ІІ. Завдання та принципи економічного аналізу
Аналіз господарської діяльності
Модуль 1. Теоретичні основи економічного аналізу.
Аналіз фінансового стану та результатів діяльності.
Тема 1. Зміст, предмет та види економічного аналізу.
1.1. Зміст, функції та предмет економічного аналізу.
1.2. Завдання та принципи економічного аналізу.
1.3. Класифікація видів економічного аналізу.
1.4. Функціонально-вартісний аналіз.
І. Зміст, функції та предмет економічного аналізу.
Термін аналіз (від грецького analysis – розкладання) в загальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. На цьому розумінні даного терміну засноване поняття економічного аналізу у вузькому розумінні – розчленування економічного явища чи процесу на складові сегменти з метою поглибленого вивчення їх як частин цілого.
Економічний аналіз, як наука – це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості з метою забезпечення цільового управління ними.
У процесі економічного аналізу реалізуються три основні функції: оціночна, діагностична та пошукова. Оціночна функція – визначає відповідність стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям. Діагностична функція полягає у встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи, у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток. Пошукова функція – виявляє невикористані резерви та потенційні можливості зміни і розвитку економічної системи, обґрунтовує механізм її мобілізації.
Предметом тої чи іншої науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед чисельності інших наук. Господарська діяльність та процеси, що в ній відбуваються є об’єктом вивчення багатьох наук. Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність, як технологічний організаційний процес, а економічні результати господарювання. Результати, як наслідок економічних процесів є основними об’єктами вивчення економічного аналізу. Предметом же економічного аналізу є причини утворення та змін результатів господарської діяльності.
Таким чином, під предметом економічного аналізу розуміють причинно наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.
Виділяють наступні об’єкти, через які розкривається предмет економічного аналізу:
- виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності;
- ресурси всіх видів;
- виробничі та управлінські структури;
- організація виробництва і праці;
- форми господарювання і власності.
ІІ. Завдання та принципи економічного аналізу.
Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і задач управління. Основні завдання економічного аналізу:
- визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки;
- обґрунтування цільових економічних програм і бізнес-планів;
- оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні і негативні зміни;
- виявлення невикористаних резервів покращення економіки досліджуваних об’єктів;
- визнання пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу;
- розроблення і обґрунтування заходів, спрямованих на активізацію використання резервів і прийняття оптимальних управлінських рішень.
Для реалізації змісту та завдань економічного аналізу необхідно дотримуватися певних принципів:
1. Принцип науковості вимагає, щоб методологія економічного аналізу, базуючись на діалектиці та політичний економіці, спиралась на найновіші досягнення економічних і технологічних наук.
2. Принцип об’єктивності аналітичних висновків передбачає дослідження реальних явищ і процесів у господарській діяльності, причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними.
3. Принцип системності і комплексності вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємопов’язаних і у комплексі.
4. Принцип конкретності і дієвості аналізу вимагає конкретної спрямованості і прив’язки до потреб економіки.
5. Принцип оперативності передбачає швидке і чітке здійснення розрахунків і негайне втілення в життя прийнятих за результатом аналізу рішень.
6. Принцип масовості передбачає залучення до аналізу не тільки працівників економічно-фінансових служб, а й інших керівників та спеціалістів.