Розкладання полінома на кратні та незвідні множники.
В алгебрі поліномів над довільними полями однією з важливих задач є задача розкладання полінома на незвідні множники.Розв’язання цієї задачі базується на таких твердженнях:
– будь який поліном першого степеня є незвідним;
– якщо поліном
є незвідним, то незвідним буде будь який поліном
;
– якщо
- довільний поліном, а
- незвідний, то або
ділиться на
, тобто
, або поліноми
та
є взаємно простими, тобто
;
– якщо добуток двох поліномів
та
ділиться на незвідний поліном
, то обов’язково або
або
ділится на
.
Наслідком цих тверджень є таке:
Якщо поліном
з дійсними коефіцієнтами двома способами розкладено на незвідні множники
то
–
;
– після відповідного впорядкування вірними будуть такі рівності:

Останнє твердження забезпечує єдиність розкладання полінома
на незвідні множники. З урахуванням того, що деякі незвідні множники можуть входити до розкладання полінома
не однократно, таке єдине подання буде мати вигляд
.
У зв’язку з тим, що в розкладанні врахована кратність входження незвідних поліномів, розв’язання задачі розкладання на незвідні множники почнемо з задачі розкладання на кратні множники.
Розглянемо алгоритм розкладання полінома на кратні множники.
Будемо вважати, що в розкладання
поліноми входять з кратностями від 1 до n включно. Позначимо
– через
добуток всіх поліномів, які входять у
з кратністю 1. Поліноми, що входять до
можуть мати степені від 1 до n;
– через
добуток всіх поліномів, які входять у
з кратністю 2.
…………………………………
– через
добуток всіх поліномів, які входять у
з кратністю
.
Тоді початкове розкладання полінома
на кратні множники буде виглядати так:

На першому етапі знайдемо максимальну кратність поліномів, що входять до розкладання
. Позначимо її
.
Етап І.
1. а) Знаходимо похідну від
за змінною
:
,
де
- поліном, який залишився в дужках після виносу спільного множника.
б) Знаходимо НСД між
і
:

Степінь
менша за степінь
.
2. а) Знаходимо похідну від
за змінною
:

б) Знаходимо НСД між
і
:

Степінь
менша за степінь
.
…………………………………….
S. . а) Знаходимо похідну від
за змінною
:

б) Знаходимо НСД між
і
:

Процес знаходження спільних дільників закінчено.
Максимальна кратність входження поліномів у розкладання становить .
Розкладання можна записати більш точно

При цьому
- добуток ненульових поліномів нульового степеня.
Етап 2.
Виділяємо із знайдених спільних дільників добуток складових
в першому степені.
1. 
2. 
…………………………….
S-1. 
S. 
На останньому кроці другого етапу знайшли поліном, який є добутком поліномів, які входять в розкладання
з кратністю
-
.
Етап 3.
Діленням
знаходимо складові
в розкладанні полінома
на кратні множники.
1. 
2. 
…………………………….
S-1. 
Розкладання на кратні множники відбулося. Залишилось перевірити, чи є поліноми
незвідними для
.
Приклад.
Відокремити кратні множники поліному.

Розв’язання.
Етап І.
1. а) Знаходимо похідну від
за змінною
:
~ 
б) Знаходимо НСД між
і
:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| _1 | -6 | -4 | -4 | -2 | ||||||||
| -4 | -2 | |||||||||||
| :(-2) | -2 | -2 | ||||||||||
| -3 | -5 | -2 |
Перша остача 
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| _1 | -4 | -2 | -3 | -5 | -2 | |||||
| -3 | -5 | -2 | -1 | |||||||
| _-1 | -1 | |||||||||
| -1 | -1 | |||||||||


2. а) Знаходимо похідну від
:

б) Знаходимо НСД між
і
:
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| -3 | -5 | -2 | -6 | -5 | |||||
| ´4 | _4 | -12 | -20 | -8 | |||||
| -6 | -5 | ||||||||
| -6 | -15 | -8 | |||||||
| ´4 | _4 | -24 | -60 | -32 | |||||
| -6 | -5 | ||||||||
| -27 | -54 | -27 | |||||||
| :(-27) |
Перша остача 
|
|
|
|
|
|
|
| _4 | -6 | -5 | ||||
| -5 | ||||||
| _-5 | -10 | -5 | ||||
| -5 | -10 | -5 | ||||


3. а) Знаходимо похідну від
:
~ 
б) Знаходимо НСД між
і
:

4. а) Знаходимо похідну від
за змінною
:

б) Знаходимо НСД між
і
:

Процес знаходження спільних дільників закінчено.