Чотирьох кроковий метод урегулювання конфліктів

Фактичне розв’язання відкритих (реальних) конфліктів також може реалізовуватись у певних напрямках. Один із таких напрямків — поведінковий, що передбачає послідовність раціональних та конструктивних дій — поведінкових актів (у тому числі і комунікативних), здійснюваних учасниками конфлікту. Прихильниками подібної технології схильні виокремлювати раціональні кроки, що допомагатимуть контролювати конфліктну ситуацію. Наприклад, конфліктолог Дена Д. пропонує так званий чотирьохкроковий метод покращення взаємин. Крок 1, під умовною назвою „знайдіть час для бесіди”. Його основною метою є налагодження комунікації на початковому етапі конфлікту, коли, внаслідок загострення стосунків, перериваються будь–які контакти між конфліктуючими, спілкування взагалі відсутнє. Під час цього кроку важливо знайти підхід до свого опонента, врахувати усі індивідуально–психологічні особливості та фактори ситуації, що сприятимуть налагодженню контакту і обговоренню ситуації, що склалася.
Автором наголошується на тому, що вибираючи час для розмови, кожен конфліктант пропонує іншому разом з ним спробувати дійти згоди, керуючись у цьому діалозі двома Кардинальними правилами: 1. Не переривати спілкування. 2. Не користуватися силовими діями.
Крок 2 („підготуйте умови”) – підготовка умов для подальшої зустрічі. Автором пропонується створити „ідеальну” обстановку, що допоможе ефективному спілкуванню та розв’язанню суперечностей. Стосовно місця зустрічі: підготувати такі умови, коли бесіду не будуть переривати сторонні, телефонні дзвінки тощо; це повинна бути „нічийна” територія, краще – окрема кімната чи кабінет. Приміщення повинно бути обладнано зручностями (м'які стільці або крісла; прийнятна температура повітря, освітлення тощо) — незручності відволікають від конструктивної взаємодії. Є певні вимоги і до тривалості зустрічі. Важливо, щоб було досить часу для досягнення попередніх домовленостей Під час зустрічі повинна зберігатись конфіденційність. Зміст розмови, на думку автора чотирьохкрокового методу, має бути таємницею. Угода, до якої прийшли конфліктанти, може одержати розголос серед колег. Сам факт зустрічі для обговорення конфлікту також не може бути схований від співробітників. Однак деталі дискусії, що веде до встановлення угоди, не слід розкривати. Крок 3 („обговоріть проблему”) передбачає саму зустріч. Перший і другий кроки роблять цю зустріч реальною.Цей крок має чітку структуру, що складається з частин: вступна частина, запрошення до розмови, діалог та так званий прорив. У вступній частині іде процес налагодження позитивної атмосфери зустрічі: висловлюється вдячність за готовність зустрітись, нагадуються Кардинальні правила взаємодії тощо. Запрошення до розмови також повинно формулюватись у позитивному ракурсі: з’ясовуються бачення ситуації опонентом, інтереси опонента та складність ситуації у термінах іншого конфліктанта. Діалог будується на засадах активної участі кожної сторони у бесіді. Це досить складний процес, який має багато особливостей і кінцева мета якого є так званий прорив. Форма спілкування у діалозі є такою: розмова віч–на–віч про питання, що викликали розбіжності, дана розмова не переривається так довго, як це необхідно для досягнення „Прориву”. Прорив, на думку автора, відбувається тоді, коли опоненти змінюють позиції від протистояння до пошуку рішення, що задовольнить обидві сторони. У більшості випадків певна, хоча й обмежена, угода може бути досягнуте в одному Діалозі. Якщо з якої–небудь причини зустріч не увінчалася Проривом, необхідно вибрати для розмови інший час через кілька днів або краще через кілька годин. Логічним результатом здійснення Кроку 3 є перехід до останнього кроку метода. Крок 4 („укладайте договір”) стосується заключного процесу управління конфліктом. Прорив відкриває „віконце”, через яке обидва учасники мають можливість про щось домовитися. Можна скористатися цією взаємною відкритістю один одному, щоб дійти згоди по важливим для кожного з конфліктуючих питанням. Договір – це не просто добра воля, він описує відносини конфліктуючих один з одним у майбутньому. Найбільш успішні договори збалансовані, специфічні (з точки зору майбутньої поведінки) й оформляються в письмовому вигляді.