Тема 9. Сфери діяльності та функції соціального працівника. Етика соціального працівника

Аналіз предметної сфери соціальної роботи; рівні професійної діяльності соціального працівника; кваліфікаційні вимоги до соціального працівника; обов’язки соціального працівника; функціональний аспект діяльності соціального працівника; підходи у соціальній роботі; професіоналізм у соціальній роботі; етика соціального працівника; етика, етичні принципи, цінності, етичні норми, етичний кодекс.

 

1. У соціальній роботі як професійній діяльності розрізняють три рівні:– –;–

1. Макрорівень; А. Соціальні програми регіонального, місцевого рівня і за місцем проживання;
2. Мезорівень; Б. Соціальна робота з клієнтом;
3. Мікрорівень. В. Соціальна робота з сім’єю або групою клієнтів;
  Г. Соціальна політика.

 

2. До основних професійних завдань, що є змістом соціальної роботи на .................., російський дослідник Є.І. Холостова відносить: спрямований вплив на формування і реалізацію соціально-економічної полі­тики на всіх рівнях – від місцевого до державного – з метою забезпечення соціально здорового середовища життєвого існування і життєвої діяльності лю­дини і створення системи підтримки людей, які опинилися у скрутному ста­новищі; аналіз впливу змін, які відбуваються в соціальному розвитку суспільства чи окремого регіону, на соціальне становище різних груп населення; забезпечення взаємодії державних, громадських і благодійних установ у сфері соціального захисту громадян; розробка (паралельно з державними документами) додаткових (місцевих) показників і критеріїв щодо надання соціальної допомоги населенню.

 

3. У соціальній роботі як професійній діяльності розрізняють рівні:

мезорівень, мікрорівень;
макрорівень, мезорівень, мікрорівень;
макрорівень, мезорівень;
макрорівень, мікрорівень.

 

4. Професійна діяльність соціального працівника характеризується наступними підходами до розв’язання проблем:

фісилітативним, адвокативним;
виховним, фісилітативним;
виховним, фісилітативним, адвокативним;
виховним, адвокативним.

 

5. До базових функцій, що виконує соціальний працівник В.М.Сидоров відносить:

діагностичну, прогностичну;
комунікативну, організаторську, правозахисну, психо-терапевтичну;
рекламно-пропагандистську, соціально-медичну;
соціально-педагогічну,соціально-економічну;
корекційну.

 

6. Моральна самосвідомість певної професійної групи, її психологія та ідеологія – це .................

 

7. Соціальний працівник реалізує підходи до розв’язання проблеми. Співвіднесіть їх з характеристиками.

1. Виховний; А. Роль учителя, консультанта, експерта. Соціальний працівник у таких випадках дає поради, формує навички правильної поведінки, встановлює зворотний зв’язок, застосовує рольові ігри як метод навчання;
2. Фасилітативний; Б. Роль помічника, прихильника або посередника у подо­ланні труднощів чи проблем. Соціальний працівник інтерпретує поведінку клієнта, пояснює ситуацію, що склалася, пропонує та обговорює план подальших дій клієн­та, допомагає віднайти внутрішні ресурси;
3. Адвокативний. В.Роль адвоката (виступає від імені конкретного клієнта або групи клієнтів), а також помічника тих людей, які не спроможні самостійно захи­щати свої права;
  Г. Роль опікуна, особи, якій доручено загальний нагляд за якоюсь роботою.

 

8. Співвіднесіть функції соціального пра­цівника до їх визначень.

Функції: Визначень:
1. Організаторська; А. Прогнозування і програмування процесів соці­ального розвитку мікрорайону і конкретного мікросоціуму, діяльності тих інститутів, які беруть участь у соціальному формуванні особистості;
2. Прогностична; Б. Залучення добровільних по­мічників і населення мікрорайону до соціальної праці та відпочинку, ділових та особистісних контактів, поширення інформації і налагодження взаємодії різних соціальних інсти­тутів у роботі з клієнтом;
3. Попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична; В. Використання арсеналу правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів, сприяння у застосу­ванні заходів державного примусу та реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які чинять протиправні дії;
4. Організаційно-комунікативна; Г. Організація тієї чи іншої діяльності, вплив на зміст дозвілля, допомога у працевлаштуванні, професійній орієнтації і адаптації, координаційна діяльність підліткових і молодіжних об’єднань, організаторська робота у встанов­ленні взаємозв’язків клієнта з медичними, освітніми, культур­ними, спортивними, правовими закладами, товариствами і благодійними організаціями;
5. Охоронно-захисна. Д. Соціальний педагог і соціальний працівник передбачають і приводять у дію механізми запобігання й подолання негатив­них впливів у соціально-правовому, юридичному та психоло­гічному плані, організовують соціотерапевтичну допомогу, за­безпечують захист прав людини у суспільстві, допомагають підліткам і молоді в період соціального і професійного визна­чення.

 

9. Аналіз практики соціальної роботи дозволяє вести мову про два рівні реалізації корекційної функції: .........................

10. Співвіднесіть нові функції соціального пра­цівника до їх визначень.

Функції: Визначень:
1. Корекційна; А. Комплексний вербальний і невербальний вплив соціального працівника на когнітивну, емоційну і поведінкову сфери особистості клієнта з метою допомогти йому змінити ставлення до наявних проблем та оточуючого соціального середовища;
2. Психотерапевтична; Б. Діяль­ність соціального працівника і соціального педагога з формування пріоритету ціле­спрямованого виховного впливу соціуму на поведінку і діяльність клієнтів;
3. Рекламно-пропагандистська; В. Поширення ідей соціального захисту людини, а також у надання об’єктивної інформації про види соціальних послуг із метою фор­мування попиту на них;
4. Соціально-педагогічна; Г. Конструктивні зміни в соціумі та системі життєзабезпечення людини;
5. Соціально-економічна. Д. Передбачає задоволення матеріальних ін­тересів і потреб малозабезпечених верств населення.

11. Підвищенні соціальним працівником своєї кваліфікації та професійної майстерності – це ................. функція соціального працівника.

12. Професійна компетент­ність соціальних працівників є результатом інтеграції різних наступних типів компетентності:

1. концептуальної (наукової); 4. інтегрованої компетентності (здатності поєднува­ти теорію з практикою);
2. інструментальної (володіння базови­ми професійними навичками); 5. інформаційної;
3. інтелектуальної;  

 

13. До функцій соціальної роботи відносяться:

навчальна, виховна, розвиваюча;
організаторська, соціальна, виховна, діагностична, координаційна, стимулююча, планування, контролююча;
гносеологічна, орга­нізаційно-виховна, регулятивно-профілактична, інформаційно-комунікативна, соціоінтеграційна, аналітико-прогностична;
стимулююча, виховна, організаторська;
діагностична, прогностична, організаційно-комунікативна, правозахисна, профілактична, соціально-побутова, соціально-психологічна.

 

14. Співвіднесіть визначення професіона­лізму в соціальній роботі до представників професій, що його сформулювали.

Представники професій: Визначення:
1. Соціологи; А. Акцентують увагу на таких пріоритетних, на їх думку, якостях, як мотиваційно-ціннісне ставлення до професії, професійна свідомість і самосві­домість, професійно зумовлені якості та властивості особистості, готовність до професійної діяльності. Значну увагу приділяють вивченню таких компонентів професійно-особистісного розвитку фахівців соціальної ро­боти, як готовність до розвитку і саморозвитку, самопізнання і самовдоско­налення, самоуправління, самокорекція;
2. Психологи; Б. Більшу увагу звертають на такі аспекти становлення професіоналізму соціальних працівників, як престижність цієї професії, про­фесійна майстерність, соціальна престижність, успішність професійної діяль­ності, динаміка, етапи, рівні розвитку професіоналізму, знання, вміння, нави­чки професійної діяльності, визначення індивідуально-психологічних влас­тивостей і станів особистості соціального працівника, спрямованість, ієрар­хія мотивів, ціннісних орієнтацій. На цій основі вони розрізняють три компо­ненти професіоналізму: професіоналізм власне діяльнісний, професіоналізм власне особистісний, професіоналізм відносно до іншого (інших);
3. Педагоги. В. Акцентують увагу на складових професіоналізму, а саме: професійні цінності, способи соціального впливу, професійне покли­кання, глибока мотивація до професійної діяльності соціального працівника, професійна підготовка, професійна майстерність, професійна культура, про­фесійна спеціалізація, трудові навички, кваліфікація.

 

15. Співвіднесіть етичні принципи соціального працівника до їх визначень.

Етичні принципи: Визначення:
1. Дотримання розумних інтересів клієнта.; А. Розробляючи разом із клієнтом алгоритм спільних дій, соціальний працівник, володіючи арсеналом необхідних знань не тільки щодо сутності проблеми клієнта та його потреб, а й щодо можливостей системи соціального захисту для її вирішення, кількості та якості засобів, необхідних для розв’язання проблеми, несе персональну відповідальність за наслідки свого рішення;
2. Особиста відповідальність соціального працівника за небажані для клієн­та та суспільства наслідки його дій; Б. Необхідна для акти­візації особистості клієнта: він має бути повноправним суб’єктом процесу прий­няття рішення, а не пасивним об’єктом впливу;
3. Визнання права клієнта щодо прийняття самостійного рішення на будь-якому етапі спільних дій; В. Це вияв поваги до прав людини в цілому. Клієнт як особистість має бути наділений усіма правами людини, в тому числі й правом самостійно визначати свою долю, стиль і спосіб життя, мати власні переконання, погляди. Розпочинаючи роботу з надання соціальної послуги, соціальний працівник з’ясовує не тільки проблеми і потреби клієнта, але і його бачення проблеми, можливі варіанти її розв’язання, кінцевий результат спільних дій;
4. Прийняття клієнта таким, яким він є; Г. Необхідна умова для налагодження партнерських стосунків з ним. Розпочинаючи роботу з клієнтом, со­ціальний працівник мусить пам’ятати, що кожна людина неповторна і має свої власні погляди, переконання, ідеї, інтереси, думки;
5. Конфіденційність; Д. Соціальний працівник не має права пред’являти до всіх клієнтів однакові вимоги та надавати однакові рекомендації, не враховуючи особистісний фактор та відповідні обставини;
6. Доброзичливість; Е. Необхідний принцип етики соціального працівника. Проявляється, насамперед, у тому, що фахівець із соціальної роботи намагається зро­бити якомога більше для свого клієнта, ніж це обумовлено посадовими інструкція­ми чи функціональними обов’язками, не сподіваючись на додаткову винагороду;
7. Безкорисливість; Є. У взаємостосунках соціального працівника та клієнта є однією з основ взаємної довіри та поваги, що значною мірою впливає на формування між ними партнерських стосунків. Соціальний працівник не має права при­ховувати від клієнта інформацію, навіть із негативним забарвленням, а навпаки, він повинен, у делікатній формі повідомляти про результати дій, разом аналізувати причини невдач і визначати шляхи щодо найбільш ефективних дій і результатів;
8. Чесність і відкритість; Ж. Основа моральної культури соціального працівника, прин­цип професійної етики й одна з необхідних умов для налагодження ефективної взаємодії з клієнтом. Ставлення до клієнта має спостерігатися на всіх етапах співпраці з ним: від моменту знайомства до етапу обговорення кінцевих результатів спільної взаємодії;
9. Повнота інформування клієнта про заплановані заходи; З. Усе, що стосується клієнта, його особистого життя та виниклих проблем, є конфіденційною інформацією. Інформація про клієнта може бути повідомлена третім особам лише з безпосередньої згоди клієнта та з метою ефективного розв'язання існуючої проблеми;
10. Відсутність упереджень по відношенню до клієнта. Й. Соціальний працівник, розпочина­ючи роботу, має піклуватися, передусім, про те, щоб принести найбільшу користь клієнту та суспільству. Соціальний працівник мусить допомогти клієнту визначити пріоритетність проблем, що виникли, а також створити умови для самодопомоги клієнту.

 

16. Чесність, совість, об’єктивність, справедливість, тактовність, уважність і спостережливість, терпимість, витримка та стриманість, любов до людей, самоктиричність, адекватна самооцінка, терпіння, комунікабельність, оптимізм, емпатія, сила волі, прагнення до самовдосконалення, творче мислення – це ...........................

17. Документ „Етика соціальної роботи: принципи і стандарти” був ухвалений Міжнародною феде­рацією соціальних працівників (МФСП) на конференції в Коломбо у ......... році.

18. Соціальний педагог і соціальний працівник, надаючи соціальну допомогу клієнтові, діють спільно, реалізуючи при цьому такі провідні функції:

організаторську;
прогностичну;
попереджувально-профілактичну та соціально-терапевтичну;
організаційно-комунікативну;
охоронно-захасну.

19. ........ функція соціального працівника охоплює вивчення, аналіз та оцінку життєвого поля клієнтів (індивідів, сімей, груп, спільнот); особливостей і проблематику їх соціального функціонування; ступінь вмотивованості клієнта на співпрацю із соці­альним працівником, а також моніторинг процесу співпраці.

20. Українська асоціація соціальних педагогів і соціальних працівників є:

організацією молоді та студентів;
самодіяльною громадською благодійною організацією;
державною установою;
недержавною організацією соціальної сфери.

 

21. Мета діяльності ..................... консолідувати зусилля в становленні й розвитку соціальної педагогіки та соціальної роботи в Україні для участі в розв’язуванні соціальних проблем на основі національних традицій і регіональних особливостей з урахуванням міжнародного досвіду тощо.

22. З ........... року Українська асоціація соціальних педагогів і соціальних працівників стала членом Міжнародної Федерації соціальних працівників.