Принципи формування капіталу новостворюваного підприємства
Основною метою формування капіталу новостворюваного підприємства є залучення достатнього його обсягу для фінансування придбання необхідних активів, а також оптимізація його структури з позицій забезпечення умов наступного ефективного використання.
Процес формування капіталу новостворюваного підприємства має такі особливості:
1. До формування капіталу створюваного підприємства не можуть бути залучені внутрішні джерела фінансових засобів, які на цій стадії його життєвого циклу відсутні. Так, потреба у власному капіталі створюваного підприємства не може бути задоволена за рахунок його прибутку, а потреба у позиковому капіталі - за рахунок поточних зобов'язань за розрахунками (рахунків нарахувань), які до початку функціонування підприємства ще не сформувалися.
2. Основу формування стартового капіталу створюваного підприємства становить власний капітал його засновників.
3. Стартовий капітал, що формується у процесі створення нового підприємства, може бути залучений його засновниками в будь-якій формі. Такими його формами можуть виступати грошові кошти; різні види основних засобів (будинки, приміщення, машини, устаткування тощо); різні види матеріальних оборотних активів (запаси сировини, матеріалів, товарів, напівфабрикатів тощо); різноманітні нематеріальні активи (патентні права на використання винаходів, права на промислові зразки й моделі, права використання торговельної марки або товарного знаку тощо); окремі види фінансових активів (різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку).
4. Власний капітал засновників (учасників) новостворюваного підприємства вкладається в нього у формі статутного капіталу.
5. Особливості формування статутного капіталу нового підприємства визначаються організаційно-правовими формами його створення. Це формування здійснюється під регулюючим впливом держави. Так, державні нормативно-правові акти регламентують мінімальний розмір статутного фонду капіталу підприємств, що створюються у формі відкритого акціонерного товариства й товариства з обмеженою відповідальністю. По корпоративних підприємствах, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства, регламентується також порядок проведення емісії акцій, обсяг придбання пакета акцій його засновниками, мінімальний обсяг придбання акцій всіма акціонерами у період передбаченого строку відкритої підписки й деякі інші аспекти первісного формування їх капіталу.
6. Можливості й склад джерел залучення позикового капіталу на стадії створення підприємства вкрай обмежені.
7. Формування капіталу новостворюваного підприємства за рахунок позикових і залучених джерел вимагає, як правило, підготовки спеціального документа - бізнес-плану. Бізнес-план являє собою основний документ, що визначає необхідність створення нового підприємства, у якому в загальноприйнятій послідовності розділів викладаються його основні характеристики й прогнозні фінансові показники.
8. Для підготовки бізнес-плану засновники новостворюваного підприємства повинні здійснити певні передстартові витрати капіталу. Ці витрати пов'язані з оплатою праці розробників бізнес-плану й фінансуванням пов'язаних із цим досліджень. Передстартові витрати капіталу в суму статутного капіталу створюваного підприємства як правило, не включаються.
9. Ризики, пов'язані з формуванням (і наступним використанням)капіталу новостворюваного підприємства, характеризуються досить високим рівнем. Це визначає відповідно високий рівень вартості окремих елементів позикового капіталу, що залучається на стадії створення підприємства.
Оптимізація загальної потреби в капіталі новостворюваного підприємства являє собою процес розрахунку реально необхідного обсягу фінансових засобів, які можуть бути ефективно використані на початковій стадії його життєвого циклу.
Оптимізація загальної потреби в капіталі підприємства, що створюється, досягається такими методами:
1. Балансовий метод оптимізації загальної потреби в капіталі ґрунтується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству почати господарську діяльність. Цей метод розрахунків виходить із балансового алгоритму - загальна сума активів новостворюваного підприємства дорівнює загальній сумі інвестованого в нього капіталу.
2. Метод аналогій передбачає визначення обсягу використовуваного капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення такої оцінки підбирається з врахуванням його галузевої приналежності, регіону розміщення, розміру, технології, яка використовується, початкової стадії життєвого циклу й низки інших факторів.
3. Метод питомої капіталомісткості є найбільш простим, однак дозволяє одержати найменш точний результат розрахунків. Цей розрахунок ґрунтується на використанні показника "капіталомісткість продукції", що дає уявлення про те, який розмір капіталу використовується у розрахунку на одиницю виготовленої (або реалізованої) продукції. Використання цього методу розрахунку загальної потреби в капіталі для створення нового підприємства здійснюється тільки на попередніх до розробки бізнес-плану етапах. Цей метод дає лише приблизну оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції істотно коливається у розрізі підприємств під впливом окремих факторів.
У системі управління формуванням капіталу новостворюваного підприємства важлива роль належить обґрунтуванню схеми та вибору джерел його фінансування.
При формуванні структури капіталу підприємства, що створюється, розглядаються звичайно дві основні схеми його фінансування
1. Повне самофінансування передбачає формування капіталу новостворюваного підприємства винятково за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовим формам нового бізнесу. Така схема фінансування, що характеризується в закордонній практиці терміном "фінансування без левериджа", характерна лише для першого етапу життєвого циклу підприємства, коли його доступ до позикових джерел капіталу ускладнений.
2. Змішане фінансування передбачає формування капіталу новостворюваного підприємства за рахунок як власних, так і позикових його видів у різних пропорціях. На початковому етапі функціонування підприємства частка власного капіталу (частка самофінансування нового бізнесу) звичайно істотно перевищує частку позикового капіталу (частку кредитного фінансування).
На вибір схеми фінансування й конкретних джерел формування капіталу новостворюваного підприємства впливає ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів.
1. Організаційно-правова форма підприємства, що створюється.
2. Галузеві особливості операційної діяльності підприємства.
3. Розмір підприємства.
4. Вартість капіталу, що залучається з різних джерел.
5. Свобода вибору джерел фінансування.
6. Кон'юнктура ринку капіталу.
7. Рівень оподаткування прибутку.
8. Ступінь прийнятого засновниками ризику при формуванні капіталу.
9. Визначений рівень концентрації власного капіталу для забезпечення необхідного фінансового контролю.