МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ АКТІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ
Мета заняття. Навчити студентів складати акти на проведені протиепізоотичні заходи.
Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології.
Матеріали, що необхідні для проведення заняття. Зразки актів про проведення різних протиепізоотичних заходів (запобіжних щеплень, діагностичних досліджень, дезінфекції тощо).
Методичні вказівки. Студенти, за рекомендованою кафедрою формою, самостійно складають акти на проведення тих або інших протиепізоотичних заходів: щеплень проти сибірки або емфізематозного карбункула великої рогатої худоби, бешихи або чуми свиней, віспи або Нюкаслської хвороби птиці тощо; алергічних досліджень і дезінфекції тваринницьких приміщень.
Порядок складання актів. При проведенні різних протиепізоотичних заходів у колективних, фермерських та індивідуальних господарствах, а також на підприємствах з переробки продуктів тваринництва й сировини тваринного походження фахівці ветеринарної медицини складають відповідний акт.
Акт – це важливий юридичний документ, який відображає виконану роботу, зроблені висновки і практичні пропозиції, спрямовані на охорону тварин і птиці від заразних захворювань та найшвидшу локалізацію і повну ліквідацію їх.
Акти складають при проведенні в господарствах і населених пунктах таких протиепізоотичних та ветеринарно-санітарних заходів:
· діагностичних досліджень сільськогосподарських тварин на туберкульоз, бруцельоз, паратуберкульозний ентерит, сап коней та ін.;
· планових і вимушених щеплень сільськогосподарських тварин проти заразних захворювань (бешихи, чуми й сальмонельозу свиней, емфізематозного карбункула великої рогатої худоби й овець, віспи овець, Нюкаслської хвороби птиці тощо);
· профілактичних обробок та дегельмінтизації тваринницьких приміщень;
· обстеження утилізаційних пунктів, заводів з виробництва м’ясо-кісткового борошна, пасовищ, водойм, складів та підприємств з переробки сировини тваринного походження, скотозабійних пунктів, боєнь, м’ясокомбінатів тощо;
· при складанні висновків на вибраковування, вимушений забій сільськогосподарських тварин і птиці та ін.
Акт складають за довільною формою. Однак у ньому коротко перелічують проведені роботи і конкретні пропозиції, рекомендовані фахівцем ветеринарної медицини або комісією.
На початку акта пишуть час і місце його складання (число, місяць, рік, назву господарства, населеного пункту, району, області), а далі осіб, що складали його. Акт може бути складений однією службовою особою (лікарем або фельдшером ветеринарної медицини) або комісією. У цьому разі до акта вписують службових осіб, що брали участь у проведенні протиепізоотичних чи ветеринарно-санітарних заходів і складанні акта, а також осіб (представників господарства, підприємства), що були присутні при проведенні ветеринарних заходів.
Потім в акті зазначають, на якій підставі проводять ветеринарні заходи; час та перелік робіт, проведених ветеринарним фахівцем або комісією. Якщо розпочату ними роботу не закінчено, то зазначають, що саме не закінчено, кому та в які строки доручено її виконання.
Нарешті, в акті записують у скількох примірниках він складений, та в які адреси його надсилають. Далі ставлять підписи осіб, які брали участь у проведенні ветеринарних заходів та складанні акта, а також відповідальних представників господарства чи підприємства, що були присутні при проведенні ветеринарних заходів і складанні акта.
Для полегшення праці ветеринарних фахівців-практиків розроблені орієнтовні форми актів для обліку робіт при проведенні профілактичної, поточної та заключної дезінфекції.
В Україні розроблені (Горбанем М.І.) стандартні форми актів для обліку робіт при проведенні поголовного клінічного й алергічного дослідження коней на сап.
Наводимо зразок акта на проведення щеплення тварин.
Зразок