АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:
1) суми отриманого прибутку;
2) розподілу прибутку;
3) умов виробництва;
4) кількості робочого персоналу.
2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:
1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;
2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;
3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;
4) всі відповіді вірні.
3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:
1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;
2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;
3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;
4) всі відповіді вірні.
4. Спеціалізація – це:
1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;
2) поділ праці за виробничими підрозділами;
3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;
4) всі відповіді вірні.
5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:
1) виробленою продукцією;
2) собівартістю продукції;
3) товарною продукцією;
4 ) немає вірної відповіді.
6. Обсяг валової продукції залежить від:
1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;
2) обсягу та структури товарної продукції;
3) показників оцінки розміру підприємства;
4) всі відповіді вірні.
7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:
1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;
3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;
4) всі відповіді вірні.
8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:
1) низький рівень спеціалізації;
2) середній рівень спеціалізації;
3) поглиблений рівень спеціалізації;
4) господарство не має спеціалізованого напрямку.
9. Екстенсивний шлях – це:
1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;
2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;
3) впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;
4) немає вірної відповіді.
10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:
1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;
2) фондоозброєність, урожайність культур;
3) собівартість та рівень рентабельності;
4) немає вірної відповіді.
11. Рівень рентабельності розраховується, як:
1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;
2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;
3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;
4) немає вірної відповіді.
12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:
1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;
2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;
3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;
4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.
13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:
1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;
2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;
3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
4) немає вірної відповіді.
14. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:
1) коефіцієнт надходження;
2) коефіцієнт спеціалізації;
3 ) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт виробництва валової продукції.
15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:
1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;
2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;
3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;
4) всі відповіді вірні.
16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:
1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;
2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;
3) забезпеченість основними і оборотними фондами;
4) немає вірної відповіді.
17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:
1) структура товарної продукції;
2) обсяг виробництва;
3) продуктивність праці;
4) структура поголів’я худоби.
18. Інтенсифікація досягається шляхом:
1) розширення посівних площ;
2) збільшення поголів’я тварин;
3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;
4) немає вірної відповіді.
19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
1) 
;
2) 
;
3) 
;
4) 
.
20. Розораність сільськогосподарських угідь показує:
1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;
2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;
3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;
4) немає вірної відповіді.
21. Трансформація угідь це…
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
22. Структура земельного фонду це:
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:
1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;
2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;
3) визначення структури сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:
1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;
2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;
3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);
4) вірні відповіді 2 і 3.
25. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:
1) збільшення площі с-г угідь;
2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;
3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;
4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.
26. Урожайність –це:
1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;
2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;
3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;
4) немає вірної відповіді.
27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:
1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:
1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
29. Ступінь господарського використання землі розраховується:
1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
30. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:
1) запас поживних речовин;
2) урожайність;
3) вологість;
4) засоленість.
31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;
3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
4) вірні відповіді 1 і 3.
32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;
3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
33. Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:
1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;
2) урожайністю кормових культур;
3) рівнем рентабельності їх виробництва;
4) прибутком з 1 га кормових угідь.
34. Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:
1) вартісних показників ефективності використання землі;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) показників забезпеченості земельними ресурсами;
4) немає вірної відповіді.
35. Показник -виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
36. Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
37. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:
1) збалансованість грунту;
2) родючість грунту;
3) поживність грунту;
4) вірні відповіді 1 і 3.
38. Природна родючість :
1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;
3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;
4) немає вірної відповіді.
39. Загальна площа ріллі визначається як:
1) сума площ посівів культур та площ пару;
2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;
3) сума площ перелогів та площ пару;
4) немає вірної відповіді.
40. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:
1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;
2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;
3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;
4) немає правильної відповіді.
41. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:
1) натуральні та економічні;
2)екологічні та соціальні;
3) соціальні та економічні;
4) екологічні та натуральні.
42. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:
1) дисперсійний аналіз;
2) прямолінійний аналіз;
3) багатофакторний аналіз;
4) всі відповіді вірні.
43. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:
1) основний персонал;
2) невиробничий персонал;
3) сезонні робітники;
4) допоміжний персонал.
44. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:
1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;
2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;
3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;
4)стаж роботи, постійність складу робітників.
45. Який показник характеризує рух трудових ресурсів:
1) коефіцієнт обігу;
2) коефіцієнт загального обороту;
3) величина фонду робочого часу;
4) коефіцієнт звільнення.
46. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:
1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;
2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;
3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;
4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.
47. До трудових ресурсів належать:
1) частина населення, яка працює на підприємствах;
2) частина населення, яка шукає роботу;
3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;
4) всі відповіді вірні.
48. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:
1) руху трудових ресурсів;
2) використання фонду робочого часу;
3) ефективності використання трудових ресурсів;
4) показники структури трудових ресурсів.
49. Питома трудомісткість розраховується за формулою:
1) обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;
2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;
3) обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;
4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.
50. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:
1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);
2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;
3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;
4) всі відповіді вірні.
51. Коефіцієнт плинності кадрів це:
1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;
2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;
3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;
4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.
52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:
1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;
2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;
3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;
4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.
53. Сезонні працівники – це працівники, які:
1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;
2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;
3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;
4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.
54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:
1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;
2) робітники, учні, службовці;
3) інженерно-технічний персонал;
4) всі відповіді вірні.
55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:
1) дані аналітичного і первинного обліку;
2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;
3) звіт про використання робочого часу;
4) звіт про фінансові результати.
56. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:
1) середньооблікова чисельність працівників;
2) середньогодинний виробіток 1 робітника;
3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;
4) немає вірної відповіді.
57. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:
1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;
2) вартість валової продукції, кількість робітників;
3) витрати праці, вартість товарної продукції;
4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.
58. Трудомісткість продукції – це:
1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;
2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;
3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;
4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.
59. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:
1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;
3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;
4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.
60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:
1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;
2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;
3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;
4) всі відповіді вірні.
61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:
1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;
2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;
3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;
4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.
64. Показником ефективності витраченої праці є:
1) кількість відпрацьованих днів у місяці;
2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;
3) коефіцієнт трудомісткості;
4) кількість відпрацьованих днів у році.
65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:
1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;
2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;
3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;
4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.
66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:
1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;
2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;
3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;
4) немає правильної відповіді.
67. На підвищення продуктивності праці впливає:
1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;
2) кількість працюючих;
3) адміністративна політика підприємства;
4) зниження собівартості.
68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:
1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;
2) виробництво виробленої продукції за рік;
3) виробництво виробленої продукції за місяць;
4) вартісний показник трудових ресурсів.
69. Постійні працівники-це:
1) всі працівники які є на підприємстві;
2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;
3) будь-які працівники підприємства;
4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.
70. Обліковий склад працівників підприємства - це:
1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;
2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;
3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;
4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.
71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:
1) облікових листах;
2) наказах;
3) виписках;
4) всі відповіді вірні.
72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:
1) матеріаломісткість;
2) матеріаловіддача;
3) матеріалозабезпеченість;
4) вірні відповіді 1 і 2.
73. Матеріаломісткість продукції визначається як:
1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;
2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;
4) немає вірної відповіді.
74. Матеріаловіддача визначається як відношення:
1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
2) матеріальних витрат до виробленої продукції;
3) матеріальних ресурсів до валового доходу;
4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.
75. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:
1)коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;
2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;
3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;
4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.
76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:
1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;
4) немає вірної відповіді.
77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:
1) матеріаломісткість;
2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;
3) коефіцієнт оборотності запасів;
4) матеріалозабезпеченість.
78. Тривалість оборотності запасів визначається у:
1) місяцях;
2) годинах;
3) днях;
4) хвилинах.
79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:
1) повна собівартість на матеріальні затрати;
2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;
3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;
4 немає вірної відповіді.
80. Матеріальні ресурси являють собою:
1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;
3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
4) немає вірної відповіді.
81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:
1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;
2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;
3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;
4) немає вірної відповіді.
82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:
1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;
2) якість отриманих від постачальників матеріалів;
3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;
4) всі відповіді вірні.
83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:
1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;
2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;
3) зниження питомої матеріаловіддачі;
4) немає вірної відповіді.
84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) немає вірної відповіді.
85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.
86. Яким показником виступає матеріаломісткість:
1) кількісним;
2) якісним;
3) вартісним;
4) виробничим.
87. Тривалість оборотності запасів визначається:
1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;
4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.
88. Основні засоби - це:
1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;
2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;
3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;
4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.
89. Фондовіддача показує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:
1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;
2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;
3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;
4)вартість фондів постійно зростала.
91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:
1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;
2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
4) всі відповіді вірні .
92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:
1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
2) впровадженні сучасних технологій;
3) правильному виборі машин і робочого устаткування;
4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.
93. Які показники характеризують рух основних засобів:
1) коефіцієнт оновлення і вибуття;
2) коефіцієнт окупності;
3) коефіцієнт оновлення;
4) коефіцієнт зносу.
94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
95. Показник фондомісткості характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
4) немає вірної відповіді.
96. Про ефективність виробництва свідчить:
1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;
2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;
3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) немає вірної відповіді.
99. Фондовіддача розраховується за формулою:
1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
4) немає вірної відповіді.
100. Фондомісткість розраховується за формулою:
1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.
101. На зміну фондоозброєності впливають:
1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;
2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;
3) вартість валової продукції, чисельність робітників;
4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.
102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:
1) рівень технічного забезпечення підприємства;
2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;
3) інтенсивність завантаження обладнанням;
4) рівень механізації виробничих процесів.
103. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:
1) фондозабезпеченість;
2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;
3) фондовіддача;
4) фондоозброєність.
104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:
1) фондомісткість
2) фондовіддача;
3) фондозабезпеченість;
4) фондоозброєність.
105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:
1) фондовіддача;
2) фондомісткість;
3) рентабельність капіталу;
4) фондозабезпеченість.
106. Який показник обернений до фондовіддачі:
1) фондоозброєність;
2) фондозабезпеченість;
3) фондомісткість;
4) фондооснащеність.
107. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:
1) коефіцієнт приросту основних засобів;
2) фондовіддача;
3) фондомісткість;
4) фондозабезпеченість.
108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:
1) досягнутий рівень виробництва продукції;
2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;
3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;
4) усі відповіді правильні.
109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:
1) звіт про власний капітал;
2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;
4) первина документація виробництва продукції рослинництва.
110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 16 с.г;
3) форма 21 с.г;
4) форма 4 с.г.
111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.
112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) немає вірної відповіді.
113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:
1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;
2) продуктивності праці;
3) структури продуктивних земельних угідь господарства;
4) природно-кліматичних умов виробництва.
114. На розмір і структуру посівів впливає:
1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;
2) внутрішні потреби в продукції;
3) кон’юнктура ринку;
4) усі відповіді правильні.
115. На урожайність не впливає:
1) спеціалізація господарства;
2) якість і родючість ґрунтів;
3) кількість внесених добрив;
4) посівна площа.
116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) метод відносних різниць;
3) метод абсолютних різниць;
4) усі відповіді правильні.
117. До агротехнічних заходів належать:
1) нагромадження і внесення добрив;
2) виконання комплексу технологічних робіт;
3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;
4) усі відповіді правильні.
118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:
1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;
2) один раз в рік;
3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;
4) в кінці робочої зміни.
119. Факторний аналіз вивчає:
1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;
2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;
3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;
4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.
120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:
1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;
2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;
3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:
1) валового збору культури до її зібраної площі;
2) площі посіву до площі ріллі;
3) зібраної площі культури до її волового збору;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
122. На урожайність культур впливає:
1) кон’юнктура ринку;
2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;
3) замовлення на ту чи іншу продукцію;
4) структура випуску продукції.
123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:
1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;
2) відношення валового збору до урожайності;
3) відношення валового збору до зібраної площі;
4) відношення зібраної площі до урожайності.
124. Оперативний аналіз – це:
1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;
2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;
3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;
4) усі відповіді вірні.
125. Асортимент випуску продукції – це:
1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;
2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.
126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:
1) чисельність поголів`я;
2) річний надій молока;
3) продуктивність тварин;
4) всі відповіді правильні.
127. Продуктивність тварин – це відношення:
1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;
2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;
3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;
4) середньодобового приросту до поголів’я.
128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:
1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;
4) всі відповіді правильні.
129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:
1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;
2) балансового методу;
3) способу відносних різниць;
4) всі відповіді правильні.
130. Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:
1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;
2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
131. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
132. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
133. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
134. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:
1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;
2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;
3) вивчення складу та структури поголів`я тварин;
4) всі відповіді правильні.
136. Під оборотом стада розуміють:
1) надходження тварин впродовж відповідного періоду;
2) вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
3) надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
4) вибуття тварин впродовж поточного місяця.
137. Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з:
1) спеціалізація господарства;
2) забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;
3) відтворення стада;
4) всі відповіді правильні.
138. Які показники впливають на виробництво продукції тваринництва:
1) поголів’я молочного стада;
2) поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;
3) статеві і вікові групи тварин;
4) приплід за поточний рік.
139. Що таке вихідне поголів`я:
1) це уся наявність тварин на підприємстві;
2) це надходження і вибуття тварин за відповідний період;
3) це наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
140. Як визначається коефіцієнт оновлення молочного стада:
1) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;
2) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;
3) як відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;
4) добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
141. Назвіть резерви росту поголів’я тварин:
1) ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;
2) ліквідація яловості, падежу;
3) генетичні фактори та природно-кліматичні умови;
4) всі відповіді вірні.
142. Причинами зменшення поголів’я тварин є:
1)забезпеченість кормами;
2) падіж тварин і птиці;
3) погіршення фінансового стану підприємства;
4) розширення посівних площ.
143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:
1) покращення структури кормів;
2) покращення умов утримання худоби;
3) покращення породності тварин;
4) всі відповіді вірні.
144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:
1) поголів`ям на початок звітного періоду;
2) поголів`ям на кінець звітного періоду;
3) середнім поголів`ям тварин за певний період;
4) продуктивністю 1 голови.
145. При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:
1) валової продукції;
2) структура земель господарства;
3) виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;
4) площі виробничих приміщень.
146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:
1) надоєм молока на одну корову;
2) валового виробництва;
3) загальним приростом поголів`я;
4) всі відповіді вірні.
147. Структура кормової бази це:
1) співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;
2) співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;
3) співвідношення вироблених і використаних кормів;
4) немає правильної відповіді.
148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно:
1) кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;
2) норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я ;
3)кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;
4)немає правильної відповіді.
149. Завданням аналізу собівартості продукції є:
1) розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;
2) визначення ролі собівартості для виробництва;
3) перевірка фінансового стану;
4) немає правильної відповіді.
150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:
1) по завершенню року;
2) по завершенню технологічного циклу;
3) по завершенню збору урожаю;
4) в кінці місяця.
151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від:
1) виходу продукції;
2) витрат на її виробництво;
3) виручки від реалізації продукції рослинництва;
4) витрат підприємства на реалізацію продукції.
152. Який показник спричиняє зниження собівартості одиниці продукції рослинництва:
1) зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці;
2) збільшення площі посіву;
3) збільшення технічного інвентарю;
4) збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.
153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із:
1) аналізу рівня планової собівартості;
2) аналізу рівня фактичної собівартості;
3) аналізу рівня понесених витрат;
4) аналізу витрати підприємства на реалізацію продукції.
154. Як розрахувати виробничі витрати на 1 грн. валової продукції:
1) відношення виробничих витрат до валової продукції;
2) відношення всіх виробничих витрат до валової продукції;
3) добуток виробничих витрат і валову продукцію;
4) відношення вартості валової продукції до виробничих витрат.
155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є:
1) неправильна технологія вирощування продукції;
2) перевитрати по статтях витрат;
3) зменшення витрат на реалізацію;
4) не має правильної відповіді.
156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як:
1) добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах;
2) відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах;
3) відношення витрат понесених на виробництво продукції на загальну кількість отриманих доходів;
4) відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.
157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для:
1) оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат;
2) визначення залежності між виходом продукції і витратами;
3) вивчення можливостей раціонального здійснення витрат;
4) визначення залежності між витратами і доходами.
158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається:
1) добутком загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
2) діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
3) добуток виробничих витрат на валову продукцію;
4) немає правильної відповіді.
159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як:
1) добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги;
2) різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги;
3) ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули);
4) добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.
160. Собівартість одного кормодня розраховується як :
1) добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормоднів;
2) різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормоднів;
3) ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо днів;
4) добуток виробничих витрат та кількості кормоднів.
161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є:
1) низький відсоток породності тварин в стаді;
2) перевитрати кормів;
3) мала чисельність поголів’я;
4) всі відповіді правильні.
162. Собівартість продукції птахівництва визначається:
1) добутком витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
2) сумою витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці ( без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції;
3) діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
4) немає вірної відповіді.
163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є:
1) породи тварин;
2) корми;
3) види продукції;
4) поголів’я.
164. Непрямі витрати – це:
1) витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво;
2) однорідні за своїм економічним змістом витрати;
3) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;
4) немає правильної відповіді.
165. Змінні витрати змінюються:
1) обернено пропорційно обсягу виробництва продукції;
2) пропорційно обсягу виробництва;
3) пропорційно постійним витратам;
4) немає правильної відповіді.
166. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:
1) амортизаційні відрахування;
2) страхові внески на випадок безробіття;
3) відрахування на оплату праці;
4) немає правильної відповіді.
167. .Напрямки по зниженню собівартості це:
1) економія заробітної плати;
2) ліквідація затрат від браку;
3) економія трудових затрат;
4) таких напрямків не існує.
168. До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:
1) рентабельність сукупних активів;
2) рентабельність продажів та рентабельність власного капіталу;
3) вірні відповіді 1 і 2;
4) рентабельність основних засобів.
169. Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:
1) систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
2) вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів збільшення прибутку;
3) виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
4) всі відповіді вірні.
170. Основними показниками аналізу фінансових результатів є:
1) фондомісткість, загальна ліквідність;
2) рівень рентабельності, норма прибутку;
3) матеріаломісткість;
4) немає правильної відповіді.
171. Рентабельність – це:
1) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання активів підприємства;
2) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції;
3) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання основних засобів підприємства;
4) вартісний пок