Тематика рефератів та доповідей

1 . Предмет психології. Описова характеристика психічних явищ, доступних психологічному вивченню.

2 . Приклади результатів науково-психологічного дослідження їх теоретичне й прикладне значення.

3 . Психологія в системі природних і суспільних наукових дисциплін.

4 . Специфіка психологічного знання.

5 . Психологія як наука про породження, функціонування й структуру психіки в діяльності суб'єкта (тварин і людини).

6 . Форми відображення в живому й неживому світі.

7 . Психічне відображення як суб'єктивний образ об'єктивного світу.

8 . Орієнтувальна й регулятивна функції психіки.

9 . Свідомість і несвідоме.

10 . Матеріалістичні й ідеалістичні напрямки вивчення психіки в історії психології.

11 . Взаємозв'язок теоретичних і прикладних завдань психології.

12 . Міждисциплінарні зв'язки психологічної науки.

13 . Інтроспекція як метод дослідження психіки. Його обмеженість.

14 . Об'єктивні методи дослідження формування й функціонування психічних процесів.

15 . Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.

16 . Природний і лабораторний експеримент.

17 . Методи вимірювання психічних процесів.

18 . Порівняльно-генетичний метод.

19 . Формування й моделювання психічних процесів як метод дослідження.

20 . Порівняльно-патологічний метод.

21 . Аналіз окремих випадків (клінічний метод).

22 . Суб'єктивні й об'єктивні критерії наявності психіки.

23 . Чутливість як елементарна форма психіки.

24 . Рефлекторна теорія поведінки.

25 . Поняття про діяльність тварин та її ускладненні в ході еволюції.

26 . Залежність характеру відображення від будови й предметного змісту діяльності тварин.

27 . Групові форми поведінки й процеси комунікації у тварин.

28 . Суспільно-історична природа психіки людини.

29 . Перехід до історичного розвитку людства.

30 . Проблема історичного розвитку психіки людини.

31 . Проблема співвідношення біологічного, психічного й соціального в людині.

32 . Походження й розвиток свідомості.

33 . Свідомість і неусвідомлювані психічні процеси.

34 . Проблема свідомості в психології й філософії.

35 . Суспільна й індивідуальна свідомість.

36 . Умови виникнення свідомості: колективна трудова діяльність і мова.

37 . Походження й розвиток мови в трудовій діяльності.

38 . Виокремлення спілкування як особливої активності людини.

39 . Відчуття й сприймання як різні форми відображення реальності.

40 . Специфіка перцептивних образів порівняно із іншими образами.

41 . Основні феномени сприймання: сенсорна якість, конфігурація, система відліку, константність, предметність, установка.

42 . Основні властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість.

43 . Класифікація відчуттів: порівняння класифікайних підстав.

44 . Сприймання як форма уявлення реальності суб'єктом.

45 . Основні підходи й теорії сприймання

46 . Роль рухової активності в розвитку відчуття й сприйняття.

47 . Сприймання третього виміру. Ознаки далекості й глибини: образотворчі, бінокулярні, трансформаційні, окуломоторні.

48 . Основні ознаки сприймання реального руху.

49 . Дві системи сприймання руху: зображення-сітківка й око-голова.

50 . Стабільність сприйманого миру при русі спостерігача.

51 . Поняття про константність сприймання. Види константності (величини, форми, кольори, швидкості, глибини).

52 . Основні підходи до пояснення константності сприймання.

53 . Дослідження предметності сприймання в умовах оптичних перекручувань.

54 . Види оптичних перекручувань (інверсія, реверсія, зсув у просторі й часі, зміна кольоровості, знака диспаратності).

55 . Психологічні механізми довільної уваги.

56 . Зусилля при довільній увазі.

57 . Опосередкований характер довільної уваги.

58 . Розвиток засобів в організації довільної уваги.

59 . Методика подвійної стимуляції для дослідження опосередкованої довільної уваги.

60 . Післядовільна увага: практична значущість.

61 . Основні властивості уваги і їхні експериментальні дослідження.

62 . Обсяг уваги. Залежність обсягу уваги від структури матеріалу, характеру дії про об'єктами, індивідуальних особливостей.

63 . Ясність і виразність змісту свідомості - основна феноменальна характеристика уваги.

64 . Використання методу самоспостереження для опису явищ і властивостей уваги.

65 . Увага, зусилля й активація.

66 . Зв’язок уваги з механізмами регуляції й організації діяльності.

67 . Увага як дія контролю (П.Я. Гальперін).

68 . Розвиток уваги: стадії та фактори, що їх визначають.

69 . Навчання й увага. Неуважність і способи її подолання.

70 . Планомірне, поетапне формування уважності школярів.

71 . Дослідження порушення уваги в клініці і їх значення.

72 . Випадки феноменальної пам'яті.

73 . Пам'ять й особистість.

74 . Різновиди пам'яті (за змістом матеріалу, що запам'ятовується).

75 . Єйдетичні образи.

76 . Словесно-логічна пам'ять, її зв'язок з мовою й мисленням.

77 . Індивідуально-психологічні відмінності пам'яті.

78 . Мимовільне запам'ятовування осмисленого матеріалу.

79 . Експериментальні методи дослідження мимовільного запам'ятовування.

80 . Вплив рівня научіння на пам'ять.

81 . Розподіл вправ, научіння й пам'ять.

82 . Роль установок, мотивації й емоційних реакцій у процесах пам'яті.

83 . Вплив рівня мотивації на научіння й пам'ять.

84 . Вплив афективних реакцій на пам'ять.

85 . Значення організації матеріалу суб'єктом. Ритмічне, конфігураційне й семантичне груповання.

86 . Перцептивна організація стимулу: вплив способу завчання на пам'ять.

87 . Відмінність мислення від безпосередньо-почуттєвого пізнання.

88 . Роль мислення в регуляції предметно-практичної діяльності.

89 . Мислення як самостійна діяльність.

90 . Загальна характеристика суб'єкта мислення.

91 . Спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності, бесіда у вивченні мислення.

92 . Аналіз продуктів творчості.

93 . Можливості клінічних методів вивчення мислення.

94 . Дослідження природи розумових дій.

95 . Основні якості розумової дії й умови його формування.

96 . Типи дослідної-орієнтовно-дослідницької діяльності.

97 . Образне мислення й уява.

98 . Основні напрями досліджень уяви.

99 . Гіпотеза лінгвістичної відносності, її психологічні аспекти.

100 . Генетичні корені мислення й мови.

101 . Мовне мислення як єдність мислення й мови.

102 . Аргументи й факти, що підтверджують розбіжність мислення й мови.

103 . Специфіка психологічного вивчення понять.

104 . "Методика подвійної стимуляції" і виокремлення функціональних еквівалентів поняття.

105 . Основні лінії формування понять.

106 . Порівняння наукових і життєвих понять.

107 . Стратегії утворення понять.

108 . Особливості теоретичного й емпіричного мислення.

109 . Логічне й інтуїтивне мислення.

110 . Аутистичне й реалістичне мислення.

111 . Творче й нетворче мислення.

112 . Індивідуальні особливості й типи мислення.

113 . Своєрідність мислення, включеного в різні види діяльності: наукове й релігійне мислення, художнє мислення, повсякденне й професійне мислення.

114 . Специфіка мотивації розумової діяльності.

115 . Емоційна регуляція розумової діяльності: суперечливість функцій емоцій у мисленні.

116 . Залежність типу емоційної регуляції від мотивів діяльності.

117 . Специфіка творчих завдань.

118 . Різновиди проблемних ситуацій.

119 . Уявлення про операціональний склад процесу вирішення завдання.

120 . Мислення як процес, включений у спільну предметно-практичну діяльність і спільну розумову діяльність.

121 . Методи підвищення ефективності творчої діяльності.

122 . Розвиток мислення у філогенезі.

123 . Принципові відмінності людського мислення від розумної поведінки тварин.

124 . Основні стадії розвитку мислення в онтогенезі.

125 . Мислення й проблема "штучного інтелекту".

126 . Мислення як асоціація уявлень.

127 . Основні закономірності мислення, виявлені Вюрцбургською школою.

128 . Уявлення про продуктивне мислення в гештальтпсихології.

129 . Мислення як поведінка.

130 . Психоаналітичний підхід до проблем мислення.

131 . Мислення як інформаційний процес і когнітивна психологія.

132 . Основні напрямки досліджень мислення в сучасній вітчизняній психології.

133 . Специфіка вивчення мовлення в психології.

134 . Основні проблеми й методи психолінгвістики.

135 . Поняття мовленнєвої діяльності й мовленнєвої дії.

136 . Функції мовлення: комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна.

137 . Теорії породження й сприймання мовлення.

138 . Загальна характеристика емоційних процесів.

139 . Емоційне: проблема критерію.

140 . Специфіка психічного відображення в емоціях.

141 . Співвідношення емоцій з процесами пізнання.

142 . Емоції й процеси мотивації.

143 . Емоції як внутрішній регулятор діяльності.

144 . Умови виникнення емоційного процесу.

145 . Емоційні форми поведінки.

146 . Різновиди емоційних явищ.

147 . Можливі підстави класифікації емоцій.

148 . Емоційний тон відчуттів, його пристосувальне значення.

149 . Афекти, їхнє біологічне значення. Відмітні ознаки афекту.

150 . Ситуативні емоції як регулятор діяльності.

151 . Емоційні стани та їхнє експериментальне вивчення.

152 . Вираження емоцій: засади індивідуальної варіативності.

153 . Об'єктивні показники емоцій та їхня надійність.

154 . Поняття волі, вольової дії й вольової регуляції.

155 . Різні підходи до розуміння й дослідження волі.

156 . Тенденції в розвитку уявлень про волю в історії науки.

157 . Психологічні механізми вольової регуляції.

158 . Роль різних психологічних процесів у вольовій регуляції.

159 . Вольове зусилля як механізм вольової регуляції.

160 . Розвиток вольової регуляції в онтогенезі.

161 . Вольові властивості особистості, структура вольових якостей.

162 . Темперамент як форма інтеграції первинних індивидних властивостей.