А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу. А.4.1. Флакон з лікарським порошком (антибіотиком), розчинник, стерильний шприц з голками, 70% етиловий спирт
Оснащення:
А.4.1. Флакон з лікарським порошком (антибіотиком), розчинник, стерильний шприц з голками, 70% етиловий спирт, ватні кульки, 1 лоток, рукавички, бікс зі стерильними серветками, маска.
А.4.2.Ампули з ліками, стерильні шприци та голки разового використання, бікс зі стерильними ватними кульками та серветками, 70% розчин етилового спирту, стерильний пінцет, лоток, пилочка, маска, гумові рукавички.
А.4.3.Стерильні: шприци, голки, ватні кульки, серветки, пінцет в дезінфікуючому розчин, лоток. Гумові рукавички, маска, спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу (який не був у контакті з пацієнтом, наприклад, відро з педаллю), прозора лінійка, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм, ємності з дезрозчинами.
А.4.4. Ампули з ліками, стерильний туберкуліновий шприц та голки, бікс зі стерильними ватними кульками та серветками, 70% розчин етилового спирту, стерильний пінцет, лоток, маска, гумові рукавички, аптечка «АНТИСНІД», ємності з дезрозчинами.
А.4.5.Стерильні: шприци, голки, ватні кульки, серветки, пінцет в дезінфікуючому розчині лоток. Гумові рукавички, маска, спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах і флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм, ємності з дезрозчинами.
А.4.6.Стерильні: шприци, голки, ватні кульки, серветки, пінцет в дезінфікуючому розчині, лоток. Гумові рукавички, маска, спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм, ємності з дезрозчинами, водяна баня.
А.4.7. Стерильні: шприци (5-10мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій, ватні кульки, серветки, пінцет в дезінфікуючому розчині, лоток. Гумові рукавички, маска, спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм, ємності з дезрозчинами.
А.4.8.Стерильні: шприци (10-20мл), голки для внутрішньовенних ін’єкцій, ватні кульки, серветки, пінцет в дезінфікуючому розчині, лоток. Гумові рукавички, маска, захисні окуляри/екран, водонепроникний фартух, спирт етиловий 70%, йод, гумова подушечка, гумовий джгут, рушник, клейонка, лікарські препарати в ампулах і флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, ємність для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм, ємності з дезрозчинами.
А.4.9. Стерильні: система одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення рідини (у стерильному пакеті), флакон з інфузійним розчином, ватні кульки, серветки, лоток. Гумові рукавички, пінцет, маска, ножиці, спирт етиловий 70%, йод, гумова подушечка, гумовий джгут, рушник, клейонка, штатив, лоток для використаного матеріалу, ємність для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), бікси із стерильним матеріалом і інструментарієм.
А.4.10.Стерильні: система одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення рідини, ватні кульки, серветки, пінцет, лоток. Гумові рукавички, маска, водонепроникний фартух, захисні окуляри/екран, спирт етиловий 70%, гумова подушечка, гумовий джгут, рушник, клейонка, штатив, лоток для використаного матеріалу, ємність для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», ємності з дезрозчинами.
СПИСОК ЛіТЕРАТУРи
1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010101 «Лікувальна справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010102 «Сестринська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальністю галузі знань «Медицина» 5.12010105 «Акушерська справа» / Наказ МОЗ України від 24.06.11 р. № 649 «Про затвердження і введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація».
4. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. – К.: Здоров’я, 2001. – 208с.
5. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч.посібник. – К.: Медицина, 2008. – 304с.
6. Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. – К.: Медицина, 2009.
7. Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : підручник. – К.: Медицина, 2008. – 424 с.
8. Ковальова О.М., Лісовий В.М., Шевченко С.І., Фролова Т.В. та ін. Догляд за хворими: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 488 с.
9. Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. Основи медсестринства: підручник. – К.: ВСВ Медицина, 2010. – 560 с.
10. Савка Л.С., Разінкова Л.І., Коплик А.Ф., Коцар О.І., Аленіч О.І. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука, О.В. Кононова. – К.: Медицина, 2009. – 480 с.
11. DeLaune S.C., Ladner P.C., Fundamentals of Nursing: standarts & practice. – N.Y.: Delmar Pablishers, 1998. – 1267 p.
12. Taylor C., Lillis C., Lemore P. Fundamentals of Nursing. – Philadelphia: J.B. Lippincott Company, 2003. – 1000 p.
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я ___________ № _____ |
1.10. ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ (ФЕЛЬДШЕРА, АКУШЕРКИ) ІЗ ВИКОНАННЯ ЗОНДОВИХ ПРОЦЕДУР
А.1. Паспортна частина
А.1.1. Проблема, пов‘язана із здоров‘ям:Необхідність виконання зондових процедур.
А.1.2. Код за МКХ-10:Не визначається.
А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера, акушерки).
А.1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення виконання зондових процедур медичною сестрою (фельдшером, акушеркою).
А.1.5. Дата складання протоколу: квітень 2013 р.
А.1.6. Дата перегляду протоколу: квітень 2016 р.
А.1.7.Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
Укладачі | Установи-розробники |
Хобзей М. К. (голова) | Департамент реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України |
Донченко Т.М. | Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України |
Губенко І.Я., Бразалій Л.П., Шевченко О.Т., Апшай В.Г. | Черкаський медичний колледж |
Чернишенко Т.І. | Державна установа «Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів» МОЗ України |
Івашко Г. М. | Асоціація медичних сестер України |
Ліщишина О.М., Горох Є.Л. | ДП «Державний експертний центр МОЗ України» |
Рецензенти: | В.Й.Шатило, доктор мед. наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри «Загальна практика-сімейна медицина»; |
М.Б.Шегедин, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського |
А.1.8. Актуальність проблеми: необхідність уніфікації виконання зондових процедур.
А.2. Загальна частина.
А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров‘я:
А.2.1.1. Уведення шлункового зонда через рот (поведінка пацієнта адекватна).
А.2.1.2. Уведення назогастрального зонда (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна).
А.2.1.3. Промивання шлунка товстим зондом.
А.2.1.4. Промивання шлунка тонким зондом.
А.2.1.5. Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна).
А.2.1.6. Дуоденальне зондування (фракційний спосіб).
А.2.1.1. Уведення шлункового зонда через рот (поведінка пацієнта адекватна)
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта |
2. Підготувати оснащення (зонд завчасно помістити в морозильну камеру не менше ніж на 1,5 год) | Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу |
3. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички | Забезпечується інфекційна безпека |
4. Виконання процедури Запропонувати чи допомогти пацієнту сісти на стілець ближче до спинки. Якщо пацієнт не може сидіти на стільці, процедуру можна виконувати в положенні хворого лежачи на боці. При цьому голову пацієнта розмістити низько | Розміщення пацієнта в положенні, зручному для проведення процедури |
5. Прикрити груди пацієнта водонепроникним фартухом | Захищається одяг від забруднення. Забезпечується інфекційна безпека |
6. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від губ до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка | Забезпечується правильне введення зонда в шлунок |
7. Пояснити пацієнту, що під час уведення зонда можливі нудота і позиви на блювання, які можна подавити, якщо глибоко дихати через ніс. Не можна стискати просвіт зонда зубами і висмикувати його | Надається необхідна інформація для успішного проведення процедури і уникнення неприємних відчуттів |
8. Стати праворуч від пацієнта. Запропонувати йому відкрити рота, покласти на корінь язика сліпий кінець зонда, зволожений дистильованою чи перевареною водою. Примітка: уразі неадекватної поведінки пацієнта (якщо зонд уводять з метою промивання шлунка) слід використовувати засоби фіксації для рук і ніг, голову фіксувати рукою; для утримання рота пацієнта відкритим використовувати роторозширювач | Полегшується проведення процедури |
9. Попросити пацієнта зробити декілька ковтальних рухів (якщо можливо), під час яких обережно просувати кінець зонда в стравохід | Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриває вхід у стравохід |
10. Просувати зонд повільно і рівномірно. Якщо зустрічається перешкода - зупинитись і витягти зонд. Повторити п. 9 | Виключається небезпека введення зонда в трахею |
11. Продовжувати введення зонда до потрібної відмітки в тому разі, якщо він просувається з невеликим опором | Значний опір під час уведення, блювання, ціаноз, затуманення зонда (якщо зонд прозорий) свідчать про те, що зонд потрапив у трахею |
12. Пересвідчитись у тому, що зонд правильно розташувався у шлунку: ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку. Правильне положення зонда підтверджується також аспірацією великого об'єму рідини | Виключається небезпека введення рідини в трахею (під час промивання шлунка, ентерального харчування) |
13. Продовжувати процедуру, для виконання якої було введено зонд | Забезпечується можливість проведення процедури, заради якої було введено зонд |
14. Закінчення процедури Зняти рукавички, покласти у водонепроникний мішок. Вимити та висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
15. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта у відповідну медичну документацію | Забезпечується документування процедури |
А.2.1.2. Уведення назогастрального зонда (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна)
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта |
2. Підготувати оснащення (зонд слід тримати в морозильній камері не менше ніж 1,5 год) | Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу |
3. Визначити найсприятливіший спосіб уведення зонда: притиснути спочатку одне крило носа і попросити пацієнта дихати, потім повторити ці дії з іншим крилом носа | Процедура дозволяє визначити найбільш прохідну половину носа |
4. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від кінчика носа до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка | Забезпечується правильне введення зонда в шлунок |
5. Виконання процедури Допомогти пацієнту набути високого положення Фаулера | Створюється фізіологічне положення при ковтанні |
6. Прикрити груди пацієнта рушником | Захищається одяг від забруднення. Дотримується інфекційна безпека |
7. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички | Дотримується інфекційна безпека |
8. Добре обробити сліпий кінець зонда стерильною вазеліновою олією чи гліцерином | Полегшується введення зонда. Запобігаються неприємні відчуття і травмування слизової оболонки носа |
9. Попросити пацієнта трохи закинути голову | Забезпечується можливість швидкого введення зонда |
10.Увести зонд через нижній носовий хід на відстань 15-18 см | Природні вигини носового ходу полегшують проведення зонда |
11.Попросити пацієнта повернути голову в природне положення | Забезпечується можливість подальшого введення зонда |
12. Дати пацієнту склянку з водою і трубочкою для пиття. Попросити пити маленькими ковтками, ковтаючи зонд. Можна додати у воду шматочок льоду | Полегшується проходження зонда через ротоглотку. Зменшується тертя об слизову оболонку. Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриваючи вхід у стравохід. Холодна вода зменшує ризик виникнення нудоти |
13. Допомагати пацієнту ковтати зонд, м’яко просуваючи його в глотку під час кожного ковтання | Зменшується дискомфорт. Полегшується просування зонда |
14. Переконатися, що пацієнт може чітко говорити і вільно дихати | Забезпечується впевненість, що зонд у стравоході |
15. Переконатися в правильному розташуванні зонда в шлунку - ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку, або приєднати шприц до зонда - при аспірації в зонд повинен надходити вміст шлунка | Забезпечується можливість проведення процедури. Підтверджується правильне положення зонда |
16. У разі потреби залишити зонд на тривалий час: відрізати пластир завдовжки 10 см, розрізати його в довжину на 5 см навпіл. Прикріпити лейкопластир нерозрізаною частиною до спинки носа. Обгорнути кожною розрізаною смужкою лейкопластиру зонд і закріпити смужки хрест-навхрест на спинці носа, уникаючи натискування на крила носа | Виключається зсування зонда |
17. Закрити зонд заглушкою (якщо процедура, заради якої було введено зонд, виконуватиметься пізніше) і прикріпити безпечною шпилькою до одягу пацієнта на грудях | Не допускається витікання шлункового вмісту між годуваннями |
18. Допомогти пацієнту набути зручного положення | Забезпечується правильне положення тіла |
19. Закінчення процедури Зняти рукавички, покласти у водонепроникний мішок. Вимити та висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
20. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта у відповідну медичну документацію | Забезпечується документування процедури |
21.Промивати зонд кожні 4 год 15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду | Забезпечується підтримка прохідності зонда |
А.2.1.3. Промивання шлунка товстим зондом
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Надіти водонепроникні фартухи на себе і пацієнта | Захищається одяг від забруднення |
2. Виконання процедури Увести товстий шлунковий зонд до встановленої позначки (див. Протокол виконання зондових процедур 1.10, п.2.1.1.) | Забезпечується можливість промивання шлунка |
3. Приєднати до зонда лійку, опустити її до рівня шлунка | Попереджується виливання вмісту шлунка |
4. Тримаючи лійку трохи похило на рівні шлунка, налити в неї 1 л води | При такому положенні лійки вода не потраплятиме в шлунок |
5. Повільно підняти лійку вгору на 1 м. Як тільки вода досягне вічка, опустити лійку до рівня колін, не допускаючи виливання води | За законом сполучених посудин, вода надійде в шлунок, а потім знову в лійку |
6. Повторити п. 5 двічі і вилити промивні води в приготовлену стерильну посудину (якщо необхідно взяти промивні води на дослідження). Примітка: промивні води беруть на дослідження за призначенням лікаря. У разі підозри на отруєння припікальними отрутами беруть першу порцію промивних вод | Забезпечується інтенсивніше перемішування вмісту шлунка з водою та взяття їх для дослідження |
7. Повторювати п. 4,5, але воду виливати в посудину для зливання промивних вод (використати підготовлені 10 л води) | Забезпечується промивання шлунка |
8. Закінчення процедури Від'єднати і витягти зонд із шлунка, обгорнувши його серветкою | Попереджується забруднення одягу і рук |
9. Занурити забруднені предмети в посудину із дезінфекційним розчином | Забезпечується інфекційна безпека |
10. Зняти фартухи, занурити їх у посудину із дезінфекційним розчином або у водонепроникний мішок | Забезпечується інфекційна безпека |
11.Зняти рукавички. Допомогти пацієнту вмитися і набути зручного положення | Забезпечується відпочинок після проведення процедури |
12. Вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
13.Написати направлення і відправити пробірки із промивними водами в лабораторію. Решту промивних вод після дезінфекції вилити в каналізацію | Дотримується інфекційна безпека |
14. Зробити запис про проведення процедури та реакцію на неї пацієнта у відповідній медичній документації | Забезпечується документування процедури |
А.2.1.4. Промивання шлунка тонким зондом
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Надіти водонепроникні фартухи на себе і пацієнта | Захищається одяг від забруднення |
2. Виконання процедури Увести тонкий шлунковий зонд через рот або ніс (див. Протокол виконання зондових процедур 1.10, п. 2.1.1, 2.1.2) | Забезпечується можливість промивання шлунка |
3. Приєднати до зонда шприц Жане і потягнути поршень трохи на себе. Від'єднати шприц, повернувши поршень у початкове положення | Підтвердженням того, що зонд у шлунку, буде надходження в шприц рідини |
4. Набрати в шприц воду. Приєднати шприц до зонда і ввести воду в шлунок | Забезпечується виконання процедури |
5. Потягнути поршень шприца на себе, аспіруючи введену воду Примітка: вразі необхідності взяти промивні води на дослідження | Забезпечується видалення вмісту шлунка |
6. Від'єднати шприц від зонда і вилити вміст у посудину для промивних вод | Забезпечується промивання шлунка |
7. Повторювати п. 4-6 до тих пір, поки не буде використана вся вода (10 л), що була приготовлена для промивання | Важливо видалити не тільки вміст шлунка, а й токсини, що виділяються слизовою оболонкою шлунка |
8. Після закінчення процедури від'єднати шприц Жане і вилучити зонд із шлунка, обгорнувши його серветкою | Попереджується забруднення одягу і рук |
9. Закінчення процедури Занурити використане обладнання в посудину з дезінфекційним розчином | Дотримується інфекційна безпека |
10. Зняти фартухи, покласти їх в посудину з дезінфекційним розчином або у водонепроникний мішок | Дотримується інфекційна безпека |
11. Зняти рукавички, допомогти пацієнту вмитися і набути зручного положення | Забезпечується необхідний відпочинок після процедури |
12. Вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
13. Виписати направлення та відправити посудину з промивними водами в лабораторію. Решту промивних вод вилити в каналізацію після дезінфекції | Дотримується інфекційна безпека |
14. Зробити запис про проведення процедури та реакцію пацієнта у відповідній медичній документації | Забезпечується документування процедури |
А.2.1.5. Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна)
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
2. Підготувати необхідне оснащення | Необхідна умова для проведення процедури |
3. Запропонувати пацієнту правильно і зручно сісти: щільно притулитися до спинки стільця та трохи нахилити голову вперед | Забезпечується безперешкодне введення зонда в ротоглотку |
4. Покласти рушник на груди та шию пацієнта | Виключається забруднення одягу |
5. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд (від зросту в см відняти 100) | Необхідна умова потрапляння зонда в шлунок |
6. Надіти рукавички, відкрити пакет, вийняти з нього зонд (зонд до введення має бути в морозильнику впродовж 1,5 год). Взяти його правою рукою на відстані 10-15 см від сліпого кінця, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець | Зменшується блювотний рефлекс. Полегшується можливість проведення процедури |
7. Виконання процедури Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти сліпий кінець зонда на корінь язика, а потім проштовхнути його глибше в глотку: пацієнт при цьому повинен робити активні ковтальні рухи за командою медпрацівника, а слину витирати серветкою. Примітка: якщо пацієнт закашлявся, негайно вийняти зонд | Забезпечується просування зонда в шлунок до потрібної мітки при кожному ковтальному русі (безладні ковтальні рухи призводять до регургітації зонда). Слина в'язка, її важко спльовувати Поява кашлю є ознакою потрапляння зонда у дихальні шляхи |
8. Далі процедуру проводять різними методами. А. З використанням ентерального подразника: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); б) протягом 1 год вилучати вміст шлунка, змінюючи пробірки кожні 15 хв (II, III, IV, V порції – базальна секреція); в) увести через зонд ентеральний подразник, підігрітий до 38 °С; г) через 10 хв вилучити 20 мл (VI порція); д) через 15 хв вилучити весь залишок пробного сніданку (VII порція) або одномоментно через 25 хв. е) протягом 1 год вилучати шлунковий вміст (4 наступні порції – VIІІ, ІХ, Х, ХІ), змінюючи пробірки кожні 15 хв Б. З використанням парентерального подразника: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); б) вилучити ІІ, ІІІ, ІV, V порції базальної секреції протягом 1 години кожні 15 хв; в) ввести підшкірно подразник (гістамін чи пентагастрин); г) проводити подальше вилучення шлункового вмісту через 20-30 хв. Протягом 1 години кожні 15 хв (VІ,VІІ, VІІІ, ІХ порції – стимульована секреція). Примітка: - при застосуванні гістаміну за 20-30 хвилин перед його введенням ввести 1 мл 1% р-ну димедролу (тобто після ІІІ порції базальної секреції); - гістамін/пентагастрин ввести після вилучення ІV порції базальної секреції, а після, через 15 хвилин, V порції протягом 1 години вилучити 4 порції стимульованої секреції через кожні 15 хвилин | Забезпечується можливість отримання різних фракцій шлункового соку. VI-VIІ порції – залишок пробного сніданку – дозволяють судити про моторну функцію шлунка. Забезпечуються більш достовірні результати визначення секреції шлунка. Парентеральний подразник шлункової секреції вводять із розрахунку: 0,1% р-н гістаміну – 0,08 мг на 10 кг маси тіла, але максимальна кількість не повинна перевищувати 0,5 мл; 0,025% пентагастрину – 0,1 мл на кг маси тіла |
Забезпечується попередження побічної дії гістаміну (тахікардія, запаморочення, гіперемія шкіри) Забезпечується скорочення тривалості процедури і дискомфорт пацієнта | |
9. Закінчення процедури Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда. Попереджується забруднення одягу та рук |
10.Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
11.Зняти рукавички, вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
12.Зробити запис в журналі обліку процедур (форма 029-о) | Забезпечується документування процедури |
13.Доставити в лабораторію усі отримані порції із зазначенням на бланкові відділення, прізвища, імені та по батькові пацієнта | Забезпечується достовірність отриманої інформації |
А.2.1.6. Дуоденальне зондування (фракційний спосіб)
Необхідні дії | Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
2. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд. Зонд має три позначки: перша – на відстані 40-45 см від оливи і відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка, друга - 70 см, відповідає відстані від різців до воротаря, третя – 80-90 см – відстані від різців до місця впадання загального жовчного протоку в дванадцятипалу кишку | Забезпечується потрапляння зонда в шлунок та дванадцятипалу кишку |
3. Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку | Положення, необхідне для введення зонда |
4. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички, покласти рушник на груди та шию пацієнта | Дотримується інфекційна безпека. Захищається одяг від забруднення |
5. Взяти зонд на відстані 10-15 см від оливи, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець (до введення зонд має бути в морозильнику впродовж 1,5 год ) | Зменшується блювотний рефлекс, полегшується проведення процедури |
6. Виконання процедури Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти на корінь язика, а потім просунути зонд глибше в глотку. Пацієнт повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. При кожному ковтальному русі зонд буде проходити у шлунок до потрібної мітки | Виключається скручування зонда. Забезпечується проходження зонда по стравоходу |
7. Щоб перевірити місцезнаходження зонда, до нього приєднують шприц. Якщо під час аспірації в шприц надходить каламутна рідина жовтого кольору, олива в шлунку, якщо ні - підтягнути зонд до себе і запропонувати заковтнути його ще раз | Якщо рідина не надходить в шприц, значить, зонд скрутився в стравоході. Потрапляння зонда в шлунок - необхідна умова продовження процедури |
8. Якщо зонд у шлунку - покласти пацієнта на правий бік, підкласти під таз валик або згорнуту ковдру, а під праве підребер'я - теплу грілку. В такому положенні пацієнт продовжує повільно ковтати зонд до 2-ї мітки (70 см). Тривалість заковтування - 40-60 хв | У такому положенні полегшується просування зонда до воротаря. Ковтання призводить до того, що зонд часто скручується в шлунку і зрештою тривалість дослідження збільшується |
9. Після заковтування зонда до 3-ї мітки (80-90 см) опустити його вільний кінець у пробірку. Примітка: штатив з пробірками установлюють нижче від кушетки | Це свідчить, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці |
10. За наявності оливи в дванадцятипалій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина -дуоденальний вміст - порція А. За 20-30 хв надходить 25-40 мл цієї порції (2-3пробірки). Примітка: якщо рідина не надходить в пробірку, потрібно перевірити місцезнаходження зонда за допомогою введення в нього шприцом повітря: якщо зонд у дванадцятипалій кишці, то введення повітря не супроводжується ніякими звуковими ефектами; якщо зонд все ще в шлунку - при введенні повітря відзначаються характерні клекочучі звуки | Колір порції А зумовлений сумішшю жовчі, секрету підшлункової залози та кишкового соку. За наявності домішок шлункового соку порція А стає каламутною |
11. Після отримання порції А ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25-40 мл 33% розчину магнію сульфату або 30-40 мл 10% розчину сорбіту) або жовчогінний засіб гормональної природи, наприклад холецистокінін - 75 ОД внутрішньом'язово | Побічна дія магнію сульфату -послаблювальний ефект. Забезпечується звільнення жовчного міхура й отримання порції В |
12.Перемістити кінець зонда у наступну пробірку | Забезпечується послідовність виконання процедури |
13. Через 10-15 хв після введення стимулятора в пробірку починає надходити порція В - міхурова жовч. Тривалість отримання порції В: за 20-30 хв - 30-60 мл жовчі (4-6 пробірок). Примітка: для своєчасного виявлення порції С уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В: у разі появи рідини світлого кольору перемістити зонд в іншу пробірку. Позначити порції | Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий, а в разі застою жовчі - темно-зелений. Якщо концентраційна функція жовчного міхура слабка, не завжди вдається відрізнити за кольором порції А і В |
14. Перемістити зонд в наступну пробірку для отримання порції С: за 20-30 хв - 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки) | Колір печінкової жовчі світліший, золотисто-жовтий |
15. Закінчення процедури Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда |
16. Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
17. Зняти рукавички, вимити і висушити руки | Дотримується інфекційна безпека |
18. Зробити запис в журналі обліку процедур (форма 029-о) | Забезпечується документування процедури |
19. Промаркувати пробірки та доставити в лабораторію з направленням, зазначивши відділення, прізвище, ім'я та по батькові пацієнта | Забезпечується достовірність отриманої інформації |
А.3. Симптоми та ситуації, при виникненні яких необхідно негайно повідомити лікаря:
А.3.1. Різке погіршення стану пацієнта.
А.3.2. Відмова пацієнта від виконання процедури.