В Ікóнійі і в Лы′стры

 

1. В Ікóнійі ввыйшлы′ воны′ рáзом в іудéйськый храм і говоры′лы так, шо увíровало вэ′льмы мнóго іудéюв і грэ′кув.

 

[с. 317↑]

 

2. А іудéйі, якы′йі ны вíрылы, пудбухтóрылы і настрóйілы дýшы язы′чнікув прóтів браты′в.

3. Алэ′ воны′ пробулы′ там дóвго, одвáжно говóрачы про Гóспода, Якы′й, свíдчачы словáм про Своé добрó, творы′в йíхымы рукáмы знáкы й чýда.

4. І всэ ж такы′ лю′дэ в містáх подылы′лысь: одны′ пошлы′ за іудéямы, дрýгы – за апóстоламы.

5. А як язы′чнікы і іудéйі с свойíмы стáршымы накы′нулысь на йіх, шоб обныслáвыты і позабывáты камíннем,

6. то воны′, повíдавшы про гэ′тэ, отпрáвылысь в Лыкаóнськы містá Лы′стру і Дэ′рвыю і йíхы околы′шності;

7. і там проповíдувалы.

8. В Лы′стры оды′н чоловíк, якы′й ны владíв ногáмы, сыдíв, бо роды′вся крывы′м і ныкóлы ны ходы′в.

9. Вин слýхав, як говоры′в Пáвэл, якы′й гля′нув на ёгó і пубáчыв, шо той мáе вíру, і ёгó варт злíчыты,

10. і сказáв ё′мко (голоснó): «Я тобí кажý у ймэ′нне Гóспода Хрыстá: встань прóсто на свойí нóгы». І вин одрáзу пудскóчыв і став ходы′ты.

11. А лю′дэ, пубáчывшы, шо зробы′в Пáвэл, пуднялы′ гóлос, говóрачы по-лыкаóнсьому: «Богы′ в чоловíчому облы′ччы зыйшлы′ до нас».

12. І звáлы Варнáву Зэ′всом, а Пáвла – Гырмэ′сом (Йірмíём), бо найби′льш говоры′в вин.

13. А жрэць Зэ′вса, святы′ня якóго булá пы′рыд йíхым мíстом, прывíвшы до ворíт волы′в з вынкáмы, хотíв рáзом з людьмы′ дáты йіх на жэ′ртву.

14. Алэ′ апóстолы Варнáва й Пáвэл, почýвшы про гэ′тэ, пороздырáлы на собí одэ′жу, кы′нулысь в нарóд і стáлы крычя′ты:

15. «Мужыкы′! Шо гэ′то вытэ′ рóбытэ? І мы гэ′такы сáмы лю′дэ, як і вытэ′, і про Йівáнгылію вам роскáзуйімо, шоб вытэ′ пырыйшлы′ од гэ′тых ныправды′вых до Бóга Жывóго, Якы′й сотворы′в нэ′бо й зэ′мню, і мóрэ, і всэ, шо в йіх;

16. Якы′й колы′шным врэ′мнем дозвóлыв всім нарóдам іты′ свойíмы дорогáмы,

17. алэ′ ны пырыстáв свíдчыты про Сыбэ′ добрóм, даючы′ нам з нэ′ба дошчí і врожя′йны рóкы, і шо пойíсты, і в сэ′рцы высёлóсть».

 

[с. 318↑]

 

18. І говóрачы гэ′тэ, воны′ лэ′дьшо вгамы′лы нарóд, шоб ны давáлы йім жэ′ртвы, а шоб кáжон ішóв додóму. Алэ′ пóкы воны′ там оставáлысь і гучы′лы,

19. з Антыóхыйі і Ікóныйі прышлы′ дэ′хто з іудéюв, і як апóстолы одвáжно проповíдувалы, вговоры′лы людэ′й, шоб одыйшлы′ од йіх, кáжучы: «Воны′ ныц правды′вого ны говóрять, а всэ мýтять». І пудбухтóрывшы людэ′й, закы′далы Пáвла камíннем і вы′сунулы за мíсто, дýмаючы, шо вин ныжывы′й.

20. А як учынікы′ зобрáлысь кóло ёгó, то вин встав і пошóв в мíсто, а на дрýгый дэнь вин отпрáвывся з Варнáвыю в Дэ′рвыю.

21. Проповíдуючы Йівáнгылію в гэ′тому мíсты і прыдбáвшы многовáто учынікы′в, воны′ знов прохóдылы Лы′стру, Ікóныю і Антыóхыю,

22. даючы′ сы′лу дýшам учынікы′в, вговáруючы йіх остáтысь в вíры і гýчачы, шо чы′рыз мнóго мýкэй трэ′ба пройты′, шоб добы′тысь Цáрыства Бóжого.

23. Рукоположы′вшы йім прысвíтырув, в кáжнуй цэ′рквы воны′ помолы′лысь с пóстом і пырыдалы′ йіх Гóсподовы, в Якóго увíрувалы.

24. Пóсля, пройшóвшы Посы′дыю, прышлы′ в Памфы′лыю.

25. І росказáвшы про слóво Госпóдне в Пэ′ргыйі, пошлы′ в Аттáлыю;

26. а стыль отплывлы′ в Антыóхыю, скыль булы′ оддáны ля Бóжыйі лáскы на дíло, якóе й зробы′лы.

27. Прыбýвшы туды′ і склы′кавшы цэ′ркву, воны′ росказáлы всэ, шо сотворы′в Биг з йíмы і як Вин очыны′в двэ′ры вíры ля язы′чнікув.

28. І булы′ воны′ там довговáто з учынікáмы.

 

Глава 15