ГЛОБАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВПЛИВУ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ
Визначальною особливістю сучасного етапу розвитку світової економічної системи є стрімка глобалізація світового господарства, що проявляється в швидкому зростанні міжнародної торгівлі, різкому зростанні вивозу прямих іноземних інвестицій, інтенсифікації міграційних процесів, зростанні міжнародного фінансового ринку та трансформації світової валютної системи.
В епоху глобалізації світової економіки жодна країна, жодна компанія не в змозі ефективно конкурувати у кожному секторі світового ринку. Глобалізація диктує як компанії, так і країні необхідність поглиблення спеціалізації або, інакше кажучи, їх перетворення у спеціаліста на певному ринку. Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв'язку її економіки зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни в однаковій мірі інтегровані до неї.
У глобалізованій міжнародній економіці залишається все менше й менше можливостей для національних автономій. Це, відповідно, призводить до втрати керівництвом держави контролю в управлінні господарським розвитком країни, зокрема у таких ключових сферах, як «рівень державних витрат». Глобалізація економіки призводить практично до неможливості регулювати функціонування ринку і систему виробництва в країні на національному рівні у відриві від світових господарських процесів й стану міжнародної кон'юнктури.
В умовах посилення глобалізації економіки розвиток фінансового ринку набуває всесвітнього характеру. За цих обставин економічний розвиток будь-якої держави значною мірою обумовлений рівнем інвестиційної діяльності. Надходження іноземного капіталу для потреб національної економіки стає індикатором міжнародної привабливості країни, ознакою якості інвестиційного середовища, як для внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.
Активізація процесу залучення української економіки до світового фінансового ринку є вирішальною умовою успішного та ефективного продовження соціально-економічних трансформацій. Таке використання іноземних інвестицій має забезпечити доступ до новітніх технологій, сучасних ринкових прийомів маркетингу та менеджменту, сприятиме розвитку внутрішніх інвестиційних та інших ринків, а також ринків товарів і послуг, що в цілому має підтримати макро- та мікроекономічну стабілізацію.
Важливою умовою успішного розв’язання завдань динамічного розвитку національної економіки, її ринкового реформування та створення ефективного механізму власності в країні є забезпечення надходжень капіталів із зовнішніх джерел, створення сприятливого режиму іноземного інвестування.
Роль і місце будь-якої країни у світовому господарстві й міжнародному поділі праці (МПП) залежить від багатьох факторів. Основні з них такі: динаміка розвитку національної економіки, ступінь її відкритості й залучення у МПП, її вміння адаптуватися до умов міжнародного господарського життя. Україна як суверенна держава поки що незначною мірою впливає на МПП й інтеграційні процеси, які відбуваються у світовій економіці, залишаючись осторонь головних світогосподарських процесів.
При існуючій розбіжності думок стосовно включення України у МПП та світогосподарські зв'язки є зрозумілим і безсумнівним те, що без оздоровлення економіки через структурну перебудову і без створення дійових законодавчих, організаційних, матеріальних і технічних підвалин гідне входження України у світове господарство неможливе.
Україна як суверенна держава робить лише перші кроки на світовій арені. У цих умовах їй належить вирішувати у порівняно короткий термін багато принципово важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Помилки на цьому шляху можуть призвести до того, що зовнішня конкуренція буде не стимулюючим фактором, а зруйнує й без того слабку українську економіку.
Сьогодні можна констатувати, що зовнішні фактори є сприятливими для України. В умовах вкрай жорсткої конкуренції між регіональними торговими блоками Європейський Союз з метою підвищення своєї конкурентоспроможності у змаганні з Північноамериканською зоною вільної торгівлі (NAFTA) і країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) зацікавлений у прийомі економічно сильних та підготовлених до конкуренції країн-кандидатів.
Європейський вибір України не повинен передбачати її однозначного тяжіння до Європи, а мусить припускати створення системи взаємовідносин України у просторі Росія-Європа-Північна Америка-Чорномор'я-СНД. Саме ця система у глобальному контексті передбачає набір стратегій і перспективних шляхів розвитку України у XXI ст.
Тобто магістральним шляхом розвитку економіки України у XXI ст. має бути створення економіки відкритого типу, тобто такої економічної системи, яка останнім часом зібрала найбільшу кількість прибічників у світі. Це, з одного боку, дасть можливість Україні, яка відкрилася світові, бути зрозумілою для країн-партнерів і розмовляти з ними однією мовою бізнесу, а з другого боку, відкриє для ТНК шлях в Україну.
УДК 657
Салюк А.І., ст. гр. ОА-41
Науковий керівник: Ткачук І.М., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет