Весілля в Кані галілейській.
1. Третього дня було весілля в Кані галілейській, і Матір Ісусова була там.
2. Покликали також Ісуса і учнів Його на весілля.
3. І, оскільки не ставало вина, то Матір Ісусова сказала Йому: Вина у них немає.
4. Ісус сказав їй: Жінко, що Я маю учинити для тебе? Ще не прийшла Моя година.
5. Матір Його сказала служникам: Що скаже Він вам, те вчиніть.
6. І було тут встановлено шість кам‘яних посудин на воду, що стояли за звичаєм очищення юдейського, і вміщували по дві чи по три міри.
7. І сказав їм: Наповніть посудини водою. І наповнили їх уприщерть.
8. І сказав їм: Тепер зачерпніть і несіть до весільного старости. І понесли.
9. А коли староста покуштував воду, що вчинилася вином, – а він не знав, звідки це вино, знали хіба що служники, котрі зачерпнули води, – аж тоді староста покликав нареченого
10. І сказав йому: Кожний чоловік найперше подає добре вино, а коли добре вип‘ють, тоді гірше; а ти добре вино зберіг до цього часу.
11. Ось так започаткував Ісус дива у Кані галілейській; і явив Славу Свою, і увірували в Нього учні Його.
12. Потому прийшов Він до Капернауму, Сам і Матір Його, і брати Його, і учні Його; і там пробули небагато днів.
13. Наближалася Пасха юдейська, і пішов Ісус до Єрусалиму,
14. І побачив, що в храмі продавали волів, овець та голубів, і сиділи міняйла грошей.
15. І, вчинивши бича з мотузок, вигнав із храму всіх, а також волів та овець, і гроші в міняйлів порозсипав, а столи їхні поперекидав;
16. І сказав тим, що продавали голубів: Заберіть це звідси, і не вчиняйте Дім Батька Мого домом торговим.
17. При цьому учні Його пригадали, що написано: Ревність за дім Твій поглинає Мене.
18. На це юдеї сказали Йому у від повідь: Якою ознакою доведеш Ти нам, що маєш владу так чинити?
19. Ісус сказав їм у відповідь: Зруйнуйте цей храм, і Я за три дні відбудую його.
20. На це сказали юдеї: Цей храм споруджувався сорок шість років, а Ти за три дні поставиш його?
21. А Він казав про храм тіла Свого.
22. А коли Він воскрес із мертвих, то учні Його пригадали, що Він казав це, і повірили в Писання і в слово, котре сказав Ісус.
23. І коли Він був у Єрусалимі у день свята Пасхи, то було багато таких, які бачили дива, котрі він учиняв, і увірували у ймення Його.
24. Але Сам Ісус не довірив їм Себе, тому що знав усіх,
25. І не мав потреби, щоб хтось засвідчив про людину; бо Сам знав, що в людині.
Івана 3
Бесіда Ісуса з Никодимом.
1. Поміж фарисеями був один чоловік, на ім‘я Никодим, один із старшин юдейських.
2. Він прийшов до Ісуса вночі і сказав Йому: Равві! Ми знаємо, що Ти – Учитель, який прийшов од Бога; бо таких див, котрі Ти вчиняєш, ніхто не може вчинити, якщо не буде з ним Бога.
3. Ісус сказав йому у відповідь: Істинно, істинно кажу тобі: Якщо хтось не вродиться згори, не може побачити Царства Божого.
4. Никодим сказав Йому: Яким чином людина може народитися, коли вже літня? Невже вона вдруге увійде до лона матері своєї і народиться?
5. Ісус відповів: Істинно, істинно повідую тобі: Якщо хтось не народиться від води і Духа, не може увійти до Царства Божого.
6. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7. Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: необхідно вам народитися згори.
8. Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди йде: так буває з кожним, хто народжений від Духа.
9. Никодим сказав Йому у відповідь: Як це може статися?
10. Ісус відповідав і сказав йому: Ти – учитель Ізраїля, і наразі цього не відаєш?
11. Істинно, істинно повідую тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і засвідчуємо те, що бачили; а ви свідчення нашого не приймаєте;
12. Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, – як повірите, коли буду казати вам про небесне?
13. Ніхто не сходив на небо, а лише Син Людський, що зійшов з небес, бо живе в небесах.
14. Тож, як Мойсей підняв змія у пустелі, так має піднестися Син Людський.
15. Щоб кожний віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне.
16. Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдиновродженого, аби кожний, віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
17. Тому що не послав Бог Сина Свого у світ, щоб звинуватити світ, але щоб світ був урятований через Нього.
18. Хто вірує в Нього, той не буде осуджений, а хто не вірує в Нього, уже засуджений, бо не повірив в ім‘я Єдиновродженого Сина Божого.
19. А суд складається з того, що світло прийшло у світ; проте люди більше полюбили пітьму, аніж світло, тому що справи їхні лихі.
20. Бо кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не стали явними злочини його, тому що вони лихі.
21. А той, хто чинить правду, йде до світла, щоб явні були діяння його, тому що вони в Богові вчинені.
22. Після того прийшов Ісус із учнями Своїми на терени юдейські і жив там і хрестив.
23. А Іван також хрестив у Еноні, поблизу Салиму, тому що там було багато води; і приходили туди і хрестилися;
24. Бо Іван ще не був укинутий до в‘язниці.
25. Тоді в Іванових учнів сталася суперечка з юдеями про очищення;
26. І прийшли до Івана і сказали йому: Равві! Той, Котрий був з тобою біля Йордану і про Котрого ти засвідчував, – ось, Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27. Іван сказав у відповідь: Не може людина нічого прийняти на себе, якщо їй з неба не буде дано.
28. Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: Не я Христос, але я посланий перед Ним.
29. Хто має наречену, той наречений; а приятель нареченого, що стоїть поруч і слухає його, радістю виповнюється, коли чує голос нареченого: Ось, уся радість моя звершилася;
30. Йому належить зростати, а мені маліти.
31. Той, Хто приходить згори, якраз і є найвищий від усіх. Хто із землі, той земний і говорить по-земному. А хто з неба приходить, найвищий від усіх.
32. І що Він бачив і чув, про те й свідкує; і ніхто не приймає свідчення Його.
33. А хто прийняв Його свідчення, той ствердив цим, що Бог істинний.
34. Бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі: тому що не мірою дає Бог Духа.
35. Батько любить Сина і все віддав до руки Його.
36. Хто вірує в Сина, має життя вічне; а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий є на ньому.
Івана 4
Ісус та самарянка.
1. А коли Господь дізнався, що фарисеї зачули, що начебто Він збирає і хрестить більше учнів, аніж Іван, –
2. Хоч Сам Ісус не хрестив, а учні Його, –
3. То залишив Юдею і знову повернувся до Галілеї.
4. І належало Йому пройти через Самарію.
5. Тож приходить Він у місто самарійське, що зветься Сіхар, поблизу ділянки землі, котру Яків виділив синові своєму Йосипові.
6. Там була криниця Якова. Ісус, вельми стомившися в дорозі, присів біля криниці; було близько шостої години.
7. Аж надійшла жінка із Самарії набрати води. Ісус озвався до неї: Дай Мені напитися.
8. Бо учні Його якраз подалися до міста купити харчів.
9. Жінка самарянська сказала Йому: Як же Ти, юдей, просиш напитися у мене, жінки-самарянки? Адже юдеї не спілкуються із самарянами.
10. Ісус сказав їй у відповідь: Якби ти знала дар Божий, і Хто говорить тобі: Дай Мені напитися, то сама ти просила б у Нього, і Він дав би тобі воду живу.
11. Жінка сказала Йому: Володарю! Тобі й зачерпнути нічим, а криниця глибока: звідки ж у Тебе вода жива?
12. Невже Ти величніший від батька нашого Якова, котрий дав нам цю криницю, і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
13. Ісус сказав їй у відповідь: Кожний, хто п‘є воду оцю, відчує спрагу знову;
14. А хто буде пити воду, котру Я дам йому, той не відчуватиме спраги повік; бо вода, котру Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15. Жінка сказала Йому: Володарю мій! Дай мені цієї води, щоб мені не мати спраги і не приходити сюди брати.
16. Ісус сказав їй: Піди, поклич твого чоловіка і приходь сюди.
17. Жінка сказала у відповідь: У мене немає чоловіка. Ісус говорить їй: Правду ти сказала, що в тебе немає чоловіка;
18. Бо в тебе було п‘ятеро чоловіків, і той, котрого нині маєш, не чоловік тобі; це справедливо ти сказала.
19. Жінка сказала Йому: Володарю мій! Бачу, що Ти – пророк;
20. Батьки наші поклонялися на оцій горі; а ви кажете, що місце, де треба поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.
21. Ісус сказав їй: Жінко, повір Мені, що надходить час, коли навіть не на цій горі, і не в Єрусалимі будете поклонятися Батькові;
22. Ви не відаєте, кому поклоняєтеся; а ми знаємо, кому поклоняємося, бо спасіння від юдеїв.
23. Але надходить час, і надійшов уже, коли справжні поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та істині, бо таких поклонників Батько шукає Собі:
24. Бог є Дух, і ті, що поклоняються Йому, мають поклонятися в дусі та істині.
25. Жінка сказала Йому: Відаю, що прийде Месія, (себто Христос); коли Він прийде, то повідає нам усе.
26. Ісус сказав їй: Це Я, Котрий розмовляє з тобою.
27. О цій порі прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє із жінкою; але жодний не сказав: Чого ти вимагаєш? Або: Про що розмовляєш із нею?
28. Тоді жінка залишила свого глека, і подалася в місто, і сказала людям:
29. Поспішіть, подивіться на Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я вчиняла: чи не Він Христос?
30. Вони вийшли з міста і поспішили до Нього.
31. А тим часом, учні просили Його, кажучи: Равві! Попоїж.
32. Але Він сказав їм: У Мене є їжа, котрої ви не знаєте.
33. Тому учні загомоніли поміж собою: Хіба хтось приніс Йому їсти?
34. Ісус сказав їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити справу Його.
35. Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А Я кажу вам: Підведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони збіліли і достигли для жнив.
36. Жнець одержує винагороду і збирає плід у життя вічне, аж так, що сівач і жнець разом будуть радіти.
37. Бо в цьому випадку справедливий вислів: Один сіє, а другий жне.
38. Я послав вас жати те, над чим ви не трудилися: інші люди працювали, а ви до їхньої праці ввійшли.
39. І багато самарян з міста увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він оповів їй про все, що вона вчинила.
40. І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41. І ще більше людей увірували за словом Його,
42. А жінці тій казали: Уже не за твоїми оповідями віруємо, бо самі чули і дізналися, що Він істинно Рятівник світу, – Христос.
43. А за два дні Він вийшов звідти і рушив до Галілеї;
44. Бо Сам Ісус свідчив, що пророк не має честі у своїй вітчизні.
45. Коли прийшов Він до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, бачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на свято, – бо вони ходили на празник.
46. Тож Ісус знову прийшов до Кани галілейської, де перетворив воду на вино. У Капернаумі був один царський урядовець, у котрого був хворий син.
47. Коли він почув, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, завітав до Нього і попросив Його прийти і уздоровити сина його, котрий мав уже померти.
48. Ісус сказав йому: Ви не увіруєте, якщо не побачите ознак і див.
49. Царський урядовець сказав Йому: Господе! Прийди, доки не помер син мій.
50. Ісус сказав йому: Йди, син твій видужав. Він повірив слову, котре сказав йому Ісус, і пішов.
51. І коли був він уже в дорозі, зустріли його служники його і сказали: Син твій видужав.
52. Він запитав у них: О котрій годині йому стало краще? Йому сказали: Учора о сьомій годині пропасниця залишила його.
53. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли Ісус сказав йому: Син твій видужав. І увірував сам, і увесь дім його.
54. Це друге диво звершив Ісус, повернувшися з Юдеї до Галілеї.
Івана 5