полігону спочатку на кути із дробовим значенням мінут , потім на кути утв. коротшими лініями.

Після внесення поправки виконуємо контроль .після перевірки вим. Приступаємо до визн. дирекц. Кутів всіх ліній полігону. Якщо виміряні всі праві кути по ходу , то

Знаходження дирекц. Кутів почин.із β ₂ β₁ лишаємо для контролю.Виконується в стовпчик контроль обчислень для розмірного ходу.Сума виправлених пристроїв по дельта ікс і по дельта ігрик дорівнює 0 Визначаємо координати всіх точок полігону:x_n₊₁=x_n=∆x

Y_n₊₁=y_n+∆y