Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронтідо 50 м. 18 страница
Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінки боєздатності військ і визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд.
Радіаційний і хімічний контроль у взводі (відділенні, екіпажі танка) проводиться з використанням військових вимірювачів доз опромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної і хімічної розвідки.
501. Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає: оповіщення військ (сил) про РХБ обстановку, застосування засобів індивідуального та колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.
З одержанням попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ особовий склад продовжує виконувати поставлене завдання і переводить засоби захисту в положення “наготові”.
За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту, а особовий склад, який перебуває в закритих БТР, БМП і танках, – негайно надягає засоби захисту органів дихання, закриває люки, жалюзі, бійниці і вмикає систему захисту від ЗМУ.
За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад надягає респіратори (протигази), а за сигналом “Хімічна тривога” – протигази.
У разі потреби спішування або залишення техніки особовий склад надягає індивідуальні засоби захисту шкіри.
Використання засобів індивідуального та колективного захисту організується та здійснюється з метою збереження боєздатності військ (сил) і надання можливості діяти в умовах РХБ зараження.
Своєчасне й уміле використання засобів індивідуального та колективного захисту досягається: постійним контролем наявності та справності засобів індивідуального захисту особового складу, а також засобів колективного захисту в підрозділі; завчасною підготовкою та тренуванням особового складу у використанні засобів індивідуального та колективного захисту в різній обстановці; правильним визначенням місця та часу завчасного переведення засобів індивідуального та колективного захисту в бойове положення; визначення часу перебування особового складу в засобах індивідуального захисту, а також режиму експлуатації засобів колективного захисту; установленням часу зняття засобів індивідуального захисту та вимкнення систем фільтровентиляції для засобів колективного захисту.
Виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території організується та здійснюється з метою зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження.
Для зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження командир повинен розглянути такі заходи: зонування території за ступенями небезпеки; застосування профілактичних засобів від впливу радіаційних, хімічних, біологічних факторів; виведення або заміна підрозділів, які розташовуються на зараженій місцевості; дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості; пилопридушення на ділянках місцевості.
Для запобігання зараженню особового складу під час дій на зараженій місцевості командир (начальник) повинен визначати зони, які небезпечні для здоров’я особового складу в разі тривалого перебування на місцевості.
Під час здійснення маршу через заражені зони у пішому порядку або на відкритих автомашинах особовий склад надягає засоби захисту органів дихання, очей і шкіри, а особовий склад, який перебуває у закритих бойових машинах (машинах), надягає засоби захисту органів дихання та очей, закриває люки, двері, бійниці і жалюзі та вмикає систему захисту від ЗМУ.
Зони з високими значеннями потужності дози випромінювання, великою концентрацією отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, як правило, обходять. У разі неможливості обходу ці зони долаються з максимальною швидкістю за напрямками, що забезпечують найменше зараження бойової техніки і ураження особового складу.
При передбаченні ведення бойових дій на зараженій місцевості профілактичні заходи включають застосування протирадіаційних препаратів, антидотів, антибіотиків й інших засобів.
502. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки, наявності часу та засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі.
Часткова спеціальна обробка проводиться особовим складом без припинення виконання бойових завдань за вказівкою командирів військових частин (підрозділів) у разі зараження: отруйними речовинами – негайно; радіоактивними речовинами – за першої нагоди, але якнайшвидше після зараження.
Повна спеціальна обробка включає проведення у повному обсязі дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту, обмундирування та інших матеріальних засобів. Вона проводиться з дозволу старшого командира (начальника) силами та засобами самих підрозділів, а також підрозділами військ РХБ захисту, як правило, після виконання бойових завдань у районах, зайнятих військами (на маршрутах висування), або після виходу військ з бою у незаражені райони.
Дегазація, дезактивація та дезінфекція споруд здійснюється, як правило, силами підрозділами, які займають ці споруди.
503. Маскування дій підрозділів і об’єктів із застосуванням димів, аерозолів організується та здійснюється з метою зниження ефективності наземної і повітряно-космічної розвідки противника та його засобів ураження.
Основними завданнями є: маскування розташування (базування), висування та бойових дій військ (окремих елементів), відкритих найбільш важливих ділянок маршрутів і доріг, переправ через водні перешкоди та інших об’єктів від засобів розвідки та наведення (самонаведення) зброї противника; осліплення спостережних пунктів, ПУ та розрахунків (екіпажів) вогневих засобів противника; участь у протидії засобам наземної і повітряно-космічної розвідки та системам наведення високоточної зброї противника.
504. Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується командиром взводу (відділення, танка) на підставі отриманого завдання і вказівок командира роти.
Організовуючи радіаційний, хімічний, біологічний захист,командир взводу (відділення, танка) вказує: завдання і порядок щодо ведення радіаційної і хімічної розвідки (радіаційного, хімічного, біологічного спостереження) із застосуванням бортових (переносних) приладів радіаційної і хімічної розвідки (контролю); порядок застосування індивідуальних і колективних засобів захисту, захисних властивостей місцевості, техніки та інших об’єктів; порядок використання табельних радіопоглинальних матеріалів; порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів; порядок забезпечення озброєнням хімічних військ і засобами захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.
Крім того додатково може визначатися порядок проведення часткової спеціальної обробки.
Організовуючи взаємодію та управління, командир взводу відпрацьовує питання застосування димових шашок, ручних димових гранат, запалювальних димових патронів, термічної димової апаратури танків і БМП, доводить до особового складу сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними.
10.2. Морально-психологічне забезпечення
505. Морально-психологічне забезпеченняу взводі (відділенні, екіпажі) організовується і здійснюється з метою безумовного виконання рішень командира на бойові дії, формування і підтримку високого бойового духу, стійкого морально-психологічного стану особового складу, досягнення переваги над противником, підтримку високої бойової готовності, дисципліни і бойової згуртованості особового складу, відновлення психічних втрат.
506.Основними завданнямиморально-психологічного забезпечення під час підготовки і в ході бойових дій є: формування в особового складу високої морально-психологічної стійкості, готовності і здатності успішно виконати поставлені завдання; інформування особового складу, роз’яснення отриманих завдань, наказів командирів і мобілізація особового складу на їх виконання, підтримання військової дисципліни, зниження психогенних втрат; підтримка і своєчасне відновлення духовних і фізичних сил військовослужбовців, створення умов для відпочинку і дозвілля; захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.
507. Морально-психологічне забезпечення організовується в усіх видах бойових дій. Заходи морально-психологічного забезпечення командир взводу (відділення, екіпажу) здійснює особисто на основі рішення з морально-психологічного забезпечення командира роти і вказівок заступника командира роти з виховної роботи.
Командир взводу (відділення, екіпажу) особисто відповідає за ефективність проведення заходів морально-психологічного забезпечення; щоденно доповідає командирові роти та його заступнику з виховної роботи про виконання завдань морально-психологічного забезпечення та морально-психологічний стан особового складу, його готовність до бою.
508. Під час організації і ведення бою в обороні морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримку в особового складу стійкості, мужності, взаємної підтримки та виручки в бою, мобілізацію особового складу на відбиття атак противника та оборону зайнятих позицій, здатність вести бойові дії при повному оточенні.
Основними способами виконання завдань морально-психологічного забезпечення в обороні є: проведення бесід із пропаганди прикладів мужності і героїзму, передового досвіду ведення бойових дій, із дискредитації задумів і дій противника; щоденне бойове інформування, періодичне правове інформування, прослуховування інформаційних радіопередач, доведення до особового складу періодичного друку, інших інформаційних матеріалів; навчання особового складу простих прийомів психологічної саморегуляції.
Під час розташування взводу (відділення, екіпажу) у підрозділах другого ешелону оборони додатково можуть проводитися загальні збори військовослужбовців, заняття з нештатним інформаційним активом та інші заходи.
509. У наступі морально-психологічне забезпечення спрямовується на зміцнення бойового духу особового складу, підтримку високого наступального пориву, сміливості, героїзму та винахідливості в бойовій обстановці, ініціативи, самовідданості й рішучості в досягненні перемоги над противником; роз’яснення особовому складу бойових завдань, характеру й особливостей майбутнього бою, необхідності збереження в таємниці заходів, які проводяться щодо підготовки до наступу; формування ненависті до ворога й упевненості в його розгромі; мобілізацію особового складу на ефективне застосування в наступі техніки й озброєння для прориву оборони і знищення противника; уміле використання результатів вогневого ураження противника, підтримка в особового складу другого ешелону (резерву) постійної готовності до введення в бій і вирішення інших завдань, які раптово виникають.
Основними способами виконання завдань морально-психологічного забезпечення в наступі є: оперативне доведення до особового складу змін у тактичній обстановці, роз’яснення нових бойових завдань, популяризація успіхів підрозділів, які наступають, героїчних подвигів воїнів; організація прослуховування інформаційних передач; навчання, поповнення і підготовка новоприбулих військовослужбовців до ведення активних наступальних дій, правильна їх розстановка з урахуванням бойового досвіду, спеціальності і морально-психологічних якостей.
510. У зустрічному бою морально-психологічне забезпечення спрямовується на досягнення постійної готовності військовослужбовців до стрімких і маневрених дій з розгрому противника, випередження його в розгортанні, відкритті вогню, завданні йому раптових ударів у фланг і тил, розчленовування і знищення противника по частинах. Особлива увага приділяється роботі з особовим складом, що діє в розвідувальних дозорах.
Морально-психологічне забезпечення в зустрічному бою організовується відповідно до морально-психологічного забезпечення наступу. Головна увага звертається на оперативне доведення до особового складу бойових завдань і мобілізацію його на рішучі й ініціативні дії.
511. Під час бою в оточенні і виходу з оточення морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримку стійкості, організованості і дисципліни серед особового складу; припинення панічних настроїв; мобілізацію військовослужбовців на створення кругової оборони в короткі терміни; забезпечення здатності військовослужбовців вести бій у відриві від головних сил роти, готовності військовослужбовців до рішучого знищення противника, що вклинився, його повітряного десанту та організованого виходу з оточення.
Морально-психологічне забезпечення проводиться шляхом оперативного інформування особового складу про події в районі бойових дій, заходи, що вживаються командирами для деблокування оточених військ, пропаганди прикладів стійкості і завзятості в бою.
512. При бойових діях ТакПД морально-психологічне забезпечення спрямовується на роз’яснення особовому складу особливостей бойових завдань, досягнення високої психологічної стійкості особового складу під час захоплення та утримання важливих рубежів (об’єктів) до підходу своїх військ; на забезпечення рішучих дій під час завдання ударів у фланг і тил противника; на підготовку особового складу до тривалих дій в екстремальних ситуаціях у відриві від основних сил.
Морально-психологічне забезпечення здійснюється шляхом оперативного інформування військовослужбовців про зміни в тактичній обстановці в районі бойових дій, роз’яснення бойових завдань, пропаганди прикладів мужності і героїзму воїнів, виявлення та припинення панічних настроїв.
513. Під час пересування (на марші) морально-психологічне забезпечення зосереджується на підготовці особового складу до здійснення пересування різними способами, забезпеченні своєчасного прибуття взводу в призначений район у готовності до виконання поставлених завдань. Особлива увага приділяється підвищенню витривалості особового складу, дотриманню дисципліни маршу, правил маскування і заходів безпеки, готовності взводу до ведення бойових дій за будь-яких умов обстановки.
Морально-психологічне забезпечення на марші організовується, як правило, на привалах, у місцях нічного (денного) відпочинку шляхом проведення бесід, інформування особового складу про характер майбутніх бойових завдань, популяризації передового досвіду, прослуховування радіопередач, випуску інформаційних бюлетенів і бойових листків, виступів учасників художньої самодіяльності.
514. Первинна психологічна допомога і реабілітація військовослужбовців, що отримали психічні травми, здійснюється безпосередньо в підрозділі. Надання допомоги військовослужбовцям, що отримали бойові психічні травми, та їх евакуація здійснюється у тісній взаємодії з фахівцями медичної служби.
10.3. Матеріально-технічне забезпечення
Загальні положення
515. Матеріально-технічне забезпечення– це вид забезпечення взводу, що включає: комплекс організаційно-технічних заходів, які організуються і здійснюються з метою підтримання бойової готовності і боєздатності взводу шляхом накопичення до встановлених норм запасів матеріально-технічних засобів і своєчасного забезпечення ними; зберігання і підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням; освоєння особовим складом зразків ОВТ, а також своєчасного відновлення ОВТ при пошкодженнях (несправностях); поповнення запасів матеріально-технічних засобів взводу замість втрачених і витрачених.
Матеріально-технічне забезпечення взводу включає технічне і тилове забезпечення.
516.Технічне забезпечення включає комплекс заходів з накопичення до встановлених норм запасів ОВТ, ракет, боєприпасів, військово-технічного майна та інших видів матеріально-технічних засобів і своєчасного забезпечення ними взводу, зберігання і підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням, освоєння особовим складом зразків ОВТ, а також своєчасного відновлення ОВТ при пошкодженнях (несправностях), поповнення запасів матеріально-технічних засобів взводу замість витрачених і втрачених.
517.Тилове забезпечення включає комплекс заходів з накопичення до встановлених норм запасів пально-мастильних матеріалів, продовольства, речового майна та інших видів матеріальних засобів і своєчасного забезпечення ними взводу, зберігання і підтримання цих засобів у стані, що забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням, а також поповнення запасів матеріально-технічних засобів у взводі замість витрачених і втрачених, а також задоволення побутових і фінансових потреб взводу.
518. Матеріально-технічне забезпечення організується і здійснюється у всіх видах бойових дій, під час пересування і в повсякденній діяльності взводу в тісній взаємодії з бойовим, морально-психологічним, медичним забезпеченням на підставі централізованого взаємопогодженого вирішення питань щодо своєчасного надходження у взвод необхідної кількості матеріально-технічних засобів, своєчасного відновлення пошкоджених (несправних) зразків ОВТ.
Забезпечення взводу всіма необхідними видами матеріально-технічних засобів здійснюється централізовано, а також шляхом передачі матеріально-технічних засобів з одного підрозділу до іншого. Додатковими джерелами забезпечення матеріально-технічними засобами можуть бути придатні до використання агрегати, вузли, деталі зразків ОВТ, які за своїм технічним станом належать до безповоротних втрат, а також відремонтовані та виготовлені на підприємствах, в органах технічного забезпечення і ресурси місцевої промислово-економічної бази, і трофейні матеріально-технічні засоби.
Необхідні дані про подачу матеріально-технічних засобів певної номенклатури із зазначенням їх типу, кількості, строку подачі надаються командиру роти.
Безперебійне матеріально-технічне забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою (бойових дій) взводом.
Командир взводу відповідає за своєчасне матеріально-технічне забезпечення підпорядкованого взводу. Він зобов’язаний уживати заходів щодо підтримання ОВТ в постійній готовності до використання за призначенням і швидкого відновлення в разі виходу з ладу, забезпечення взводу ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами, продовольством та іншими необхідними матеріально-технічними засобами; піклуватися про харчування особового складу.
Основою організації матеріально-технічного забезпечення є рішення командира взводу на бій, його вказівки, розпорядження старшого начальника з цих питань.
Під час підготовки та в ході бою (бойових дій) командир взводу здійснює контроль за готовністю до використання за призначенням і технічним станом ОВТ, наявністю, витратою ракет, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, продовольства і своєчасною доставкою їх до відділень взводу; доповідає командиру роти про наявність і технічний стан озброєння і техніки, про забезпеченість ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами й іншими необхідними матеріально-технічними засобами, про наявність поранених і хворих та подає заявки на поповнення взводу необхідними матеріально-технічними засобами.
519. У взводі створюються у встановлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, продовольства та інших необхідних матеріально-технічних засобів, у бойових машинах, при озброєнні й особовому складі.
Запаси поділяться на витратну частину та непорушний запас, який витрачається з дозволу командира бригади, а у випадку, що не терпить зволікання, – з дозволу командира батальйону з наступною доповіддю про це старшому командиру.
У всіх випадках силами і засобами старшого начальника організується забезпечення взводу водою, а в разі потреби – і пально-мастильними матеріалами.
520. Потреба взводу в матеріально-технічних засобах на бій (бойові дії) визначається з урахуванням встановленої витрати і зберігання запасів у необхідних розмірах до кінця бою (бойових дій).
Потреба в ракетах, боєприпасах, пально-мастильних матеріалах та інших необхідних матеріально-технічних засобах, забезпеченість ними взводу і норми витрати обчислюються в розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправках пального, добової видачі, комплектах) та в інших одиницях виміру.
Бойовий комплект – це установлена кількість боєприпасів на одиницю озброєння (автомат, карабін, гвинтівку, пістолет, кулемет, міномет, гармату та ін.) або на бойову машину (танк, бойову машину, БТР тощо). Бойовий комплект взводу обчислюється на наявне озброєння.
Заправка пального – визначена маса пального, що вміщується у паливну систему машини (агрегату) або забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправка для гусеничних машин, колісної військово-інженерної техніки визначається місткістю основних баків і додаткових ємностей, які конструктивно входять у паливні системи; для колісних машин (крім військово-інженерних) – визначена маса пального, яке забезпечує запас ходу на відстані 500 км, а для агрегатів – установленою кількістю часу їх роботи (50 годин). Заправка пальним взводу нараховується на всю облікову техніку взводу.
Добова видача – кількість продуктів, установлена нормами для харчування однієї людини на добу. Добова видача взводу нараховується на його облікову чисельність.
Комплект – набір приладів (інструментів, запасних частин, предметів речового й іншого майна), складений за визначеним переліком і в установленій кількості.
Зарядка – визначена маса спеціальних речовин (твердих, рідких, розчинів тощо), які вміщуються в основні ємності спеціальних машин і приладів.
Технічне забезпечення
521. Технічне забезпечення організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом своєчасного укомплектування їх ОВТ; забезпечення ракетами, боєприпасами та військово-технічним майном; підтримання їх у справному стані та постійній готовності до використання за призначенням; відновлення пошкодженого (несправного) ОВТ та своєчасного повернення їх до ладу.
522. Безпосереднім організатором технічного забезпечення у взводі є командир взводу. Він відповідаєь за: підтримання ОВТ у справному стані та постійній готовності до використання за призначенням; правильну експлуатацію і своєчасне відновлення пошкодженого (несправного) ОВТ, забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами і військово-технічним майном.
523. Командир взводу повинен: знати завдання взводу, його укомплектованість озброєнням, технікою та їх технічний стан, забезпеченість ракетами, боєприпасами і військово-технічним майном; керувати підготовкою ОВТ до бою (бойових дій) і їх технічним обслуговуванням; організовувати та здійснювати контроль за технічним станом бойових машин у бою, встановлювати причини виходу їх з ладу; організовувати евакуацію, ремонт і своєчасне повернення до ладу та передачу техніки, що вийшла з ладу, засобам старшого командира (начальника); підтримувати зв’язок з командирами підрозділів, старшим командиром (начальником) і пунктом технічного спостереження, ремонтно-евакуаційною (ремонтною, евакуаційною) групою батальйону (роти); доповідати командиру роти про кількість, місцезнаходження і технічний стан ОВТ, що вийшли з ладу, та вжиті заходи для їх евакуації і ремонту.
524. Забезпечення підрозділів взводу боєприпасами для стрільби зі стрілецької зброї та гранатами під час бою здійснюється підношувачами боєприпасів.
У наступальному бою поповнення підрозділів взводу боєприпасами може здійснюватися двома способами: перший – боєприпаси підвозяться до бойових машин (танків), які розташовані в першому ешелоні бойового порядку під час бою; другий – відновлення запасу витрачених ракет і боєприпасів відбувається у заздалегідь встановлених місцях за етапами бою (з виконанням підрозділами бойових завдань або з виводом їх у другий ешелон або резерв).
Під час ведення оборонного бою заправлення техніки і поповнення боєприпасами бойових машин може проводитися безпосередньо на позиціях, як правило, у темний час доби або під час бою в місцях, укритих від спостереження і вогню противника позаду позицій у порядку, встановленому командиром взводу.
525. Комплексне технічне обслуговування ОВТ проводиться згідно з вказівками командира роти у встановлений командиром взводу час перед боєм (бойовими діями) та після виконання бойового завдання і здійснюється безпосередньо в бойових порядках, як правило, без виводу їх у тил, зі збереженням боєздатності не менше ніж 70% ОВТ. Роботи виконуються екіпажами (обслугами), механіками-водіями (водіями) з використанням запасних частин, майна і приладдя машин із залученням особового складу взводу, а також засобів технічного забезпечення батальйону під безпосереднім керівництвом командира взводу. Першими обслуговуються взводи, які вирішують головне завдання та приступають до дій першими. Комплексне технічне обслуговування включає: заправлення машин пально-мастильними матеріалами; перевірку справності та готовності до використання озброєння, приладів стрільби і спостереження, агрегатів, вузлів, механізмів і систем, їх очищення, промивання, змащування, вивірку та регулювання, усунення дрібних несправностей і виконання кріпильних робіт; зарядку (підзарядку) акумуляторних батарей (за потреби); перевірку укомплектованості та поповнення ОВТ запасними частинами, інструментом і приладдям, засобами підвищення прохідності та іншими табельними засобами; перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях, які призначені для перевезення особового складу, озброєння, військової техніки і військово-технічного майна. У разі потреби під час комплексного технічного обслуговування може здійснюватися поповнення боєкомплекту озброєння ракетами і боєприпасами.
526. Евакуація несправних ОВТ взводу здійснюється евакуаційними засобами батальйону (штатними і доданими), а іноді для цього використовуються бойові машини взводу. У першу чергу евакуюються ті бойові машини, яким загрожує небезпека захоплення або знищення противником, а також озброєння і військова техніка, які найбільш важливі для забезпечення боєздатності підрозділів і потребують найменшого обсягу робіт. Озброєння і техніка, які не можуть бути евакуйовані або відремонтовані власними силами, передаються на місці виходу з ладу, в найближчих укриттях або на шляху евакуації засобам старшого командира. Пошкоджене озброєння, стріляні гільзи та укупорка (тара) вивозяться з підрозділів взводу попутним транспортом.
527. Поточний ремонт пошкодженого ОВТ проводиться, зазвичай, у місцях виходу з ладу або в найближчих укриттях силами екіпажів (обслуги), механіків-водіїв (водіїв) і ремонтно-евакуаційних (ремонтних) груп старшого командира (начальника). У першу чергу ремонтуються озброєння і військова техніка, які мають найменший обсяг робіт. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці виходу з ладу або в найближчому укритті неможливо, засобами старшого командира (начальника) вони евакуюються на збірний пункт пошкоджених ОВТ.
Ремонт ОВТ залежно від характеру несправності може проводитися безпосередньо в ремонтному підрозділі батальйону (дивізіону) або ремонтно-відновлювальному батальйоні бригади. Несправні протитанкові ракети повертаються на пункт боєпостачання роти, з подальшим їх поверненням на склад бригади.
Відремонтовані озброєння і військова техніка приводяться у готовність до застосування за призначенням і негайно повертаються у взвод.
528. Управління технічним забезпеченням здійснюється з пункту технічного спостереження заступником командира батальйону з озброєння.
Пункт технічного спостереження батальйону призначений для своєчасного виявлення ОВТ, що вийшли з ладу; визначення причин, характеру та ступеня їх пошкодження; обсягу евакуаційних (ремонтних) робіт і необхідних сил і засобів для їх виконання, а також визначення стану екіпажів (обслуг), механіків-водіїв (водіїв).
Пункт технічного спостереження батальйону очолює заступник командира батальйону з озброєння. У деяких випадках, зазвичай, знаходиться заступник командира роти з озброєння (старший технік роти), хімік-дозиметрист, сапер, санітарний інструктор (санітар), а також резервні члени екіпажів (обслуг) і спеціалісти-ремонтники.
На пункті технічного спостереження організовується зв’язок із командно-спостережним пунктом батальйону (рот), ремонтно-евакуаційною (ремонтною, евакуаційною) групою батальйону, командирами бойових машин, що вийшли з ладу.
Ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону призначена для евакуації ОВТ, що вийшли з ладу, з-під вогню противника в найближчі укриття, проведення поточного ремонту в місцях виходу їх з ладу або в найближчих укриттях.
Під час виконання завдань ротою самостійно їй можуть додаватися засоби технічного обслуговування, ремонту та евакуації. У цьому випадку технічне забезпечення здійснюється ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою роти, яку очолює заступник командира роти з озброєння (старший технік роти).
529. Під час зайняття і організації оборони в першу чергу здійснюється дозаправлення машин і поповнення боєприпасами, проведення контрольного огляду й усунення виявлених несправностей. Інші роботи з комплексного технічного обслуговування ОВТ проводяться в перервах або коли немає бойових дій.