Взагалі, понад 50 законів та 500 нормативних актів в Україні вживають терміни «фінансово-правові санкції», «економічні санкції», «штрафні санкції», «штрафи», «пеня» тощо.
Проаналізувавши досліджені визначення й риси, притаманні фінансово-правовим санкціям, можна виокремити найбільш характерні їх ознаки:
1) виступають засобами забезпечення методу фінансово-правового регулювання суспільних відносин і засобами забезпечення фінансово-правової відповідальності;
2) мають державно-примусовий характер застосування фінансово-правових санкцій за невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на суб'єктів фінансових правовідносин;
3) застосовуються спеціально уповноваженими органами державної влади;
4) фактичною підставою їхнього застосування виступає юридичний факт здійснення фінансового правопорушення; є обов'язковим структурним елементом фінансово-правової норми, що й визначає їхню юридичну природу як фінансово-правову;
5) беруть участь у регулюванні фінансових відносин; нормативно закріплюють міри фінансово-правової відповідальності;
6) мають каральний та правовідновлювальний характер;
7) мають грошовий вираз;
8) небажаний та негативний для правопорушника характер наслідків за порушення фінансово-правової норми, пов'язаний із впливом на грошові фонди правопорушника, що полягає у звуженні цих фондів, або обмеженні користування грошовими фондами;
9) фінансово-правові санкції є додатковим обтяженням грошового (майнового) характеру;
10) відрізняються особливим процесуальним порядком застосування; застосовуються в судовому або позасудовому порядку; не можуть бути встановлені угодою сторін; можуть застосовуватися одночасно з санкціями інших норм права;
11) отримані кошти зараховуються в бюджетну систему чи інший державний грошовий фонд.
12) поширюються на учасників фінансових правовідносин;
13) в окремих випадках вступають у дію за відсутності вини суб'єкта фінансових правовідносин;
14) відрізняються від кримінальних, адміністративних, цивільно-правових як за змістом, так і за функціями і процедурою застосування.
Отже, під фінансово-правовими санкціями слід розуміти обов'язкові структурні елементи норми фінансового права, що мають майновий характер, забезпечені примусовою силою держави, застосовуються в спеціальному процесуальному порядку уповноваженими на це державними органами та їх посадовими особами у випадку винного невиконання або неналежного виконання (тобто у випадку скоєння фінансового правопорушенн суб'єктом правового регулювання публічних фінансів-фізичної чи юридичної особи-вимог законодавства щодо розподілу та перерозподілу ВВП та НД, з метою відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових коштів, а також покарання порушників.
Взагалі, українське фінансове законодавство найчастіше передбачає два види фінансово-правових санкцій: штраф та пеню. Тому без їх дослідження є неможливим розгляд ознак фінансово-правових санкцій.
Слово «штраф» в перекладі (нім. «strafe») означає кару, грошове стягнення за вину. Каральні фінансово-правові санкції (штраф) встановлюються з метою покарання правопорушника.
Пеня(від лат. poena - покарання (згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона) стягується в силу закону з платників за несвоєчасне внесення різних платежів і зборів до казни.
Розмір пені зазвичай визначається у відсотках суми недоїмки та обчислюється залежно від тривалості прострочення. Пеня, таким чином, пов'язана з формальним порушенням терміну сплати податку - простроченням виконання. Основна функція пені полягає в компенсуванні збитків, нанесених державі. Вся сума такої фінансово-правової санкції надходить у казну держави. Наприклад, така санкція як пеня, має місце при несвоєчасному погашенні податкового зобов'язання у вигляді відсотків, які нараховуються на суму податкової заборгованості.