Ведення хворих з ФП при дисфункції щитовидної залози

 

Показані:

1) Корекція дисфункції щитовидної залози. Синусовий ритм спонтанно відновлюється приблизно в 60% хворих через кілька тижнів після нор­малізації функції щитовидної залози.

2) Призначення β-адреноблокаторів, коли необхідно зменшити ЧСС і за відсутності протипоказань.

3) При протипоказаннях для призначення β-адреноблокаторів для контролю ЧСС необхідно використовувати антагоністи кальцію дилтіазем або верапаміл.

4) Для запобігання тромбоемболії – пероральні антикоагулянти (до рівня МНС 2-3, ПТІ 50-60%), як і в хворих ФП з іншими факторами ризику інсульту. З непрямих антикоагулянтів перевагу надають варфарину.

Протипоказане:

1) Невідкладне і профілактичне призначення аміодарону при будь-яких формах дисфункції щитовидної залози.

 

Ведення хворих з поєднанням ФП і передчасного збудження шлуночків

 

Показані:

1) Катетерна абляція додаткових шляхів у симптомних хворих з синкопальними станами внаслідок високої ЧСС чи у хворих з коротким рефрактерним періодом додаткових шляхів проведення імпульсів.

2) Невідкладна електрична кардіоверсія для запобігання фібриляції шлуночків при синдромі передчасного збудження шлуночків з високою ЧСС, що може спричинити гемодинамічну нестабільність.

3) Внутрішньовенно новокаїнамід для відновлення синусового ритму при синдромі передчасного збудження шлуночків і ФП з широкими (> 120 мс) комплексами QRS на ЕКГ без порушення гемодинаміки.

Протипоказане:

1. Внутрішньовенне призначення β-адреноблокаторів, дігоксину, дилтіазему або верапамілу у хворих з синдромом WPW і передчасним збудженням шлуночків.

 

Ведення хворих з ФП і легеневими захворюваннями

 

Показані:

1) При гострих легеневих захворюваннях чи загостренні хронічних леге­невих захворювань первинне завдання – корекція гіпоксії та ацидозу.

2) При обструктивних захворюваннях легень для сповільнення ЧСС – антагоністи кальцію (дилтіазем або верапаміл).

3) Електрична кардіоверсія – при порушеннях гемодинаміки.

Протипоказані:

1) Теофілін і β-адреноміметики у хворих з бронхоспазмом.

2) β-адреноблокатори, соталол, пропафенон і аденозин у хворих з обструктивними захворюваннями легень.

 

Рекомендації з профілактики післяопераційної ФП

 

Показані:

1) Призначення β-адреноблокаторів для профілактики ФП за відсутності протипоказань.

2) При виникненні ФП – контроль ЧСС та відновлення синусового ритму препаратами, які впливають на АВ-провідність.

3) Аміодарон або соталол для профілактики пароксизмів ФП у хворих з підвищеним ризиком розвитку ФП.

4) Антитромботична терапія у випадку розвитку пароксизму ФП, так само як у хворих, яким не здійснюється хірургічне лікування.

 

Ведення хворих з ФП під час вагітності

 

Показані:

1) Контроль ЧСС дігоксином, β-адреноблокаторами або антагоністами кальцію (залежно від терміну вагітності).

2) Електрична кардіоверсія при порушеннях гемодинаміки.

3) Антитромботична терапія (антикоагулянтами або аспірином) усім па­цієнтам з постійною формою ФП, крім пацієнтів з ”ізольованою” ФП.

 

Висновки

 

Фундаментом доктрини оптимального індивідуалізованого ведення па­цієнтів з фібриляцією передсердь і тріпотінням передсердь є ряд критеріїв, що відображають механізми запуску та особливості клінічної картини і уза­гальнені в сучасній класифікації ФП. Основою припинення та профілактики пароксизмів ФП і ТП, а також запобігання тромбоемболічним ускладненням залишається медикаментозна терапія, яка включає антиаритмічні та антитромботичні засоби. Вагомою альтернативою тривалій антиаритмічній терапії у пацієнтів з ТП є катетерна радіочастотна абляція, яка дає змогу радикально усунути порушення ритму в більшості хворих. Впровадження в Україні сучасних рекомендацій з лікування фібриляції та тріпотіння передсердь вимагає відповідної корекції системи надання допомоги аритмологічним хворим в умовах стаціонару та поліклініки.

 

 

Додатки

 

Додаток 1. Класифікація антиаритмічних препаратів за E. Vaughan-Williams (1970).

 

Класи препаратів Електрофізіологічні механізми Препарати
І клас Блокатори натрієвих каналів.  
Група ІА Помірно виражене пригнічення деполяризації; збільшення тривалості реполяризації. Хінідин Новокаїнамід Дизопірамід
Група ІВ Незначне пригнічення деполяризації; зменшення тривалості реполяризації. Лідокаїн Мексилетин Дифенін
Група ІС Виражене пригнічення деполяризації; відсутність впливу на реполяризацію. Флекаїнід Пропафенон Етацизин
II клас     Блокатори β-адренергічних рецепторів. Усі β-блокатори
III клас Блокатори калієвих каналів – виражене подовження фази реполяризації. Аміодарон Соталол Дофетилід
IV клас Антагоністи кальцію – пригнічення фази 0 ПД та спонтанної діастолічної деполяризації в тканинах з ”повільною відповіддю”. Верапаміл Дилтіазем Бепридил

 

Додаток 2. Ефекти антиаритмічних препаратів (”Сицилійський гамбіт”, 1991).

 

  Препарат   Канали Рецептори Насоси Клінічні ефекти ЕКГ-ефекти
Na K If α β М2 А1 Na/K-АТФ-аза Функція лівого шлуночка Частота синусового ритму Екстракардіальні PR QRS QT
Швидкі Середні Повільні Ca
Лідокаїн                     Ž Ž Ä     
Новокаїнамід   δ   Ä                Ž ˜   
Дизопірамід   δ   Ä              Ž Ä   
Хінідин   δ   Ä           Ž  Ä   
Пропафенон   δ           Ä            
Флекаїнід     δ                Ž    
Верапаміл     ˜     Ä               
Дилтіазем       Ä                     
Соталол         ˜     ˜            
Аміодарон       ˜   Ä Ä       Ž  ˜    
Пропранолол             ˜             
Атропін                 ˜     Ž  Ä     
Дігоксин                 £   ˜    ˜    

____________________

Примітки.

Відносна здатність до блокування: ™ – низька, Ä – середня, ˜ – висока, £ – агоніст, δ – блокатор в активованому стані.

Функціональні ефекти:  – збільшення,  – зменшення,  – можливе невиразне збільшення чи зменшення, Ž – не змінюється.

 

 

Додаток 3. Модифікована класифікація антиаритмічних препаратів (E. Vaughan-Williams і Сицилійський гамбіт)

(характеристика вираженості антиаритмічних ефектів певних препаратів)

 

Препарат І клас II клас III клас IV клас
Хінідин ++   +  
Новокаїнамід ++   +  
Дизопірамід ++   +  
Флекаїнід +++      
Етацизин +++      
Пропафенон +++ +    
Пропранолол   ++    
Соталол   ++ +++  
Аміодарон + + +++ +
Верапаміл       +++
Дилтіазем       ++

____________________

Примітки.

+ відносно слабке, ++ виражене, +++ потужна дія.

 

Додаток 4. Список умовних скорочень.

 

Скорочення Значення
АВ – атріовентрикулярний
ААП – антиаритмічні препарати
АЧТЧ – активований частковий тромбопластиновий час
ВСР – варіабельність серцевого ритму
ЕКГ – електрокардіографія
ЕКС – електрокардіостимулящя
ЕРП – ефективний рефрактерний період
ЕхоКГ – ехокардіографія
ІМ – інфаркт міокарда
ІХС – ішемічна хвороба серця
КРА – катетерна радіочастотна абляція
КЧВФСВ – коригований час відновлення функції синусового вузла
ЛШ – лівий шлуночок
МНС – міжнародне нормалізаційне співвідношення
НПВ – нижня порожниста вена
ПТІ – протромбіновий індекс
ПШ – правий шлуночок
ТК – тристулковий клапан
ТП – тріпотіння передсердь
СВ – синусовии вузол
ФП – фібриляція передсердь
ФВ ЛШ – фракція викиду лівого шлуночка
ЧВФСВ – час відновлення функції синусового вузла
ЧСАП – час синоатріального проведення
ЧСС – частота серцевих скорочень
ЧШС – частота шлуночкових скорочень