Зберігання та транспортування зерно-борошняних товарів

20. При зберіганні харчових продуктів найбільший вплив на зміну їх споживних властивостей мають такі біохімічні процеси, як:

1. Окислення окремих сполук, зброджування.

2. Аеробний і анаеробний.

3. Дихання, гідроліз і автоліз.

4. Нітрифікація, денітрифікація.

21. Найважливіші чинники, які покладені в основу режимів зберігання зерна це:

1. Хімічний склад зернової маси.

2. Температура і вологість зернової маси оточуючого середовища та доступ повітря.

3. Теплоємність і теплопровідність.

4. Сипучість і скважистність.

22. Спосіб зберігання зернових мас залежить від:

1. Фізичних та фізіологічних властивостей.

2. Хімічного складу зерна.

3. Вмісту елітної та зернової домішок.

4. Вмісту та виду шкідників у зерні.

23. Бурт - це спосіб зберігання зерна:

1. Під відкритим небом, в насипі або в тарі.

2. Під навісами, із використанням вентиляції.

3. У спеціальних секційних відсіках.

4. У спеціальних зерносховищах.

24. Для роздільного зберігання невеликих партій продовольчого зерна використовують:

1. Комбіновані зерносховища.

2. Бункери.

3. Засіки.

4. Елеватори.

25. Найважливішим біохімічним процесом, що протікає у зерні під час зберігання є:

1. Сорбція і десорбція.

2. Дихання

3. Розклад вуглеводів.

4. Самосортування.

26. Самозігрівання зерна є результатом:

1. Посиленого дихання, збільшення вологості

2. Гідролітичних процесів.

3. Збільшення кількості вільних жирних кислот і продуктів їх окислення.

4. Підвищення вмісту амінокислот і моносахаридів.

27. У типових зерносховищах висота насипу зерна основних культур з вологістю до 14 складає:

1. Не вище 10,0 м.

2. Не вище 4,5-5,0 м.

3. Не вище 1,0 м.

4. Не вище 2,0-2,5 м.

28. Бункерні зерносховища характеризуються:

1. Днищем у вигляді перевернутої піраміди або конуса, місткістю 30-50 т. висотою стін 4Ю0-9,5 м.

2. Площадкою розміром 10 х 12 м, обгородженої з боків, місткістю 10-15 т.

3. Прямокутною спорудою 15 х 30 м із цементною підлогою, місткістю 25 т.

4. Приміщеннім з брезентним дахом 5 х 10 м, місткістю 10 т.

29. Режим зберігання зерна у сухому стані базується на принципі:

1. Симбіозу.

2. Ксеноанабіозу - часткового або повного зневоднення.

3. Метабіозу.

4. Нейтралізму.

30. Режим зберігання зерна в охолодженому стані базується на принципі:

1. Абіозу.

2. Антагонізму.

3. Термоанабіозу живих компонентів зернової маси.

4. Ксеноанабіозу - зневоднення.

31. Зберігання зерна без доступу повітря засноване на принципі:

1. Аноксіанабіозу - відсутності кисню.

2. Гелубіозі - у свіжому вигляді.

3. Осмоанабіозу - підвищення осмотичного тиску.

4. Ацидоанабіозу - підвищення кислотності.

32. Зерносховища силосного типу це:

1. Силосні ями глибиною 5,0 м.

2. Споруди із дерева висотою 50 м.

3. Залізобетонні або цегляні елеватори з висотою силосної частини 12-16 м і більше. повністю механізовані.

4. Споруди із синтетичних плівкових матеріалів.

33. Жито на зберігання у зерносховищі слід розміщувати враховуючи:

1. Вміст вологи.

2. Ступінь зрілості.

3. Цільове призначення і чистоту.

4. Вміст клейковини.

34. Зберігання зерна необхідно здійснювати при:

1. Вологості 10-12 % і відносній вологості повітря 75-85 %.

2. Вологості 14-15 % і відносній вологості повітря 65-70 %.

3. Вологості 15,5-16,0 % і відносній вологості повітря 80-85 %.

4. Вологості 13-14 % і відносній вологості повітря 55-60 %.

35. При довготривалому зберіганні на практиці партії зерна оновлюють:

1. Кожний рік.

2. Кожних 7 років.

3. Кожних 10 років.

4. Кожних 3-5 років.

36. При дотриманні належних умов зерно різних культур зберігає технологічні якості:

1. 10-12 років.

2. 3-5 років.

3. 1-2 роки.

4. 5-15 років.

37. Причиною самозігрівання зернової маси є:

1. Здатність до сорбції.

2. Підвищення вологості і температури, посилення дихання.

3. Розклад вуглеводів.

4. Анаеробні процеси.

38. Гранична температура зерна при самозігріванні складає:

1. 67-70 °С.

2. 70-75 °С.

3. 55-65 °С

4. 80-85 °С.

39. Транспортною тарою для борошна є:

1. Тканинні мішки не нижче 3 категорії, 4-5 шарові паперові мішки з вкладишами, мішки з поліпропіленових ниток.

2. Бочки дерев'яні або пластмасові.з кришками ємкістю 50 кг іі 100 кг.

3. Ящики дерев'яні, масою 30 кг.

4. Тканинні мішки і двошарові паперові мішки.

40. На тривале зберігання борошно слід закладати з вологістю:

1. 10,0-12,0 %.

2. 12,5-13,0 %.

3. 13,5-14,5 %.

4. 15,0-16,0 %.

41. Безтарним способом борошно зберігають:

1. Насипом у складах на цементній підлозі.

2. У металевих або залізобетонних силосах місткістю від 150 до 1500 т.

3. На спеціальних складах у засіках на дерев'яній підлозі.

4. У складах насипом на підлозі, застеленій плівкою.

42. Для зберігання мішки з борошном і крупами в штабелі укладають:

1. Завжди зашиттям всередину.

2. Завжди один мішок зашиттям всередину, інший - зашиттям ззовні.

3. Завжди зашиттям назовні.

4. Без певної системи.

43.При зберіганні борошна і крупів у штабелі допускається:

1. Не більше 10 рядів.

2. Від 15 до 20 рядів.

3. Не більше 5 рядів.

4. Від 6 до 14 рядів.

44. При закладанні на зберігання круп і борошна висота штабеля залежить від:

1. Способу упакування продукції.

2. Розміру складського приміщення.

3. Пори року, умов, виду, ґатунку, вологості продукції.

4. Температури зберігання.

45. При зберіганні крупів і борошна оптимальними умовами є:

1. Температура 5…15 °С, відносна вологість повітря 60-70 %.

2. Температура16...18 °С, відносна вологість повітря 75-80 %.

3. Температура 20...-22 °С., відносна вологість повітря 55-58 %.

4. Температура 0...2 °С., відносна вологість повітря 70-71 %.

46. Тривалість зберігання крупів і борошна визначається:

1. Здатністю до сорбції і десорбції.

2. Хімічним складом, особливістю технології виробництва.

3. Їх видом і ґатунком, вологістю, упаковкою, умовами зберігання.

4. Природно-кліматичними умовами і способом упакування.

47. Злежування борошна при зберіганні це:

1. Накопичування у ньому під дією мікроорганізмів органічних кислот.

2. Втрата технологічних властивостей.

3. Утворення грудок внаслідок розвитку плісеневих грибів.

4. Втрата сипучості внаслідок тиску верхніх його шарів на нижні та під впливом підвищеної вологості.

48. При тривалому і неналежному зберіганні борошна і крупів внаслідок розвитку мікроорганізмів відбуваються процеси:

1. Гідролізу ліпідів з утворенням ненасичених жирних кислот.

2. Самозігрівання, прокисання, пліснявіння.

3. Зниження цукро- і газоутворюючої здатності.

4. Окислення ненасичених жирних кислот.

49. Побіління борошна на першому етапі зберігання є результатом:

1. Окислення каротиноїдів з утворенням знебарвлених сполук.

2. Зміни вуглеводно-амілозного комплексу.

3. Зміни титрованої кислотності і кислотного числа жиру.

4. Результати окислення ліпідів, які взаємодіють з білками.

50. Перевезення борошна і крупів на далекі відстані здійснюються:

1. Водним і гужовим транспортом.

2. У залізничних вагонах та автотранспортом.

3. повітряним і автомобільним транспортом.

4. Тільки у залізничних вагонах.

51. На тривале зберігання закладають макаронні вироби з вологістю:

1. Не вище 15,0 %.

2. Не вище 10,0 %.

3. Не вище 11 %.

4. Не нормованою.

52. Нормальний і найкращий режим зберігання макаронних виробів забезпечується:

1. При температурі 16...-18 °С і відносній вологості повітря 60-66 %.

2. При температурі не вищій 15 °С і відносній вологості повітря 70 %.

3. При температурі 35 °С і відносній вологості повітря 65 %.

4. При температурі 20-25 °С і відносній вологості повітря 75-80 %.

53. При реалізації у складах для зберігання макаронні вироби вкладають у висоту:

1. В ящиках із гофрокартону у 6 рядів. у крафт-ящиках не більше 7 рядів.

2. В ящиках із гофрокартону у 4 ряди, у крафт-мішках у 5 рядів.

3. в ящиках із гофрокартону у 8 рядів. у крафт-мішках у 2 ряди.

4. В мішках із гофрокартону у 2 ряди, у крафт-мішках у 6 рядів.

54. Макаронні вироби перевозять:

1. Автомобільним, залізничним, водним транспортом.

2. Тільки залізничним транспортом.

3. Автомобільним і повітряним транспортом.

4. Тільки залізничним транспортом.

55. Гарантійний термін зберігання макаронних виробів без збагачувачів з моменту виготовлення:

1. До шести місяців.

2. 12 місяців.

3. 18 місяців.

4. До трьох місяців.

56. Макаронні вироби із збагачувачами, додатками ( крім томатних) зберігаються:

1. До трьох місяців.

2. Один місяць.

3. До п'яти місяців.

4. До восьми місяців.

57. Хлібобулочні вироби перевозять:

1. У залізничних вагонах.

2. Автомобільним та водним транспортом. рідше гужовим.

3. Автомобільним і повітряним транспортом.

4. Гужовим і водним транспортом.