Українські землі у середині XVIІ– другій половині XVIII ст.
Год.).
План лекції.
1. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
2. Руїна.
3. Українські землі наприкінці XVIІ– першій половині XVIII ст.
4. Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
5. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.
6. Ліквідація Запорозької Січі.
У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:
характеризувати основні етапи розвитку козацької держави; основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у 1657–1663 рр.; зародження буржуазних відносин в Україні в XVII ст. і зовнішньополітичні зв’язки України у ІІ половині XVII ст. на початок XVIIІ ст.;
аналізувати становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького; політичне життя в Україні в другій половині XVII століття.
визначати причини і хронологію подій Визвольної війни середини XVII ст.; події відновлення української державності;
показувати на карті територію воєнних дій;
узагальнювати основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під аристократ Москви; основні причини, що привели до поділу України на Лівобережну і Правобережну;
сформувати власну оцінку подій означеного періоду;
складати політичні портрети видатних українських діячів середини XVІI – другої половини XVIII ст.;
визначати історичне значення Визвольної війни українського народу;
вказувати причини, що привели до занепаду феодальної системи господарювання;
порівнювати становище українських земель під владою Російської імперії і Речі Посполитої у кінці XVII– другій половині XVIIІ ст.
Ключові дати до теми:
1648–1676 рр. – українська національна революція.
1648 р. – перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.
1649 р. – розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборiвська мирна угода.
1651 р. – поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.
1652 р. – розгром польського війська в битві під Батогом.
1653 р. – перемога українського війська на чолі з I. Богуном над польсько-шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Вiйська Запорозького пiд протекторат московського царя.
8 січня1654 р. – Переяславська рада.
Березень, 1654 р. – «Березневi статтi».
1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я.
1657 р. – смерть Б. Хмельницького.
1657–1659 рр. – гетьманування I. Виговського.
1658 р. – Гадяцький договiр.
1659 р. – розгром московських військ пiд Конотопом збройними формуваннями під керiвництвом I. Виговського.
1659–1663 рр. – гетьманування Ю. Хмельницького.
1659 р. – «Переяславськi статтi» Ю. Хмельницького.
1660 р. – Слободищенський трактат.
1661 р. – заснування унiверситету у Львовi.
1663 р. – «Чорна рада» у Нiжинi.
1663–1668 рр. – гетьманування I. Брюховецького на Лiвобережнiй Українi.
1663–1665 рр. – гетьманування П. Тетерi на Правобережнiй Українi.
1665 р. – Московськi статтi. Обмеження територiально-адмiнiстративної автономії Лiвобережної України.
1665–1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка на Правобережнiй Українi.
1667 р. – Андрусiвське перемир’я мiж Росiйською державою та Рiччю Посполитою.
1668–1672 рр. – гетьманування Д. Многогрiшного на Лiвобережнiй Українi.
1669 р. – «Глухiвськi статтi».
1672–1687 рр. – гетьманування I. Самойловича на Лiвобережнiй Українi.
1676–1681 рр. – гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжi.
1677–1681 рр. – Московсько-Турецька вiйна за Правобережну Україну.
1681 р. – Бахчисарайський мирний договiр мiж Росiєю, Туреччиною та Кримським ханством.
1686 р. – «Трактат про Вiчний мир» мiж Росiєю та Польщею.
1687–1708 рр. – гетьманування I. Мазепи.
1708–1722 рр. – гетьманування I. Скоропадського.
Червень, 1709 р. – Полтавська битва.
1710 р. – обрання гетьманом в емiграцiї П. Орлика. Бендерська Конституцiя.
1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
1714 р. – перша згадка в джерелах про гайдамакiв.
1722–1727 рр. – дiяльнiсть першої Малоросiйської колегiї.
1722–1723 рр. – гетьманування П. Полуботка.
1727–1734 рр. – гетьманування Д. Апостола.
1734 р. – заснування Нової Січі.
1734–1750 рр. – діяльність Правлiння Гетьманського Уряду.
1750–1764 рр. – гетьманування К. Розумовського.
1768 р. – початок Колiївщини на Правобережнiй Українi.
1772 р. – перший подiл Польщi. Приєднання до Росiї Схiдної Бiлорусiї, а Галичини – до Австрiї.
1775 р. – лiквiдацiя царським самодержавством Запорозької Сiчi.
1783 р. – царський манiфест про приєднання до Росiйської держави Кримського ханства; царський указ про закріпачення селян на Лiвобережнiй та Слобiдськiй Українi.
1785 р. – «Жалувана грамота дворянству» Катерини IІ, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.
1793 р. – другий подiл Польщi. До Росiї вiдiйшли Київщина, Схiдна Волинь, Подiлля, Брацлавщина.
1795 р. – третій поділ Польщi. Росiя включила до свого складу Захiдну Волинь, ЗахiднуБiлорусiю, Литву i Курляндiю.
Словник історичних термінів і понять до теми:
Військо Запорізьке – у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запорозькій Січі, а з середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.
Гетьманщина – українська козацька держава.
Задунайська Січ – військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю.
Зимівник – господарство фермерського типу, ведене на запорозьких землях старшинами і козаками.
Козацьке бароко – назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Козацькі літописи – історико-літературні твори 2-ї половини XVII– середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.
Коліївщина – селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.
Конституція – основний закон країни, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.
Малоросійська колегія – колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.
Малоросія – у ХVІІІ ст. в Російській імперії так почали позначати Лівобережну Україну. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України упродовж XIX і поч. XX ст. «Малоросія» виведено від назви «Мала Русь», якою у ХIV ст. візантійці називали Західноукраїнські землі (Галицько-волинське князівство) через створення в межах загальноруської митрополії власної митрополії: Київську митрополію називали Велика Русь ( в грецькій огласовці — Росія), Галицьку – Мала Русь.
Національно-визвольна війна – назва історичного періоду 1648–1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.
Нова (Підпільненська) Січ – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках. Остання Запорозька Січ, створена з дозволу та під контролем Російського уряду.
Паланка – адміністративно-територіальна та господарська одиниця Війська Запорозького Низового.
Протекторат – форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи, коли основні питання суспільно-політичного життя регулює протектор.
Руїна – період історії України кінця XVII ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. В наслідок громадянської війни територію України по Дніпру було поділено на дві частини – Лівобережну і Правобережну.
Лекція 5.