Аналіз впливу факторів на зміну фонду робочого часу

Зміна фонду робочого часу за рахунок факторів: Формула Розрахунок Значення
- середньорічної чисельності робітників D ФРЧ ЧР = D ЧР · КД0 · ТРД 0 4 · 225 · 7,8 +7020
- середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік D ФРЧКД = ЧР 1 · DКД · ТРД 0 164 · (-10) · 7,8 -12792
- середньої тривалості робочого дня D ФРЧ ТРД = ЧР 1 · КД1 · D ТРД 164 · 215 · (-0,3) -10578
Перевірка: D ФРЧ = ФРЧ 1 - ФРЧ 0 = D ФРЧ ЧР + D ФРЧКД + D ФРЧ ТРД -16350

Як видно з розрахунків підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. В середньому одним робітником відпрацьовано 215 днів, замість 225, внаслідок чого цілоденні втрати робочого часу на одного робітника зросли на 10 днів, а на всіх – 1640 днів або 12792 годин (1640 · 7,8).

Істотними є і внутрішньо змінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,3 години, а за всі відпрацьовані дні усіма працівниками – 10578 год. (164 · 215 · 0,3).

Загальні втрати робочого часу становлять: 23370 годин (12792 +10578) або 8,8% (23370 / 264450).

Для виявлення причин цілоденних та внутрішньо змінних втрат робочого часу співставляють дані фактичного та планового балансу робочого часу.

Недопущення втрат робочого часу рівнозначно вивільненню праці 13 робітників (23370 / 1755).

Скорочення втрат робочого часу з вини працівників та підприємства є резервом зростання виробництва продукції, що не потребує додаткових інвестицій. Щоб його підрахувати, необхідно втрати робочого часу помножити на базисний середньогодинний виробіток продукції (284,9 грн.):

23370 · 284,9 = 6,7 млн. грн.

 

ІІІ. Аналіз продуктивності праці.

Для оцінки рівня інтенсивності використання персоналу застосовується система узагальнюючих, часткових та допоміжних показників продуктивності праці.

Узагальнюючі показники – це середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції на одного працівника в вартісному вираженні.

Часткові показники – це затрати часу на виробництво продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або одну людино-годину.

Допоміжні показники – це затрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Найбільш узагальнюючий показник продуктивності праці – середньорічний виробіток продукції одним працівником. Фактори, які впливають на даний показник відображені на схемі:

 

 

Середньорічний виробіток одного працівника (ПП)


  Середньорічний виробіток одного робітника(РВР)

Рис. Структурно-логічна модель факторної системи продуктивності праці.

 

ПП = ПВр · КД · ТРД · ГВР

 

Розрахунок впливу факторів можна провести методом абсолютних відхилень:

Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці