Аналіз впливу факторів на зміну фонду робочого часу
Зміна фонду робочого часу за рахунок факторів: | Формула | Розрахунок | Значення |
- середньорічної чисельності робітників | D ФРЧ ЧР = D ЧР · КД0 · ТРД 0 | 4 · 225 · 7,8 | +7020 |
- середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік | D ФРЧКД = ЧР 1 · DКД · ТРД 0 | 164 · (-10) · 7,8 | -12792 |
- середньої тривалості робочого дня | D ФРЧ ТРД = ЧР 1 · КД1 · D ТРД | 164 · 215 · (-0,3) | -10578 |
Перевірка: D ФРЧ = ФРЧ 1 - ФРЧ 0 = D ФРЧ ЧР + D ФРЧКД + D ФРЧ ТРД | -16350 |
Як видно з розрахунків підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. В середньому одним робітником відпрацьовано 215 днів, замість 225, внаслідок чого цілоденні втрати робочого часу на одного робітника зросли на 10 днів, а на всіх – 1640 днів або 12792 годин (1640 · 7,8).
Істотними є і внутрішньо змінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,3 години, а за всі відпрацьовані дні усіма працівниками – 10578 год. (164 · 215 · 0,3).
Загальні втрати робочого часу становлять: 23370 годин (12792 +10578) або 8,8% (23370 / 264450).
Для виявлення причин цілоденних та внутрішньо змінних втрат робочого часу співставляють дані фактичного та планового балансу робочого часу.
Недопущення втрат робочого часу рівнозначно вивільненню праці 13 робітників (23370 / 1755).
Скорочення втрат робочого часу з вини працівників та підприємства є резервом зростання виробництва продукції, що не потребує додаткових інвестицій. Щоб його підрахувати, необхідно втрати робочого часу помножити на базисний середньогодинний виробіток продукції (284,9 грн.):
23370 · 284,9 = 6,7 млн. грн.
ІІІ. Аналіз продуктивності праці.
Для оцінки рівня інтенсивності використання персоналу застосовується система узагальнюючих, часткових та допоміжних показників продуктивності праці.
Узагальнюючі показники – це середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції на одного працівника в вартісному вираженні.
Часткові показники – це затрати часу на виробництво продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або одну людино-годину.
Допоміжні показники – це затрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.
Найбільш узагальнюючий показник продуктивності праці – середньорічний виробіток продукції одним працівником. Фактори, які впливають на даний показник відображені на схемі:
|
|
Рис. Структурно-логічна модель факторної системи продуктивності праці.
ПП = ПВр · КД · ТРД · ГВР
Розрахунок впливу факторів можна провести методом абсолютних відхилень:
Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці