Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення будови клітин коленхіми.
1. Вивчення будови клітин коленхіми.
Виготовити мікропрепарати поперечних зрізів стебла лободи (черешків листка сальвії, воскового плюща), розглянути будову кутової коленхіми. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла соняшника, розглянути будову пластинчастої коленхіми. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу черешка листка лопуха, розглянути будову пухкої коленхіми. Замалювати по кілька клітин розглянутих типів коленхіми (рис. 11.1).
Готують препарат поперечного зрізу стебла лободи в краплі води. При малому збільшенні видно, що ребра стебла заповнені механічною тканиною, схожою на сітку із білих і темних плям. При великому збільшенні спостерігаються білі поблискуючі кутові потовщення стінок клітин, порожнина клітини на препараті темного кольору. Аналогічні клітини, що відрізняються характером потовщень, спостерігаються на поперечних зрізах органів інших досліджуваних рослинних об’єктів в складі кутової, пластинчастої та пухкої коленхіми.
2. Вивчення будови клітин склеренхіми стебла герані.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла герані. Розглянути зріз при малому збільшенні. Подіяти флороглюцином в соляній кислоті, спостерігати кольорову реакцію. При великому збільшенні знайти забарвлені клітини склеренхіми, замалювати кілька клітин (рис. 11.2).
На поперечному зрізі стебла герані при малому збільшенні на деякій відстані від поверхні стебла видно кільце жовтої тканини. При дії флороглюцину в соляній кислоті тканина набуває червоного забарвлення, тому що рівномірно потовщені стінки здерев'янілих волокон проникнуті лігніном.
3. Ознайомлення з будовою луб'яних волокон стебла льону.
На постійному препараті поперечного розрізу стебла льону розглянути клітини склеренхіми, ознайомитися з їх будовою. З мацерованого стебла льону виготовити тимчасовий мікропрепарат окремих волокон, розглянути при малому збільшенні мікроскопу, а потім при великому збільшенні. Замалювати декілька волокон (рис. 11.3).
У поперечному перерізі луб’яні волокна мають вигляд ізодіаметричних клітин з рівномірно потовщеними стінками. У мацерованому вигляді кожне волокно являє собою одну довгу клітину з товстою оболонкою і загостреними кінцями.
4. Вивчення будови склереїд.
На готовому препараті листка камелії ознайомитися з формою та будовою астросклереїд. Виготовити тимчасовий мікропрепарат брахісклереїд із серцевини воскового плюща, вивчити їх будову. Замалювати 2-3 клітини астросклереїд та групу клітин брахісклереїд (рис. 11.4).
Склереїди листка камелії розташовані в товщі мезофілу та мають вигляд зірчасто-витягнутих клітин з потовщеними стінками та загостреними кінцями (астросклереїди). При великому збільшенні спостерігається шарувате вторинне потовщення оболонки, пронизане простими порами. На зрізі клітини астросклереїди округлі отвори пор просвічують скрізь клітинну порожнину. Склереїди воскового плюща мають неправильно сфероїдну форму. Добре розглядається тонка первинна та товста шарувата вторинна оболонка, яка пронизана порами. Порові канали доліпорові - діаметр вхідного отвору дещо менший за діаметр вихідного. В центрі клітинної порожнини видні отвори порових каналів.
Контрольні питання і завдання.
1. Формування механічних тканин в онтогенезі рослини.
2. Місцерозташування механічних тканин в органах рослин.
3. Функції механічних тканин, зв'язок з їх будовою.
4. Типи механічних тканин. Характерні ознаки клітин механічних тканин.
5. Коленхіма, утворення, будова, функції.
6. Склеренхіма, особливості будови, утворення, розміщення в органах рослин.
7. Особливості будови склереїд.
8. Порівняльна характеристика луб'яних та деревних волокон.
9. Лібриформ, функції, розміщення в рослинах.
10. Використання механічних тканин, луб'яних волокон, лібриформу в практичній діяльності людини.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12
Провідні тканини
Мета заняття: сформувати поняття про провідні тканини; набути знань про анатомо-морфологічні особливості елементів ксилеми та флоеми; вивчити типи провідних пучків; навчитися відрізняти елементи провідних тканин.
Матеріали та обладнання:мікроскопи, предметні і покривні скельця, піпетки, препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); постійні мікропрепарати „Стебло кукурудзи”, „Кореневище конвалії”, „Кореневище орляка”, „Корінь півників”, „Трахеїди сосни”; відрізки стебла кукурудзи (Zea mays), соняшника (Helianthus annuus) та гарбуза (Cucurbita pepo), деревина сосни (Pinus); розчин флороглюцину в 50% спирті, концентрована соляна кислота (НСІ).
Завдання для самостійної роботи.
1. Заповнити таблицю „Порівняльна характеристика провідних тканин”.
| Провідні тканини | Елементи будови | Походження | Цитологічна характеристика клітин | Функції | Локалізація |
| Ксилема | |||||
| Флоема |
Записати визначення термінів: ксилема, флоема, судини, трахеїди, ситовидні трубки, провідні пучки, колатеральний провідний пучок, біколатеральний провідний пучок, концентричний провідний пучок, радіальний провідний пучок, луб, деревина.