Вартість капіталу і принципи її оцінки
Ціна капіталу - загальна сума коштів, яку підприємство повинно сплатити за використання відповідного обсягу фінансових ресурсів, розрахована у процентах до цього обсягу.
Вартість капіталу є ціною, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел.
Концепція такої оцінки виходить з того, що капітал, як один з важливих чинників виробництва, має як і інші його чинники, визначену вартість, що формує рівень операційних і інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових в системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни залученні капіталу, а визначає цілий ряд напрямів господарською діяльності підприємства в цілому. Розглянемо основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства.
1. Вартість капіталу підприємства служить мірою прибутковості операційної діяльності. Оскільки вартість капіталу характеризує частину прибутку, яка повинна бути сплачена за використання сформованого або залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції, цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні його розмірів.
2. Показник вартості капіталу використовується як критеріальний в процесі здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, по якій сума чистого грошового потоку приводиться до справжньої вартості в процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він служить базою порівняння з внутрішньою ставкою прибутковості за даним інвестиційним проектом - якщо вона нижча, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект повинен бути відхилений.
3. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування. Оскільки критерій цієї ефективності задається самим підприємством, то при оцінці прибутковості окремих фінансових інструментів базою порівняння виступає показник вартості капіталу. Цей показник дозволяє оцінити не тільки реальну ринкову вартість або прибутковість окремих інструментів фінансового інвестування, але і сформувати найбільш ефективні напрями і види цього інвестування на попередній стадії формування інвестиційного портфеля. І природно, цей показник служить мірою оцінки прибутковості сформованого інвестиційного портфеля в цілому.
4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм ухвалення управлінських рішень відносно використання оренди (лізингу) або придбання у власність виробничих основних засобів. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, застосування цього напряму формування виробничих основних засобів для підприємства невигідно.
5. Показник вартості капіталу в розрізі окремих елементів використовується в процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового левериджу.
6. Рівень вартості капіталу підприємства є важливим вимірником рівня ринкової вартості цього підприємства. Зниження рівня вартості капіталу приводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства і навпаки
7. Показник вартості капіталу є критерієм оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (в першу чергу - оборотних).
Важливість оцінки вартості капіталу при управлінні його формуванням визначає необхідність коректного розрахунку цього показника на всіх етапах розвитку підприємства. Процес оцінки вартості капіталу базується на наступних основних принципах:
1. Принцип попередньої поелементної оцінки вартості капіталу. Оскільки капітал підприємства складається з неоднорідних елементів (перш за все - власного і позикового видів, а усередині них - за джерелами формування), в процесі оцінки його необхідно розкласти на окремі складові елементи, кожен з яких повинен бути об'єктом здійснення оціночних розрахунків.
Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді визначається по наступній формулі:
,
ВКфо - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді, %;
ЧПС - сума чистого прибутку, виплачена власникам підприємства в процесі його розподілу за звітний період;
ВК- середня сума власного капіталу підприємства в звітному періоді.
Вартість капіталу, що додатково залучається, за рахунок емісії привілейованих акцій розраховується по формулі:
,
де ВВКпр - вартість власного капіталу, що залучається за рахунок емісії привілейованих акцій %;
Дпр - сума дивідендів, передбачених до виплати відповідно до контрактних зобов'язань емітента;
Кпр- сума власного капіталу, що залучається за рахунок емісії привілейованих акцій;
ЕВ - витрати по емісії акцій, виражені в десятковому дробі по відношенню до суми емісії.
Вартість додаткового капіталу, що залучається за рахунок емісії простих акцій (додаткових паїв), розраховується по наступній формулі:
,
де ВВКпа - вартість власного капіталу, що залучається за рахунок емісії простих акцій (додаткових паїв), %;
Ка - кількість акцій, що додатково емітуються;
Дпа - сума дивідендів, виплачених на одну просту акцію у звітному періоді (або виплат на одиницю паїв);
ПВт - планований темп виплат дивідендів (відсотку по паям), виражений десятковим дробом;
Кпа - сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій (додаткових паїв);
ЕВ - витрати по емісії акцій, виражені в десятинному дробу по відношенню до суми емісії акцій (додаткових паїв).
Вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту оцінюється по наступній формулі:
,
де ВБК- вартість позикового капіталу, що залучається у формі банківського кредиту %;
ПКб - ставка відсотка за банківський кредит, %;
Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ЗПб - рівень витрат по залученню банківського кредиту до його суми, виражений десятковим дробом.
Вартість фінансового лізингу оцінюється по наступній формулі:
,
де ВФЛ - вартість позикового капіталу, що залучається на умовах фінансового лізингу, %;
ЛС - річна лізингова ставка, %;
НА - річна норма амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;
Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ЗПфл - рівень витрат по залученню активу на умовах фінансового лізингу до вартості цього активу, виражений десятковим дробом.
Вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, визначається по такій формулі:
,
де ВОЗк - вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій %;
СК- ставка купонного відсотка по облігації, %;
Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ЕВо - рівень емісійних витрат по відношенню до об'єму емісії, виражений десятковим дробом.
Вартість товарного кредиту, що надається у формі короткострокового відстрочення платежу, розраховується по наступній формулі:
,
де СТКк - вартість товарного (комерційного) кредиту, що надається на умовах короткострокового відстрочення платежу, %;
ЦС - розмір цінової знижки при здійсненні наявного платежу за продукцію («платежу проти документів»), %;
Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ПО- період надання відстрочення платежу за продукцію, в днях.
Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства враховувалася за нульовою ставкою до 2000 року, оскільки являла собою безоплатне фінансування його господарської діяльності за рахунок цього виду позикового капіталу. Однак, у зв’язку з впровадженням фінансових санкцій за несвоєчасну сплату, вона отримала правову основу для визначення:
де СКЗ – вартість кредиторської заборгованості, %;
ДСБ – депозитна ставка банку, %;
КЗк та КЗп – кредиторська заборгованість на кінець і на початок року (різниця береться за абсолютною величиною), тис. грн.;
КЗ – середньорічна кредиторська заборгованість.
3.Принцип узагальнюючої оцінки вартості капіталу. Поелементна оцінка вартості капіталу служить передумовою для узагальнюючого розрахунку цього показника. Таким узагальнюючим показником є середньозважена вартість капіталу. Початковою базою його формування є наступні дані, отримані в процесі поелементної оцінки капіталу:
4.
| Показники | Елементи капіталу, виділені в процесі оцінки | ||||
| … | n-1 | n | |||
| 1. Вартість окремих елементів капіталу, % | c1 | c2 | … | cn-1 | cn |
| 2. Питома вага окремих елементів капіталу в загальній його сумі, виражений десятковим дробом | У1 | У2 | … | Уn-1 | Уn |
З урахуванням приведених показників визначається середньозважена вартість капіталу (СВК), принципова формула розрахунку якої має вигляд:
Розрахована середньозважена вартість капіталу є головним критеріальним показником оцінки, про яку йшла мова раніше.
Цей показник складається під впливом багатьох чинників, а саме:
- середня ставка відсотка, що склалася на фінансовому ринку;
- доступність різних джерел фінансування (кредиту банків; комерційного кредиту; власній емісії акцій і облігацій і т.п.);
- галузеві особливості операційної діяльності, які визначають тривалість операційного циклу і рівень ліквідності активів;
- співвідношення об'ємів операційної і інвестиційної діяльності;
- життєвий цикл підприємства;
- рівень ризику операційної, інвестиційної і фінансовій діяльності.
Облік цих чинників проводиться в процесі цілеспрямованого управління вартістю власного і позикового капіталу підприємства
3. Принцип зіставності оцінки вартості власного і позикового капіталу. В процесі оцінки вартості капіталу слід мати на увазі, що суми власного і залученого капіталу, що використовуються і відбиваються в пасиві балансу підприємства, мають не зіставне кількісне значення. Якщо наданий у використання підприємству позиковий капітал в грошовій або товарній формі, оцінений за сумою в цінах наближених до ринкових, то власний капітал, наданий у балансі, по відношенню до поточної ринкової вартості, як правило, істотно занижений. У зв’язку із заниженою оцінкою суми власного капіталу його вартість в процесі розрахунків штучно завишається. Крім того, з тієї ж причини виявляється заниженим його реальна питома вага у загальній сумі капіталу підприємства, що призводить до некоректності показники середньозваженої його вартості.
4. Принцип динамічної оцінки вартості капіталу. Фактори, що впливають на показник середньозваженої вартості капіталу, вельми динамічні, тому із зміною вартості окремих елементів капіталу, повинні вноситися корективи і в середньозважене його значення. Крім того, принцип динамічності оцінки передбачає, що вона може здійснюватися як по вже сформованому, так і по запланованому до формування (залученню) капіталові.
5. Принцип взаємозв'язку оцінки поточної і майбутньої середньозваженої вартості капіталу підприємства. Такий взаємозв’язок забезпечується використанням показника граничної вартості капіталу. Він характеризує рівень вартості кожної нової його одиниці, що додатково залучається підприємством.
Залучення додаткового капіталу підприємства як за рахунок власних, так і за рахунок позикових джерел має на кожному етапі розвитку підприємства свої економічні межі і, як правило, пов’язано із зростанням середньозваженої його вартості.
6. Принцип визначення межі ефективного використання капіталу, що додатково залучається. Оцінка вартості капіталу повинна бути завершена виробленням критеріального показника ефективності його додаткового залучення. Таким критеріальним показником є гранична ефективність капіталу. Розрахунок граничної ефективності капіталу здійснюється по наступній формулі:
,
де ГЕК - гранична ефективність капіталу;
DРк - приріст рівня рентабельності капіталу;
DСВК- приріст середньозваженої вартості капіталу.
Викладені принципи оцінки дозволяють сформувати систему основних показників, що визначають вартість капіталу і межі ефективного його використання.