Основні рівні ухвалення стратег-их рішень в орг-іях

Розподіл праці:

· Горизонтальний – передбачає покомпонентний розподіл і виконання роботи виконавця, розставлення конкретних керівників на чолі окреми х підрозділів

· Вертикальний – передбачає координування роботи виконання, формування рівнів упр-ня

Талкотт Парсонс виділяє 3 рівні упр-ня орг-єю в залежності від тих ф-ій, які виконує керівник в орг-ії:

1. Інституціональний – формулюються цілі та стратегії, визначаються заходи з адаптації потенціалу орг-ії до зовн-го середовища, здійснюється упр-ня відносинами із зовн-м середовищем

2. Управлінський– здійснюються всі заг-ні ф-ії упр-ня, узгодження різноманітних форм діял-ті

3. Технічний– щоденні операції та дії, що забезп-ть необхідні умови для ефективної роботи конкретного підрозділу, що приймає участь у вир-ві продукції (товарів, послуг)

В системі стратегічного упр-ня підпр-вом як правило існує 3-4 рівні упр-ня:

1. Корпоративний (корпорація, диверсифікована орг-ія) – власників орг-ії та вищих менеджерів (президент та віце-президенти, директор та його заступники, директори дочірніх підпр-в, якщо вони мають статус стратегічних підрозділів)

a. формулюють орієнтири і стратег-ні цілі

b. визначають тип стратегії, її структуру та зміст

c. приймають рішення про створення нового підрозділу або купівлю підпр-ва

d. ліквідацію або продаж підрозділу

e. купівлю або впровадження нової технології вир-ва

f. розроблення, провадження та вир-во інноваційної продукції

g. зміну асортименту продукції, що виробляється

h. входження на новий ринок або вихід з ринку

2. Бізнесу (дочірнього підпр-ва або самостійного) – власники та його перші керівники

3. Ф-ний – рівень керівників ф-них підрозділів

a. розробляють ф-ні стратегії (підтримувальні): маркетингова, фін-ва, виробнича, кадрова, інвестиційна, ресурсозбереження

4. Лінійний– рівень керівників найменших підрозділів орг-ії (бригади у складі цеху, ділянки, секції у складі підрозділу, філіали)

a. розробляються короткостр-ві плани діял-ті підрозділів на основі підтримувальних, корпоративних стратегій, стратегії бізнесу

b. іноді розробляються спеціальні стратегії (проведення рекламної компанії продукту на певному ринку, навчання персоналу певних підрозділів, стратегія форм-ня кадрового резерву орг-ії, стратегія переобладнання певного підрозділу)

 

5. Сутність, зміст і структура стратегії та стратег-го плану

Стратегія– це сукупність намірів або передбачень особистості щодо довгостр-го розвитку певного об‘єкту

Стратегія орг-ії – це сукупність намірів або припущень його вищого керівництва про розвиток на довгостр-ву перспективу (мін термін 3 роки, якщо стабільне середовище – від 5 років)

Сьогодні існує 3 розуміння стратегічної орг-ії:

· Модель дій (певна послідовність дій на визначений період)

· Набір правил, яким керується в своїй діял-ті персонал і керівники в довгостр-вій перспективі

· Комплекс рішень, які поетапно або послідовно потрібно втілювати в життя у визначий термін

Стратегія за формою є упр-ким документом. Може бути формальною та неформальною

Гентрі Мінцбек: стратегія і орг-ія відмінні між собою за змістом та структурою, що пов‘язано з тим, в яких умовах госп-ня (прогнозоване чи непередбачуване) працює орг-ія. У відповідності із призначенням стратегії орг-ії Мінцберг розробив класифікацію 5P:

· Plan (план) – передбачає деталізацію госп-ої діял-ті всіх підрозділів орг-ії у визначений термін. Як правило, за обсягом великий, на практиці рідко викор-ся

· Pattern (порядок дій) – комплекс рішень або правил, щодо госп-ої діял-ті у спрогнозованих умовах зовн-го середовища

· Position (позиція) – набір заходів із завоювання або утримання (збереження) бажаної ринкової, конкурентної або стратегічної позиції

· Perspective (перспектива) – комплекс правил, рішень або заходів із розвитку орг-го потенціалу у відповідності із майбутнім станом зовн-го середовища. Як правило, розробляється некомерційними орг-ями (політ-ми партіями, церквами, неприбутковими орг-ями)

· Ploy (прикриття, хитрість) – набір заходів із дезінформації конкурентів щодо власних намірів і цілей госп-ої діял-ті. Як правило, стратегія має бути невеликою за розміром (декілька сторінок), повинна містити основні ідеї або наміри щодо інвестицій, розвитку конкурентних перевах і позиції

План – сукупність заходів за всіма напрямками госп-ої діял-ті орг-ії або підрозділу, одночасно узгоджених за часом, ресурсами і виконавцями. За формою – управлінськи й документ. За змістом – набір заходів.

За часом реалізації плани бувають:

· Короткостр-ві (до 1 року)

· Середньостр-ві (1-3рр)

· Довгостр-ві (3-5рр)

За намірами:

· Оперативні (до 1 року)

· Тактичні (1-3рр)

· Стратегічні (3 і більше років)

Як правило, стратегічний план розробляється на основі стратегії розвитку орг-ії

Стратегічний план еталонно складається з 8 розділів:

1. Місія (опис) сфери діял-ті

2. Цілі (довгостр-ві та ін.) та завдання – визначають критерії для оцінки діял-ті та перелік показників, яких необхідно досягти

3. Структура орг-ії – ідентифікація підрозділів за ф-ною, стратегічною та лінійною діял-тю та менеджерів, відповідальних за їхню роботу

4. Розміщення ресурсів – розподіл ресурсів орг-ії між продуктами, ринками, підрозділами та основними видами діял-ті

5. Розвиток конкурентних переваг – перелік джерел і заходів з підвищення конкурентоспром-ті орг-ії

6. Ф-ні плани – описання заходів по кожній ф-ній сфері на визначений період

7. Синергізм – пошук ресурсів і можливостей, що доповнюють і зміцнюють один одного для зменшення заг-них витрат обсягів діял-ті

8. Контроль виконання – перелік видів контролю, строків його проведення і суб‘єктів контролю