Особливості ШКК в залежності від генезу (локалізації)
І. Стравохід:
1. Кила стравоходного отвору діафрагми + рефлюкс-езофагіт – іноді ускладнюються кровотечею (ущемлення стінки кардіальноговідділу шлунку чи стравоходу, ерозії в стравоході.
Ds:
- частіше в старшому віці, у гіперстеників;
- клінічно: печія, біль у гортані, дисфагія, відрижка, нудота – при певному положенні тіла, переїданні;
- інструментально: рН-метрія; Rö- в положенні Тределенбурга, ФГДС–картина стравоходу;
- загальний аналіз крові.
2. Кровотеча з дивертикула стравоходу: при супутньому виразковому дивертикуліті.
Ds: контрастне Rö-обстеження.
3. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу (і шлунку) – при портальній гіпертензії (цироз печінки, тромбоз v.porte чи v.lienalis, рідше – пухлина печінки, агресивний гепатит).
Ds:
- анамнез (гепатит чи цироз, алкоголізм);
- об'єктивно: асцит, розширення поверхових вен живота, пальмарна еритема, у чоловіків – ознаки гінекомастії, селезінки; зміни печінки + дані УЗО;
- Rö та ФГДС – ставлять Ds кровотечі.
Під час кровотечі – мінімум досліджень: ендоскопія + аналіз крові + біохімія крові.
Це – небезпечні кровотечі:
- масивні;
- загальний стан хворого і функція печінки і без того досить порушені.
Прогноз: серйозний.
4. Cr стравоходу
ІІ. Шлунок:
1. ШКК при виразковій хворобі (буває найчастіше):
- підозрілий анамнез (характерні болі чи дані про виразку в анамнезі, спадковість);
- ФГДС.
2. Те саме – при ерозивному гастодуоденіті (кровотечі менш виражені і коротші, як при виразці).
3. Якщо кровотеча – в осіб похилого віку, слід перш за все думати за Сr шлунку або (рідше) ставоходу.
Ds Сr:
- синдром "малих ознак”, що передував ШКК;
- дисфагія – при Сr кардії чи стравоходу;
- більшість таких кровотеч – у пізні стадії Сr, коли загальні ознаки (слабкість, анорексія, біль, кахексія, анемія) виражені;
- Rö, ФГДС.
Ці кровотечі більш тривалі і менш гострі, як при виразці і в основному зв'язані з розпадом пухлини і ерозуванням багатьох судин. Часто довго зберігається прихована ШКК (реакція Грегерсена).
4. Синдром Меллорі-Вейсса – надрив слизової у кардіальному відділі стравоходу чи шлунку. Частіше у алкоголіків, які часто і сильно блюють. Іноді ds поставить тільки діагностична лапароскопія.
5. Синдром Рандю-Ослера (телеангіектазія): кровотечі з невеликих ангіом шлунка.
Ds: - анамнез (генетична схильність);
- телеангіектазії на шкірі;
- ФГДС: телеангіектазії на слизовій оболонці.
ІІІ. "Низькі” (кишкові) кровотечі:
Часто спостерігається гематошезія (виділення яскраво-червоної крові через анус).
Тактика:
- опитування: на предмет наявності у хворого геморою, НВК чи інших захворювань кишок;
- огляд ділянки прямої кишки і ануса, пальцеве обстеження його;
- огляд випорожнень
- RRS, колоноскопія.
Як правило при гематошезії основне джерело кровотечі знаходиться нижче від лієнального кута.
1. Основні причини:
- геморой, тріщина анус;
- НВК : а) частіше особи молодого чи середнього віку;
б) майже завжди ураженна пряма кишка;
в) часто + псевдополіпоз;
г) RRS, колоноскопія.
- дивертикульоз даної локалізації;
- Cr прямої кишки або сигми;
- при наявності крім свіжої крові і слизу з калом – можливе загострення НВК, розпад пухлини, а також інфекційні кишкові захворювання – дизентерія, амебіаз (посів калу на патгрупу, харчовий анамнез, бактеріальне дослідження калу і крові).
2. Інші кровотечі "низьких” локалізацій:
- при черевному тифі: можлива кровотеча майже чистою кров'ю на 3-5-й день при нормальній температурі тіла;
- при прийомі НПЗП® ерозії, виразка (анамнез і т.д.);
- ішемічний негангренозний коліт – у старечому віці, часто на фоні інших с/с порушень (аритмії, аневризма аорти) або хірургічне втручання на животі, травми і т.д..
Характерно: ураження лівої половини товстої кишки, тупий біль зліва, часті випорожнення з слизом, гноєм і кров'ю; L, ШОЕ.
Ds: колоно- чи іригоскопія.
- радіаційний коліт ® виразки ® кровотеча (опромінення в анамнезі, напр., радіотерапія при пухлинах).
ІV. ШКК любої локалізації- при:
1. Геморагічних діатезах:
а) при т.зв. абдомінальному синдромі на фоні геморагічного васкуліту:
- гострий біль в животі;
- гематемезис;
температури тіла, L, пронос (мелена або свіжа кров);
- симуляція гострої абдомінальної патології.
Для диф.ds:
- див. висипи на шкірі;
- біль у великих суглобах;
- в аналізі сечі: гломерулярна реакція.
б) при хворобі Верльгофа (тромбоцитопенічній пурпурі):
- ШКК – досить рідко;
- кровотечі при цьому і з носа, ясен, у шкіру, метроррагії;
- тромбоцитопенія;
- зрідка – спленомегалія.
в) при гемофілії (всіх трьох видів):
- ШКК – рідко;
- анамнез гемофілії, генетичні дані;
- крововиливи і в суглоби, шкіру, м'язи, кровотечі з носа, після травм, операцій.
г) при геморагічних діатезах (у 20-25 % таких хворих):
- кровотечі і з ясен, носа, метрорагії, рідше – з ШКТ;
- лабораторні дані за лейкоз.
д) при хронічному мієло- чи лімфолейкозах – кровотечі – у пізні стадії хвороби.
Ds тоді вже ясний.
2. При уремії – внаслідок артеріальної гіпертензії, проникливості судин, порушення згортування, тромбоцитопатії.
На фоні ниркової недостатності + частіше є ерозивний супутній процес у шлунку чи дуоденум.
2.Гострий перитоніт.Етіологія та патогенез.Класифікація гострого перитоніту.
Перитонiт – запалення парiєтальної та вiсцеральної очеревин, яке супроводжується як мiсцевими, так i загальними проявами, порушеннями функцiй рiзних органiв i систем.
Під гострим перитонітом розуміють особливу форму відповіді організму на контакт патогенного агента, найчастіше мікробного, із серозною оболонкою, яка покриває внутрішні органи живота і його стінки. Запалення очеревини характеризується тяжким кишковим парезом, ендогенною інтоксикацією і розладом гомеостазу, зокрема водно-електролітного, на фоні яких розвивається порушення системного і регіонарного кровобігу, легеневого газообміну, функції печінки і нирок.