Методологія і методи господарського контролю
Головна мета методології науки - вивчення тих методів, способів і прийомів, за допомогою яких набувається та обґрунтовується нове знання в науці, досліджується її предмет (рис.4). Метод представляє собою сукупність певних способів і прийомів. Він так відрізняється від прийому, як ціле відрізняється від частини. Прийом - це момент методу.
Методологія контролю- це вчення про метод наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності способів і прийомів теоретичного пізнання господарських явищ з точки зору їх законності, доцільності і достовірності
З наведених характеристик можна прийти до висновку, що спосіб є системою прийомів і дій, а також визначає образ дії. Прийом же виступає системою або сукупністю окремих дій, що мають цілеспрямований характер.
Методологія - генеральний шлях пізнання, а методи визначають як йти цим шляхом.
Рис. 4 Схема поняття "методологія".
В широкому розумінні методологію можна охарактеризувати як вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності в області теорії і практики. В прямому розумінні методологія контролю є вченням про методи, які застосовуються в науці контролю для вивчення предмету її пізнання (рис. 5). Метод науки господарського контролю визначається характером і змістом предмету, який вивчається, він розробляється теорією в тісному взаємозв'язку з його змістом. Методологія визначає, що і як вивчається за допомогою теорії.
_________________________________________________________________________________________
Методологія науки про господарський контроль - це вчення про метод наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності прийомів і засобів теоретичного пізнання господарських явищ і процесів.
Методика контролюпредставляє собою сукупність технічних прийомів, інструментів і способів найбільш доцільного збору і обробки даних про ці явища
_________________________________________________________________________________________
Рис. 5 Методологія господарського контролю
Дослідження в господарському контролі - це процес, який включає вивчення і розв'язання різних за характером та ступенем узагальнення і спрямованості завдань: від вузькоспеціалізованих до загальнотеоретичних, які мають велике методологічне значення. Для цього використовуються загальні і спеціальні методи пізнання, тобто методи, які відпрацьовані в межах науки про контроль або запозичені зі споріднених наук.
Всезагальні філософські методи є системою "м'яких" принципів, операцій, прийомів, що носять всезагальний, універсальний характер, тобто знаходяться на найбільш високих, навіть граничних, рівнях абстрагування. Філософські методи задають лише найзагальніші регулятиви дослідження, його генеральну стратегію, але не замінюють спеціальні методи і не визначають кінцевий результат пізнання.
В науці про господарський контроль застосуються такі загальнонаукові методи дослідження, як: спостереження і експеримент, ідеалізація і формалізація, аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза і аналогія, вимірювання і обчислення, опис і порівняння тощо.
Специфічність загальнонаукових методичних прийомів в науці про господарський контроль проявляється в залежності від об'єктів пізнання, технічних засобів, які застосовуються дослідниками, умов, в яких здійснюється процес пізнання.
Одним із важливих шляхів взаємодії наук є взаємообмін методами дослідження. Тобто застосування методів одних наук в інших.
За останні роки в науці про господарський контроль почали використовуватися методи соціології, психології, математичної логіки, кібернетики, теорії інформації, закріплюються зв'язки господарського контролю з філософією, традиційною формальною логікою, статистикою тощо. Застосування цих методів дозволяє одержати відповіді на питання: чи існує зв'язок між безгосподарністю, марнотратством та іншими зловживаннями і рівнем заробітної плати; приписками, викривленням звітності і незаконним отриманням премії; безгосподарністю і рівнем управління; розкраданням і станом обліку, кількістю проведених ревізій і виявлених сум розкрадань тощо. Апріорно на ці питання відповісти не можливо. Тільки статистичні дослідження великої кількості матеріалів можуть дати відповіді на поставлені питання.
Певне значення в господарському контролі мають і конкретні соціологічні методичні прийоми дослідження (вивчення актів ревізій, анкетування ревізорів тощо), які супроводжуються іншими прийомами: аналізом статистичних даних, вивченням архівних матеріалів, оперативних документів, рішень за матеріалами контролю та інших офіційних документів контрольно-ревізійної діяльності; усним інтерв'ю і письмовим опитуванням (анкети); безпосереднім спостереженням; ревізійним експериментом тощо.
Предмет дослідження, який пов'язаний з безгосподарністю, непродуктивним використанням об'єктів державної та інших форм власності і різними зловживаннями, часто є детально замаскованим, отже потребує своїх власних методів вивчення і пізнання, які не ідентичні методам вивчення і пізнання, що застосовуються в інших науках.
Під спеціальними методами дослідження розуміють такі методи, які застосовують лише в господарському контролі, сфера яких обмежена специфічною областю пізнання. їх особливість полягає в наступному:
а) вони не застосовуються в інших науках;
б) одні застосовуються лише в одному з розділів науки, інші - в двох або у всіх розділах науки.
В той же час спеціальні методи господарського контролю чітко не відокремлені від загальнонаукових методів, використовуються в комплексі і взаємопов'язані між собою.
Метод господарського контролю не слід сприймати абстрактно. При його розгляді необхідно розкрити сутність і зміст методу (рис. 6).
Рис. 6 Сутність і зміст методу господарського контролю
Метод господарського контролю - це сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності та доцільності операцій господарюючого суб'єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння та оцінки результатів перевірки.
До спеціальних методів дослідження в господарському контролі можна віднести інвентаризацію, аналіз господарської діяльності, перевірку, обстеження, ревізію, аудит.
Зазначені методи застосовуються як в науковій, так і в практичній діяльності. При контролі одного і того ж об'єкта можна застосовувати різні методи. Одні в певних випадках будуть більш ефективними, інші - ні. Завдання і мистецтво контролерів полягає в тому, щоб застосувати під час вивчення об'єкту найбільш ефективні методи або їх комбінацію.
Застосування тієї чи іншої групи загальнонаукових прийомів дослідження передбачає їх розгляд на різних рівнях пізнання: а) емпіричному і теоретичному; б) історичному і логічному; в) натуральному і модельному; г) системному і гносеологічному. Загальні і спеціальні методичні прийоми, що застосовуються в господарському контролі, мають певні характерні риси, які визначають їх належність до одного із зазначених підходів.
Системний підхід, наприклад, передбачає діалектичний розгляд явищ в єдності та протиріччях, в динаміці і статиці, у взаємозалежності і взаємозв'язку. Він полягає в тому, що контроль розглядається як взаємопов'язане ціле, в якому складові погоджені одна з одною. Досить часто в контрольній діяльності застосовується вираз "комплексний підхід"; в даному виразі мова йде про проблеми не тільки науки, але й практики. Комплексний підхід полягає в тому, що контроль досліджується як нерозривна єдність організаційного, технічного і соціально-економічного аспектів діяльності підприємств, причому останньому аспекту відводиться провідна роль.
Методи контролю оцінюються за критеріями: а) ефективності-досягнення поставленої мети, результативності, точності дослідження, придатності для практики; б) простоти і надійності - доступності досліднику, достовірності результатів дослідження; в) відсутності шкоди-етичності при спілкуванні з людьми, відсутності матеріальної і моральної шкоди; г) економічності - економії часу і засобів на дослідження; д) науковості - застосуванні методичних прийомів, що обґрунтовані наукою.
Ефективність застосовуваних методів дослідження, їх комбінацій визначається головним критерієм істини - практикою. Успіх розвитку науки полягає в перевірці самим життям положень, які вона розробила, в підтвердженні практикою досягнутої мети, що полягає у сприянні підвищенню ефективності суспільного виробництва, економії ресурсів, запобіганню економічним, соціальним, екологічним та іншим порушенням.
Нижче розглянуто спеціальні методи господарського контролю.
Інвентаризація - це перевірка наявності та стану об'єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних
В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкта, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових і багатьох інших характеристик, згідно з якими він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні.
Основні завдання інвентаризації наступні:
- забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів згідно з затвердженими нормами, планом тощо;
- виявлення майна, що втратило свою якість, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;
- встановлення реального фізичного стану (ступінь зносу) і оцінки основних засобів та інших засобів праці, що обліковуються на балансі;
- виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;
- виявлення використаних понаднормово та невикористаних запасів;
- перевірка дотримання правил і умов збереження майна;
- виявлення і усунення фактів безгосподарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;
- визначення розмірів природного убутку та інших витрат;
- контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;
- перевірка дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність;
- запобігання негативним явищам в діяльності підприємства;
- аналіз причин, під дією яких виявлені дані відхилення;
- створення умов, які роблять неможливими повторення таких недоліків.
Аналіз господарської діяльностідозволяє за зведеними матеріалами і звітами оцінити діяльність підприємства за певний проміжок часу з метою виявлення невикористаних резервів підвищення якості продукції та зниження її собівартості
Завдання аналізу як методу господарського контролю наступні:
- об'єктивна оцінка діяльності підприємств;
- виявлення факторів, що впливають на відхилення від нормальної діяльності підприємств;
- визначення умов, що впливають на формування способів здійснення порушень;
- розробка і внесення відповідних пропозицій щодо усунення умов, що сприяють порушенням.
Таким чином, аналіз господарської діяльності в ході контролю представляє собою систематичне дослідження економічних показників, що характеризують різні сторони господарської діяльності підприємств, для виявлення відхилень в цій діяльності і випадків порушень фінансово-господарської дисципліни з метою їх своєчасного попередження.
Економічний аналіз проводиться за допомогою спеціальних прийомів, що притаманні цьому методу (порівняння, співставлення, елімінування, групування тощо). На підставі отриманих даних приймаються рішення, спрямовані на подолання недоліків та усунення причин, що зумовлюють їх виникнення.
Перевірка - це вивчення окремих питань діяльності підприємства або дій апарату управління на підставі заяв, сигналів, скарг або відповідно до плану роботи контролюючого суб'єкта
Контрольні перевірки проводяться для загального ознайомлення з діяльністю підприємства, що перевіряється, або з окремими його аспектами. Вона, як правило, не потребує використання складних методик контролю і застосування професійних знань та вмінь у галузі контрольно-ревізійної діяльності.
Перевірка, представляючи собою вивчення певних сторін діяльності та локальних операцій, носить, як правило, тематичний характер і може бути систематичною або періодичною, функціональною та міжфункціональною, суцільною та вибірковою, проводитися всіма суб'єктами контролю.
Метою проведення перевірки є вивчення конкретних питань (передбачених програмою, завданням) на підставі документів, облікових записів та отримання відповідних пояснень.
Обстеження - це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства з метою виявлення позитивних і негативних сторін їх роботи
Метою проведення обстеження є вивчення стану збереження та ефективного використання основних засобів, виробничих запасів, товарів тощо.
Обстеження може застосовуватись як самостійний метод господарського контролю, так і в комплексі з іншими методами, це дозволяє отримати загальне уявлення про об'єкт, що вивчається, а також зібрати дані, необхідні для подальшої перевірки.
Спектр питань, що досліджуються може широко варіюватися, а саме:
- за касовим господарством до плану перевірки можуть включатися багато технічних питань і вивчення особливостей експлуатації контрольно-касових апаратів;
- за складським господарством - питання його стану, охорони і сигналізації, а також складського обліку запасів;
- за організацією обслуговування покупців - від дотримання асортиментного мінімуму і якості товарів до правильності застосованих цін реалізації;
- за персоналом - від дотримання співробітниками правил санітарії до організації і ефективності матеріальної відповідальності, а також до віку співробітників, відсутності фактів їх судимості в минулому за недостачу товарно-матеріальних цінностей і фінансові зловживання.
Обстеження проводяться нерегулярно і оформляються, як правило, довідками або доповідними записками. Централізоване планування в масштабі відомства, тематики і термінів проведення цільових обстежень дозволяє підвищити їх дієвість, скоротити кількість малоефективних разових перевірок.
Ревізія - це метод господарського контролю діяльності підприємства і його підрозділів за певний період часу з метою встановлення законності, доцільності та ефективності здійснених господарських операцій, забезпечення збереженості майна, правильності і достовірності обліку і звітності
Термін "ревізія" практично рівнозначний терміну "ретроспекція" (від лат. retro - назад і specio - дивлюся), що означає звернення в минуле, огляд минулих подій. Ревізії найбільш характерний ретроспективний, пошуковий характер. В цьому головна відмінність ревізії від інших методів контролю. Вивчаючи відповідну інформацію, ревізор відтворює картину минулого за письмовими даними, що є в його розпорядженні.
Ревізія здійснюється із застосуванням прийомів фактичного контролю: лабораторного аналізу, контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво, контрольного придбання тощо, і прийомів документального контролю: формальної перевірки документів; арифметичної перевірки; взаємного контролю документів і операцій; зустрічної перевірки документів; хронологічної перевірки записів тощо.
Від інших методів контролю ревізію відрізняє плановість проведення, широта охоплення об'єктів та глибина їх дослідження, переважне використання документів як джерела контролю, багатофункціональний, комплексний підхід.
Ревізії проводяться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління з метою запобігання, виявлення та усунення недоліків в діяльності підприємств, що перевіряються. Ревізія базується на дослідженні первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, перевірці фактичної наявності грошових коштів і майна. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є підставою для розгляду виявлених порушень правоохоронними органами.
Аудит- це підприємницька діяльність, що полягає у виконанні комплексу заходів, необхідних для формування та висловлення думки аудитора про достовірність фінансової звітності суб'єкта господарювання
Проведення аудиту регламентується чинним законодавством. Основна передумова аудиту взаємна зацікавленість його власників (акціонерів), підприємства, держави і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності.
Аудиторська діяльність задовольняє потреби багатьох суб'єктів економічних відносин: інвесторів, працівників, позикодавців, постачальників та інших кредиторів, клієнтів, уряду та його установ, громадськості. Та у всіх цих суб'єктів є один загальний інтерес - вони прагнуть отримати не просто інформацію, що міститься у фінансовій звітності, а достовірну інформацію.
Діяльність аудитора відбувається на договірній комерційній основі за рахунок коштів підприємства, що перевіряється. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про ступінь достовірності фінансової звітності, аудиторський звіт та рекомендації для клієнта.
Основні відмінності між аудитом та ревізією наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Відмінності між аудитом та ревізією