Аналіз використання фонду робочого часу

Система показників, що характеризують повноту використання персоналу на підприємстві. Порядок визначення надпланових цілоденних, внутрізмінних і непродуктивних втрат робочого часу. Об'єктивні і суб'єктивні причини утворення їх. Визначення резервів випуску продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу.

Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один працівник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 3.1).

 

Таблиця 3.1. Використання персоналу підприємства

 

    Звітний рік Відхилення
Показник Минулий рік план факт від минулого року від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР) +5 +5
Відпрацював за рік один робітник:          
днів (Д) -10 -10
годин (Г) 1 727 1 749 1 638 -89 -111
Середня тривалість робочого дня (Т), год 7,85 7,95 7,8 -0,05 -0,15
Фонд робочого часу (ФРЧ), год 276 320 279 840 270 270 -6 050 -9 570
У тому числі надурочно відпрацьований час, год 1 630   1 485 -145 +1 485

 

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік (Д), і середньої тривалості робочого дня (Г)

 

 

Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу (табл. 3.2). Вони можуть бути зумовлені об'єктивними і суб'єктивними обставинами, непередбаченими планом: додатковими відпусками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механізмів, через те, що немає роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т. д. Кожний вид втрат аналізують детально, особливо ті, що залежать від підприємства. Зменшення втрат робочого часу ' з причин, які залежать від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не потребує додаткових капітальних вкладень і дає змогу швидко одержати віддачу.

У нашому прикладі більша частина втрат ((495 + 33 + 660) х х 7,95 + 5197 = 14 642 год) викликана суб'єктивними факторами:

додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначне вивільненню 8 працівників (14 642 : 1749)

 

Таблиця 3.2. Аналіз використання фонду робочого часу

Показник На одного робітника Відхилення від плану
План Факт На одного робітника На всіх робітників
Календарна кількість днів
У тому числі:        
святкові і вихідні дні НІ
Номінальний фонд робочого
часу, дні        
Неявки на роботу, дні +10 +1650
У тому числі:     -  
щорічні відпустки
відпустки для навчання +1 +165
відпустки у зв'язку із        
вагітністю і пологами -1' -165
додаткові відпустки:        
з дозволу адміністрації +3 +495
за хворобою 11,8 +2,8 +462
прогули 0,2 +0,2 +33
простої +4,0 +660
Явочний фонд робочого часу, -10 -1650
Дні        
Тривалість робочої зміни, год
Бюджет робочого часу, год -80 -13 200
Передсвяткові скорочені дні,
год        
Пільговий час для підлітків, 2,4 +0,4 +66
год        
Внутрізмінні простої, год 30,6 +30,6 +5049
Корисний фонд робочого часу, -111 -18 315
ГОД        
Середня тривалість робочої 7,95 7,8 -0,15 -5197
зміни, год        
Надурочно відпрацьований час, +9 +1485
год        
Непродуктивні витрати робочого 8,3 +8,3 +1367
часу        

 


Втрати робочого часу у зв'язку з відхиленням від нормальних умов роботи розраховують діленням суми доплат через цю причину на середню зарплату за 1 год. На цьому підприємстві таких доплат не було.

Скорочення втрат робочого часу — один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ВРЧ) з вини підприємства помножити на плановий середньогодинний виробіток продукції:

Однак треба мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення обсягу виробництва продукції, оскільки їх може бути компенсовано підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому в аналізі використання трудових ресурсів велику увагу приділяють вивченню показників продуктивності праці.