ВИБІР ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ВКЛЮЧЕНИХ В
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ БІЛЕТИ
1. Загальна характеристика елементів транспортного процесу.
2. Взаємодія видів транспорту при перевезенні вантажів.
3. Автотранспортні засоби.
4. Транспортна продукція та її особливості.
5. Маршрути перевезення вантажів автомобільним транспортом.
6. Складові транспортного процесу.
7. Загальна характеристика вантажних робіт.
8. Вплив підготовчих і навантажувально-розвантажувальних та складських робіт на ефективність роботи транспорту та якість перевезень вантажів.
9. Законодавче визначення поняття вантажу.
10. Характеристика та властивості вантажів.
11. Транспортна характеристика вантажів.
12. Класифікація вантажів.
13. Номенклатура вантажів.
14. Маркування та кодування вантажів.
15. Методи вивчення та аналізу вантажопотоків.
16. Класифікація та характеристика тарно-штучних і контейнерних вантажів.
17. Пакетування тарно-штучних вантажів.
18. Типи піддонів і пакетів, машини для формування та розбірки пакетів.
19. Контейнери, типи контейнерів і транспортних засобів.
20. Схеми розміщення та кріплення пакетованих вантажів і контейнерів у транспортних засобах.
21. Класифікація та характеристика фізико-хімічних властивостей насипних вантажів.
22. Навантажувальні засоби для перевезення насипних вантажів.
23. Організація навантаження та розвантаження насипних вантажів.
24. Організація навантаження та розвантаження зерна та овочів.
25. Класифікація лісових вантажів.
26. Пакетування і засоби пакетування лісоматеріалів, засоби пакетування.
27. Організація навантаження та розвантаження лісоматеріалів.
28. Наливні вантажі: характеристика, умови зберігання та перевезення.
29. Організація навантаження та розвантаження лісоматеріалів.
30. Класифікація засобів механізації.
31. Обладнання та машини періодичної дії: крани, навантажувачі, розвантажувачі та транспортуючі машини; підйомно-транспортне обладнання та показники його використання.
32. Обладнання та машини безперервної дії.
33. Продуктивність та визначення режимів роботи навантажувально-розвантажувальних машин.
34. Характеристика та обладнання навантажувально-розвантажувальних фронтів і пунктів.
35 Основи організації та виконання навантажувально-розвантажувальних та транспортних робіт.
36. Техніко-економічні розрахунки при виборі варіантів організації робіт.
37. Загальне керівництво проведенням навантажувально-розвантажувальних робіт.
38. Технологія виконання та організація навантажувально-розвантажувальних робіт.
39. Комплексно-механізовані процеси навантаження та перевантаження основних видів вантажів.
40. Розрахунок геометричних параметрів навантажувально-розвантажувального фронту.
41. Перероблюючи здатність вантажного фронту.
42. Підйомно-транспортні машини для навантажувально-розвантажувальних робіт.
43. Схеми проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.
44. Організація навантаження та розвантаження зерна та овочів.
45. Оптимізація параметрів роботи автотранспортних засобів і машини періодичної та безперервної дії.
46. Техніко-економічні розрахунки при виборі варіантів організації робіт.
47. Вимоги безпеки до проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з різними вантажами.
48. Вимоги до утримання території, споруд вантажного господарства, обладнання та механізмів.
49. Санітарно-гігієнічні вимоги та застосування засобів захисту робітників.
50. Контроль за виконанням вимог безпеки при навантаженні та розвантаженні.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ І МЕТОДИЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
1. Афанасьев ЕЛ. Островский Н.Е. Цукерберг С.М. Єдина транспортна система та автомобільні перевезення. -М.: Транспорт, 1984, 336 с.
2. Анинский Б.А. Погрузочно-разгрузочные работы. Проектирование и расчет систем комплексной механизации. Изд. 2-е, перераб. и доп. Л., «Машиностроение» (Ленингр. отделение), 1975, 344 с.
3. Грузовые автомобильные перевозки / Воркут А.И.- 2-е изд., перераб. и доп.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1986, 447 с.
4. Комплексная механизация погрузочно-разгрузочных работ и транспортных операций в строительстве. Гриневич Г.П., Гельман А.С., Гриневич Г.Г. -2- е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1970, 300 с.
5. Дехтерев Г.Н. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1980, 264 с.
6. Горев Д.Э. Грузовые автомобильные перевозки. Учебное пособие. М: Академия, 2006, 286 с.
7. Горев Д.Э., Овещенко Е.М. Организация автомобильных перевозок и безопасность движения. Учебное пособие. М: Академия, 2009, 316 с.
ВИБІР ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Завдання у вигляді задач складені відповідно до програми дисципліни, містять необхідні теоретичні положення, а також довідкові дані для розв’язку. Студенти розв’язують задачі під час практичних занять і зараховують їх у викладача.
Вихідні дані до задач розміщені безпосередньо у вказівках до розв’язку задач. Кожна задача нараховує 10 варіантів. Вибір варіанта здійснюється за останньою цифрою номера залікової книжки студента.
Задача 1. Урахування властивостей вантажів
при виконанні вантажних робіт
При підготовці вантажу до навантаження на автомобіль чи інший транспортний засіб потрібно враховувати якісні й кількісні зміни, що можуть відбуватися в масі вантажу в процесі його транспортування та зберігання. Ці зміни пояснюються дією зовнішніх факторів: взаємодія вантажу із зовнішнім середовищем (дощ, сніг, сонце, вітер), механічні впливи на вантаж у процесі руху й виконання вантажно-розвантажувальних робіт, стан складського приміщення й умови зберігання вантажу, способи переміщення вантажу територією складу та доставки його до навантажувально-розвантажувального посту (далі - НРП).
На якість вантажів впливають світло, температура й газовий склад повітря, запиленість, наявність в його складі мікробіологічних форм. Під їхньою дією відбуваються різні біохімічні, фізико-хімічні й мікробіологічні процеси. Через це вантаж, у якому можуть відбутися відповідні процеси, повинен бути упакований відповідно до технічних умов, затверджених у встановленому законодавством порядку.
При проведенні навантажувальних робіт потрібно враховувати пружні властивості ватажу, які можуть впливати на частоту та амплітуду коливань вузлів і ланок автомобіля. Якщо цього не зробити, то може відбутися накладання амплітуди коливання вантажу на амплітуду коливань вузлів автомобіля, що може призвести до поломки автомобіля та порчі вантажу.
Сухе повітря викликає усушку й погіршення технологічних властивостей і зовнішнього вигляду деяких вантажів (шкіра, волокно, в’ялена риба). Такі вантажі, при їх підготовці до навантаження на автомобіль, повинні бути упаковані відповідно до технічних умов, щоб не допустити псування під час перевезення.
Вологе повітря викликає утворення цвілі й розвиток гнилісних процесів у продуктах, активізує біохімічні процеси в масі вантажу, що приводять до його самонагрівання та псування (зерно, м'ясні продукти). Застосування відповідної упаковки та перевезення вантажу спеціальним транспортним засобом може зменшити негативний вплив оточуючого середовища.
Від рівня вологості вантажу залежить його вага: в жарку погоду, наприклад, зерно втрачає вологу, яка міститься в ньому, й вантаж стає легшим, порівняно з нормативною вагою, в сльотну погоду зерно стає важчим.
Рідкі вантажі при нагріванні збільшуються в об’ємі, а при охолодженні - зменшуються. Цю особливість потрібно враховувати при виконанні наливних робіт на постах навантаження автомобілів.
Приклад 1.1. Визначити нормовану масу та зміну маси вантажу, викликану вологістю зерна.
Фактична вологість зерна WФ=7%, а його маса МФ=8т. Зерноприймальний пункт приймає зерно якщо воно буде мати вологість, яка не перевищує норми WН = 12%, установленої законодавчим актом. Цій вологості, назвемо її нормованою, буде відповідати маса (нормована) зернового вантажу МН = 12т.
Потрібно визначити нормовану масу зернового вантажу при підготовці його до перевезення та різницю між фактичною й нормованою масами.
Розв’язання.
Нормована маса зернового вантажу (МН) визначається за формулою:
8(100 - 7)/(100 - 12) = 8,45т.
Різниця між нормованою та фактичною масами вантажу визначається за формулою:
8,45 - 8 = 0,45т.
Якщо різниця між нормованою та фактичною масами вантажу від’ємна, то це означає, що в масі зерна кількість води перевищує встановлені норми.
Таблиця 1
Завдання для самостійного рішення задачі студентами
| Показники | Остання цифра порядкового номера студента у списку групи | ||||||||||
| Значення показників | |||||||||||
| Фактична (МФ) маса зернового вантажу, т | |||||||||||
| Фактична (WФ) відносна вологість, % | |||||||||||
| Нормована (WН) відносна вологість, % |
Приклад 1.2. Визначити запас ємності цистерни для компенсування надлишку нафти при підвищенні її температури.
Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 26 липня 2004 року № 822, встановлено, що ступінь наповнення рідинами вбудованих цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн, знімних цистерн не повинен перевищувати граничних значень, викладених у главах 4.2-4.4 додатка А до ДОПНВ. Якщо корпуси цистерн, призначених для перевезення рідин, не поділені за допомогою перегородок чи хвилезаспокоювачів на відсіки максимальною місткістю 7500л, вони мають наповнюватись або понад 80% або менше ніж 20% їх ємності.
При перевезенні об’єм рідкого небезпечного вантажу від нагрівання на сонці збільшується, в наслідок чого порушується допустима ступінь наповнення цистерни рідиною. Через це при наповненні цистерни рідиною потрібно враховувати температуру, при якій рідкий вантаж буде перевозитися.
Методичні вказівки.
Перед наливанням нафти в цистерну потрібно вияснити чи буде змінюватися температура оточуючого середовища, а значить і нафти, на шляху її транспортування. При підвищенні температури густина нафти зменшиться, а її об’єм збільшиться. На випадок збільшення кількості нафти внаслідок підвищення температури потрібно залишити незаповненим такий об’єм ( 
) цистерни:
, л
де 
- об’єм нафти при підвищеній температурі, л;
- експлуатаційний об’єм цистерни, л.
Об’єм нафти (Vt) при підвищеній температурі дорівнює:
, л
де 
, 
- відповідно густина нафти, прийнятої до перевезення (встановлюється шляхом натурного вимірювання), і при підвищеній температурі під час транспортування, т/м3.
Густина нафти при підвищеній температурі під час транспортування визначається за формулою:
, т/м3,
де 
- стандартна щільність нафти при температурі 20°С ( 
= 0,86т/м3);
- середнє температурне виправлення, т/(м3 °С). Для нафти
= 0,000868 т/(м3 °С);
t - температура нафти, при якій визначають щільність, °С.
Максимальна маса нафти, що може бути перевезена цистерною ємністю (Ve) з урахуванням її нагрівання до температури t, визначається за формулою:
, т.
Максимальний об’єм нафти (Vmax), яку можна завантажити в цистерну з урахуванням її нагрівання в період транспортування, визначається за формулою: 
, т.
Таблиця 2
Завдання для самостійного рішення задачі студентами
| Остання цифра порядкового номера студента у списку групи | ||||||||||
| Показники | ||||||||||
| Значення показників | ||||||||||
| Густина нафти, т/м3 | 0,76 | 0,91 | 0,82 | 0,86 | 0,79 | 0,9 | 0,85 | 0,77 | 0,8 | 0,88 |
| Можливе підвищення температури вантажу (нафти) в рейсі до…, °С | ||||||||||
| Експлуатаційний об’єм цистерни, м3 | 5,6 | 7,8 | 4,5 | 6,4 | 6,2 | 5,8 | 7,5 | 6,0 | 5,9 | 8,0 |
Приклад 1.3. Визначити масу кам'яного вугілля, яке може бути завантажене в автомобіль - самоскид.
Методичні вказівки.
Масу кам'яного вугілля для завантаження в кузов автомобіля визначають шляхом множення об’єму вугілля, яке можна розмістити в кузові, на його щільність.
Об’єм кам'яного вугілля, що може бути завантажене в кузов автомобіля, визначають за формулою:
,
де qH - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;
- щільність кам’яного вугілля, т/м3.
Кам'яне вугілля розташовується в кузові (VК) і в «шапці» (VШ) над кузовом автомобіля. Його об’єм визначається за формулою:
, м3.
Об’єм вугілля, розташованого в кузові автомобіля, визначається за формулою:
, м3,
де а, b, с - довжина (а), ширина (b) і висота (с) кузова автомобіля, м.
Об'єм «шапки» вугілля визначається за формулою:
, м3,
де bШ- ширина «шапки» вантажу, м. У розрахунку прийняти bШ=b;
- кут укосу вантажу в русі, градуси.
Маса вантажу кам’яного вугілля визначається за формулою:
, т.
Висота розміщення вантажу в кузові (h) визначається за формулою:
.
Таблиця 3
Завдання для самостійного рішення задачі студентами
| Показники | Остання цифра порядкового номера студента у списку групи | |||||||||
| Значення показників | ||||||||||
Вантажопідйомність автомобіля (  ), т
| ||||||||||
| Розміри кузова, м - довжина - ширина - висота | ||||||||||
| 6,8 | 5,7 | 7,2 | 6,5 | 6,2 | 5,9 | 6,2 | 7,4 | 5,5 | 6,6 | |
| 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | |
| 1,0 | 0,8 | 0,9 | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 1,1 | 0,9 | 1,3 | 1,1 | |
| Щільність вугілля, т/м3 | 0,8 | 0,83 | 0,81 | 0,84 | 0,85 | 0,82 | 0,8 | 0,83 | 0,81 | 0,84 |
Кут (  ) укосу вугілля, 0
| ||||||||||
| 0,364 | 0,466 | 0,7 | 0,781 | 0,554 | 0,577 | 0,51 | 0,675 | 0,554 | 0,727 |