Економічна суть капіталу та значення управління ним у системі фінансового менеджменту
З позицій фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів.
Розглядаючи економічну суть капіталу підприємства слід в першу чергу відзначити такі його характеристики:
1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід. У цьому своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого чинника - у формі позикового капіталу, що забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.
4. Капітал підприємства є головним вимірником ринкової вартості. У цій якості виступає перш за все власний капітал підприємства, що визначає об'єм його чистих, активів.
5. Динаміка капіталу підприємства є важливим барометром рівня ефективності його господарською діяльності. Здібність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. В той же час зниження об'єму власного капіталу є, як правило, слідством неефективної, збитковою діяльності підприємства.
Управління капіталом – система принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним його формуванням з різних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у різних видах господарської діяльності підприємства.
Завдання управління капіталом підприємства:
1. Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби в капіталі для фінансування необхідних підприємству активів, формування схем фінансування оборотних і необоротних активів, розробки системи заходів щодо залучення різних форм капіталу з передбачуваних джерел.
2. Оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності й напрямами використання. Це завдання реалізується шляхом дослідження можливостей найбільш ефективного використання капіталу в окремих видах діяльності підприємства й господарських операціях; формування пропорцій майбутнього використання капіталу, що забезпечують досягнення умов найбільш ефективного його функціонування й росту ринкової вартості підприємства.
3. Забезпечення умов досягнення максимальної прибутковості капіталу при передбаченому рівні фінансового ризику. Максимальна дохідність (рентабельність) капіталу може бути забезпечена на стадії його формування за рахунок мінімізації середньозваженої його вартості, оптимізації співвідношення власного й позикового видів використовуваного капіталу, залучення його в таких формах, які в конкретних умовах господарської діяльності підприємства генерують найбільш високий рівень прибутку.
4. Забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов'язаного з використанням капіталу при передбаченому рівні його прибутковості. Якщо рівень прибутковості сформованого капіталу заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику операцій, що забезпечують досягнення цієї прибутковості. Така мінімізація рівня ризиків може бути забезпечена шляхом диверсифікації форм залученого капіталу, оптимізації структури джерел його формування, запобігання окремим фінансовим ризикам, ефективних форм їх внутрішнього й зовнішнього страхування.
5. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості й платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку й забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу і його авансуванням у необхідних обсягах у високоліквідні види активів.
6. Забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників.
7. Забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства. Вона характеризує здатність підприємства швидко формувати на фінансовому ринку необхідний обсяг додаткового капіталу при несподіваній появі високоефективних інвестиційних пропозицій або нових можливостей прискорення економічного росту.
8. Оптимізація обороту капіталу. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління потоками різних форм капіталу в процесі окремих циклів його кругообороту на підприємстві; забезпеченням синхронності формування окремих видів потоків капіталу, пов'язаних з операційною або інвестиційною діяльністю.
9. Забезпечення своєчасного реінвестування капіталу. У зв'язку зі зміною умов зовнішнього економічного середовища або внутрішніх параметрів господарської діяльності підприємства ряд напрямів і форм використання капіталу можуть не забезпечувати передбачений рівень його прибутковості. Тому важливу роль має своєчасне реінвестування капіталу в найбільш дохідні активи й операції, що забезпечують необхідний рівень його ефективності в цілому.
Розглянемо детальніше окремі види капіталу підприємства відповідно до систематизації за основними класифікаційними ознаками.
1. За приналежністю підприємству виділяють власний і позиковий види його капіталу.
Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на правах власності і використовується ним для формування певної частини його активів. Ця частина активів, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, є чистими активами підприємства.
Позиковий капітал характеризує ті грошові засоби або інші майнові цінності, що залучаються для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі. Всі форми позикового капіталу, що використовується підприємством, являють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачені терміни.
2. За цілями використання у складі підприємства можуть бути виділені наступні види капіталу: продуктивний, позиковий і спекулятивний.
Продуктивний капітал характеризує засоби підприємства, інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової його діяльності.
Позиковий капітал є тією його частиною, яка використовується в процесі інвестування в грошовий інструмент (короткострокові і довгострокові депозитні внески в комерційних банках), а також в боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселя і тому подібне).
Спекулятивний капітал характеризує ту його частину, яка використовується в процесі здійснення спекулятивних (заснованих на різниці в цінах) фінансових операцій (придбання деривативів в спекулятивних цілях і тому подібне).
3. За формами інвестування розрізняють капітал в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що використовується для формування статутного фонду підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволене законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні об'єму їх статутних фондів.
4. За об'єктом інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства.
5. За формою знаходження в процесі кругообігу, тобто в залежності від стадій загального циклу цього кругообігу, розрізняють капітал підприємства в грошовій, виробничій і товарній його формах.
6. За формами власності виявляють приватний і державний капітал, інвестований в підприємство в процесі формування його статутного фонду. Таке розділення капіталу використовується в процесі класифікації підприємств за формами власності.
7. За організаційно-правовими формами діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств і тому подібне) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.п.).
8. За характером використання в господарському процесі в практиці фінансового менеджменту виділяють капітал той, що працює і той, що не працює.
Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.
Непрацюючий капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в активи, що не приймають безпосередньої участі в здійсненні різних видів господарською діяльності підприємства і формуванні його доходів.
9. За характером використання власниками виділяють споживаний і накопичуваний (реінвестований) види капіталу.
Споживаний капітал після його розподілу з метою споживання втрачає функції капіталу.
Накопичуваний капітал характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і тому подібне.
10. За джерелами залучення розрізняють національний (вітчизняний) і іноземний капітал, інвестований в підприємство. Таке розділення капіталу підприємств використовується в процесі відповідної їх класифікації.