Психологічні типи за К.Г. Юнгом

Тип Основні особливості
Екстравертні раціональні типи   Те, що роблять, – розумно; те, що відбувається, – ірраціонально. Екстравертний раціональний (мислительний тип) Орієнтований на об’єктивну дійсність, представлену в її інте­лектуальній формі. Пригнічу­ються всі залежні від емоцій прояви. Почуття надмірно есте­тизовані.
Екстравертний емоційний (чуттєвий) тип   Цінують і люблять все, що від­повідає об’єктивно добрій оцінці (“розумні” шлюби). Пригнічу­ються логічні доводи. Найчасті­ше спостерігається серед жінок.
Екстравертні ірраціональні типи Те, що об’єктивно відбувається, пере­живається як зако­номірне; присутнє почуття існуючої згоди, на­віть якщо вона і суперечить розуму. Екстравертний сенситивний (відчуваючий) тип   Керується реалістичним почут­тям факту. Зв’язаність з об’єк­том може бути безмежною, при­водячи до компульсій і вивіль­няючи нав’язливі передчуття (в результаті подавлення інтуїції).
Екстравертний інтуїтивний тип Психічне пристосування відбу­вається природно і майже не­свідомо; мислення, сприйняття і почуття пригнічуються. Відчут­тя – лише опора для спогля­дання. Інтуїція прагне якнайпов­нішого відкриття можливостей, тому перенесення з однієї си­туації на інші ускладнене, а факти йдуть від суб’єкта.  
Інтровертні раціональні типи   Розумна думка ґрунтується не на об’єктивному, а на суб’єктивному чин­нику, що нерідко справляє враження егоїзму. Інтровертний раціональний (мислительний) тип   Знаходиться під впливом ідей суб’єктивного походження. Хо­лодне ставлення до об’єктів (І. Кант). Переоцінка себе як суб’єкта мислення супроводжу­ється страхом перед іншими людьми (особливо протилежної статі).
Інтровертний емоційний (чуттєвий) тип “Гармонійно знічені”, є у владі незрозумілих іншим почуттів. Найчастіше зустрічається у жінок. Якщо почуття, підійма­ючись до рівня Его, починає підпадати під об’єктивні оцінки інших, можливі неврози за типом виснаження.  
Інтровертні ірраціональні типи.     Мало доступні для обговорення. З раціонального пог-ляду найменше корисні для прак­тичного життя, але в контексті істо­ричного розвитку – двигуни культури. Інтровертний сензитивний (відчуваючий) тип   Орієнтується переважно за інтенсивністю суб’єктивної час­тини відчуття (порушена про­порційність між об’єктом і відчуттям). Людина діє згідно зі своїми неусвідомлюваними зраз­ками. Обертається у міфологіч­ному світі. Пригнічена інтуїція може прориватися у свідомість у формі істеричних уявлень про об’єкти, які призводять до виснаження.  
Інтровертний інтуїтивний тип Ясно сприймає все, що відбувається на задніх планах свідомості, відкриває нові мож­ливості без зв’язку між об’єктом і собою. Знаходиться у владі архетипів, містик-мрійник. Мож­ливі нав’язливості іпохон­дричного змісту, що ґрун­туються на прориві чуттєвого екстравертного начала.  

 

його думку, “все і так зрозуміло”, а відтворити ланцюжок причин і наслідків йому буває не під силу.

Крім провідної функції, Юнг говорив також про підлеглу (ту, яка протилежна провідній і в рамках якої людина переживає основні труднощі недостатньої адаптації) і вторинні (відмінні від провідної, але не протиставлені їй, як, наприклад, інтуїція по відношенню до провідного мислення).

Визначивши тип особистості, можна логічно добудовувати її “тіньову протилежність”: так, у екстравертованого сенситива протилежністю буде інтровертований інтуїтивіст. Основні ділянки уразливості визначаються, виходячи з типу “підлеглої” особистості, яка, прориваючись, призводить до виникнення неврозів різного змісту. Тому корисно розвивати і вправляти підлеглі функції, забезпечуючи їм можливість “легального прояву”.

“Чистих типів” в реальності практично не існує, і кожна людина, звичайно ж, володіє всіма чотирма функціями. Проте якщо виникають проблеми в якійсь ділянці, слід задуматися, дефіцитом яких психічних функцій вони були викликані.

Теорія Юнга належить до добре розроблених класичних учень про типи особистості, що відповідають вимогам до складання наукових класифікацій. У практичній психології, проте, частіше використовують емпіричні класифікації, що дають ключ до розуміння істотних особливостей особистості сучасної людини.