Система оподаткування в Україні

Під терміном “система оподаткування” мають на увазі нормативне визначення плат­ників податків, їхні обов’язки і права, об’єкти оподаткування, види податків, зборів і пла­тежів, а також порядок їх стягнення.

Податки є обов’язковими платежами юридичних і фізичних осіб, що стягуються до бюджету.

Основними функціями податків є наступні: фіскальна, регулююча і соціальна.

Фіскальна функція податків полягає у тому, що вони забезпечують фінансування державних витрат. Фіскальна функція є основною в характеристиці сутності податків і визначає їх суспільне призначення. Суть регулюючої функції податків полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників. Сутність соціальної функції - у під­тримуванні соціальної рівноваги через зменшення розбіжностей реальних доходів окре­мих груп населення.

Крім податків, система оподаткування включає збори та інші обов’язкові платежі, а також внески до державних цільових фондів.

Справляння податків передбачає також наявність та взаємодію інших елементів сис­теми оподаткування, а саме: платник податку, об’єкт оподаткування, ставка податку.

Платник податку - це фізична або юридична особа, яка згідно з чинним законо­давством зобов’язана сплачувати податки. Сплата податку є одним з основних обов’яз­ків фізичних і юридичних: осіб. Реалізація цього обов’язку залежить як від наявності певних заохочувальних стимулів, їх правового регулювання, так і від розподілу прав та обов’язків суб’єктів податкових відносин.

До основних обов’язків платників податків належать наступні:

· сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни;

· вести податковий облік, складати звітність про господарську діяльність підпри­ємств;

· подавати до державних податкових та інших органів звітність і інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків.

Об’єкт оподаткування - це власне те, що підлягає оподаткуванню.

Ставка податку - законодавчо встановлений розмір податку.

Податкові платежі здійснюють на основі відповідних законів. Система оподатку­вання і сукупність податкових органів становить податкову систему, її механізм ґрун­тується на дотриманні певних принципів, визначених Законом України “Про систему оподаткування”, а саме:

· обов’язковість сплати податків;

· соціальна справедливість;

· рівноправність суб’єктів оподаткування;

· стимулювання підприємницької виробничої діяльності;

· стабільність (забезпечення незмінності податків та їх ставок);

· рівномірність сплати;

· економічна обгрунтованість (встановлення податків на підставі показників роз­витку національної економіки і фінансових можливостей);

· компетенція (встановлення та скасування податків, а також пільг для платників здійснює відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховна Рада України);

· єдиний підхід (забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку, об’єкта оподаткування, термінів і порядку сплати, підстав для надання податкових пільг).

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови, тобто не може бути країн з однаковими податковими системами. Разом з тим існують певні положення, що визначають підхід до створення податкової системи.

До недоліків податкової системи в Україні відносяться наступні:

· податкова система відзначається нестабільністю. Це стосується як видів податків, баз оподаткування, податкових ставок, так і методики обчислення й термінів та порядку їх введення у дію. Закони про податки часто приймають поспіхом, без належного обґрунтування і розрахунків. Це призводить до внесення змін і допо­внень у щойно прийняті закони, порушує один із головних принципів формування податкової системи - її стабільність;

· податкова система не стимулює суб’єкти господарювання накопичувати фінансо­вий капітал та його інвестувати;

· значна частина доходів держави, сформованих за рахунок податків, покривається непрямими податками. По-іншому оподатковується не лише прибуток або дохід, а й витрати суб’єктів господарювання;

· податкова система не створює умов для зменшення товарообмінних (бартерних) операцій;

· наявність розбіжностей, сумнівних тлумачень окремих термінів, положень, визна­чених у законах і підзаконних актах;

· високий рівень оподаткування;

· авансова сплата податків, яка призводить до вилучення обігових коштів підпри­ємств, що є особливо руйнівним в умовах інфляції.

Світовий та вітчизняний досвід переконує, що немає і не може бути податкової сис­теми, котра задовольняла б одночасно усіх платників податків і державу. А це означає, що, реформуючи систему оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересів платників і держави. Найоптимальнішою і ефективною в умовах України була б, напевно, така податкова система, яка б відповідала соціально орієнтованій моделі економіки. У цілому податкову систему потрібно вдосконалювати у напрямку її уніфі­кації щодо джерел податків і забезпечення зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні ефективності діяльності.